<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство "Обласний медичний спеціалізований центр"Житомирської обласної ради <b>Суть питання:</b> Надайте, будь-ласка, роз’яснення щодо п.18 ч.5 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (зі змінами), а саме: Чи підпадають під дію Закону закупівлі, якщо предметом закупівлі є платні медичні (ч.1 ст.3 Основ законодавства України про охорону здоров’я визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга)-послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт ) послуги з переліку послуг відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах» від 07.09.1996 р. № 1138 (зі змінами)? <b> Номер відповіді:</b> 1081/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону. У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон № 2168-VIII) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами. Поряд з цим відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт. Разом з тим, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2168-VIII). При цьому договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (частина перша статті 8 Закону № 2168-VIII). У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Так, відповідно до Положення про Національну службу здоров’я України (НСЗУ), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, організовує роз’яснювальну роботу, пов’язану з практикою застосування законодавства з питань, що належать до компетенції НСЗУ. Ураховуючи викладене, у разі якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом. Водночас з питань застосування законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення пропонуємо додатково звернутись до указаного органу влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «КРЮКОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№29)» <b> Тема розширена:</b> Надання уточнень щодо спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовник не встиг надати відповідь в період уточнення щодо спрощеної закупівлі.Таким чином, запитання залишилося без відповіді. Які повинні бути наступні дії замовника? Чи потрібно скасовувати закупівлю на підставі п.17 ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII? <b> Номер відповіді:</b> 1082/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання проведення спрощених закупівель розглянуто в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Разом з тим, частиною сімнадцятою статті 14 Закону визначено перелік підстав для відміни спрощеної закупівлі. Так, відповідно до пункту 17 частини сімнадцятої статті 14 Закону замовник відміняє спрощену закупівлю у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. При цьому рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наш комунальний заклад орендує приміщення у іншого комунального закладе обласної ради, що є балансоутримувачем будівлі. Вартість спожитих комунальних послуг ми відшкодовуємо балансоутримувачу будівлі за договором про відшкодування. Відповідно до роз'яснення https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026⟨=uk-UA відшкодування комунальних послуг орендодавцю не потребувало проведення процедур закупівлі і відображення в системі Прозоро. Водночас, враховуючи зміни до Закону, що набрали чинності 19.04.2020, а також наявність в системі опублікованих звітів про аналогічні договори, просимо надати наступні роз'яснення: 1. Чи є договір про відшкодування вартості комунальних послуг закупівлею в розумінні Закону? 2. Чи відображати передбачені видатки на відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг у річному плані закупівель та, відповідно, чи публікувати звіт про укладений договір при укладанні договору на відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг? <b> Номер відповіді:</b> 1083/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області <b> Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ст. 11 Організація закупівельної діяльності замовника, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Якщо в установі не не введено штатним розписом окремої посади. чи можна покладати на працівника (завідувача сектору) функції уповноваженої особи, якщо цей працівник (завідувач сектору) є державним службовцем? Адже держслужбовці не можуть працювати за сумісництвом.І якщо виходити з того, що немає посади - немає суміщення посад, чи правомірно що одна особа виконує і свої безпосередні обов"язки і обов"язки уповноваженої особи, адже в даному випадку не використовується жоден з вищеперелічених варіантів призначення/визначення уповноваженої особи. На час відпустки чи відсутності уповноваженої особи, хто може виконувати її обовязки? будь хто. чи лише особа на яку на час відсутності уповноваженої особи поклали функції уповноваженої особи певним розпорядчим актом? Адже лише уповноважена особа -проводить спрощені закупівлі, відтак, чи може головний спеціаліст заміняти на час відсутності уповноважену особу?і як? Будь яке рішення уповноваженої особи оформляється протоколом, тому в даному випадку чи може головний спеціаліст, який заміняє уповноважену особу оформляти цей протокол від свого імені? чи все ж таки на час відсутності УО має бути наказом призначена ін особа уповноваженою?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1066/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 853/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62131428-2547-48bf-915c-80834389419c&lang=uk-UA Щодо питання 2 Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 678/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA (питання 2).

