<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне виробниче житлове ремонтно експлуатаційне підприємство №1 <b>Суть питання:</b> Підприємство придбало за готівку матеріали по касовому чеку.Як провести через сисиему ПРОЗОРРО <b> Номер відповіді:</b> 1276/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Ольвія "ДП АМПУ" <b> Тема розширена:</b> Різні предмети закупівлі <b>Суть питання:</b> Філія планує провести три окремі процедури відкритих торгів з наступними конкретними назвами закупівель: 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту. Загальна вартість усіх послуг біля 4 млн.грн. Всі закупівлі відносяться до одного коду ДК 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання. Поняття «предмет закупівлі» зазначено в п.22) ст.1 Закону: «предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.» Відповідно до абз. 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 17.03.2016 № 454) «предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Враховуючи вищевикладене, предмет закупівлі складається з наступних складових: - цифрового коду за ДК 021:2015 - назви коду за ДК 021:2015 - конкретної назви товару чи послуги у дужках. Крім того, наявність достатньої матеріально-технічної бази для надання трьох різних по суті послуг у одного учасника не можлива. Враховуючи вищевикладене, на думку замовника 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо. Прошу повідомити, чи дійсно 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо? <b> Номер відповіді:</b> 1277/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Визначення поняття “послуги” наведено у пункті 21 частини першої статті 1 Закону. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ". При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури і туризму ВККМР <b>Суть питання:</b> Чи треба проводити спрощену закупівлю на утримання прибудинкових територій, якщо річна сума перевищує 50 тисяч, грн. на рік, але об"єкти знаходяться за різними адресами. Чи це буде визначено різними предметами закупівлі по будівлях і публікується звіт? <b> Номер відповіді:</b> 1278/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Лісовий Денис Валерійович <b>Суть питання:</b> Замовником до набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (до 19.04.20) здійснено закупівлю товару на суму 45000.00 грн. за предметом закупівлі визначеним відповідно до ЄЗС 021:2015 шляхом публікації звіту про укладений договір. Після набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.20) чи може Замовник здійснити закупівлю цього ж товару по цьому ж коду за ЄЗС 021:2015 на суму 20000.00 грн. шляхом розміщення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, враховуючи, що: 1. Дана закупівля буде відбуватися відповідно до вимог нової редакції Закону (нові назва звіту та вимоги щодо звітності)?; 2. Новий Закон зворотньої дії у часі не має? Чи не будуть сума до 19.04 та після 19.04 "складатися" та, як наслідок, чи не буде вважатися дана дія Замовника порушенням Нової редакції Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1279/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запитах № 366/2020 та № 657/2020, а також у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн «Міські теплові мережі» <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснень на звернення учасника <b>Суть питання:</b> Згідно абзацу 3 частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами) (далі - Закон) Замовник протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення (далі - звернення) зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. На що ДП «Прозорро» повідомило: «Електронна система публічних закупівель «Ргоzоrrо» (далі – Система) розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання, затвердженого Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України, та відповідає вимогам Закону. Відповідно до ч.7 ст.14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. ПРИ ПЕРЕХОДІ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ НА НАСТУПНИЙ ЕТАП У ЗАМОВНИКА ЗНИКАЄ ТЕХНІЧНА МОЖЛИВІСТЬ ВІДПОВІДАТИ НА ВИМОГИ». Просимо надати відповідь щодо технічної можливості оприлюднення Замовником роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі (не порушуючи термін: протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення) у період подання пропозицій учасниками. Неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі/несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації є порушенням законодавства про закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1280/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення чи підпадає під п.16 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення;) предмет закупівлі "виготовлення документів про освіту"? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1281/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення. Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, на таку закупівлю дія Закону не поширюється. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення документів до таких, які визначені пунктом 16 частини п’ятої статті 3 Закону в конкретних випадках. Водночас відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до МОН.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за рахунок зміни регульованої складової <b>Суть питання:</b> Замовником проведено закупівлю природного газу (як товару) за процедурою відкритих торгів та 04.02.2020 укладено договір. В договорі в розділі «Ціна постачання природного газу» визначено: «3.1. Ціна природного газу за цим Договором визначається за 1000 куб. м. та на момент укладання Договору становить 4584,75 грн, у тому числі відповідно до Постанов НКРЕКП від 24.15.2019 № 3013 тариф на транспортування природного газу (у т.ч. замовлення (бронювання) потужності – 124,16 грн без ПДВ). Таким чином, в договорі про закупівлю застосовуються регульовані ціни (тарифи). Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 затверджено коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної (ої) систему (и) на регуляторний період 2020-20224 роки, чим змінено тариф на транспортування природного газу. Відповідно до порядку зміни ціни, передбаченого договором, як наслідок ціна газу у договорі має змінитися у сторону збільшення. Оскільки зміна ціни газу викликана зміною її складової (а саме транспортування), при цьому складова, що застосовується в договорі, є регульованою, чи правомірне зазначати підставою для зміни ціни договору пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у попередній редакції)? <b> Номер відповіді:</b> 1282/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Як правильно планувати закупівлю товарів, робіт чи послуг - переможців державних, обласних соціально-економічних мініпрограм та конкурсів, кошти на які є цільовими та співфінансуються частково з місцевого та державного бюджету з залученням позабюджетних коштів (ОСББ, громадських організацій, тощо). Так наприклад, Харківський обласний конкурс мініпроєктів розвитку територіальних громад «Разом в майбутнє», згідно положення про який конкурсанти здійснюють певні витрати ще до оголошення конкурсною комісією рішення. <b> Номер відповіді:</b> 1283/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від  21.05.2020 №  3304-04/32275-06 “ Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання. При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті              № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ковбаса Юлія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених Законом. Враховуючи вищезазначене виникає питання, під час здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч. 7 ст. 2 Закону) зазначення у договорі про закупівлю, який підписується в червні 2020 року, формулювання «Керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними починаючи з 01 січня 2020 року.» буде порушенням вимог цього Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1284/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Дитячо-юнацька спортивна школа Департаменту освіти та науки <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> При купівлі товару та наданні послуг до 50 тисяч на всі первинні документи потрібно створити звіт про укладений договір в системі прозоро. В школи виникло питання, як оформити цей звіт на такі витрати, як проїзд, добові, харчування спортсменів. На майданчику Держзакупівлі.онлайн для сформування звіту про укладений договір потрібна така інформація: переможець, його індентифікаційний код, контактна особа та її номер телефона. У даних витратах така інформація відсутня. Без звіту про укладання договору казначейство не реєструє зобов'язання. <b> Номер відповіді:</b> 1285/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Водночас повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначені частиною другою статті 7 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю у розумінні Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Ковбаса Юлія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Враховуючи вищенаведене виникають наступні питання: що розуміється під час планування під поняттям "наявна потреба " та чи повинен річний план підтверджуватися кошторисом (тимчасовим кошторисом), фінансовим планом (планом асигнувань, планом використання бюджетних коштів)? <b> Номер відповіді:</b> 1286/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство Укргазвидобування <b> Тема розширена:</b> Укладання договору <b>Суть питання:</b> чи можна проектом договору, що укладається за результатами проведення процедур відповідно до Закону України про закупівлю, передбачити пункти щодо одностороннього розірвання договору Замовником наприклад в разі несвоєчасного (повільного, неякісного) надання послуг/виконання робіт, виявлення факту участі пов’язаних осіб або в будь-якому іншому випадку. Чи не суперечить це нормам Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1287/2020