<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Підстави відхилення тендерної пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 15 п. 47 Особливостей, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Системний аналіз положень Особливостей дає підстави стверджувати, що під словом «спосіб» розуміється форма інформації/документів та вимоги до їх оформлення, а не завантаження в електронну систему закупівель. Так, відповідно до п. 28 Особливостей, у тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про «спосіб» підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про «спосіб» підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та «способу» підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей. В свою чергу, відповідно до п. 31 Особливостей, тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому, відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Вбачається, що наведена норма не передбачає порушення строку надання документів серед підстав відхилення тендерної пропозиції учасника. Підставою відхилення є лише недотримання способу відповідних надання документів. У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань: 1. Чи слово «спосіб» в контексті пп. 3 п. 44 та інших положень Особливостей охоплює вимоги щодо строку подання документів? 2. Чи порушення встановленого строку подання документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у пп. 3, 5, 6 і 12 п. 47 Особливостей, за умови дотримання вимог щодо змісту та форми таких документів, є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі пп. 3 п. 44 Особливостей? Прошу надати відповідь по суті поставлених питань. <b> Номер відповіді:</b> 124/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 266/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/21e910d2-8c13-4681-8555-add13ea869dd?lang=uk-UA Принагідно зазначаємо, що Узагальнена практика розгляду органом оскарження скарг щодо застосування замовниками положень пунктів 43 та 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. на вебсайті Антимонопольного комітету України розміщено  за посиланням: https://surl.li/yelxgd

<b>Запит від:</b> Запит від Григоренко Зіта Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Зимова підтримка <b>Суть питання:</b> Непришли кошти <b> Номер відповіді:</b> 122/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що Ваше питання не стосується публічних закупівель, з питань щодо програми «Зимова єПідтримка» пропонуємо ознайомитися з інформацією за посиланням: https://1000.me.gov.ua або надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП <b> Тема розширена:</b> Обов’язкова відповідність найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції - ринкової ціни, при проведенні процедур державних закупівель <b>Суть питання:</b> На сьогоднішній день стала практика правоохоронних органів полягає в тому, що учасників торгів намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України, з підстав не відповідності тендерної пропозиції - ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. Тобто, приватне підприємство, що прийняло пропозицію на участь в торгах, повністю виконавши вимоги законодавства, після продажу товару опиняється в положенні правопорушника. Для подолання суті проблеми необхідно наразі дати пряму та точну відповідь на наступні питання. 1. Чи повинна тендерна пропозиція учасника торгів відповідати, а саме не бути вищою, ніж ринкова вартість? 2. Чи передбачає процедура державних закупівель застосування такого юридичного поняття, як «ринкова ціна»? 3. Чи є порушенням законодавства з боку учасника торгів, у разі, якщо його тендерна пропозиція має ціну вище ринкової? Прошу надати відповідь на кожне запитання без посилання на попередні відповіді, оскільки вони не тотожні, а питання на стільки актуальне, що становить системну загрозу для всіх учасників тендерних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 120/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами. Статтею 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Статтею 190 ГК України зазначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Разом з тим відповідно до статті 191 ГК України встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами  виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення” та іншими законами. Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. Згідно з частиною першою статті 12 та частиною першою статті 14 Закону про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Отже, ціни, які не підлягають державному регулюванню, відповідно до законодавства, зокрема ГК України і Закону про ціни і ціноутворення, визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Своєю чергою, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, закупівля відповідно до  Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів), щодо предмета закупівлі, який  визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. При цьому замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі,  затвердженою наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Водночас учасниками процедури закупівлі можуть бути особи, які подали тендерну пропозицію. Разом з тим згідно з пунктом 37 Особливостей оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. При цьому замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п’ятої - дев’ятої, дванадцятої, шістнадцятої, абзацу першого частини чотирнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей. Крім того, згідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених цим пунктом. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до завдань та повноважень Міністерства як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Нашій установі по проекту DREAM "Електронний засіб контролю та нагляду" на 159 064 300,00 за КЕКВ 3110 виділили кошти. Закупівля передбачає в систему яка є одним цілим і складовими якої є товари (браслети, серверне обладнання, тощо) і програмне забезпечення (та гарантійне обслуговування) на яких працюють ці браслети. Чи можемо ми проводити цю закупівлю в одним тендером як товар? Чи потрібно проводити 2 різні закупівлі? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 121/2025

