<b>Запит від:</b> Запит від Концерн «Міські теплові мережі» <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснень на звернення учасника <b>Суть питання:</b> Згідно абзацу 3 частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами) (далі - Закон) Замовник протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення (далі - звернення) зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. На що ДП «Прозорро» повідомило: «Електронна система публічних закупівель «Ргоzоrrо» (далі – Система) розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання, затвердженого Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України, та відповідає вимогам Закону. Відповідно до ч.7 ст.14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. ПРИ ПЕРЕХОДІ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ НА НАСТУПНИЙ ЕТАП У ЗАМОВНИКА ЗНИКАЄ ТЕХНІЧНА МОЖЛИВІСТЬ ВІДПОВІДАТИ НА ВИМОГИ». Просимо надати відповідь щодо технічної можливості оприлюднення Замовником роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі (не порушуючи термін: протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення) у період подання пропозицій учасниками. Неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі/несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації є порушенням законодавства про закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1280/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення чи підпадає під п.16 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення;) предмет закупівлі "виготовлення документів про освіту"? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1281/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення. Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, на таку закупівлю дія Закону не поширюється. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення документів до таких, які визначені пунктом 16 частини п’ятої статті 3 Закону в конкретних випадках. Водночас відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до МОН.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за рахунок зміни регульованої складової <b>Суть питання:</b> Замовником проведено закупівлю природного газу (як товару) за процедурою відкритих торгів та 04.02.2020 укладено договір. В договорі в розділі «Ціна постачання природного газу» визначено: «3.1. Ціна природного газу за цим Договором визначається за 1000 куб. м. та на момент укладання Договору становить 4584,75 грн, у тому числі відповідно до Постанов НКРЕКП від 24.15.2019 № 3013 тариф на транспортування природного газу (у т.ч. замовлення (бронювання) потужності – 124,16 грн без ПДВ). Таким чином, в договорі про закупівлю застосовуються регульовані ціни (тарифи). Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 затверджено коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної (ої) систему (и) на регуляторний період 2020-20224 роки, чим змінено тариф на транспортування природного газу. Відповідно до порядку зміни ціни, передбаченого договором, як наслідок ціна газу у договорі має змінитися у сторону збільшення. Оскільки зміна ціни газу викликана зміною її складової (а саме транспортування), при цьому складова, що застосовується в договорі, є регульованою, чи правомірне зазначати підставою для зміни ціни договору пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у попередній редакції)? <b> Номер відповіді:</b> 1282/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Як правильно планувати закупівлю товарів, робіт чи послуг - переможців державних, обласних соціально-економічних мініпрограм та конкурсів, кошти на які є цільовими та співфінансуються частково з місцевого та державного бюджету з залученням позабюджетних коштів (ОСББ, громадських організацій, тощо). Так наприклад, Харківський обласний конкурс мініпроєктів розвитку територіальних громад «Разом в майбутнє», згідно положення про який конкурсанти здійснюють певні витрати ще до оголошення конкурсною комісією рішення. <b> Номер відповіді:</b> 1283/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від  21.05.2020 №  3304-04/32275-06 “ Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання. При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті              № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ковбаса Юлія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених Законом. Враховуючи вищезазначене виникає питання, під час здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч. 7 ст. 2 Закону) зазначення у договорі про закупівлю, який підписується в червні 2020 року, формулювання «Керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними починаючи з 01 січня 2020 року.» буде порушенням вимог цього Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1284/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Дитячо-юнацька спортивна школа Департаменту освіти та науки <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> При купівлі товару та наданні послуг до 50 тисяч на всі первинні документи потрібно створити звіт про укладений договір в системі прозоро. В школи виникло питання, як оформити цей звіт на такі витрати, як проїзд, добові, харчування спортсменів. На майданчику Держзакупівлі.онлайн для сформування звіту про укладений договір потрібна така інформація: переможець, його індентифікаційний код, контактна особа та її номер телефона. У даних витратах така інформація відсутня. Без звіту про укладання договору казначейство не реєструє зобов'язання. <b> Номер відповіді:</b> 1285/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Водночас повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначені частиною другою статті 7 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю у розумінні Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Ковбаса Юлія Володимирівна <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Враховуючи вищенаведене виникають наступні питання: що розуміється під час планування під поняттям "наявна потреба " та чи повинен річний план підтверджуватися кошторисом (тимчасовим кошторисом), фінансовим планом (планом асигнувань, планом використання бюджетних коштів)? <b> Номер відповіді:</b> 1286/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство Укргазвидобування <b> Тема розширена:</b> Укладання договору <b>Суть питання:</b> чи можна проектом договору, що укладається за результатами проведення процедур відповідно до Закону України про закупівлю, передбачити пункти щодо одностороннього розірвання договору Замовником наприклад в разі несвоєчасного (повільного, неякісного) надання послуг/виконання робіт, виявлення факту участі пов’язаних осіб або в будь-якому іншому випадку. Чи не суперечить це нормам Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1287/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Тетяна <b> Тема розширена:</b> Призначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня, надайте роз"яснення стосовно призначення уповноваженої особи з числа військовослужбовців із штатної чисельності без додаткової доплати. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначено простановою КМУ № 704 від 2017 р., згідно якої доплати по сумісництву не передбачено. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1288/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Трофименко Анастасія <b> Тема розширена:</b> порушені строки опублікації договору за процедурою Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Як бути в ситуації, коли пройшли сроки про публікацію за процедурою Звіт про укладення договору?! Тобто, договір укладений 04.05.2020 р., але потрапив до рук тільки 02.06.2020р. і у зв'язку з цим , не було зроблено також змін до річного плану, щодо цього договору . <b> Номер відповіді:</b> 1289/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. Частиною першою статті 44 Закону установлено, що  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з  питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕЛЕКТ КОНСАЛТ ГРУП" <b>Суть питання:</b> Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств). Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником. <b> Номер відповіді:</b> 1290/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств. Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність. Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Вантік Наталія Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Вимоги до застосування п.6 ч.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> У відповідності до п.6 ч.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" підставами для звітування замість спрощеної закупівлі є здійснення закупівлі послуг з адвокатської діяльності. Замовник- юридична особа, що відповідає ознакам п.3 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з адвокатської діяльності на суму, що не перевищує 200 тис на рік. 1. Чи існує заборона укладення прямого договору без використання електронної системи закупівель, за умови наступного оприлюднення в єлектронній системі відповідно до ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі" звіту про договір про закупівлю? 2. Чи необхідно адвокату для укладання такого договору реєструватись на сайті ПРОЗОРО? 3. Чи існують додаткові вимоги до договору, крім передбачених ЦК, ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та зазначення у тексті договору ДК 021-2015-79110000-8 (послуги з юридичного консультування та юридичного представництва)? <b> Номер відповіді:</b> 1259/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель". Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності. При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно. Щодо питання 2 Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону). Таким чином, під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник вносить в систему інформацію про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір. При цьому реєстрація в системі такого постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг Законом не передбачена. Щодо питання 3 Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.