<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" <b> Тема розширена:</b> можливість викорристання формули з привязкою до курсу валют при наданні послуг <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення щодо можливості використання в проекті договору надання послуг, в розділі "Оплата", формули розрахунку вартості послуг з привязкою до іноземної валюти на дату здійснення остаточної оплати, керуючись п.7 частини 5 ст.41. ЗУ "Про Публічні закупівлі". Зазначаємо , що предметом закупівлі є послуги з підтримки програмних продуктів.Данний вид послуг передбачає імпортну складову. <b> Номер відповіді:</b> 1300/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти , зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни . Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни курсу іноземної валюти, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Таким чином, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Є підприємство Замовником за умовами Закону чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 1301/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам'янець-Подільської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно оприлюднювати договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи потрібно оприлюднювати договір про надання послуг з технічного обстеження комп'ютерної техніки, обладнання та периферійного устаткування, які підлягають списанню, щодо списання і подальшого вивезення та утилізації. В нашому випадку, ми виступаємо замовником і виконавець зобов'язаний сплатити нам вартість вилучених дорогоцінних металів. Тобто витрат ми не несемо, а отримаємо певний дохід. <b> Номер відповіді:</b> 1302/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/ без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Бериславський медичний коледж" Херсонської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі придбання товару за готівкові кошти, які проведені по авансовому звіту і добові на відрядження <b> Номер відповіді:</b> 1303/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 946/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Матаржук Олена Михайлівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підкажіть будь ласка, ми плануємо закупити послуги за кодом ДК:021:2015- 72260000-5-Послуги, пов'язані з прогамним забезпеченням (Послуги із забезпечення працездатності програмного комплексу "Криптосервер: Модуль шифрування", що використовується для захисту інформації, яка передається засобами електронного зв'язку"). Загальна сума за даним предметом закупівлі на рік більше 50000 грн. Чи можемо ми застосувати таку норму Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.09.2019 рокум №114-IX: стаття 3 частина 7 пункт 2 абзац 5 (тобто, існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності)? Найголовніше питання: які підтверджувальні документи та в якому вигляді повинен надати Постачальник для застосування вищезгаданої статті Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1304/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана  у запиті № 4/2020 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffc30350-271c-4fad-91b9-480120ea74dc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Чечель Катерина Ігорівна <b>Суть питання:</b> 23.03.2020 Замовником прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір. На момент визначення переможця підстави для відмови у процедурі закупівлі та для відхилення тендерної пропозиції, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" були відсутні (в т.ч. і передбачені п.4 ст.17 вказаного закону – даний учаник не був внесений до реєстру АМКУ). Після оскарження рішення Замовника до АМКУ, 06.05.2020 між замовником та визначеним переможцем укладено договір про закупівлю. Проте, вже після укладання договору стало відомо, що 04.05.2020, тобто за два дня до укладання договору, адмінколегією АМКУ Переможця було прятягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Просимо надати роз’яснення, які подальші дії повинен вчинити замовник, враховуючи те, що на момент прийняття рішення про визначення переможця він ще не був притягнутий до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій? <b> Номер відповіді:</b> 1305/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. При цьому Законом передбачено перелік підстав для документального підтвердження інформації переможцем процедури закупівлі, передбачений частиною третьою статтею 17 Закону. Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам, встановленим статтею 17 Закону. Разом з тим Законом не встановлено обов’язку після оскарження процедури закупівлі здійснювати повторну перевірку учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам статті 17 Закону. Водночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та  принципів здійснення закупівель, встановлених  у статті 5 Закону. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від Panasenko <b> Тема розширена:</b> Щодо укладання договорів на водопостачання та водовідведення <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного. Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2013 та 2016 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 130 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. Також, у відповідності до інформації, наданої органами місцевого самоврядування, постачальники послуг з якими замовником укладено договори є єдиними постачальниками таких послуг на території відповідного міста (району) (оскільки є орендарями або балансоутримувачами систем водопостачання та водовідведення). Окрім того, згідно Зведеного переліку суб’єктів природних монополій постачальники з якими укладено договори є природними монополістами. Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення: - Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі»; - Чи можна вважати інформацію, надану органом місцевого самоврядування, з приводу наявності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці єдиного постачальника послуг достатньою для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Заздалегідь вдячна за роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1306/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Panasenko <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі послуг з поводження з побутовими відходами <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного. Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2012 та 2015 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами загальною вартістю 80 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з поводження з побутовими відходами на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. В той же час, частинами 2 - 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Таким чином, виконавці послуг з поводження з побутовими відходами, які стали переможцем конкурсу та визнані надавачем послуг на певній території, є своєрідними монополістами на відповідній території. Тобто, замовник може укласти договір на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами лише одним виконавцем. При цьому ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає такої підстави для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення: - Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі». Заздалегідь вдячна за роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1307/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо  виконання укладених договорів. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області <b> Тема розширена:</b> Укладення договору. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В 2019 році ми провели відкриті торги за результатами яких уклали договір з переможцем закупівлі на добудову школи на суму 6 млн.грн.. В зв'язку з тим, що профінансовано було лише частину робіт, - сторонами було підписано додаткову угоду, згідно якої в 2019 році оплачено частину робіт на 1 млн.грн. В договорі 2019 року вказано, що він діє до 31.12.2019 року або до повного виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, а в частині розрахунків до повного його виконання. В електронній системі ми вже прозвітували про виконання договору. На 2020 рік проектно-кошторисна документація не буде коригуватися. Чи можемо ми укласти з тим самим підрядником договір за переговорною процедурою закупівлі по Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 року. <b> Номер відповіді:</b> 1308/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону. Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. Разом зтим замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону уповноважена особа або тендерний комітет здійснюють вибір процедури закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від КП ШЕУ Печерського району <b> Тема розширена:</b> Застосування п. 16 статті 29 та статті 31 Закону <b>Суть питання:</b> 1.Роз’ясніть будь-ласка чи може Замовник застосовувати пункт 16 статті 29 Закону у разі якщо Учасником не було надано у пропозиції на відповідність кваліфікаційним критеріям, документів що вимагалися тендерною документацією, а саме: копій аналогічних договорів та листа-відгуку. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. 2. Абзац 2 частини пункту 1 статті 31 Відхилення тендерних пропозицій визначає підставу відхилення у відповідності до абзацу 1 частини 3 статті 22 , яка в свою чергу визначає що Замовник може зазначити і іншу інформацію та вимоги у тендерній документації. Чи слідує з цього що однією з підстав відхилення є невідповідність умовам тенедерної документації, яка вимагалась пропозиції Учасника. для учасників відхилення. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1309/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, якщо замовник встановив в тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та учасник не відповідає таким вимогам, у такому разі замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області <b>Суть питання:</b> Добрий день. В лютому 2020 року укладено прямий договір на суму 4600 грн., відповідно, в додатку до річного плану закупівель була запланована аналогічна сума. В червні поточного року виконавець змінює тарифи за послуги в сторону збільшення. Загальна сума договору збільшиться приблизно на 300 грн. Згідно з ч.6 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" зміни до договорів про закупівлю, укладених до 19.04.2020 вносяться в порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Чи правильно буде внести зміни в договір наступним чином:1.) збільшуємо в річному плані закупівель суму на 300 грн.; 2.) укладаємо додаткову угоду про зміну ціни; 3.) в електронній системі договір (додаткову угоду) та/або повідомлення про внесення змін до договору НЕ публікуємо. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1310/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Ураховуючи вимоги пункту 11 частини першої статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю, укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, та у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 41 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ларін Андрій Юрійович <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, якщо визнано переможця по тендеру, чи може Замовник відхилити процедуру закупівлі на стадії оформлення договору за відсутністю фінансування. Чи буде застосовано до Замовника якісь санкції, чи є відповідальність. <b> Номер відповіді:</b> 1311/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся. Поряд з цим Законом передбачено право замовника згідно з пунктом другим частини п’ятої статті 32 Закону визнати тендер таким, що не відбувся, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.