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна корпорація "Київавтодор" <b> Тема розширена:</b> Повідомлення про внесення змін до договору та/або щодо цін на матеріальні ресурси <b>Суть питання:</b> Необхідно внести зміни до договору в частині доповнення пункту договору та продовжити строк дії договору відповідно до пп. 4 п. 19 Особливостей. Чи потрібно замовнику до цього повідомлення з вищенаведеними істотними змінами додатково оприлюднювати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі, якщо договірна ціна залишається незмінною та ціни на матеріали теж не змінюються?! <b> Номер відповіді:</b> 118/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Диканської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Диканської селищної ради просить надати роз’яснення, щодо закупівлі товарів, які виготовлені в Китаї та Туреччині, за рахунок фінансування з Ukraine Facility, оскільки їх немає в переліку прийнятних країн? Чи можлива закупівля, наприклад, бренду Bosch, який являється німецькою компанією, а при цьому конкретний товар виготовлений в Китаї? <b> Номер відповіді:</b> 119/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 " Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07 Принагідно пропонуємо ознайомитись зматеріалами,  розміщеними на Prozorro Інфобокс, який адмініструє  ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/mehanizm-finansuvannya-ukrajini-vid-yes-ukraine-facility-osoblivosti-zdiysnennya-zakupivel Також інформуємо, що відповідно до вимог статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024 про заснування Ukraine Facility (далі – Регламент) та статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі – Рамкова угода) при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Так, участь у публічних закупівлях можуть взяти особи, що фактично зареєстровані в прийнятних країнах, однією з яких є Україна. Згідно з роз’ясненнями, наданими представниками Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST), для підтвердження відповідності вимогам статті 11 Регламенту, замовники мають перевірити, що: - постачальник фактично зареєстрований у прийнятній країні (крок 1) - постачання походить з прийнятної країни (крок 2). Крок 1 (правила щодо прийнятності фізичних та юридичних осіб): щоб продемонструвати свою відповідність критерію «фактичної реєстрації», юридичні особи повинні довести, що: 1. юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства прийнятної країни; 2. юридична особа є фактично створеною: її реальне місцезнаходження знаходиться в прийнятній країні. Під «фактичним місцезнаходженням» слід розуміти місце, де знаходиться правління та центральна адміністрація, або основне місце діяльності. Крок 2 (правила щодо походження товарів та матеріалів): під час подання тендерної пропозиції, якщо застосовуються вимоги походження, учасник тендеру повинен зазначити, що всі товари відповідають таким вимогам та вказати країну походження. Учасник тендеру зобов'язаний подати документ, який підтверджує походження товару. Такий документ видається компетентними органами країни походження товару або постачальника (наприклад, торговою палатою) і має відповідати міжнародним угодам, підписаним цією країною. Однак декларація про походження не є вичерпним доказом походження, її слід розглядати не як юридичний доказ, а як корисний елемент для визначення походження, який може, у разі виникнення сумнівів, полегшити подальшу перевірку. Якщо постачальник/підрядник не відповідає умовам Кроку 1, замовник не зможе прийняти тендерну пропозицію, навіть якщо походження поставок та матеріалів відповідає умовам Кроку 2, і тендерна пропозиція буде відхилена. Таким чином, обидві умови (Крок 1) і (Крок 2) повинні бути виконані, щоб закупівля відповідала вимогам статті 11 Регламенту і була прийнята для подальшої оцінки. Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України,  схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується звертатися також до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.

<b>Запит від:</b> Запит від Новомар'ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області <b> Тема розширена:</b> Сума закупівель по тому самому коду ДК 2015 після розірвання договору <b>Суть питання:</b> Чи потрібно сумувати закупівлю за тим самим кодом ДК 021:2015 після розірвання договору? Ми заключили договір, до прикладу, на 60 000 грн. Потім розірвали цей договір за згодою сторін. Платежі не здійснювалися. Чи можемо ми провести новий договір по цьому ДК 021:2015 без використання електронної системи( прямий договір) на суму 55 000 грн.? Чи вже потрібно проводити тендер? Дякую за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 114/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 171/2024 та в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ соціального захисту Гайсинської міської ради <b> Тема розширена:</b> Відшкодування <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відділ соціального захисту населення Гайсинської міської ради проводить відшкодування (компенсацію) перевізникам за здійснений пільговий проїзд мешканців громади (за рахунок коштів міського бюджету). Вартість відшкодування перевищує 500.0 тис.грн. Враховуючи зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" підскажіть будь ласка: - чи необхідно проводити в даному випадку процедуру електронних закупівель? - якщо ні, то чи ми повинні публікуваті звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 115/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 126/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Ланецький Станіслав Олександрович <b>Суть питання:</b> Національний кешбек Зимова підтримка 1000 гривень. Подав заяву 13.02.2025 р. Грошей немає <b> Номер відповіді:</b> 117/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що Ваше питання не стосується публічних закупівель, з питань щодо програми «Зимова єПідтримка» пропонуємо ознайомитися з інформацією за посиланням: https://1000.me.gov.ua або надіслати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання:

