<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеса" <b> Тема розширена:</b> Допорогова закупівля чи Відкриті торги? <b>Суть питання:</b> КП "Теплопостачання міста Одеси" проводить господарську діяльність пов'язану з виробництвом та постачанням теплової енергії. Вказаному підприємству необхідно закупити кам'яне вугілля. Сума закупівлі складає більше 5 000 000грн.Питання. Підпадає ця закупівля під п.2 ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Буде порушенням проведення цієї закупівлі без застосування системи PROZORRO чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 375/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Щодо затвердження річного плану закупівль за умови визначення замовником тендерного комітету та уповноваженої особи (уповноважених осіб) <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (із змінами, внесеними згідно із Законом від 19.09.2019 № 114) (далі – Закон) відповідальність за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. Згідно з пунктами 1, 2 частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі. Водночас пунктом першим статі 4 розділу Х прикінцевих та перехідних положень Закону від 19.09.2019 № 114 до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель. Одними із дій тендерного комітету, передбачених цим Законом є: планування закупівлі, складання та затвердження річного плану закупівель, здійснення вибору процедури закупівлі. Відповідно до норм Закону у Замовника створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважену особу для проведення спрощених закупівель. Питання: 1) хто повинен затверджувати річний план закупівель якщо Замовником одночасно створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважену особу (уповноважених осіб) для проведення спрощених закупівель, а річний план закупівель формується в цілому по Компанії? 2) хто повинен підписувати протокол щодо прийняття рішення про затвердження річного плану закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 376/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься у запиті 367/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський обласний військовий комісаріат <b> Тема розширена:</b> Зміни в догорові після оголошення наміру про укладення догорову <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Суть питання: При подання тендерної документації, учасник погодився на умови запропоновані замовником, та прописав в догорові ціну за перевезення не регулярні перевезення, ціна за км). Після чого, оприлюднив на майданчику договір. Після визначення переможця, при підписанні догорові, переможець змінив розцінки (за км) та прописав додаткову розцінку. Запитання, як діяти в таких ситуаціях? <b> Номер відповіді:</b> 377/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю " та від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від ВП <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У 2018 році був заключений договір з нерезидентом (Росія) на виконання робіт, у договорі ціна договору зазначена в рублях, а в системі - в гривнях (переведена по курсу НБУ по закінченню аукціону). Як правильно проставити виконання договору в системі (в рублях чи в гривні), адже ніде не має інформації, що можна зробити перерахунок в гривню, по курсу НБУ, після підписання договору, в тому числі під час заключення додаткових угод, закриттю, виконанню договору. <b> Номер відповіді:</b> 378/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні за змістом питання надано у запитах 130/2017 та 1042/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d10aed81-3cf6-47b2-8b03-42fab988b884&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА КІБЕРЗАХИСТ" <b>Суть питання:</b> Замовник торгів в рамках процедури державних закупівель визнав переможцем учасника, який в свой тендерній пропозиції вказав, що надання надання послуг з інформатизації та користування потужностями обробки та зберігання даних у сфері інформатизації здійснюватиметься із залученням субпідрядників. При цьому, в тендерній документації Замовника вказано, що надання послуг з інформатизації та користування потужностями обробки та зберігання даних у сфері інформатизації здійснюється силами та засобами Учасника. Виникає питання, - чи мав право Замовник визнати переможцем торгів учасника, який у своїй тенденрній пропозиції вказав, що надання вищевказаних послуг буде здійснюватися із залученням субпідрядників якщо у тендерній документації Замовника вказано, що надання послуг здійснюється силами та засобами Учасника? <b> Номер відповіді:</b> 364/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 30 Закону, є обов’язком, а не правом замовника. Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення джерела фінансування <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Комунальному підприємству власник (обласна рада) виділяє кошти на поповнення статутного капіталу. За дані кошти планується придбання основних засобів через проведення відкритих торгів. Для планування закупівель необхідно вказати джерело фінансування. До якого джерела фінансування відносяться кошти, отримані комунальним підприємством на поповнення статутного капіталу? <b> Номер відповіді:</b> 365/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 762/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=711eaf6d-bdb4-4c76-a467-211334ee0230&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Нікопольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Поділ предмета закупівлі на частини <b>Суть питання:</b> 19.04.2020 вступає в силу ЗУ "Про публічні закупівлі в новій редакції. У звязку з чим велика кількість закупівель будуть відбуватися за спрощеною процедурою. Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини, АЛЕ не з метою уникнення процедури спрощеної закупівлі? Приклад: За кодом CPV 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення маємо суму на рік 90 тис. - отже визначились з процедурою - спрощена закупівля. Але, за спицифікою діяльності замовник точно не знає коли та які саме перевезення будуть необхідні. Відповідно приблизно заплануємо закупівлю в січні на 30 тис, в березні на 30 тис. та в жовтні на 30 тис. - всі за процедурою "спрощена закупівля". Чи допустимий такий поділ, якщо на меті не маємо уникнення процедур? