<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоінвест-Таврія" <b> Тема розширена:</b> Дії учасника на етапі аукціону та подальше заключення договору <b>Суть питання:</b> ТОВ "Теплоінвест-Таврія" є суб'єктом господарювання, що здійсню виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до законодавства, тарифи на теплову енергію є ргульованими. Для участі у процедурі відкритих торгів, товариством було подано тендерну пропозицю відповідно до затвердженого тарифу. Чи мають право теплопостачальні організації на єтапі акціону знижувати ціну своєї початкової тендерної пропозиції та чи мають вони право заключати договір на закупівлю теплової енергії ціною, яка склалася за результатами аукіону? Чи повинна теплопостачальна організація подавати до органу, уповноважного на встановлення тарифу заяву, про коригування відповідного тарифу за результатами аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 276/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Частиною першою статті 29 Закону установлено, що електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/ приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни. Таким чином, учасник має право понизити ціну / приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни протягом одного етапу аукціону. Згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої  статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715/2014.

<b>Запит від:</b> Запит від Мазеткова А.К. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу допомоги у питанні діяльності ТК. Установа знаходиться у процесі припинення - відбувається реорганізація шляхом приєднання до іншої установи. Відповідно до ст. 104-107 ЦК призначено комісію з реорганізації, до якої перейшли всі повноваження щодо управління справами юридичної особи. Реорганізація завершиться у травні. Питання наступне: чи не змінилися правові засади діяльності ТК? Чи може він у цей період організовувати та проводити закупівлі як і раніше? Чи є якісь особливості діяльності саме у цей двомісячний термін, коли юридична особа перебуває у процесі припинення? Чи доцільно замовнику закуповувати товари та послуги виходячи з річної потреби, чи з урахуванням строку фактичної діяльності юридичної особи (на 2-3 міс)? <b> Номер відповіді:</b> 262/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 ,  розміщено листи  від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ” та  від 14.09.2016   № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Бобринецької міської ради <b> Тема розширена:</b> Підвищення тарифів на електроенергію після укладення договору <b>Суть питання:</b> Наш постачальник електроенергії хоче піднімати ціну, так як тариф на передачу та розподіл змінився (постанови НКРЕКП) але вони прийняті 10.12.2019 року, а аукціон був у нас 02.01.2020 року, тобто постачальник повинен в ціну пропозиції був включати нові тарифи? Чи правомірно вносити зміни, підвищуюючи тариф? <b> Номер відповіді:</b> 263/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від Попільнянська селищна рада <b>Суть питання:</b> Чи потрібно включати до додатку до річного плану та оприлюднювати на прозоро поточні видатки - судовий збір. <b> Номер відповіді:</b> 264/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому у разі здійснення видатків, які не є придбанням у розумінні Закону, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконком Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів: замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону; спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону. Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади. В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі». Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень. <b> Номер відповіді:</b> 265/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 нової редакції Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів ; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків; Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання , громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету . При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Шергін Валерій <b>Суть питання:</b> Замовник оголосив відкриті торги (з публікацією англійською мовою) на закупівлю дизельного палива. При плануванні замовник орієнтувався на цінову ситуацію на ринку. За час від дати оголошення закупівлі до кінцевої дати подання пропозицій на ринку відбулася суттєва зміна ціни предмету закупівлі. Чи має право Замовник внести зміни до оголошення про закупівлю, адже в цьому випадку між сумою у плані та сумою у оголошенні буде різниця? <b> Номер відповіді:</b> 267/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання зазначена у запиті 168/2016 розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що питання розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне в договорах про закупівлю розглянуто в листі від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 " Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Віднесення капітального ремонту автомобілів та спецтехніки до робіт чи послуг? <b>Суть питання:</b> Кошторисом бюджетної неприбуткової організації передбачена закупівля за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт автомобілів» (КРАЗ, ГАЗ і корчувач) на загальну суму 390 тис.грн. Згідно пункту 3.16. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого Наказом Мінтрансу № 102 від 30.03.98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1998 р. за № 268/2708, до капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів. Ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що процедура відкритих торгів застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Питання: до якої категорії закупівель віднести капітальний ремонт автомобілів – закупівлі робіт чи закупівлі послуг, при його фінансуванні як капітальних видатків? <b> Номер відповіді:</b> 269/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічний запит розміщена за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c32a490-f578-40d0-9c55-ea17eed533bf&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Замовник <b> Тема розширена:</b> Про визначення ціни на наркотичні засоби <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо проведення публічних закупівель наркотичних засобів: - Діазепам (Diazepam) – розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл по 2 мл; - Морфін (Morphine) – розчин для ін'єкцій, 10 мг / мл 1 мл; - Фентаніл (Fentanyl) – розчин для ін'єкцій, 0,05 мг/мл по 2 мл; на які наказом МОЗ України «Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року» від 11.10.2019 року №2072 регламентуються граничні оптово-відпускні ціни. Проте, відпускні ринкові ціни в середньому на названі препарати станом на 01.02.2020 року є іншими, а саме набагато вищими. 1Діазепам (Diazepam) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,25.Відпускні ринкові ціни, грн.40,00 2Морфін (Morphine) –Граничні оптово-відпускні ціни, грн.6,72 Відпускні ринкові ціни, грн.53,00 3Фентаніл (Fentanyl) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,47.Відпускні ринкові ціни, грн.57,80. По затвердженим наказом МОЗ цінах ніхто з постачальників не постачає наркотичні засоби і, відповідно не приймає участь в оголошених закупівлях. Як вирішити це нагальне питання закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 270/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та зокрема, затверджує перелік лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, та реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Тому, з питання застосування Наказу від 11.10.2019 № 2072 “Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року” слід звертатись до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від МУВГ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема ч.4 статті 10 у разі оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну. Нами було оголошено відкриті торги з публікацією англійською мовою, ті поля, які Замовник на айданчику може за технічних можливостей заповнити - нами заповнено, а саме: найменування Замовника, предмет закупівлі, ПІБ відповідальної особи. За технічних причин заповнити переклад виду предмета закупівлі; місце поставки та інших полей на жодному з майданчиків неможливо. Проте на виконання вищезазначеної частини ст. 10 замовник повинен оприлюднити інформацію англійською мовою. Оскільки жодного способу/механізму не встановлено нами було оприлюднено в системі ПРОЗОРРО всю інформацію в поле "ПРИМІТКИ". Просимо Вас ззаначити чи є з нашого боку порушення Закону у разі, якщо дана інформація оприлюнена в Примітках? Просимо Вас надати відповідь як можна скоріше. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 271/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1031/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=388246d3-787d-4bed-8cf1-3d56d31e9253&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, м.Кривий Ріг <b> Тема розширена:</b> Виконання обовязків у разі відсутності уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон)Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Хто на момент відсутності уповноваженої особи (тарифна відпустка, лікарняний, тощо) може виконувати обовязки уповноваженої особи? <b> Номер відповіді:</b> 257/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області <b>Суть питання:</b> У тендерній документації зазначено строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними-не менше 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Чи може переможець торгів змінити ціну (електроенергія) після підписання договору, однак до закінчення строку дії тендерних пропозицій (90 днів)? <b> Номер відповіді:</b> 258/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув. Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі . Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону. Питання зміни істотних умов договору та його виконання розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки ТМР <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь- ласка, сесією міської ради виділені кошти на капітальний ремонт бідівлі в сумі 550 000 грн. Необхідно провести допорогову закупівлю робіт чи можна укласти прямий договір та оприлюднити звіт в системі Прозоро. <b> Номер відповіді:</b> 259/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим повідомляємо, що питання прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закон у”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06 У свою чергу, питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07