<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування норм ЗУ Про публічні закупівлі при використанні громадськими об'єднаннями коштів міського бюджету, які надані у вигляді фінансової підтримки <b>Суть питання:</b> Частина 1: Пунктом 3 части 1 статті 2 ЗУ Про публічні закупівлі визначено, що до Замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону належать юридичні особи, які є підприємствами, установами та організаціями та їх об’єднаннями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади. Водночас, ухвалою міської ради затверджено Програму підтримки громадських організацій, яка передбачає надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та визначає механізм використання коштів, передбачених у міському бюджеті для надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та реалізації соціально-культурних проектів у сфері соціального захисту. Виникає питання 1: чи поширюється сфера застосування Закону, визначена ст. 3, на громадські об’єднання та благодійні організації (фонди), яким надається фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету? Частина 2: Якщо виходячи з першої частини в описаній ситуації на громадські об’єднання та благодійні організації поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” тоді виникає наступне запитання. Якщо громадське об’єднання чи благодійна організація отримує бюджетні кошти для фінансування на реалізацію кількох ініціатив/проектів на конкурсній основі в рамках різних конкурсів/програм, в яких передбачені однакові статті видатків (під одним кодом закупівельного словника CPV 021:2015), відтак: Чи вважатиметься одним предметом закупівлі, закупівля однакових товарів/послуг в ході реалізації кількох ініціатив/проектів одного громадського об’єднання чи благодійної організації, в рамках різних програм на їх фінансування з одного рівня бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 1241/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 21.05.2020 №   3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20 ,а також у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a

<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська РА ЛМР <b> Тема розширена:</b> кваліфікаційні критерії та 24 години на усунення недоліків <b>Суть питання:</b> Абзац 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ залишає таку підставу для відхилення пропозиції учасника: «не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону...». При цьому відповідно до ч. 16 ст. 29 законопроекту, за умови виявлення замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, замовник розміщує (у строк не менший ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій) повідомлення з вимогою до учасника про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Тобто, якщо учасник допустився помилок в кваліфікаційній частині, замовник повинен йому дати час на усунення недоліків. І якщо учасник їх так і не усунув, то замовник має відхилити такого учасника. Однак за абзацем 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо той: «не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей». Виходить, що замовник може помітивши невідповідності в кваліфікаційній частині пропозиції учасника, відхилити його за це, не надавши час на усунення недоліків по Абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31. <b> Номер відповіді:</b> 1242/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Поліщук Сергій Станіславович <b> Тема розширена:</b> Про призначення уповноваженої особи якщо кваліфікаційними вимогами посадової інструкції не передбачено вищу освіту <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення: «В установі створено групу публічних закупівель до складу якої входить посада відповідального виконавця (посада військовослужбовця сержантського і старшинського складу), згідно до кваліфікаційних вимог до даної посади відсутня необхідність наявності вищої освіти, але разом з тим посадова особа яка призначена на цю посаду має повну вищу освіту (розпорядженням вищестоячого органу управління було визначено комплектувати цю посаду відповідно до частини 7 статті 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" №114-ХІ від 19.09.2019 (далі – Закону)», виходячи з вищевикладеного: чи можна особу, призначену на посаду до групи публічних закупівель, згідно посадової інструкції якої не вимагається наявність вищої освіти, але при фактичній наявності у працівника (військовослужбовця) повної вищої освіти, призначити уповноваженою особою: - відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону? - відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1243/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” .

<b>Запит від:</b> Запит від Національний університет "Львівська політехніка" <b> Тема розширена:</b> Порядок залучення субвиконавця (співвиконавця) <b>Суть питання:</b> Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок). Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця. За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу. На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»? Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 1203/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку, встановленому Законом, приймається замовником самостійно. У свою чергу, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України. Так, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Поряд з цим відповідно до статті 893 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором. Водночас частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов. В іншому випадку, у разі якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

