Запит від: ЗАПИТ ВІД КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Тема розширена: Щодо визначення очікуваної вартості на підставі на підставі комерційних пропозицій, наданих тільки суб’єктами господарювання, які не є платниками ПДВ, та/або декількома суб’єктами господарювання, одні з яких є платниками ПДВ, а інші ні. Суть: При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) на підставі комерційних пропозицій, наданих тільки суб’єктами господарювання, які не є платниками ПДВ, та/або декількома суб’єктами господарювання, одні з яких є платниками ПДВ, а інші ні, при цьому операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства. При цьому при розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується привести всі ціни до єдиних умов, враховуючі валюту, умови поставки, умови оплати тощо. Чи має право Замовник, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг), операція з постачання якого підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до законодавства та визначається методом порівняння ринкових цін, для подальшого зазначення її з ПДВ в річному плані закупівель: 1. Самостійно додавати суму ПДВ до цін, наданих суб’єктами господарювання, які не є платниками ПДВ (у випадку визначення очікуваної вартості за отриманими комерційними пропозиціями тільки від неплатників ПДВ)? 2. При приведенні цін до єдиних умов самостійно знімати ПДВ з цін, що надані суб’єктами господарювання, які є платниками ПДВ (у випадку надання пропозицій декількома суб’єктами господарювання, одні з яких є платниками ПДВ, а інші ні)? Номер відповіді: 286/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ, СПОРТУ ТА ТУРИЗМУ РАДІСНОСАДІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Тема розширена: Щодо надання роз'яснення з питань формування договірної ціни при здійсненні закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель у підрядника, який не є платником податку на додану вартість Суть: Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є уповноваженим органом у сфері публічних закупівель та надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв'язку із набранням чинності з 01 липня 2026 року змін до законодавства щодо визначення очікуваної вартості закупівель з урахуванням податку на додану вартість виникла практична проблема застосування зазначених норм під час здійснення закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель. У 2025 році замовником було розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва (капітального ремонту), складену відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281. Загальна кошторисна вартість об'єкта визначена із включенням податку на додану вартість. У 2026 році здійснюється коригування проектно-кошторисної документації у зв'язку з уточненням проектних рішень та кошторисної вартості. Після завершення коригування замовник планує здійснити закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель (пряму закупівлю), оскільки очікувана вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені законодавством для проведення відкритих торгів. Очікувана вартість закупівлі визначатиметься відповідно до вимог законодавства, чинного на момент її проведення. За результатами такої закупівлі планується укладення договору про закупівлю з фізичною особою – підприємцем, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість. Разом із тим чинне законодавство не містить прямої норми, яка б визначала порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель із підрядником, який не є платником ПДВ, якщо проектно-кошторисна документація розроблена із включенням ПДВ, а закупівля здійснюється після набрання чинності новими правилами визначення очікуваної вартості закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи поширюються вимоги щодо визначення очікуваної вартості закупівлі з урахуванням ПДВ, що застосовуються з 01 липня 2026 року, на закупівлі робіт, які здійснюються без використання електронної системи закупівель (шляхом укладення прямого договору)? 2. Чи повинен замовник при укладенні договору про закупівлю робіт із підрядником, який не є платником ПДВ, обов'язково зменшувати договірну ціну на суму ПДВ (20 відсотків), якщо проектно-кошторисна документація (з урахуванням її коригування) визначає кошторисну вартість будівництва із включенням ПДВ? 3. Якщо таке зменшення є обов'язковим, прошу зазначити конкретні норми законодавства, які прямо встановлюють такий обов'язок. 4. Якщо чинне законодавство не передбачає механічного зменшення договірної ціни на суму ПДВ, прошу роз'яснити порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт із підрядником – неплатником ПДВ. 5. Чи повинен замовник у такому випадку вносити зміни до проектно-кошторисної документації або проходити повторну експертизу виключно через те, що виконавець робіт не є платником ПДВ? Прошу надати відповідь із посиланням на конкретні норми законодавства та нормативно-правові акти. Номер відповіді: 287/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні --- Документ: 4995d4ef-7962-41db-b811-234e9cf79624.