<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури Сколівської РДа <b>Суть питання:</b> Чи потрібно відміняти допорогові закупівлі на проведення капітального ремонту, які розпочаті до 19.04.2020р. Якщо відміняти, то хто має: тендерний комітет чи уповноважена особа і на що спиратися <b> Номер відповіді:</b> 765/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Сумський обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Надання послуг з ремонту <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Поясніть, будь-ласка, алгоритм дій відповідно до чинного законодавства про публічні закупівлі у наступній ситуації. В організації є службовий автотранспортний засіб. Він зламався. Його треба відремонтувати. Що там зламалася і скільки це буде коштувати (1000 грн чи 100 000 грн. умовно кажучи), організація (замовник) навіть приблизно не знає. Аналогічна ситуація виникає і з поломкою, наприклад, комп'ютерної техніки. Як діяти в такому випадку? Яку процедуру закупівлі застосовувати, коли Замовник навіть приблизно не знає вартість. Предмет закупівлі як ремонт авто, ні про що не говорить. Які вимоги може вказати Замовник, коли він геть не розуміє в автомобілі або комп'ютері. Застосувати конкурентний діалог, але Замовник крім того, що авто не їде, а комп'ютер не працює, нічого не може пояснити. Підскажіть, будь-ласка, як правильно діяти не порушуючи норми чинного законодавства про публічні закупівлі. Заздалегідь вдячні за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 767/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Разом з тим, у відповіді на запит 349/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=761d8676-6ba8-45fe-b434-d5cd7af01264&lang=uk-UA міститься інформація щодо затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. При цьому зігдно з  частиною одинадцятою статті 11 Закону  для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону за рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ "КОМБІНАТ "ТРИКУТНИК" ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ <b> Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Однією із інформації, яку повинен містити такий звіт - строк виконання договору. Що розуміється під поняттям "строк виконання договору" - строк виконання сторонами договору своїх зобовязань, який включає строк поставки товарів/ надання послуг/виконання робіт та строк оплати? <b> Номер відповіді:</b> 768/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель розглянуто в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема ціну та строк виконання договору. Відповідно Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно (частина перша статті 631 ЦКУ). Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 ЦКУ та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. У свою чергу, положення про виконання зобов’язань визначені Главою 48 ЦКУ. Так, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Поряд з цим, відповідно до статті 530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник зокрема вказує строк (термін) виконання зобов'язання, що визначається чи випливає з умов договору, іншого акту цивільного законодавства, або будь-якого іншого документу, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне Підприємство "Теплопостачання міста Одеси" <b> Тема розширена:</b> Щодо участі у Тендерному комітеті <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть чи може бути членом тендерного комітету Начальник юридичної служби, якщо він буде спочатку затверджувати документи як член ТК, а потім їх вже затверджувати як Начальник юридичної служби даного підприємства? Чи не буде таке сумісництво обов'язків признаком корупції? <b> Номер відповіді:</b> 770/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. При цьому відповідно до абзацу одинадцятого пункту 4 розділу Х Закону не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Таким чином, до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет, шляхом призначення відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель службових (посадових) осіб замовника, з врахуванням обмежень, встановлених підпунктом 1 пункту 4 розділу Х Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> КЕП <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть, чи повинен замовник накладати КЕП при оголошенні закупівель в системі електронних закупівель з 19 квітня 2020 року? Якою нормою чи нормативним документом це встановлено? <b> Номер відповіді:</b> 771/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 645/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0aa01558-3098-4fd1-988b-0198692ba0c9&lang=uk-UA Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів”. Крім того, довідково інформуємо, що з інформацією про обговорення проекту наказу Мінекономіки “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” можна ознайомитись за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6e92a135-e9bd-43de-a386-3470f33b2bbf&title=ProektNakazuMinisterstvaRozvitkuEkonomiki-TorgivliTaSilskogoGospodarstvaUkrainiproZatverdzhenniaPoriadkuRozmischenniaInformatsiiProPublichniZakupivli