<b>Запит від:</b> Запит від Фоп Гречківська Ірина Ростиславівнра <b> Тема розширена:</b> Конфіденційний статус документів <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може замовник не відхиляти пропозицію учасника якщо учасник закрив документи що підтверджують кваліфікацію по статті 16 зокрема аналогічні договори. Замовник обрав цього переможця пояснюючи тим що у особистому кабінеті замовника не видно які документи конфіденційні, оскільки замовнику відкриті всі документи. Замовник звернув увагу після прийняття рішення про переможця закупівлі. Однак учасник дозавантажив ці документи у відритий доступ пояснюючи це тим що припустився помилки під час завантаження документів. <b> Номер відповіді:</b> 1204/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону). Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону. Водночас абзацом другим частини другої статті 28 Закону визначено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону. Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в системі у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено, що замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство водних шляхів україни <b>Суть питання:</b> Наше підприємство має вісім відокремлених підрозділів без прав юр.особи.Згідно чинного закону спрощені допорогові закупівлі можна проводити від 50 тис.грн та до 200тис.грн.Питання:Поясніть будь ласка ці допорогові закупівлі можна проводити по кожному відокремленному підрозділу у таких розмірах чи це стосується в цілому для всіх підрозділів/сумарно/ <b> Номер відповіді:</b> 1206/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”. При цьому питання щодо консолідації потреб організації розглянуто у запиті 927/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e99fbcf4-2ac7-4765-9414-4ff8f4e05cb3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Департамент проводить визначення вартості комунального майна для надання в оренду чи викуп.Для цього робиться конкурсний відбір експертів для проведення експертної оцінки комунального майна по визначеній адресі, згідно Положення "Про конкурсний відбір для проведення експертної оцінки комунального майна" затвердженого Рішенням міської ради. З переможцями укладається договір на здійснення незалежної оцінки.Чи потрібно здійснювати спрощену закупівлю , коли сума договорів по цьому коду послуги перевищить 50,00 тис? <b> Номер відповіді:</b> 1207/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Повідомляємо, що питання сфери застосування Закону та способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 29 <b> Тема розширена:</b> хто може бути уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> Чи можна призначити уповноваженою особою працівника з дипломом бакалавра ? <b> Номер відповіді:</b> 1208/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до МОН.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Миколаївської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може уповноважена особа мати не повну вищу освіту (на даний час уповноважена особа її здобуває)? Якщо не може то яка відповідальність за це? <b> Номер відповіді:</b> 1210/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Білопільська ЦРЛ" <b> Тема розширена:</b> Закупівля робіт ( поточний ремонт систем опалення) <b>Суть питання:</b> 8 травня 2020 р. ми уклали договір з Підрядником на ремонтні роботи ("Поточний ремонт систем опалення" Класифікація за ДК 021:2015 45330000-9 - Водопровідні та санітарно-технічні роботи )на суму 47`612.95 грн (з ПДВ) та оприлюднили на майданчику Звіт про договір про закупівлю. Але у нас раптово виникла потреба у додатковому ремонті систем опалення по цьому ж ДК на суму 75 000,00грн .Яким чином нам провести закупівлю таких робіт з цим самим підрядником, так як він ще робить ремонт систем опалення згідно дог.від 08.05.20р.? Чи можна з ним заключити додоткову угоду чи тільки проводити все через "Спрощені закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1211/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запиті №№ 688/2020, 366/2020 та 657/2020, а також у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Криничанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прохаю надати роз'яснення щодо визначення уповноваженої особи в органі місцевого самоврядування. Абзацом 2 п. 7 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"(В редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 45, ст.289, ВВР, 2019, № 45, ст.289) (надалі-Закон) визначено, що не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. В свою чергу, п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Враховуючи вищевикладене, виникає питання, чи має право все ж таки посадова особа органу місцевого самоврядування (наприклад начальник відділу) бути згідно ст. 11 Закону визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель тобто бути уповноваженою особою? Заздалегідь дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1212/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої  статті 11 Закону, а саме посадових осіб учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗР <b>Суть питання:</b> У листі МЕРТу від 05.05.20 № 3304-04/28729-06 сказано, що звіт оприлюднюється замовником у разі, якщо: замовником здійснено придбання товару, робіт або послуг, що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) на суму що не перевищує 50 тис.грн. Чи значить це, що потрібно планувати і звітувать по авансовим звітам? <b> Номер відповіді:</b> 1213/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.