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 01.07.2026 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – Постанова № 132), яка прийнята Кабінетом Міністрів України з метою виконання домовленості української сторони з Міжнародним Валютним Фондом для відкриття нової програми розширеного фінансування та забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів). Внесені Постановою № 132 зміни стосуються правил здійснення закупівель з використання електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників та відкритих торгів відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” та Особливостей. Згідно з пунктом 14 Особливостей із зазначеними змінами, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Отже, при плануванні закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником з урахуванням податку на додану вартість, у разі коли операція з постачання відповідного предмета закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства. При цьому визначення очікуваної вартості здійснюється на етапі планування закупівлі, тому не залежить від податкового статусу суб’єкта, з яким в результаті закупівлі буде укладено договір. Оскільки питання розміру ставок та види операцій, які підлягають/не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, звільняються від оподаткування, регулюються Податковим кодексом України, Мінекономіки звернулося листом від 30.06.2026 № 3323-04/59434-03 (додається) до ДПС щодо надання інформації про такі операції. Після надходження відповіді від ДПС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано додатково. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – методика). Методика застосовується у частині, що не суперечить вимогам Закону та Особливостей. Так, згідно з пунктом 2 розділу I “Загальні положення” методики очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі методика може використовуватися замовником для публічних закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, як із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, так і рекомендованих способів для отримання інформації про ціну товарів та послуг в залежності від специфіки предмета закупівлі та вимог законодавства, зокрема щодо ПДВ. Так, замовник має можливість зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо, у разі застосування для отримання інформації про ціну товарів та послуг, застосовуючи спосіб щодо направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас очікувана вартість предмета закупівлі, незалежно від способу здійснення закупівлі, організаційно-правової форми, резидентства, податкового статусу суб'єкта, з яким може бути укладений договір, є сумою, яку визначає і фактично планує витратити замовник. Таким чином, планування закупівлі та відображення інформації про очікувану вартість з дотриманням вимог законодавства у річному плані передує здійсненню придбання. Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Принципи здійснення публічних закупівель закріплені у статті 5 Закону. Виходячи з пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Інформація, яка міститься у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначена частиною третьою статті 3 Закону і зокрема передбачає: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія; найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг; ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору. Відповідно до абзацу другого пункту 17 Особливостей у сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Отже, ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг) у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вказується з податком на додану вартість за умови, що постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню ПДВ. Додаток: на 3 арк. в 1 прим. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46 --- Документ: 7ba825d0-39c7-4986-972f-8048b39fc295.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Державна податкова служба України Щодо надання інформації Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), звертається з наступним. Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 01.07.2026 року набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі - постанова № 132), яка прийнята Кабінетом Міністрів України з метою виконання домовленості української сторони з Міжнародним Валютним Фондом для відкриття нової програми розширеного фінансування та забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів). Внесені постановою № 132 зміни стосуються правил здійснення закупівель з використання електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників та відкритих торгів відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок) та Особливостей. Згідно пункту 14 Особливостей із зазначеними змінами, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Так, згідно з пунктом 66 Порядку замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства. Сума договору має враховувати податок на додану вартість, у разі якщо постачальник товару є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Виходячи з пункту 81 Особливостей розділу “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244”, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість, у разі якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 зі змінами, Державна податкова служба України (далі - ДПС) є центральним органом виконавчої влади, зокрема який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З огляду на викладене та ураховуючи, що замовникам необхідно планувати закупівлі для відображення їх у річному плані закупівель з ПДВ у разі, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства, просимо надати інформацію про операції з постачання товарів/надання послуг/виконання робіт, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а також про ті операції, які не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