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> чи можна укласти угоду по капітальному ремонту на суму 1 млн., не застосовуючи порядок проведення спрощених закупівель , в зв'язку з тим що є проект виготовлений конкретним виконавцем, є експертиза кошторису, тому існує необхідність провести закупівлю саме з цим виконавцем та оприлюднити звіт про договір без використання електронної системи , використовуючи підпункт відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1067/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо змін до Закону із 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання: 1. Який мінімальний кінцевий термін для подання пропозицій може встановити замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, якщо в 10 статті Закону вказаноне менше 6 роб.днів, а в статті 14 – не менше 5 роб. днів, однак оскільки в статті 14 термін на уточненння визначено не менше ніж 3 роб.дні, а на подання пропозицій не менше 5 роб.днів, а подавати пропозиції під час терміну уточнення технічно не можливо, то сумарно мінімальний термін до кінця подання пропозицій спрощеної закупівлі виходить 8 робочих днів? Чому таке важке формулювання в Законі? 2. Що таке машинозчитувальний формат згідно статті 10 Закону? 3. Якщо згідно статті 22 Закону тендерну документацію замовник може оприлюднити лише шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель без можливості завантаження файлів, що дозволено в спрощеній закупівлі, то яким чином замовник повинен оприлюднити усі дані згідно част.2 статті 22 Закону, зокрема технічну специфікацію, плани, креслення, тощо? Невже все потрібно заповнювати в графі «Примітка»? Чи не буде це інструментом впливу на замовників через масові моніторинги? 4. В кваліфікаційній вимозі статті 16 Закону про наявність обладнання та матеріально- технічної бази добавили «наявність технологій», поясніть будь-ласка, які існують технології при закупівлі товарів, послуг та робіт і яким чином учасники повинні надати підтвердження наявності технологій? 5. Поясніть, будь-ласка, чи згідно кваліфікаційної вимоги статті 16 Закону про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), учасник для підтвердження повинен надати інформацію виключно про виконання договору предмет якого повинен дослівно відповідати предмету закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1068/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Щодо питання 2 Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 805/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63666461-f7c0-45a7-beba-7219aa5e44b9&lang=uk-UA Щодо питання 3 Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Частиною першою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи. Щодо питань 4-5 Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з кваліфікаційних критеріїв передбачених частиною другою статті 16 Закону. Зокрема пунктом першим та третім частини другою статті 16 Закону передбачені такі критерії як: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо змін до Закону із 19.04.2020 <b>Суть питання:</b> У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання: 1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі? 2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону? 3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа? 4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками? 5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань. <b> Номер відповіді:</b> 1069/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1-2 Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Щодо питання 3 Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA Щодо питання 4 Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Щодо питання 5 За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя <b>Суть питання:</b> Постачальник електричної енергії прислав повідомлення про розірвання з 01 червня договору, попередньо укладеного на період до 31 грудня. Стаття 40 Закону "Про публічні закупівлі" у такому разі передбачає можливість замовнику провести переговорну процедуру на обсяг, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю. Для того, щоб ДКС зняла невикористані кошти з попtреднього договору, замовник змушений буде укласти з постачальником додаткову угоду, якою буде скориговано загальну суму договору до фактичного обсягу споживання за період постачання (чотири місяці). Запитання: від якої суми у даному випадку рахувати 20 відсотків - від початкової чи остаточно скоригованої? <b> Номер відповіді:</b> 1065/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький обласний військовий комісаріат <b>Суть питання:</b> Організація є юридичною особою, має код ЄДРПОУ, свій тендерний комітет, але не є розпорядником бюджетних коштів, тому що перебуває на фінансуванні в іншої установи. Чи може вона бути замовником закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1060/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Шосткинський міський центр первинної медико-санітарної допоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підприємству зараз необхідно провести закупівлю медичних виробів на суму 15000,00 грн. При плануванні річних закупівель по коду 3314 загальна сума не перевищувала 200 000,00грн, але у зв'язку з виникненням необхідності в закупівлях по СOVID-19 на сьогоднішній день сума загальних закупівель становить 205 000,00грн. Яку процедуру закупівлі необхідно використовувати при проведенні закупівель? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1061/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від КП"Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> чи можна укласти угоду по капітальному ремонту на суму 1 млн., не застосовуючи порядок проведення спрощених закупівель , в зв'язку з тим що є проект виготовлений конкретним виконавцем, є експертиза кошторису, тому існує необхідність провести закупівлю саме з цим виконавцем та оприлюднити звіт про договір без використання електронної системи , використовуючи підпункт відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1063/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом 2019 року нами проведено відкриті торги щодо закупівлі легкового автомобілю. Умовами договору про закупівлю автомобілю визначено, що гарантійний термін на автомобіль становить 3 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу, в залежності від того, що наступить раніше. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. В грудні 2019 року постачальник поставив автомобіль, а ми здійснили оплату за нього. На сьогоднішній день у нас виникла потреба в проведенні планового технічного обслуговування цього автомобілю. Згідно з сервісною книжкою автомобілю, планове технічне обслуговування, що нам необхідне, не включається до гарантії, яка визначена договором про закупівлю, тому нам для закупівлі послуг з планового технічного обслуговування автомобілю необхідно укладати новий договір (шляхом застосування процедури закупівлі). Відповідно до сервісної книжки, всі операції з технічного обслуговування повинні здійснюватися тільки в спеціалізованих технічних центрах виробника автомобілю. Аналізом мережі Інтернет нами встановлено, що на території України (в різних її областях) діють 19 таких спеціалізованих центрів. Питання: 1.Чи можемо ми під час складання тендерної документації зазначити в ній, що спеціалізований технічний центр повинен бути розміщений виключно на території тільки нашої області? 2.Чи не буде така вимога дискримінаційною по відношенню до інших потенційних учасників такої закупівлі, які розташовані в інших областях України? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді! <b> Номер відповіді:</b> 1064/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації  (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.