<b>Запит від:</b> Запит від КП "Марганецька ЦМЛ" ММР" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка. У заявці Відкритих торгів у графі «кількість» вказано «штуки», а у технічній документації та у договорі «комплект», чи є це помилкою? <b> Номер відповіді:</b> 1233/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області <b>Суть питання:</b> Підскажіть при звітуванні про укладений договір згідно постанови КМУ 225 про кінцевого бенефіціара інформація стосується лише юр. осіб по ФОП таку інформацію не зазначати? <b> Номер відповіді:</b> 1234/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  07.07.2020 № 3304-04/42059-06 “Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо роз'яснення застосування пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Добрий день! В Положенні Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста чітко зазначено, що він є виконавчим органом Кам’янець-Подільської міської ради і реалізує повноваження міської ради у сфері контролю за управлінням та використанням комунальної власності територіальної громади міста, здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень міської ради та здійснює повноваження орендодавця комунального майна згідно рішень виконавчого комітету. Запитання : прошу надати роз'яснення чи можна застосовувати пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно) для Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської, тобто не виконувати вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» в закупівлі послуг, робіт та товарів, які пов’язані із виконанням функції надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна. <b> Номер відповіді:</b> 1235/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Яценко Г.М. <b>Суть питання:</b> Підкажіть, чи можна за результами відкритих торгів/спрощеної закупівлі відповідно до п.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" укласти договір про закупівлю, ціна якого буде меншою (у тому числі і ціна за одиницю), ніж за результатами аукціону, без зміни кількості? <b> Номер відповіді:</b> 1236/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі . Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону. Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Шинкаренко Володимир Володимирович <b> Тема розширена:</b> Розділення предмету закупівлі - шкільні меблі на код стільців, столів, та комплекту: стіл + стілець <b>Суть питання:</b> Чи можливо після 19.04.2020 р. робити поставку шкільних меблів для НУШ з розділенням закупівлі по коду 3916... (комплект: стіл учнівський та стілець); по коду 3911... (стілець учнівський), та по коду 3912... (стіл учнівський), якщо закупівля не більше ніж 49900 грн. Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі та всі шкільні меблі повинні пройти по коду 3916 - закупівля до 200000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 1237/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a

<b>Запит від:</b> Запит від театрально-видовищний заклад культури "Київський національний акдемічний театр оперети" <b> Тема розширена:</b> щодо виконання рішення Антимонопольного комітету <b>Суть питання:</b> закупівля (за старим законом) за двома лотами UA-2020-03-04004302-а нафта і дистилянти. На рішення замовника учасник, пропозицію якого відхилено, подав скаргу на два лота. Антимонопольним комітетом прийнято дві скарги до розгляду. У рішенні Антимонопольного комітету за лом 1 (бензин А95) зобов'язано замовника скасувати свої рішення за лотом 1 та лотом 2. замовник рішення Антимонопольного комітету за лотом 1 виконати може. А от розгляд скарги за лотом 2 Антимонопольним комітетом припинено. У звязку з цим замовник за лотом 2 не може технічно виконати рішення Антимонопольного комітету. Чи може замовник скасувати закупівлю за лотом 2? якщо так, то на якій підставі? Чи не буде це порушенням виконання рішення Антимонопольного комітету за лотом 2? Чи не буде потім штрафних санкцій? <b> Номер відповіді:</b> 1239/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. При цьому згідно з частиною другою статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Летичівська селищна рада <b>Суть питання:</b> річна сума закупівлі 100 тис грн. Чи можна проводити спрощену закупівлю частинами ? наприклад по 33,33 тис грн чи потрібно зразу на всю суму <b> Номер відповіді:</b> 1240/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування норм ЗУ Про публічні закупівлі при використанні громадськими об'єднаннями коштів міського бюджету, які надані у вигляді фінансової підтримки <b>Суть питання:</b> Частина 1: Пунктом 3 части 1 статті 2 ЗУ Про публічні закупівлі визначено, що до Замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону належать юридичні особи, які є підприємствами, установами та організаціями та їх об’єднаннями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади. Водночас, ухвалою міської ради затверджено Програму підтримки громадських організацій, яка передбачає надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та визначає механізм використання коштів, передбачених у міському бюджеті для надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та реалізації соціально-культурних проектів у сфері соціального захисту. Виникає питання 1: чи поширюється сфера застосування Закону, визначена ст. 3, на громадські об’єднання та благодійні організації (фонди), яким надається фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету? Частина 2: Якщо виходячи з першої частини в описаній ситуації на громадські об’єднання та благодійні організації поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” тоді виникає наступне запитання. Якщо громадське об’єднання чи благодійна організація отримує бюджетні кошти для фінансування на реалізацію кількох ініціатив/проектів на конкурсній основі в рамках різних конкурсів/програм, в яких передбачені однакові статті видатків (під одним кодом закупівельного словника CPV 021:2015), відтак: Чи вважатиметься одним предметом закупівлі, закупівля однакових товарів/послуг в ході реалізації кількох ініціатив/проектів одного громадського об’єднання чи благодійної організації, в рамках різних програм на їх фінансування з одного рівня бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 1241/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 21.05.2020 №   3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20 ,а також у запиті № 743/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a

<b>Запит від:</b> Запит від Сихівська РА ЛМР <b> Тема розширена:</b> кваліфікаційні критерії та 24 години на усунення недоліків <b>Суть питання:</b> Абзац 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ залишає таку підставу для відхилення пропозиції учасника: «не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону...». При цьому відповідно до ч. 16 ст. 29 законопроекту, за умови виявлення замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, замовник розміщує (у строк не менший ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій) повідомлення з вимогою до учасника про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Тобто, якщо учасник допустився помилок в кваліфікаційній частині, замовник повинен йому дати час на усунення недоліків. І якщо учасник їх так і не усунув, то замовник має відхилити такого учасника. Однак за абзацем 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо той: «не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей». Виходить, що замовник може помітивши невідповідності в кваліфікаційній частині пропозиції учасника, відхилити його за це, не надавши час на усунення недоліків по Абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31. <b> Номер відповіді:</b> 1242/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Поліщук Сергій Станіславович <b> Тема розширена:</b> Про призначення уповноваженої особи якщо кваліфікаційними вимогами посадової інструкції не передбачено вищу освіту <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення: «В установі створено групу публічних закупівель до складу якої входить посада відповідального виконавця (посада військовослужбовця сержантського і старшинського складу), згідно до кваліфікаційних вимог до даної посади відсутня необхідність наявності вищої освіти, але разом з тим посадова особа яка призначена на цю посаду має повну вищу освіту (розпорядженням вищестоячого органу управління було визначено комплектувати цю посаду відповідно до частини 7 статті 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" №114-ХІ від 19.09.2019 (далі – Закону)», виходячи з вищевикладеного: чи можна особу, призначену на посаду до групи публічних закупівель, згідно посадової інструкції якої не вимагається наявність вищої освіти, але при фактичній наявності у працівника (військовослужбовця) повної вищої освіти, призначити уповноваженою особою: - відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону? - відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1243/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” .

<b>Запит від:</b> Запит від Національний університет "Львівська політехніка" <b> Тема розширена:</b> Порядок залучення субвиконавця (співвиконавця) <b>Суть питання:</b> Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок). Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця. За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу. На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»? Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 1203/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку, встановленому Законом, приймається замовником самостійно. У свою чергу, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України. Так, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Поряд з цим відповідно до статті 893 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором. Водночас частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов. В іншому випадку, у разі якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

<b>Запит від:</b> Запит від Фоп Гречківська Ірина Ростиславівнра <b> Тема розширена:</b> Конфіденційний статус документів <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може замовник не відхиляти пропозицію учасника якщо учасник закрив документи що підтверджують кваліфікацію по статті 16 зокрема аналогічні договори. Замовник обрав цього переможця пояснюючи тим що у особистому кабінеті замовника не видно які документи конфіденційні, оскільки замовнику відкриті всі документи. Замовник звернув увагу після прийняття рішення про переможця закупівлі. Однак учасник дозавантажив ці документи у відритий доступ пояснюючи це тим що припустився помилки під час завантаження документів. <b> Номер відповіді:</b> 1204/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону). Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону. Водночас абзацом другим частини другої статті 28 Закону визначено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону. Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в системі у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено, що замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.