<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Досить часто, при перерахунку ціни за одиницю товару (послуги), виходячи з остаточної пропозиції переможця, що вказана за результатами аукціону, така ціна містить більше ніж два знаки після коми. Тож, для коректного визначення ціни за одиницю товару (послуги), наразі договір з переможцем закупівлі укладається на суму, яка сформована за результатами аукціону, а після цього для коректного відображення ціни за одиницю (з двома знаками після коми) укладається додаткова угода на зменшену суму без зменшення обсягу закупівлі. Враховуючи нову редакцію Закону в частині можливості “перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі”, чи може бути укладено договір за результатами закупівлі одразу на суму оновленої тендерної пропозиції/пропозиції переможця, що є меншою за ціну, сформовану за результатами електронного аукціону без зменшення обсягу закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1294/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Отже, замовник та переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть укласти договір про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі у випадках визначених частиною четвертою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Пєтухов Ілля Станіславович <b> Тема розширена:</b> пояснення щодо укладання договорів <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення, щодо укладання договорів за Законом України «Про публічні закупівлі» чинний в редакції від 19.04.2020р. До 19.04.2020р. згідно зведеному кошторису були виділені бюджетні кошти на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція мереж вуличного освітлення від КТП-3607 по вул. Фруктова, вул. 8 Березня та від ТП-3804 по вул. Космонавтів, пров. Першотравневий, вул. 8 Березня, вул. 40 років Перемоги с.Коржове, Сватівського району Луганської області" у розмірі 290,500 тис грн. та були укладені Договори на суму приблизно 280 тис.грн. до набування чинності ЗУ«Про публічні закупівлі» , а саме: 1) Договір на проектування 2) Договір на технічний нагляд 3) Договір на експертизу проектно-кошторисної документації 4) Договір підряду на будівельно-монтажні роботи Згідно зведеного кошторису на об’єкт також були укладені договори на технічний нагляд, експертизу кошторисної документації, авторський нагляд. Всі вище перелічені договори були укладені до 19.04.2020р загальна вартість яких приблизно склала 280 тис. грн., що за Законом України «Про закупівлі» до 19.04.2020р вважалися допороговими та не потребували процедури тендерних закупівель. В зведеному кошторисі на об’єкт були заплановані витрати ( виділені кошти) на оплату послуг на забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальником послуг комерційного обліку, згідно Кодексу Систем Розподілу (облаштування вузлу обліку ), що складає 3,754 тис., але договір на цей вид послуг не був підписаний тому що, цей договір може бути укладений тільки після виконання будівельно-монтажних робіт. Як тепер оформляти договір на облаштування вузлу обліку: Варіант №1 -окремий договір (як закупівлю, яка не перевищує 50 тис грн..); Варіант №2 -договір – який збільшує вартість вже укладених договорів по об’єкту (загальна вартість яких розраховується як сума: 280тис.грн+3,574тис.грн), що перевищує межу 50 тис.грн. та потребує проведення спрощеної процедури закупівель (ст.3,п.7, абзац 5 ЗУ « Про публічні закупівлі»); Варіант №3 - договір на додаткові аналогічні роботи ( до договору на будівельномонтажні роботи) з процедурою укладання договору (згідно ст.40 п.2. абзац 5 ЗУ «про закупівлю») з використанням переговорної процедури (без проведення торгів) З повагою, ФОП ________________________ Пєтухов І.С. <b> Номер відповіді:</b> 1295/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №1" <b> Тема розширена:</b> Закупівля по COVID-19 <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Прошу надати відповідь на запитання стосовно здійснення закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідих для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).Згідно "розділу II Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Пункти 3, 4, 5 та 10 розділу I цього Закону діють протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону", але ці пункти не стосуються закупівель які здійснюються через електронну систему. Прошу пояснити до якого часу можна здійснювати закупівлі за прямими договорами,відповідно до Порядку проведення закупівель товарів, робіт чи послуг, необхідих для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)? <b> Номер відповіді:</b> 1296/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №  3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 " Щодо порядку закупівель у зв’язку  із  COVID-19 ", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 " Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент патрульної поліції <b> Тема розширена:</b> процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можливе проведення процедури відкриті торги, якщо вартість предмета закупілі складає 160 000грн ? <b> Номер відповіді:</b> 1297/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Київській області <b> Тема розширена:</b> Коливання ціни електроенергії <b>Суть питання:</b> У зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії № 2019 - VIII, Служба автомобільних доріг у Київській області (далі Замовник або Споживач) за результатами відкритих торгів, проведених згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) уклала з переможцем торгів (Постачальником) договір про постачання електричної енергії Споживачу, від 20.01.2020 року (далі – Договір). На підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону, Договором передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару (за 1 кВт*год) не більше ніж на 10% протягом дії Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, а також Постачальник надасть Замовнику на розгляд обґрунтування, щодо зміни