Запит від: Фізична особа Тема розширена: Визначення очікуваної вартості закупівлі Суть: З 01.07.2026 року вступили в дію зміни до Особливостей. Зокрема щодо обов'язкового зазначення очікуваної вартість предмета закупівлі в річному плані з урахуванням ПДВ, якщо сама операція з постачання цих товарів, робіт чи послуг підлягає оподаткуванню згідно з Податковим кодексом України. Оголошення ж та оцінка пропозицій учасників здійснюється без ПДВ. Візьмемо до прикладу товар, який продається відповідно до Податкового Кодексу з ПДВ 20%. Під час формування очікуваної вартості закупівлі виникає питання. Переважна більшість постачальників на ринку - ФОП, які працюють за спрощеною процедурою та продають цей товар без ПДВ. Таким чином, збір цінових пропозицій з ПДВ стає дуже складним, або зовсім неможливим. Чи правомірно у такому випадку використати цінові пропозиції без ПДВ (від ФОП) для визначення очікуваної вартості та самостійно додати до цієї суми очікуване ПДВ у 20% для формування плану? Або який інший механізм для цього існує, якщо ринок переповнений пропозиціями без ПДВ, а товар згідно Податкового кодексу - з ПДВ...? Відповідь на запит 354/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UA При цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі. Номер відповіді: 354/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті №330/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e00c99b2-e7e6-442c-83fa-dcff6469dda5?lang=uk-UA При цьому звертаємо увагу, що у розділі “Консультації” рубрики “Публічні закупівлі” реалізована можливість пошуку інформації за темами та тегами. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у зазначеному розділі. У зв’язку з цим пропонуємо користуватися пошуком в указаному розділі.

Запит від: КП ЖКС Порто-Франківський Суть: Доброго дня ! Просимо Вас надати розяснення щодо прямих договорів відповідно до зміни в частині ПДВ з 01.07.2026 Відповідь на запит 357/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “Прозорро”, в якому розглянуто тему: "Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки", що доступний за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY Номер відповіді: 357/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “Прозорро”, в якому розглянуто тему: "Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки", що доступний за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОРОЛЬ ВІТА ІВАНІВНА Суть: Доброго дня. Можна отримати розяснення стосовно змін, які відбулися з 01.07.2026р. Питання слідуючі: 1.при укладанні прямого договору з ФОП, який не є платником ПДВ чи повинні вказувати у плані суму ПДВ? Сума договору є допороговою. 2. якщо планується договір по послугам на суму 99.000 з ФОП, який не є платником ПДВ (прямий допороговий договір), то якщо вказувати суму з ПДВ у плані виходить, що змінюється процедура- це вже відкриті торги. Як бути ? Номер відповіді: 283/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД СТУПАК ТЕТЯНА Тема розширена: Визначення очікуваної вартості допорогової закупівлі (з/без ПДВ) Суть: Відповідно до оновленої норми п. 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ № 1178, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. 1) Чи розповсюджується ця вимога на допорогові закупівлі згідно п. 11 Особливостей, за якими укладається договір без використання ЕСЗ ("прямий договір")? 2) Яку суму очікуваної вартості предмета закупівлі зазначати в річному плані закупівлі, якщо договір, укладений без використання ЕСЗ на допорогову суму (наприклад 92 тис. грн без ПДВ (з постачальником - не платником ПДВ)? 3) Якщо оновлена норма п. 14 Особливостей розповсюджується на допорогові закупівлі, тоді яким чином забезпечується дотримання принципу максимальної економії, ефективності та раціонального використання бюджетних коштів, якщо після врахування ПДВ (92 тис. грн + 20 % ПДВ = 110,4 тис. грн) очікувана вартість в річному плані буде вищою за пропозицію постачальника на підставі якої укладений договір, який не є платником ПДВ (92 тис. грн.)? 4) Чи означає те, що очікувана вартість в річному плані з урахуванням ПДВ становитиме 110,4 тис. грн (наприклад для товарів), що необхідно проводити відкриті торги, оскільки сума перевищує 100 тис. грн, замість укладення допорогового договору? Номер відповіді: 284/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД ІНСТИТУТ ФІЗИКИ НАПІВПРОВІДНИКІВ ІМ.В.Є.ЛАШКАРЬОВА НАН УКРАЇНИ Тема розширена: Прямий договір, зовнішньоекономічна діяльність Суть: ІФН НАН України планує закупівлю обладнання безпосередньо у виробника (Німеччина). Виробник підтвердив відсутність офіційних представників та дилерів в Україні. ТПП України відмовила у видачі довідки про єдиного постачальника. Просимо надати роз'яснення щодо можливості здійснення закупівлі шляхом укладення прямого договору з іноземним виробником та документального підтвердження відсутності конкуренції. Додаткові матеріали: Комплект документів для ТПП Номер відповіді: 266/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 93/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

Запит від: ЗАПИТ ВІД - Тема розширена: Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі Суть: Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, наявність підстав, визначених статтею 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Разом з тим на практиці виникають випадки, коли під час розгляду тендерної пропозиції у замовника виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, зокрема щодо фінансово-господарської діяльності, податкової звітності, реальності господарських операцій, формування фінансових показників тощо. При цьому: -така інформація не міститься у відкритих державних реєстрах або інших публічних джерелах; -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів чи проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання; -замовник не є органом, уповноваженим встановлювати факт підроблення документів, а також не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки достовірності документів поза межами інформації, що міститься у відкритих джерелах, державних реєстрах або може бути підтверджена компетентними органами; -строки надання відповідей компетентними органами (зокрема, органами державної влади, правоохоронними органами, контролюючими органами тощо) перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Яким чином повинен діяти замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, якщо підтвердити або спростувати такі відомості до закінчення строку розгляду тендерної пропозиції неможливо? 2. Які належні та достатні докази можуть використовуватися замовником для встановлення факту подання учасником недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, у розумінні частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи вправі замовник при прийнятті рішення враховувати результати аналізу фінансово-господарської діяльності учасника, наявні ризик-індикатори, інформацію щодо пов'язаності суб'єктів господарювання, а також інші встановлені обставини, які можуть свідчити про можливе подання недостовірної інформації, за умови відсутності офіційного підтвердження від компетентних органів? 4. Який механізм дій повинен застосовувати замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції підозри щодо підроблення документа поданих учасником, і перевірити це у відкритих даних неможливо якщо: -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів; -підтвердження або спростування достовірності документа потребує звернення до компетентних органів; -строки надання відповідей такими органами перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель? Зокрема, прошу роз'яснити, чи має право замовник у такому випадку відхилити тендерну пропозицію виключно на підставі наявних у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документа, чи замовник зобов'язаний приймати рішення виключно після отримання офіційного підтвердження від компетентного органу. Номер відповіді: 264/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 146/2025,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Документ

1. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 2. Щодо внесення постановою № 680 змін до пункту 11-1 Особливостей 3. Щодо розширення постановою № 680 позицій додатку 1 до Особливостей 4. Щодо незастосування вимог локалізації до медичних рукавичок --- Документ: 893eb44c-f9d8-4bf1-8c97-2a374418c9c6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до закупівель лікарських засобів та медичних виробів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 З 02.06.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів” (далі – постанова № 680), головним розробником якої є Міністерство охорони здоров’я України. Постанова № 680 прийнята з метою розширення переліку обов’язкових до закупівлі через електронний каталог лікарських засобів, медичних виробів та дезінфекційних засобів закладами охорони здоров’я та структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської військових (державних) адміністрацій, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 постанови № 680 закупівлі розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Згідно з пунктом 3 постанови № 680 постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім підпункту 2 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності через 20 днів з дня опублікування цієї постанови. Отже, зміни, що внесені до додатку 1 “ПЕРЕЛІК лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, медичних виробів та дезінфекційних засобів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу” (далі - додаток 1) Особливостей наберуть чинності з 22.06.2026. Щодо внесення постановою № 680 змін до пункту 11-1 Особливостей Постановою № 680 пункт 11-1 Особливостей доповнено новим