<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Поронюк Б.Ю. <b> Тема розширена:</b> Відсутність підстав згідно ст.17 <b>Суть питання:</b> Згідно умов тендерної документації Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, подає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону. а саме: 4.1. Оригінал довідки ДПІ про відсутність заборгованості із сплати обов’язкових податків і зборів в Україні (Довідка має бути дійсна на дату подання Замовнику). (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf) та (подається Замовнику у письмовій формі) 4.2. Довідка в довільній формі про те, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено/не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf) та (подається Замовнику у письмовій формі) 4.3. Оригінал довідки, виданої МВС України, про відсутність або наявність судимості щодо службової (посадової) особи учасника, особи яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичної особи, яка є учасником, особи уповноваженої на підписання документів пропозиції конкурсних торгів та договору про закупівлю (довідка датована не більше тримісячної давнини відносно дати подання Замовнику торгів). (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf) та (подається Замовнику у письмовій формі). Нами було завантажено усі необхідні оригінали документів в електронну систему вчасно.Проте Замовник після 5-ти денного терміну відхилив нашу пропозицію у зв'язку з ненаданням документів у письмовому вигляді.Чи правомірні дії замовника???Закупівля проводилась за старим законом.https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-002460-b <b> Номер відповіді:</b> 1148/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ” та від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “ Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06 При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій  замовників.

1. Щодо поняття “замовники” та їх категорій 2. Щодо забезпечення потреби держави або територіальної громади 3. Щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі 4. Щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів 5. Щодо ознаки, за якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи 6. Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків --- Документ: 55feb4ef-7c2c-4430-848b-b1d2d8b8b44f.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення замовників Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Щодо поняття “замовники” та їх категорій Поняття “замовники” наведено у пункті 11 частини першої статті 1 Закону. У практиці застосування закупівельного законодавства, гармонізованого із законодавством Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, замовники умовно поділяються на “звичайних” та таких замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, частиною четвертою статті 2 Закону встановлені категорії замовників, що використовуються у цьому Законі: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,T?4xО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 19:16:01 2 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Суб'єкти, визначені пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 2 Закону, становлять замовників, яких віднесено до першої, другої і третьої категорій. Четвертою категорією є замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Отже, категоризація замовників, виокремлення органів соціального страхування в окрему категорію замовників, віднесення правоохоронних органів до категорії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель. До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1. Органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади) та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2. Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування). Прикладом таких замовників є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, агентства, інспекції, служби, обласні, міські, районні, сільські, селищні ради, вищевказані фонди, фінансування видатків на забезпечення діяльності яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів фондів. 3. Юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім зазначених вище) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або 3 територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Отже, замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Щодо забезпечення потреби держави або територіальної громади У переліку визначення основних термінів Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не містять поняття “потреби держави або територіальної громади”, оскільки поняття за своєю суттю є динамічним. Для забезпечення потреб держави або територіальної громади органи влади, наділені відповідними повноваженнями, приймають законодавчі, нормативно-правові акти тощо та встановлюють державне регулювання тієї чи іншої сфери, зокрема соціальної, серед яких житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля і громадське харчування, транспорт і зв’язок, освіта, охорона здоров’я, спорт і туризм, культура, соціальне забезпечення. Водночас згідно з частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом, зокрема Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Отже, оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. При цьому держава, територіальні 4 громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади. Щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі Існують два способи забезпечення потреби держави або територіальної громади: 1. На умовах, встановлених рішенням державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати ці потреби у певний спосіб; 2. На промисловій чи комерційній основі. Діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов’язано з тим, що держава