<b>Запит від:</b> Запит від Управління містобудування та архітектури <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, якщо установа має орендарів і ці орендарі відшкодовують за комунальні послуги.При проведенні відкритих торгів на комунальні послуги, яку суму потрібно зазначати у пропозиції та договорі з тими коштами, що відновляться чи без? <b> Номер відповіді:</b> 1150/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті № 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Зубар Л.О <b>Суть питання:</b> Чи можна збільшити суму договору по відкритих торгах? <b> Номер відповіді:</b> 1151/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Згідно з частиною п'ятою  статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону. Отже, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, допоможіть будь ласка визначити предмет закупівлі. Нам необхідно створити локальну комп’ютерну мережу в приміщенні лікарні. А саме: розробити технічне завдання, створити проект, встановити мережеве обладнання, виконати монтаж, налаштування та ввести створену локальну комп’ютерну мережу в експлуатацію. Враховуючи, що буде створюватися абсолютно нова мережа, нам потрібно визначитися: чи це будуть роботи за кодом 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг? або це послуги за кодом 72710000-0 - Послуги у сфері локальних мереж? або це товар за кодом 32410000-0 - Локальні мережі? Заздалегідь дякуємо за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 1152/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі. Додатково пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06

<b>Запит від:</b> Запит від УКБАЖКГКМ ММР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу Вас надати консультацію щодо відхилення пропозиції учасника електронних торгів, з яким у попередніх закупівлях вже було укладено договори. Роботи та послуги цим Постачальником були виконані неякісно та з чисельними зауваженнями. На всі наші вимоги усунути недоліки Постачальник не надає відповіді та ніяк не реагує на наші вимоги. <b> Номер відповіді:</b> 1153/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Процків Ольга Петрівна <b>Суть питання:</b> Згідно із частиною першою статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа визначається або призначається одним із таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Прошу надати роз"яснення: у яких випадках повинно здійснюватися визначення уповноваженої особи, а у яких випадках призначення. <b> Номер відповіді:</b> 1154/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноважена яку буде покладено обов’язки виконання функційного органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” . Отже, замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону. При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Херсонської міської ради <b>Суть питання:</b> Управління освіти Херсонської міської ради звертається до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного приводу. При проведенні відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах на 2020 рік, згідно з ДК 021:2015 код 55510000-8 – Послуги їдалень, оголошення UA-2019-11-12-000993-b, тендерним комітетом 19.12.2019 було прийнято рішення про допущення учасників до аукціону. Після аукціону, при прийнятті рішення про визначення переможця, в «Зведених відомостях про рішення органів Комітету про визначення вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції» на офіційному сайті Антимонопольного комітету України виявлено рішення від 27.12.2019 №71/34-р/к, щодо одного з учасників, якого було допущено до аукціону. На підставі вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету України тендерним комітетом прийнято рішення від 10.02.2020 про відмову в участі у процедурі закупівлі цьому учаснику відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Просимо надати роз'яснення чи правомірно на вищевказаній підставі було відхилено учасника. <b> Номер відповіді:</b> 1155/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону було передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЩАСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" <b> Тема розширена:</b> Наслідки для посадових осіб замовника скасування АМКУ рішення про визнання переможцем <b>Суть питання:</b> На розгляді у АМКУ знаходиться скарга учасника на рішення щодо його відхилення та визнання переможцем іншого учасника. У разі скасування АМКУ рішеннь замовника та задоволення скарги чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адмін. відповідальністі якщо таке рішення АМКУ буде виконано? <b> Номер відповіді:</b> 1156/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Тому, з питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього Закону слід звертатися до вищезазначених органів.

<b>Запит від:</b> Запит від Прокуратура Хмельницької області <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначаються види закупівель. Так як ми є органом державної влади, при здійсненні закупівлі відповідно до частини 3 статті 3 Закону ми укладаємо звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Враховуючи викладене та вимоги законодавства під час оприлюднення річного плану закупівель та вибору виду закупівель ми посилаємось на пункту 5 частини другої статті 4 Закону, а саме: - " договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" . І ось тут виникають суперечення , тому що частина друга статті 3 цього Закону говорить про спрощені закупівлі , а частина шоста статті 3 цього Закону - про замовників визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону. Поясніть, будь ласка, на що посилатися замовнику в Законі при виборі виду закупівель. Можливо, при викладені пункту 5 частини другої статті 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" а саме : договір про закупівлю , укладений без використання електронної системи закупівель для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 цього Закону" було допущено помилку. Дякую за відповідь . <b> Номер відповіді:</b> 1157/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Оскільки зареєстрованим проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652 передбачено абзац шостий пункту 5 частини другої статті 4 викласти у такій редакції “договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин третьої та сьомої статті 3 цього Закону”, то наявна технічна помилка буде виправлена у разі  прийняття змін до Закону. При цьому наведена у законопроекті норма містить правильний зміст зазначеної у чинному Законі статті, яка наразі потребує коригувань.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажить, будь ласка, чи є дискримінацією зазначення у тендерній документації регіону надання послуг дитячих таборів? Якщо, наприклад, замовник бажає оздоровити дітей у одному (двох) регіонах України. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1158/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Центральне міжрегіональне управління юстиції м.Київ <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівлі до 50 000 грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня . Підскажіть будь ласка хто повинен оприлюдьнювати річний план, звіт про договір про закупівлю в електронній системі закупівель та проводити закупівлі до 50 тисяч гривень без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1159/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЛОГ ІНВЕСТМЕНТ" <b> Тема розширена:</b> механізм відміни скасування переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент», як Учасник переговорної процедури закупівлі для потреб оборони було змушене звернутись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про скасування закупівлі. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2020 р. по справі № 640/9221/20 позовні вимоги ТОВ «Пролог Інвестмент» до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України про відміну переговорної процедури закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний) три лоти, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 23 квітня 2020 р. № 75/142/9 та зобов’язано Міністерство оборони України поновити переговорну процедуру закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний), три лоти, оголошену Міністерством оборони України згідно з оголошенням про проведення відбору учасників UA-2020-03-30-003214-b, оприлюдненим на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель https://prozorro.gov.ua 30 березня 2020 року, і провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент» як визначено рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 21 квітня 2020 р. № 75/142/7. Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони регулюються 183-7 Закону України «Про «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 19.04.2020 р. № 1356-VIII. Проте механізму виконання судового рішення не містить ані вище зазначений Закон, ані Закон України «Про публічні закупівлі». Просимо надати роз’яснення стосовно механізму відміни скасування переговорної процедури закупівлі в авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro та поновлення закупівлі Замовником, розблокування доступу Замовника та учасників до закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 1160/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради <b> Тема розширена:</b> Заповнення поля технічні характеристики <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В системі Прозоро з'явилося поле для заповнення інформації про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг. Питання: на прикладі фарби. чи достатньо написати фарба емалева 2,7 кг. зелена, чи необхідно вказувати густину, для яких поверхонь, щільність фарби. <b> Номер відповіді:</b> 1161/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі , у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби − плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.