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 366/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/ спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Поряд з цим пунктом 28 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється у спосіб передбачений новою редакцією Закону, з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Отже, у разі необхідності здійснення закупівель замовником у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 нової редакції Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка" <b> Тема розширена:</b> Тестування Уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У нас на підприємстві введено в дію Уповноважену особу замість тендерного комітету. Яким чином наразі підвердити кваліфікацію Уповноваженої особи? Та чи є посилання на тестування уповоноважених осіб від Уповноваженого органу? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 367/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019  № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що  узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, у тому числі щодо проходження тестування, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> У разі, якщо замовник планує здійснювати закупівлі через Прозорро.Маркет (електронний каталог), чи необхідно у даному випадку призначати уповноважену особу? Чи закупівлі через електронний каталог може здійснювати тендерний комітет? Ми розуміємо, що у разі якщо даного товару не буде в електронному каталозі, тоді точно проведення спрощеної закупівлі уповноваженою особою. <b> Номер відповіді:</b> 369/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфоресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство " Теплові мережі Роганської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа з публічних закупівель <b>Суть питання:</b> На підставі якого документу встановлюється заробітна плата " Фахівця з публічних закупівель" <b> Номер відповіді:</b> 370/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 35 частини першої частини першої статті 1 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) − службова (посадова) чи інша особа , яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Питання визначення (призначення) замовником уповноваженої особи розглянуто в запиті 110/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4db5fab2-d02b-4e4e-9a26-551d707b91c8&lang=uk-UA Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель" пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia Крім того, повідомляємо, що наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".

<b>Запит від:</b> Запит від військова частина А1358 <b> Тема розширена:</b> роботи чи послуги <b>Суть питання:</b> розробка проекту прокладання лінії електропередач це 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання, як роботи чи 71320000-7 Послуги з інженерного проектування (71323100-9 Послуги з проектування електроенергетичних систем) <b> Номер відповіді:</b> 371/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 , розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ МАРГАЗ <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін <b>Суть питання:</b> ТОВ «МАРГАЗ» пропонує розглянути внесення змін в ЗУ «Про публічні закупівлі» стосовно оскарження закупівель з відбору за рамковими угодами, оскільки процедура відбору за рамковою угодою не передбачає її оскарження в АМКУ. Судове оскарження процедури довгострокове та не захистить прав Учасника торгів, які порушуються при таких формах закупівель та повинні розглядатися АМКУ в рамках законодавства в сфері публічних закупівель. Маємо приклад, який на нашу думку, висвітлює вищевказану проблему. Також хочеться звернути увагу на відсутність обов’язку у Замовників працювати за укладеними договорами за результатами закупівлі. На участь у закупівлі та відбори проб (в результаті закупівлі пального) Учасник несе певні витрати. Проте немає жодних гарантій, що Замовник буде співпрацювати за укладеним договором. Наприклад, у разі проведення відбору за рамковою угодою та укладенням договору про закупівлю Замовник оголошує новий відбір (можливо, у разі незадоволення Переможцем) та працює за першим договором короткий проміжок часу, який не дає можливості Переможцю навіть компенсувати витрати, пов’язані з участю у закупівлі. Пропонуємо передбачити відповідальність Замовника за невиконання умов договору в частині отримання певної кількості товару за укладеним договором, що забезпечить можливість суб’єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток в економічно рівноправних та конкурентних умовах. За умовами Тендерної документації багатьох Замовників у м.Маріуполь також існує вимога, що у разі застосування Замовником до учасника за результатами раніше укладених договорів оперативно-господарських санкцій згідно ст.236 Господарського кодексу України, проведення претензійно – позовної роботи, щодо порушень умов Договору, Замовник має право відхилити пропозицію учасника. Проте Замовники користуються цією вимогою у власних інтересах, штучно створюючи претензійно-позовну роботу, тим самим безпідставно дискваліфікують небажаних Постачальників. Пропонуємо передбачити у законодавстві обов’язок Замовника довести факт порушення, факт завдання шкоди, що може бути підтверджено лише рішенням суду на користь Замовника, що надасть можливість Постачальникам, які здійснюють свою діяльність у правовому полі, не потерпати від упередженого та дискримінаційного ставлення деяких Замовників та їх незаконних спроб укладати договори тільки з бажаними постачальниками. <b> Номер відповіді:</b> 372/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” та повинна містити обов’язкові складові, встановлені статтею 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю. Поряд з цим пунктом 3 розділу ІІІ Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок) затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 визначено додаткові обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, зокрема проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку. При цьому з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду. Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону. Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди  для укладення договору про закупівлю не передбачено. Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель.