<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство водних шляхів україни <b>Суть питання:</b> Наше підприємство має вісім відокремлених підрозділів без прав юр.особи.Згідно чинного закону спрощені допорогові закупівлі можна проводити від 50 тис.грн та до 200тис.грн.Питання:Поясніть будь ласка ці допорогові закупівлі можна проводити по кожному відокремленному підрозділу у таких розмірах чи це стосується в цілому для всіх підрозділів/сумарно/ <b> Номер відповіді:</b> 1206/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”. При цьому питання щодо консолідації потреб організації розглянуто у запиті 927/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e99fbcf4-2ac7-4765-9414-4ff8f4e05cb3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Департамент проводить визначення вартості комунального майна для надання в оренду чи викуп.Для цього робиться конкурсний відбір експертів для проведення експертної оцінки комунального майна по визначеній адресі, згідно Положення "Про конкурсний відбір для проведення експертної оцінки комунального майна" затвердженого Рішенням міської ради. З переможцями укладається договір на здійснення незалежної оцінки.Чи потрібно здійснювати спрощену закупівлю , коли сума договорів по цьому коду послуги перевищить 50,00 тис? <b> Номер відповіді:</b> 1207/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Повідомляємо, що питання сфери застосування Закону та способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

<b>Запит від:</b> Запит від Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 29 <b> Тема розширена:</b> хто може бути уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> Чи можна призначити уповноваженою особою працівника з дипломом бакалавра ? <b> Номер відповіді:</b> 1208/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до МОН.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Миколаївської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може уповноважена особа мати не повну вищу освіту (на даний час уповноважена особа її здобуває)? Якщо не може то яка відповідальність за це? <b> Номер відповіді:</b> 1210/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Білопільська ЦРЛ" <b> Тема розширена:</b> Закупівля робіт ( поточний ремонт систем опалення) <b>Суть питання:</b> 8 травня 2020 р. ми уклали договір з Підрядником на ремонтні роботи ("Поточний ремонт систем опалення" Класифікація за ДК 021:2015 45330000-9 - Водопровідні та санітарно-технічні роботи )на суму 47`612.95 грн (з ПДВ) та оприлюднили на майданчику Звіт про договір про закупівлю. Але у нас раптово виникла потреба у додатковому ремонті систем опалення по цьому ж ДК на суму 75 000,00грн .Яким чином нам провести закупівлю таких робіт з цим самим підрядником, так як він ще робить ремонт систем опалення згідно дог.від 08.05.20р.? Чи можна з ним заключити додоткову угоду чи тільки проводити все через "Спрощені закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 1211/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запиті №№ 688/2020, 366/2020 та 657/2020, а також у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Криничанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прохаю надати роз'яснення щодо визначення уповноваженої особи в органі місцевого самоврядування. Абзацом 2 п. 7 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі"(В редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 45, ст.289, ВВР, 2019, № 45, ст.289) (надалі-Закон) визначено, що не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. В свою чергу, п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Враховуючи вищевикладене, виникає питання, чи має право все ж таки посадова особа органу місцевого самоврядування (наприклад начальник відділу) бути згідно ст. 11 Закону визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель тобто бути уповноваженою особою? Заздалегідь дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1212/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої  статті 11 Закону, а саме посадових осіб учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗР <b>Суть питання:</b> У листі МЕРТу від 05.05.20 № 3304-04/28729-06 сказано, що звіт оприлюднюється замовником у разі, якщо: замовником здійснено придбання товару, робіт або послуг, що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) на суму що не перевищує 50 тис.грн. Чи значить це, що потрібно планувати і звітувать по авансовим звітам? <b> Номер відповіді:</b> 1213/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Антикорупційна програма <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом). Згідно частини 3 статті 17 Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Пункт п.10 ч.1 ст.17 Закону відсутній в переліку підстав, який Учасник повинен підтвердити під час подання пропозиції. З огляду на результат моніторингу за процедурою: UA-2020-04-28-001753-a просити інформацію від Учасника в складі пропозиції по п.10 ч.1 це порушення (UA-2020-04-28-001753-a замовник у тендерній документації (Додаток 2) встановив вимогу: «Учасник, на підтвердження відсутності підстав для відмови Учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно ч.1 та 2 ст.17 Закону надає довідку у довільній формі» (тобто попросив підтвердити всі пункти частини 1, а не тільки 5, 6, 12 і 13). У зв’язку з цим питання: яким чином Замовник має перевірити наявність у Учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми? Ця інформація відсутня в відкритих джерелах. <b> Номер відповіді:</b> 1214/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Івашківський Андрій Олегович <b>Суть питання:</b> За результатами розгляду скарги учасника торгів, адміністративна комісія АМКУ ухвалила рішення, яким зобов'язала Замовника прийняти пропозицію одного учасника (пропозиція якого була відхилена) Замовником, а пропозиція іншого учасника була переглянута, та зобов'язано Замовника вказану пропозицію відхилити. Чи може учасник, пропозицію якого була відхилена адмін комісією АМКУ оскаржити вказане рішення в адмін комісії? Чи вже лише в суді? <b> Номер відповіді:</b> 1215/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС-ПРОМ" <b> Тема розширена:</b> Щодо субпідрядника <b>Суть питання:</b> Учасник вказав в тендерній документації що не буде залучати субпідрядника. Враховуючи цей факт, чи може учасник залучити субпідрядника, в обсязі виконання робіт від суми договору до 20% (в разі підписання договору) та надати замовнику його ліцензію на виконання робіт? <b> Номер відповіді:</b> 1216/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо залучення субпідрядників На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” , від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", які містять відповідь на порушені питання. Щодо надання ліцензії Згідно з частиною шостою  статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції таким вимогам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Переговорна по новому закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 16 Закону у новій редакції замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Відповідно до ст. 13 Закону Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги;торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Враховуючи зазначене, просимо надати розяснення чи потрібно в переговорній процедурі закупівлі застосовувати вимоги ст. 16 Закону, а саме перевіряти кваліфікацію учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1219/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 725/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c50dc875-6c22-4c9e-93d9-ce712dd80777&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> 20 % <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону у новій редакції переговорна процедура закупівлі застосовується якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Чи може дана норма застосовуватись до розірваних вини учасника, договорів про закупівлю, укладених до 19.04.2019? <b> Номер відповіді:</b> 1220/2020