нормативно, тобто через нормативно- правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та /або територіальної громади. Так, наприклад, відповідно до статуту Державного підприємства “Прозорро” (далі - Підприємство), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.10.2018 № 1458, Підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства та є державним комерційним підприємством. І хоча Підприємство є комерційним та створене з метою у тому числі отримання прибутку за рахунок підприємницької діяльності, але на нього державою в особі Міністерства, для забезпечення суспільної потреби, наказом покладено певну функцію - забезпечення функціонування електронної системи закупівель і наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель та встановлено тарифи. Підприємство виконує роботи та надає послуги за встановленими тарифами згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку 5 функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” від 24.02.2016 № 166 (зі змінами). Отже, хоча Підприємство і створене у тому числі з метою отримання прибутку, такий суб’єкт є замовником і має дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, оскільки забезпечує потреби держави не на комерційній основі, а на підставі відповідного рішення, яким на нього покладено таку функцію. Натомість діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід’ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб. Так, наприклад, за умови якщо Державне підприємство “Прозорро” не забезпечуватиме функцію держави щодо адміністрування веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, покладену на нього наказом органу виконавчої влади, який є для Підприємства органом управління, а здійснюватиме виключно комерційну діяльність, то таке Підприємство не виступатиме замовником у розумінні Закону, і відповідно на нього не поширюватиметься дія Закону. Щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів Ознаку слід розглядати в контексті бюджетного законодавства. Визначення понять “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України. Так, розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. При цьому одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. 6 З огляду на зазначене, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону, незалежно від розміру такого фінансування і мають дотримуватися вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою. Щодо ознаки, за якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи Ознака має розглядатися в контексті Цивільного кодексу України, статтею 92 якого визначена цивільна дієздатність юридичної особи. Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах юридичної особи. Отже, юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, то зазначені суб’єкти вважаються замовниками у розумінні Закону та мають дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. 7 Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків Цю ознаку необхідно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До них належать, зокрема господарські організації - державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Виходячи із зазначеного, господарські організації (державні, комунальні підприємства тощо) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону та мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Отже, замовниками за категоріями у розумінні Закону є суб’єкти, які підпадають під визначення та ознаки, що зазначені пунктами 1, 2, 3 і 4 частини першої статті 2 Закону. При цьому звертаємо увагу, що визначення приналежності до замовників у розумінні Закону, у тому числі віднесення до певної категорії, здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Інформуємо також, що підходи до визначення замовників запозичені з європейського законодавства, тому детальніше щодо поняття замовника можна 8 ознайомитися в коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” від 06.01.2017 № 07/1160-17 та листі Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, що містить тест щодо наявності або відсутності ознак для замовника, які розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства www.me.gov.ua у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланнями: https://cutt.ly/NyTId6R та https://cutt.ly/syTIzlX Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від ПІДПРИЄМСТВО ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "МЕДІА ЦЕНТР НКСІУ" <b> Тема розширена:</b> Період оскарження в спрощених закупівлях <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 15 статті 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Періоду оскарження для спрощеної закупівлі не встановлено. Водночас, наразі електронна система надає можливість завантажити договір лише через 2 робочих дні після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, посилаючись на "технічне завдання Prozorro" (скан відповіді технічної підтримки надаємо). Просимо надати роз'яснення щодо можливості оприлюднення договору про закупівлю, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, ураховуючи той факт, що період оскарження для спрощеної закупівлі Законом не визначено. <b> Номер відповіді:</b> 1107/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти,культури,молоді та спорту <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> з початку року закупили комп.обладнання на суму 25000,00 грн до 19.04..Після 19.04.2020 р ще планується компютерного обладнання на 30000,00 грн. чи потрібно тепер робити спрощену закупівлю на 30000,00 грн. чи робити звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 1108/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна відповідь міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Покровський психоневрологічний інтернат" <b> Тема розширена:</b> Зекономлені кошти, перерозподіл та планування <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Прошу надати роз'снення відносно ситуації, що склалась. 