<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Враховуючи вищезазначене виникає питання, поняття «машинозчитувальний формат» мається на увазі, що це документи завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді файлів, придатних для машинозчитування (файли з розширенням «..pdf.», «..jpeg.», тощо)? Прохання надати роз’яснення та визначення терміну «машинозчитувальний формат». <b> Номер відповіді:</b> 805/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі –протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Водночас інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних (частина шоста статті 10 Закону). У свою чергу, вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначаються Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 (далі – Положення). При цьому абзацом п’ятим пункту 2 Положення визначено, що машиночитаний формат – формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках внесення змін до неістотних умов договору? <b> Номер відповіді:</b> 806/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Частиною п’ятою статті 41 Закону визначено випадки, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися. При цьому відповідно до частини восьмої статті 41 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію, зокрема випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; опис змін, що внесені до істотних умов договору. Отже, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю оприлюднюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Просимо надати роз’яснення, чи може замовник торгів під час проведення спрощеної закупівлі укласти договір з учасником у той же день, що і день прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 807/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. В свою чергу, пунктом 12 частини 1 статі 17 Закону визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Враховуючи відсутність офіційних роз’яснень щодо віднесення вищезазначеної інформації до джерел відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним та ін. джерел вільного доступу, виникає питання, у який саме спосіб документального підтвердження згідно із законодавством переможець може підтвердити відсутність підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 17 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 808/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи може замовник вимагати від учасників надання у складі пропозицій засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи документів (матеріалів та інформації) із накладанням електронного цифрового підпису? <b> Номер відповіді:</b> 809/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 604/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Динник Жанна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Зміни до договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 21.04.2020 було укладено договір поставки, за результатами процедури закупівлі, оголошеної до 19.04.2020. Виникла необхідність несення змін до такого договору. У такому разі слід керуватись нормами ст.41 нової (чинної на сьогодні) редакції Закону "Про публічні закупівлі" чи ст.36 Закону "Про публічні закупівлі", в редакції до 19.04.2020? <b> Номер відповіді:</b> 810/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи зобов’язаний замовник торгів у тендерній документації зазначати обгрунтування застосування посилання на конкретні (торгові) марку, патенти, типи, конкретне місце походження, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 811/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент" . З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. При цьому у замовника мають бути обґрунтовані підстави щодо закупівлі з посиланням на конкретну торгову марку, тип, місце походження тощо стосовно предмета закупівлі та у разі такої необхідності замовник обов’язково зазначає у технічній специфікації до тендерної документації вираз "еквівалент".

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення. Враховуючи вищезазначене виникає питання, у разі якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів та не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він надає у складі пропозиції пояснення, що не має технічний паспорт з законодавчо обґрунтованих підстав (наприклад – на даний вид товару не виготовляються або не застосовуються технічні паспорти) за даних підстав замовник зобов’язаний відхилити пропозицію учасника або прийняти обидва роз’яснення як обґрунтовані підстави ненадання документів? <b> Номер відповіді:</b> 812/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону. При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Водночас підстави для відхилення встановлені у статті 31 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник торгів або переможець оприлюднювати у системі закупівель повідомлення про продовження строку укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 813/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю – протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Таким чином, перелік інформації, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в системі у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, визначена частиною першою статті 10 Закону. Разом з тим, виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону та підпункту 1 пункту 4 розділу Х Закону, рішення уповноваженої особи/тендерного комітету оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою/ всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи повинен замовник торгів або переможець оприлюднювати у системі закупівель копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону? <b> Номер відповіді:</b> 814/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель (далі – система) у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, договір про закупівлю та всі додатки до нього – протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного (далі – ЦКУ) та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до статті 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Отже, перелік інформації, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в системі у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, визначена частиною першою статті 10 Закону. У свою чергу, перелік інформації, яку повинен надати переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю, визначений частиною другою статті 41 Закону. Таким чином, Закон не містить вимог щодо оприлюднення інформації , визначеної в частині другій статті 41 Закону, в системі замовником чи учасником.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Враховуючи вищезазначене виникає питання, під час застосування переговорної процедури закупівлі зазначення у договорі про закупівлю формулювання «Сторони дійшли згоди, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання (наприклад з 01.01.2020 року) та стосуються безпосередньо предмету цього Договору відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України» буде порушенням вимог цього Закону? <b> Номер відповіді:</b> 815/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами  2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до положень пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Аналогічна підстава передбачена як виняток під час застосування переговорної процедури закупівлі – п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону. В свою чергу, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) – це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Враховуючи вищезазначене виникає питання, яким чином провести процедуру закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення переговорної процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 816/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Поряд з цим виходячи зі змісту частини другої статті 13 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону.