<b>Запит від:</b> Запит від Інститут прикладної фізики Національної академії наук України <b>Суть питання:</b> Чи потрібно Інституту (бюджетна установа) проводити тендер на укладання договору комісії, де Інститут буде виступати комітентом ( доручає комісіонеру укласти зовнішньоекономічний контракт за яким Інститут виступає виконавцем робіт за плату), за виконання комісіонером послуг Інститут буде сплачувати суму більше 200 000 гривень з коштів укладеного договору (відсоток від отриманих коштів по укладеному зовнішньоекономічному контракту). <b> Номер відповіді:</b> 879/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому  згідно зі статтею 1011 Цивільного Кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Крім того, згідно зі статтею 1013 Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Тобто при укладанні договору комісії має місце придбання комітентом послуг комісіонера. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА <b> Тема розширена:</b> Публікація додаткових угод до договорів, заключених до 19.04.2020 поза системою <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будьласка роз'яснення щодо способу публікації додаткових угод до договорів, заключених поза системою Prozorro до 19.04.2020 року. Питання стосується договорів, які діють безстроково (до моменту розірвання) до прикладу: щодо надання послуг телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет (з Укртелдекомом, діючий з початку 2000, кожен рік заключаєтсья додаткова угода про погодження лімітів коштів на надання таких послуг, відповідно до якої постачальником надаються рахунки), до таких договорів також відносяться договори оренди приміщень органів виконавчої влади у органів місцевого самоврядування. Оскільки договір у системі відсутній, неможливо дотримати норми статті 41 щодо публікації змін до договору. Як здійснити публікацію відповідних змін (додаткової угоди) до такого договору? Чи буде порушенням публікація кожного року додаткової угоди до договору (звіту) як окремої закупівлі? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 880/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що дія нової редакції Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до його укладення. Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану вноситься інформація про закупівлі, які замовник планує провести: - вартість предмета закупівлі яких більше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та передбачають проведення процедур закупівель; - вартість предмета закупівлі яких менше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю. Поряд з цим в річному плані закупівель не зазначаються зобов’язання за договорами строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний центр з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях <b>Суть питання:</b> У 2019 році наша установа уклала договори з адвокатами про надання послуг. Строк дії договору до 31.12.2020. Сума договору менше 50 тис. грн. До 19.04.2020 та після цієї дати до вже укладених вищезазначених договорів укладаються додаткові угоди на збільшення суми. Чи потрібно відповідно до нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" у таких випадках вносити зміни до плану закупівель та роботи звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 881/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Державна інноваційна фінансово-кредитна установа <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Просимо надати відповідь на наступне питання:: Чи має право Замовник за результатами відкритих торгів укладати трьохсторонній договір, відповідно до якого Виконавець виконує послуги на основі даних отриманих від третьої сторони, а Замовник приймає та сплачує за такі послуги. Дякую!!! <b> Номер відповіді:</b> 882/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 522/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5 Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут стратегічних досліджень <b> Тема розширена:</b> Відміна проведеної допорогової процедури <b>Суть питання:</b> 16.04.2020 замовником оголошено допорогову процедуру, за результатом якої 04.05.2020 укладено договір на послуги загальою сумою 171348.50 грн. Виконавець почав надавати послуги, але Казначейсво відмовляється реєструвати договір, наполягає на його розірванні у зв'язку з новою редакцією Закону та наполягає на проведенні спрощеної процедури. Замовник провів конкурентну допорогову процедуру закупівлі, а не просто уклав договір про закупівлю. Чи зобов'язаний замовник розірвати договір та проводити спрощену процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 883/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Ратнівське міжрайонне управління водного господарства <b>Суть питання:</b> Доброго дня) потрібна ваша допомога) чи потрібно в прозорро закидати звіт про договір на оплату реактивної електроенергії, газопостачання та розподілу якщо договір був заключений ще на початку року??? <b> Номер відповіді:</b> 884/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання завершення допорогових закупівель, розпочатих до введення в дію цього Закону, міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Гірської міської ради <b> Тема розширена:</b> спрощена процедура <b>Суть питання:</b> як проводити спрощену процедуру, якщо не має алгоритму проведення та інструкції? <b> Номер відповіді:</b> 885/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області <b>Суть питання:</b> Чи потрібно включати до річного плану закупівель предмет закупівлі за кодом ДК 2015 98341130-5 – «Послуги з прибирання» та проводити відповідні процедури закупівель у разі, якщо витрати на зазначені цілі складатимуть понад 50 тис. грн. та здійснюватимуться із фонду оплати праці установи шляхом укладання договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами? <b> Номер відповіді:</b> 886/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть  використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Поряд з цим відповідно до абзацу другого пункту першого розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Любов Ярмак <b> Тема розширена:</b> Оплата договору ЦПХ з фонду оплати праці <b>Суть питання:</b> Згідно з п.1.5 та п.2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства, (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці. Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором (далі — договір ЦПХ) за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагород. Тобто сторона по договору (замовник) виступає податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу). Згідно з класифікацією видатків замовника до фонду оплати праці включено винагороду відповідно до умов цивільно-правових договорів. Враховуючи вищенаведене прошу надати роз’яснення чи поширується дія закону Закону України “Про публічні закупівлі” на укладення цивільно-правових договорів, з врахуванням того що винагорода за виконання таких договорів буде проводитись за рахунок коштів фонду оплати праці? <b> Номер відповіді:</b> 887/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Чобан Людмила <b> Тема розширена:</b> зберігання <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь-ласка чи потрібно зберігати в паперовому вигляді тендерні документації. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 888/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 193/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=a42bf302-32a0-4b61-9893-7388238adf7b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління комунальної власності Калуської міської ради <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі з технічної інвентаризації кількох об'єктів нерухомого майна <b>Суть питання:</b> Чи здійснюється визначення предмета закупівлі послуги з проведення технічної інвентаризації (виготовлення технічних паспортів) об'єктів нерухомого майна (будівель, приміщень) стосовно різних(кількох) об'єктів окремо для кожного об'єкта? <b> Номер відповіді:</b> 889/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть  використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”.

<b>Запит від:</b> Запит від виконавчий комітет Славутицької міської ради <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура <b>Суть питання:</b> Замовником проведено закупівлю послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень шляхом проведення відкритих торгів.Після укладення договору у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних послуг (зокрема на момент планування та проведення закупівлі не було такої необхідності).Чи може замовник послуговуючись п.5 ч. 2 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"(в чинній редакції) застосувати переговорну процедуру та укласти договір про закупівлю з тим самим учасником, що і за результатом відкритих торгів. <b> Номер відповіді:</b> 890/2020