<b>Запит від:</b> Запит від МОУ <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажить які зміни до проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ЗУ Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони. Хто має право проводити таку закупівлю тендерний комітет або уповноважена особа? <b> Номер відповіді:</b> 961/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини дев’ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Згідно з частиною другою статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Водночас частиною першою статті 11 Законом встановлено, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема процедури закупівлі є уповноважена особа. Поряд з цим пунктом 4 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 1 січня 2022 року. Отже, для відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель, у тому числі  для гарантованого забезпечення потреб оборони, може бути тендерний комітет або уповноважена особа.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" <b> Тема розширена:</b> Відміна торгів у період оскарження <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка,після набрання чинності нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" на майданчиках неможливо відмінити відкриті торги відразу (без наявної скарги до органу оскарження), а лише по завершенню періоду оскаржень. На наше звернення до ДП «Прозоро» нам повідомили, що Інформаційно-телекомунікаційна система «Ргоzorro» розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання (далі - ТЗ), погодженого Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (далі – Уповноваженим органом), та відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами). На підставі яких положень Закону замовник немає права відмінити відкриті торги в період оскаржень, адже відповідно до частини 17 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" "Після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі"? Дякуємо за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 963/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. У свою чергу, підстави залишення скарги без розгляду визначені частиною дванадцятою статті 18 Закону. Так, зокрема відповідно до пункту 4 частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі якщо до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень. Крім того, частиною тринадцятою статті 18 Закону визначено перелік підстав прийняття органом оскарження рішення про припинення розгляду. Таким чином, перелік підстав залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження визначений частинами дванадцятою та тринадцятою статті 18 Закону та є вичерпним. Разом з тим Закон не містить норм щодо залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження у разі прийняття замовником рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі після дня подання скарги. Отже, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника замовник не може прийняти рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі в період оскарження процедури закупівлі, визначений частиною восьмою статті 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КМР "ЦПМСД №3" <b>Суть питання:</b> При оприлюдненні оголошення про закупівлю в умовах оплати не було прописано аванс, так як в договорі написано "може здійснити....". Відповідно в звіті відсутня інформація про аванс. Казна требует виключити пункт договору в якому прописана можливість авансу. Чи правильно це? На теперішній час підрядник хоче замовити аванс. Як правильно поступити в даному випадку. Будь ласка,надайте відповіть. Спасибо. <b> Номер відповіді:</b> 965/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від КНП НЦМЛ ім.М.Галицького <b>Суть питання:</b> Зі вступом в дію Нового Закону Про Публічні закупівлі, виникає питання чи розповсюджуються рекомендаційні листи МЕРТ на Новий Закон про Публічні закупівлі ,а саме лист МЕРТ 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “щодо планування закупівель” - Щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити <b> Номер відповіді:</b> 947/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СІ БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ" <b> Тема розширена:</b> відхилення учасника з АНЦ <b>Суть питання:</b> Шановні колеги! Після аукціону учасник з АНЦ - не дав обгрунтування - зрозуміло, що замовник відхиляє такого учасника на підставі абз.7 п.1 ч.1 ст.31 - якщо учасник не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону. А якщо надав неналежне обгрунтування на підставі чого відхиляємо, якщо замовника таке обгрунтування не влаштовує? Яку саме підставу застосувати, якщо ст.31 містить вичерпний перелік для відхилення та не передбачає можливість відхилити за неналежне обгрунтування. Проте абз.2 п.14 ст.29 Закону містить норму - Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості. Чи може замовник встановити у ТД, що неналежне обгрунтування також дорівнює підставі, що зазначена у абз.7 п.1 ч.1 ст.31 Закону, тобто обгрунтування не надано. Заздалегідь дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 948/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Визначення поняття “аномально низька ціна тендерної пропозиції” (далі – аномально низька ціна) визначено в пункті частини першої статті 1 Закону. Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції. Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в системі та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через систему. Таким чином, замовник відповідно до вимог Закону може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник надав обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, однак замовник вважає таке обґрунтування неналежним, зазначивши в системі підстави такого відхилення з урахуванням наявного реалізованого в електронній системі закупівель функціоналу. Водночас з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі слід  звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від військовий комісаіат <b> Тема розширена:</b> військовослужбовець як уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить таке питання, чи може уповноважена особа призначатися з числа військовослужбовців, якщо так, то яким чином оформлювати доплату за виконання додаткового навантаження. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 949/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Українська залізниця" <b>Суть питання:</b> Вітаємо! Просимо надати роз'яснення по наступній ситуації. У зв’язку зі строками проведення процедур закупівель з публікацією англійською мовою, коли між оголошенням процедури та аукціоном ціна товарів, що мають значну волатильність, може суттєво змінюватися та існуючою вимогою прив’язки процедури закупівлі до позиції Річного плану, чи є можливість змінювати кількість продукції у разі підвищення ціни за одиницю або зменшувати загальну очікувану вартість у разі зменшення такої ціни у встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» строки, коли замовник може вносити зміни у тендерну документацію. В першому випадку очікувана вартість процедури не змінюється, у другому буде менша, ніж за річним планом. Завчасно дякуємо за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 920/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 24 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. При цьому перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів. При цьому пропонуємо ознайомитися з листами від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 "Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне", від 21.04.2020 №  3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів" , розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Українська залізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівель філіями замовників <b>Суть питання:</b> Вітаємо! Великі замовники, з розгалуженою мережею філій, часто зіштовхуються з питанням, чи можливо проведення окремими філіями Замовника процедур закупівель окремого предмету закупівлі на суму до 133 тис. євро ("українські" відкриті торги), хоча сумарно по всім філіям за рік цей обсяг по коду може бути перевищено, чи потрібно кожну окрему процедуру закупівлі проводити як відкриті торги з публікацією англійською мовою, що значно ускладнює дрібні закупівлі філій? Просимо надати консультацію з цього питання враховуючи, що наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, в яких зазначається, зокрема найменування юридичної особи. Тому, у разі якщо закупівля здійснюється відокремленим підрозділом юридичної особи, у формах документів у сфері публічних закупівель вказується найменування юридичної особи із зазначенням такого відокремленого підрозділу або найменування відокремленого підрозділу із зазначенням такої юридичної особи. Таким чином, у відповідності до вказаного наказу, інформація про замовника, зокрема найменування замовника, код згідно з ЄДРПОУ замовника, заповнюється електронною системою закупівель автоматично, тобто на підставі інформації, внесеної при реєстрації. Відповідно, така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 921/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. При цьому відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами. Таким чином, філії (відокремлені підрозділи) та головна організація, що утворила їх, плануючи проведення закупівель повинні дотримуватись вимоги частини десятої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Житомирській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Як проводити капітальний ремонт приміщень згідно норм нового законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 922/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа відповідь міститься у запиті 791/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0edd7547-c52e-4fd1-97aa-0134498b9adc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Бережанська міська рада <b> Тема розширена:</b> КЕП <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозцій/пропозицій документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Якщо учасник наклав КЕП/ЕЦП на всю пропозицію, а не на кожен документ пропозиції окремо, чи вважаються такі документи оригіналом електронного документа? Чи має право замовник у спрощеній закупівлі вимагати від учасника скановані документи пропозиції, що складені безпосередньо учасником, завірені підписом уповноваженої особи та відбитками печатки у разі накладання кеп/ецп на всю пропозицію, а не на кожен електронний документ окремо? <b> Номер відповіді:</b> 923/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від УСЗН Миргородської РДА <b> Тема розширена:</b> Питання, щодо необхідності оприлюднення договорів. <b>Суть питання:</b> чи необхідно оприлюднювати договора, в яких постачальника обирає безпосередньо особа з інвалідністю: Санаторно-курортне лікування, Замовлення засобів реабілітації, профеійна і психологічна адаптація.? <b> Номер відповіді:</b> 924/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 711/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Планування відкритих торгів з публікацією англійською мовою <b>Суть питання:</b> Чи потрібно проводити відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо сума окремого товару/роботи/послуги, на яку наразі оголошуються торги, не перевищує межі, встановлені у частині третій статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", але загальна вартість усіх предметів закупівлі за відповідним кодом ДК 021:2015 перевищує вищевказані межі. Слід зазначити, що мова йде про закупівлі для потреб крупної енергогенеруючої компанії, кількість закупівель приблизно 2500 на рік, практично усі закупівлі проводяться шляхом відкритих торгів (рідко переговорної процедури) та спрощених закупівель. У випадках, коли варстість окремого предмета закупівлі перевищує вищевказані межі, проводяться відкриті торги з публікацією англійською мовою <b> Номер відповіді:</b> 925/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план. При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.