<b>Запит від:</b> Запит від Жайворінко Валерія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Замовником було розпочато порядок укладення договору з постачальником за допомогою е-каталогу до введення в дію Закону (до 19.04.2020 року)загальна сума якого перевищувала 50 тис. грн. Замовником постачальнику було відправлено два проекти договору на підпис до введення вдію Закону в новій редакції, та постачальник повернув 1 екземпляр договору з підписом вже після 19.04.2020 (після введення в дію Закону) з дотриманням 20-ти денного терміну відповідно до статті 181 Господарського кодексу України. Органи казначейства відмовляються реєструвати зобовязання посилаючись, на те, що замовником було порушено Закон, оскільки повинна була бути проведена спрощена процедруа закупівлі. Прошу надати роз'яснення за якою процедурою повинна закінчитися дана публічна закупівля? <b> Номер відповіді:</b> 772/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Компаніївська ОТГ Кіровоградської області <b>Суть питання:</b> Уповноважена особа для здійснення своїх функцій підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями в сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування визначається Уповноваженим органом. Коли і де уповноважена особа повинна прийти тестуванняю <b> Номер відповіді:</b> 773/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “ Щодо організації закупівельної діяльності замовника” .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Шосткинська центральна районна лікарня" Шосткинської міської ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля робіт з капітального ремонту киснево-розподільної системи інфекційного відділення лікарні <b>Суть питання:</b> Чи можливо закупити роботи з капітального ремонту киснево-розподільної системи інфекційного відділення відповідно до Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України <b> Номер відповіді:</b> 774/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" <b> Тема розширена:</b> моживість застосування пункту 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції стосовно договорів, укладених відповідно до попередньої редакції Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру, проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону і такий договір станом на момент введення в дію нової редакції Закону вже повністю завершений. <b> Номер відповіді:</b> 775/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 3 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає вартісним межам визначеним в пункті 28 частини першої статті 3 Закону, без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Так, відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону замовник не застосовує порядок проведення спрощеної закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. У разі здійснення закупівлі у зазначеному випадку, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити придбання таких робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини сьомої статті 3 Закону, протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Переговорна по новому закону <b>Суть питання:</b> доброго дня! Чи потрібно при проведенні переговорної процедури закупівлі вимагати підтвердження кваліфікаційним критеріям? <b> Номер відповіді:</b> 776/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.35 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа-службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). В разі призначення уповноваженою особою особу, яка не є суб"єктом декларування та не подавала декларації за минулий рік, чи повинна ця особа до та після призначення її уповноваженою особою подати таку декларацію? <b> Номер відповіді:</b> 777/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно  до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Поряд з цим відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1 , підпунктах "а" і " в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Разом з тим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.05.2016 № 1 затверджено Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Положення). Згідно з пунктом 20 Положення апарат через структурні підрозділи забезпечує діяльність Національного агентства, зокрема у сфері контролю та перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб'єктів декларування. Отже, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління поліції охорони в Харківській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Наша державна установа є Замовником в розумінні Закону, але ми також приймаємо участь у тендерах в якості учасників (надаємо охоронні послуги). Для цього необхідно оплатити послуги електронного майданчика, на якому подається тендерна пропозиція, а також оплатити послуги з отримання довідок про несудимість з органів МВС. Чи є зазначені послуги предметами закупівлі у розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 778/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад Водночас повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 679/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fcb96d91-46d4-40dc-8c99-31a1272c5fcf&lang=uk-UA У свою чергу, згідно з абзацом двадцятим пункту 21 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика може передбачити на авторизованому/попередньо авторизованому електронному майданчику можливість надання додаткових послуг замовнику та учаснику, в тому числі на платній основі. Таким чином, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Поряд з цим довідково повідомляємо, що інформація про отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, міститься в листі від  16.01.2020 №  3304-04/2361-06 " Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06 При цьому виходячи зі змісту пункту 18 Розділу V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016  № 1256, надання документу, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, здійснюється безоплатно в строк до 30 календарних днів з дня надходження запиту.