10.04.20 (до вступу в силу нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі") було оголошено відкриті торги на суму 230 000,00 грн. - столярні та теслярні роботи (поточний ремонт). 14.05.2020 року укладено Договір і залишок економії складає 32 000,00 грн. Чи можливо по такому ж коду закупівлі на зекономлені кошти укласти звіт про укладений договрів? Чи потрібно проводити процедуру відкриті торги? Як діяти замовникам по новому Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1109/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Центр з ремонту та експлуатації колійних машин" АТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> Добрий день. АТ "Укрзалізниця" являється єдиною юридичною особою. До її складу входить багато філій. Кожній філії від імені правління АТ "Укрзплізниця" надано право створити тендерний комітет та проводити закупівлі як окремий замовник. Чи може кожна окрема філія проводити відкриті торги (не міжнародні), якщо у плані закупівель окремої філії тільки на 300 000,00 гривень(в межах якогось коду ДК), а в межах плану всієї АТ "Укрзалізниця" по цьому коду ДК загальна сума 10 000 000,00 гривень? <b> Номер відповіді:</b> 1110/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань оборонної роботи цивільного захисту, надання адміністративних послуг та державної реєстрації РДА <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель, уповноважена особа. <b>Суть питання:</b> В травні 2020 року сесією районної ради будуть виділені кошти районного бюджету під районну програму на різні заходи (оплата перевезень, медогляди засоби захисту та інше). Всі договори по закупівлям до 50,0 тис.грн. Чи потрібно для проведення закупівель уповноважена особа, чи потрібно робити план закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 1111/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті    № 602/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24 , а також у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Сектор освіти Первомайської райдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> 1. Що має слугувати підставою тендерному комітету або уповноваженій особі для оголошення процедури закупівлі? 2. У разі, якщо розпорядник бюджетних коштів надає усну вказівку на закупівлю товарів та послуг, яким чином ТК або УО має формувати технічні завдання? <b> Номер відповіді:</b> 1112/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 " Щодо передумов здійснення закупівель ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06 При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 11 Закону для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону за рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Міський водоканал" м. Золотоноша <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення Звіту про договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Чи обов'язково суб'єкту господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання при закупівлях товарів,робіт, послуг до 50 тис.грн за власні кошти використовувати електронні системи закупівель та оприлюднювати Звіт про договір про закупівлю <b> Номер відповіді:</b> 1114/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" <b> Тема розширена:</b> Проведення допорогових закупівель Не Замовником в розумінні Закону <b>Суть питання:</b> Оскільки наше підприємство не являється Замовником в розумінні Закону, то ми проводимо допорогові закупівлі (після змін у законодавстві керуємось Наказом № 18 від 17 квітня 2020 року виданим Державним підприємством "ПРОЗОРРО"). Підскажіть будь-ласка ким в нашому випадку має здійснюватись проведення допорогової закупівлі, Уповноваженою особою чи Відповідальною особою ??? <b> Номер відповіді:</b> 1115/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Водночас повідомляємо, що визначення поняття “замовник” розглянуто в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 При цьому визначення осіб, відповідальних за закупівлі у суб"єктів, які не є замовниками у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський обласний центр зайнятості <b>Суть питання:</b> в річному плані заплановано закупівлю на 30000 грн. Оприлюднено план та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. В процессі виконання договору виникла необхідність збільшення суми договору на 500 грн. та відповідно укладено додаткову угоду до Договору. Як правильно оприлюднити в системі планування та внесення змін до договору у такому випадку. Загальна річна сума за цим ДК не перевищує 50тис.грн. <b> Номер відповіді:</b> 1116/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договорів без використання електронної системи закупівель регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління справами Апарату Верховної Ради України <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі заходів за участю Голови ВРУ <b>Суть питання:</b> Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю зокрема Голови Верховної Ради України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому. Прошу дати відповідь, чи правомірним буде використання Замовником даної норми для визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення зазначеного заходу, із урахуванням нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"? При нагоді інформую, що Управління справами Апарату Верховної Ради України не наділено правом офіційного тлумачення законів та наказів міністерств. <b> Номер відповіді:</b> 1117/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.04.2020 №  3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06