<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Горішньоплавнівської міської ради» <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення як діяти в наступній ситуації. В грудні 2019 року комунальним підприємством була запланована закупівля на суму 5000000,00. грн. В річному плані джерелом фінансування було визначено — кошти від господарської діяльності підприємства. Відповідно до річного плану було проведено тендер та укладено договір з переможцем цієї процедури закупівлі на суму 4188200,00 грн. з ПДВ. В подальшому (в ході виконання цього договору) рішенням сесії міської ради для забезпечення функціювання підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги у 2020 році, було виділено з місцевого бюджету кошти в розмірі 500000,00 грн. Відповідно до цього рішення між контрагентом та комунальним підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, а саме в частині визначення джерела фінансування. Даною Додатковою угодою було визначено джерелом фінансування : кошти від господарської діяльності підприємства — 3688200,00 грн.з ПДВ та кошти з місцевого бюджету — 500000,00 грн.з ПДВ. Ця додаткова угода була підписана уповноваженими представниками Сторін, скріплена їх печатками та оприлюднена Замовником (комунальним підприємством) в установленому порядку на Офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України. Однак, Управління державної казначейської служби України, посилаючись на джерело фінансування, яке було визначено в річному плані (кошти від господарської діяльності підприємства), відмовляється брати бюджетні зобов'язання за договором та реєструвати вище визначену додаткову угоду. В свою чергу, на сьогоднішній день, функціонал авторизованих електронних майданчиків унеможливлює внесення змін до річного плану, що суперечить ст.4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла до 19.04.2020 року) та ч. 1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в чинній редакції). Отже, просимо надати роз’яснення як діяти підприємству в такій ситуації, а також відповісти на питання щодо законності та обґрунтованості зазначених вище дій Управління державної казначейської служби України, зокрема чи є зазначене в річному плані джерело фінансування (з огляду на те, що джерело фінансування у річному плані визначалось замовником на момент, що передував проведенню відповідної процедури закупівлі та не підлягає коригуванню за результатами здійснення такої процедури) належною підставою для відмови УДКСУ у реєстрації додаткової угоди та взяття бюджетних зобов'язань за Договором. <b> Номер відповіді:</b> 1320/2020 <b> Відповідь:</b> http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі. При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі. Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Чи потрібно підприємству оприлюднювати платіжні доручення про сплату судового збору, адміністративних послуг, авансових звітів? Відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 10 Закону, замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 3-х робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 1321/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> делегування на конкурсній основі функцій замовника на будівництво <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 №121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» районним в місті Києві державним адміністраціям доручено реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства, а саме виконання або делегування в установленому порядку функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно з розпорядженням Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.01.2013 р. № 23 функції замовника з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об’єктів делеговано Комунальному підприємству «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідно до п.п. 2 п "а" ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності. Починаючи з 2013 року Комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації виконує делеговані Солом’янською районною державною адміністрацією в місті Києві на підставі її розпорядження функції замовника будівництва у Солом’янському районі міста Києва. З огляду на посилання у вказаній вище нормі Закону України ««Про місцеве самоврядування в Україні» на необхідність дотримання конкурсних основ для делегування функцій замовника – виникає таке запитання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки делегування виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (місцевими державними адміністраціями у випадку делегування їм таких повноважень) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності, в аспекті проведення конкурсу чи дотримання конкурсних основ при такому делегуванні. Зауважуємо, що при делегуванні функцій замовника на користь Комунального підприємства «Солом’янка-Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації будь-яких договорів про закупівлю не укладалось та не укладається. <b> Номер відповіді:</b> 1322/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг. Водночас питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Тростянецька районна державна адміністрація <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Проконсольтуйте будь-ласка, який розмір доплати встановлюється відповідно до даної статті Стаття 11. Організація закупівельної діяльності замовника 1. Відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; <b> Номер відповіді:</b> 1323/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо встановлення доплати уповноваженій особі.