<b>Запит від:</b> Запит від Малюгова Діана Борисівна <b>Суть питання:</b> При зменшені суми договору на постачання електричної енергії без розподілу(розірвання договору), кіловати також потрібно зменшувати і показувати в додатковій угоді? Якщо зменшуємо, то беремо до уваги ту кількість кіловат на яку укладали договір чи ту кількість кіловат, яка вийшла при зміні тарифу на електричну енергію? <b> Номер відповіді:</b> 112/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що відповіді на питання містяться в запиті  № 88/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/45315a6f-f2fb-4e34-95ef-a44b1d6500fd?lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що  наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G

<b>Запит від:</b> Запит від Ярош Марина Євгенівна <b> Тема розширена:</b> Ukraine Facility <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 1 статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Рамкова угода) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (далі - План) зазначено, що Участь у процедурах присудження договорів про закупівлі, грантів і премій стосовно діяльності, що фінансується згідно з інструментом Ukraine Facility з метою реалізації якісних і кількісних заходів Плану, відкрита для міжнародних і регіональних організацій, усіх фізичних осіб, які є громадянами, і юридичних осіб, що фактично зареєстровані у зазначених нижче країнах (далі - прийнятні країни); a. Держави-члени Європейського Союзу, Україна, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Грузія та Молдова, а також Договірні сторони Угоди про Європейський економічний простір; b. країни, які надають Україні рівень підтримки, порівнянний з рівнем, що надається Союзом, з урахуванням розміру їхньої економіки і для яких Комісією встановлений взаємний доступ до зовнішньої допомоги в Україні.. Просимо надати виключний перелік прийнятних країн на поточну дату, або ресурс де можна перевіряти, у разі потреби, відповідну інформацію. <b> Номер відповіді:</b> 113/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 " Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Державне управління справами <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування/не застосування 10 % обмеження при зміні ціни товару (електроенергії) на ринку, під час виконання договору про закупівлю, укладеного відповідно до Особливостей (постанова КМУ від 12.10.2022 р. № 1178) <b>Суть питання:</b> 14 січня 2025 року Державне управління справами звернулося через інформаційний ресурс Уповноваженого органу – вебсайт https://me.gov.ua/ – із запитом у двох частинах (79/2025 та 80/2025) про надання консультації щодо застосування / незастосування 10-відсоткового обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбаченого частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями (постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2022 року № 1178), внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей. Водночас на вказаний запит Департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики Міністерства економіки України надано відповідь з посиланням на узагальнююче роз’яснення Мінекономіки від 24 листопада 2020 року № 3304-04/69987-06, видане до набрання чинності Особливостями, а також дві інші консультації (36/2022 та 323/2024), які не узгоджуються між собою. Так, однією з консультацій (запит 36/2022) передбачено, що зміна істотних умов договору про закупівлю, у тому числі відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей, може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Проте згідно з іншою консультацією (запит 323/2024) внесення змін до умов договору можливе за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку. Ураховуючи надання посилань на консультації, якими передбачено протилежні висновки (як щодо застосування, так і незастосування 10 % межі), лист Уповноваженого органу не містить відповіді на запит Державного управління справами по суті. Звертаємо увагу, що порушене питання стосувалося внесення змін до договору про закупівлю (зміна ціни товару), зокрема електроенергії, укладеного саме після набрання чинності Особливостями. З огляду на зазначене просимо з урахуванням норм, визначених Особливостями, дати відповідь на запитання: чи застосовується 10 % обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбачене частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями, внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей, якщо договором про закупівлю передбачено можливість внесення змін до нього з посиланням на підстави, визначені Особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 111/2025 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 323/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797025c1-9931-441f-b989-b3575b8ad166&lang=uk-UA