положенням, відповідно до якого, у разі коли сукупна очікувана вартість закупівель лікарського засобу з використанням електронного каталогу за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, закупівля такого лікарського засобу здійснюється шляхом формування окремого запиту пропозицій постачальників. Так, відповідно до пункту 11-1 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі - Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Отже, у разі коли сукупна очікувана вартість закупівель лікарського засобу, що міститься в додатку 1 до Особливостей, за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, закупівля такого лікарського засобу здійснюється як окрема закупівля шляхом запиту пропозицій постачальників згідно з Порядком № 822. Щодо розширення постановою № 680 позицій додатку 1 до Особливостей Виходячи з пункту 11-1 Особливостей, перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу є додатком 1 до Особливостей. Постановою № 680 розширено додаток 1 до Особливостей переліком нових позицій лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та медичних виробів. Так, постановою № 680 у додатку 1 до Особливостей підрозділи “Лікарські засоби, що впливають на травну систему”, “Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію”, “Лікарські засоби для парентерального застосування”, “Лікарські засоби для лікування захворювань серцево-судинної системи”, “Лікарські засоби для лікування сечостатевої системи та статеві гормони”, “Лікарські засоби гормонів для системного використання” , “Антибактеріальні лікарські засоби”, “Протигрибкові лікарські засоби”, “Анальгетики та протизапальні лікарські засоби”, “Міорелаксанти та інгібітори холіноестерази”, “Місцеві анестетики”, “Лікарські засоби, що застосовуються під час психічних та неврологічних захворювань”, “Лікарські засоби для лікування захворювань нервової системи”, “Лікарські засоби, що впливають на функцію органів дихання”, “Протиалергічні лікарські засоби” розділу “Лікарські засоби” доповнено п’ятдесятьма вісьмома новими позиціями лікарських засобів. Розділ “Медичні вироби” доповнено підрозділами “Медичні вироби, витратні матеріали та розчини для проведення гострої ниркової замісної терапії та плазмотерапії” і “Медичні вироби та витратні матеріали для офтальмологічних хірургічних втручань” з двадцятьма позиціями. Додаток 1 до Особливостей доповнено новим розділом “Дезінфекційні засоби”. Отже, замовники, які належать до закладів охорони здоров’я або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, мають здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, медичних виробів та дезінфекційних засобів за переліком згідно з оновленим додатком 1 до Особливостей, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. При цьому у разі закупівлі лікарського засобу, яка за сукупною очікуваною вартістю за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, така закупівля здійснюється як окрема. Щодо незастосування вимог локалізації до медичних рукавичок Постановою № 680 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 “Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва” (далі - постанова № 782), якими рукавички медичні виключені з додаткового переліку товарів, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Згідно з абзацом третім підпункту 3 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, включених до цього переліку, виключно у разі, коли їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому в абзаці другому пункту 2 постанови № 782. Так, виходячи з абзацу сімнадцятого додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва, затвердженого постановою № 782, замовник здійснює закупівлю з вимогами щодо їх ступеня локалізації виробництва рукавичок (крім тактичних та медичних). З огляду на зазначене, положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону до медичних рукавичок замовниками не застосовуються. У свою чергу, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Одночасно інформуємо, що відповідно до статей 8 і 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта” аналіз впливу регуляторного акта та відстеження результативності регуляторного акта забезпечуються його розробником. У зв’язку з цим, з питань змін, внесених постановою № 680, у разі необхідності суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до МОЗ. Заступник директора департаменту – начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Ірина Ряба, 596-68-46

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТРЕТЯК ЮЛІЯ ЮРІЇВНА Тема розширена: Щодо встановлення ступеню локалізації Суть: Добрий день. Замовник планує здійснити закупівлю послуг з поточного ремонту, в ході якої набуде товар Кабель ВВГ нг-LS 3х1,5 мм2 вартістю 86360,4 грн та Кабель ВВГ нг-LS 3х2,5 мм2 - 118410,60 грн. Разом вартість 204771,00 грн. Чи застосовувати в данному випадку ступінь локалізації? Чи розглядати окремо вартість кожного товару. Чи є обов'язком Замовника публікувати разом зі звітом про виконання договору калькуляцію фактичної собівартості товару? Дякую Номер відповіді: 262/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 215/2024, 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.