<b>Запит від:</b> Запит від Луганська регіональна філія Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" <b> Тема розширена:</b> як приймає участь філія від імені "материнської" юрособи в закупівлях <b>Суть питання:</b> як приймає участь філія від імені "материнської" юрособи в закупівлях <b> Номер відповіді:</b> 1324/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 , розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Авансові звіти <b>Суть питання:</b> Управління молоді та спорту проводить спортивні заходи, навчально тренувальні збори,виїзди команд на змагання які передбачають видачу коштів підзвітним особам (суддям, тренерам, спортсменам). Виплачуються суми за проживання, харчування, проїзд,добові за відрядження які оформлюються відомістю видачі, яка містить від 1 до 100 фізичних підзвітних осіб зі своїми реквізитами тільки по одному змаганню. Просимо надати роз'яснення щодо порядку оприлюднення інформації, що містять авансові звіти, зокрема оплата харчування та добових. <b> Номер відповіді:</b> 1325/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Розсошанська сільська рада <b> Тема розширена:</b> редагування додатків до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь-ласка допоможіть у вирішенні нижчевикладеного питання. Як редагувати додатки до річного плану закупівель із видом процедури "Без використання електронної системи" коли на майданчику zakupki.prom.ua уже видалено вид процедури "Без використання електронної системи". Що робити замовнику: 1. коригувати додатки з порушенням. тобто коли вид процедури "Без використання електронної системи" з технічних причин і ніяк не інакше зміниться на вид процедури "Звіт про укладений договір" і в примітках вказувати що це все ж таки вид процедури "Без використання електронної системи". 2. не редагувати додатки до РП, ще теж порушення і купа запитань до Замовника. Але тоді як бути Замовнику і яку процедури обирати, адже в даному випадку очікувана вартість на половину штучно зростає, а все через неможливість коригування додатків. до прикладу: річна очікувана вартість предмету закупівлі 40тис.грн. до 19.04.2020 року був один додаток до РП і вид ""Без використання електронної системи" було укладено декілька договорів на суму 20тис.грн. тобто 20тис.грн. ми не встигли освоїти в зв'язку із запровадженням карантину. станом на 04.06.2020 року мені необхідно відредагувати ДДРП, а я не можу цього зробити тому що майданчик вніс свої корективи де згідно нового закону про публічні закупівлі видалив вид "Без використання електронної системи". Тобто якщо я не відредагую ДДРП то у мене вийде річна очікувана вартість закупівлі 40+20=60 і що мені робити проводити спрощену закупівлю це абсурд. адже моя реальна потреба не 60 а 40 і я маю по правильному робити Звіт про укладений договір без використання ЕС. 3. Ідеальним рішенням я бачу щоб усі майданчики залишили до 31.12.2020 року ще вид "Без використання електронної системи" що дасть змогу Замовникам відобразити правдиву реальну інформацію у своїх потребах. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1326/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 637/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Гончаренко Наталія Андріївна <b>Суть питання:</b> Фактичні обставини: За результатами процедури закупівлі укладено Договір поставки товару у кількості 100шт. вартістю 2 млн.грн. Через місяць укладено додаткову угоду про зменшення кількості товару до 90шт., ще через місяць кількість зменшена до 80шт. Проте у вказаних додаткових угодах питання вартості товару не зменшувалось. Тобто, виходить, що відбулось "збільшення ціни"! Оплата товару відбувається за кошти державного бюджету. Окрім того, ціна товару на ринку менше ціни вже зміненої додатковими угодами до Договору. Питання: куди краще звернутись зі скаргою до Держаудитслужби або до Рахункової палати. <b> Номер відповіді:</b> 1327/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено листи  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” та від 16.04.2019  № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , які містять відповідь на порушені питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ з гуманітарних питань Овруцької міської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день!Прошу пояснити чи правомірно голова тендерного комітету та секретар тендерного комітету вносять в електронну систему річні плани та оприлюднюють звіти про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель так, як функції закупівель вартістю до 50 тис.грн. покладені на тендерний комітет. Крім того,голова тендерного комітету і є уповноваженою особою по проведенню спрощених закупівель, працює на тому самому майданчику з тим самим ЕЦП. <b> Номер відповіді:</b> 1330/2020

1. Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання • Щодо діяльності в окремих сферах господарювання • Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав • Щодо способів закупівель та вартісних меж 2. Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах --- Документ: 2671cec2-a6e7-45ec-8dfb-1de08d3b76df.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо замовників у сфері Замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання (далі – замовники у сфері) також мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Такий підхід передбачено у директивах Європейського Союзу про державні закупівлі, з якими українське закупівельне законодавство гармонізоване і стосується, як правило підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей. Визначення замовників у сфері відбувається за наявності одночасно двох критеріїв: 1.Юридичні особи та/або суб'єкти господарювання мають здійснювати діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. 2.Такі особи та/або суб'єкти відповідають хоча б одній з ознак: 1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання чи ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,ГX>+О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/34929-06 від 04.06.2020 14:07:14 2 правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб'єкта господарювання; 2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Звертаємо увагу на те, що Законом доповнено одну з ознак віднесення юридичної особи до замовників у сфері та розширено коло осіб, на яких поширюється дія Закону. Наприклад, якщо корпоративні права компанії Х, яка здійснює діяльність в одній із вказаних нижче сфер, належать іншій компанії Y, яка є її засновником (власником, акціонером) та сама при цьому є замовником у розумінні Закону, то така компанія Х теж вважатиметься замовником, за умови, що її засновнику (власнику, акціонеру) компанії Y належить частка у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків або її власник компанія Y володіє більшістю голосів у вищому органі чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради. У такому разі компанія Х буде вважатись замовником у сфері та має здійснювати закупівлі із застосуванням вимог цього Закону. Водночас визначення приналежності до замовників у сфері здійснюється юридичними особами та/або суб'єктами господарювання самостійно на підставі інформації, документів та наведених у Законі ознак. Отже, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, та одночасно відповідають хоча б одній з цих ознак, то такі суб’єкти є замовниками у сфері та мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону. У разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, але не відповідають жодній з цих ознак, то такі суб’єкти не є замовниками у сфері, Закон до них не застосовується. Щодо діяльності у сферах господарювання Згідно з частиною другою статті 2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання - це діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії “на добу наперед” і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення 3 функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива. Звертаємо увагу, що у порівнянні з попередньою редакцією Закону, дещо змінено перелік таких сфер господарювання, а формулювання уточнено та розширено. Так, наприклад, пунктом 5 частини другої статті 2 Закону додано нову сферу господарювання, яка стосується проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи. Натомість з переліку сфер господарювання виключено сфери щодо забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, а також забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих та щодо розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Водночас у Законі передбачено виключення, у разі яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання. Перелік виключень зазначено у пунктах 1-3 частини третьої статті 2 Закону. У таких випадках діяльність юридичної особи не вважатиметься діяльністю у сфері і такий суб’єкт не є замовником. Крім того, пунктами 1-10 частини шостої статті 3 Закону для замовників у сфері встановлено додатковий перелік випадків, коли Закон не застосовується щодо визначених предметів закупівлі. Закупівлі товарів, робіт і послуг у цих випадках не включаються замовниками у сфері до річного плану, виходячи з частини третьої статті 4 Закону, та не вимагається оприлюднення інформації про закупівлю у відповідності до статті 10 Закону. Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав Згідно з абзацом третім пункту 4 частини першої статті 2 Закону наявність спеціальних або ексклюзивних прав означає наявність прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. 4 При цьому не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Конкретні критерії для визначення наявності спеціальних або ексклюзивних прав в контексті Закону можна сформулювати на підставі таких міркувань, які побудовані на логіці “від зворотного”, тобто через розуміння випадків, коли спеціальне/ексклюзивне право не виникає. Отже, спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі якщо особи володіють такими правами не на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії органів державної влади або органом місцевого самоврядування; особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах; особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Для прикладу, національний оператор поштового зв’язку має виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання поштового зв’язку. Своєю чергою, Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 № 222-VIII (зі змінами) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Разом з тим, виходячи зі змісту статей 1, 2, 3, 7, 9 і 10 цього Закону та принципів державної політики у сфері ліцензування, право провадження суб’єктом господарювання визначеного виду господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених Законом, однією чи кількома особами, у зв’язку з однаковими умовами для отримання ліцензії будь-яким суб’єктом господарювання у разі дотримання ним встановлених законодавством вимог, тому не може розглядатися як спеціальне або ексклюзивне право. Щодо способів закупівель та вартісних меж Виходячи з пункту 2 частини першої статті 3 Закону, цей Закон застосовується до замовників у сфері за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні), замовники у сфері керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. 5 Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на зазначене, замовники у сфері здійснюють закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами. Для наочності та однозначного розуміння викладеного для замовників у сфері наводимо у додатку таблицю щодо способів закупівель у залежності від вартісних меж, установлених Законом. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 1 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46 --- Документ: 45372ff4-e288-4a25-b94f-fb87c37f2faa.pdf --- Додаток Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах Вартісні межі Способи закупівель з використанням електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами) якщо очікувана вартість предмета без використання електронної системи закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель якщо очікувана вартість предмета з використанням електронних каталогів закупівлі товарів не перевищує 50 тисяч для закупівлі товарів гривень якщо очікувана вартість предмета здійснення спрощених закупівель закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт) якщо очікувана вартість предмета з використанням електронних каталогів закупівлі товарів, дорівнює або для закупівлі товарів (після прийняття перевищує 50 тисяч гривень та є відповідної постанови КМУ) меншою 1 мільйону гривень (для товарів і послуг) та 5 мільйонів гривень (для робіт) якщо очікувана вартість предмета здійснення процедур закупівель: закупівлі дорівнює або перевищує 1 відкриті торги, торги з обмеженою мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів участю (після введення в дію), гривень конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі якщо очікувана вартість закупівлі здійснення конкурентних процедур перевищує суму, еквівалентну: для закупівель із застосуванням положень товарів і послуг - 133 тисячам євро; для частини третьої статті 10 цього Закону робіт - 5 150 тисячам євро

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля товару за одним кодом Єдиного закупівельного словника до 19.04.і після 19.04.2020 року <b>Суть питання:</b> 19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн. Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання. 1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі? 2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна? <b> Номер відповіді:</b> 1291/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “ Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Щодо питання 2 Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Псалига Галина Василівна <b>Суть питання:</b> Чи відноситься до Замовників 4-ї категорії(згідно п.4ч.1 ст.2 Закону України"Про публічні закупівлі") неприбуткове Державне підприємство, одержувач бюджетних коштів, якщо одним з видів його діяльності є "добування кам'яного вугілля"(код КВЕД 05.10), та чи буде підпадати таке державне підприємство під критерії, визначені в п.9ч.2ст.2 ЗУ"Про державні закупівлі".Якщо так,то яку процедуру закупівлі потрібно застосувати для закупівлі електричної енергії на суму 886тис. грн.,якщо у п.8ч.6ст.3 Закону України"Про державні закупівлі" пердбачено,що цей Закон не застосовується у випадку якщо замовники,визначені у п.4ч.1ст.2 Закону, здійснюють закупівлю з такого предмету: "елеутрична енергія, що купується та продається гарантованим покупцем"? Чи потрібно в такому випадку оприлюднювати звіт про укладений договір без використання електронної системи закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1293/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від  04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06