ціни у бік збільшення за даними офіційних сайтів уповноважених на це органів. Враховуючі вищенаведене, просимо надати роз’яснення чи буде правомірною вимога Споживача, що для підтвердження можливості першої зміни ціни за одиницю товару в Договорі, Постачальнику необхідно надати обґрунтування коливання ціни такого товару на ринку в бік збільшення в поточному розрахунковому періоді (місяці) відносно періоду або дати укладеного Договору за результатами відкритих торгів, а не відносно будь – якого попереднього періоду(місяця) на розсуд Постачальника. А також окремо просимо роз’яснити обов’язковість застосування положень пункту 2 частини 4 статті 36 Закону при наявності у Постачальника обґрунтування коливання ціни за одиницю товару (електроенергії) в бік збільшення, а саме - це є право чи обов’язок Споживача (Замовника) за Договором, враховуючі, що збільшення ціни за 1 кВт* год буде потребувати зменшення річних обсягів поставки товару, яке може бути не прийнятним або критичним для Споживача (Замовника). <b> Номер відповіді:</b> 1298/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Компанія Укрканцторг" <b> Тема розширена:</b> Документи для переможця по ст. 17 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовником вимагаєтся подання довідки: Довідка, видана не раніше 30 днів до дати розкриття тендерних пропозицій уповноваженим органом про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Ми розуміємо, що довідка з МВС про відстутність кримінального порушення є доказом того, що уповноважена особа не була притягнута до відповідльності і за цією статею, проте залишаєтся адмінстративна відповідальність. У вимогах замовника не конкретизована кримінальна та/або адмінстративна. Державна служба України з питань праці, ані довідки, ані роз'яснення не надає. Вони "відправили" за роз'ясненнями у Мінекономрозвитку. Тому у нас питання, який уповноважений орган надає підтвердження того, що уповноважена особа, не була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Або, чи можете ви надати роз'яснення, що з цього пункту достатньо тільки довідка з МВС. Дякуюмо Тендер на прозорро: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-07-004352-b <b> Номер відповіді:</b> 1299/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" <b> Тема розширена:</b> можливість викорристання формули з привязкою до курсу валют при наданні послуг <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення щодо можливості використання в проекті договору надання послуг, в розділі "Оплата", формули розрахунку вартості послуг з привязкою до іноземної валюти на дату здійснення остаточної оплати, керуючись п.7 частини 5 ст.41. ЗУ "Про Публічні закупівлі". Зазначаємо , що предметом закупівлі є послуги з підтримки програмних продуктів.Данний вид послуг передбачає імпортну складову. <b> Номер відповіді:</b> 1300/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти , зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни . Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни курсу іноземної валюти, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Таким чином, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради <b>Суть питання:</b> Є підприємство Замовником за умовами Закону чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 1301/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Кам'янець-Подільської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно оприлюднювати договір <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи потрібно оприлюднювати договір про надання послуг з технічного обстеження комп'ютерної техніки, обладнання та периферійного устаткування, які підлягають списанню, щодо списання і подальшого вивезення та утилізації. В нашому випадку, ми виступаємо замовником і виконавець зобов'язаний сплатити нам вартість вилучених дорогоцінних металів. Тобто витрат ми не несемо, а отримаємо певний дохід. <b> Номер відповіді:</b> 1302/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Згідно з частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/ без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. При цьому відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на відносини, які не передбачають придбання та оплату замовником товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Бериславський медичний коледж" Херсонської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі придбання товару за готівкові кошти, які проведені по авансовому звіту і добові на відрядження <b> Номер відповіді:</b> 1303/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 946/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Матаржук Олена Михайлівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підкажіть будь ласка, ми плануємо закупити послуги за кодом ДК:021:2015- 72260000-5-Послуги, пов'язані з прогамним забезпеченням (Послуги із забезпечення працездатності програмного комплексу "Криптосервер: Модуль шифрування", що використовується для захисту інформації, яка передається засобами електронного зв'язку"). Загальна сума за даним предметом закупівлі на рік більше 50000 грн. Чи можемо ми застосувати таку норму Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.09.2019 рокум №114-IX: стаття 3 частина 7 пункт 2 абзац 5 (тобто, існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності)? Найголовніше питання: які підтверджувальні документи та в якому вигляді повинен надати Постачальник для застосування вищезгаданої статті Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1304/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана  у запиті № 4/2020 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffc30350-271c-4fad-91b9-480120ea74dc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Чечель Катерина Ігорівна <b>Суть питання:</b> 23.03.2020 Замовником прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір. На момент визначення переможця підстави для відмови у процедурі закупівлі та для відхилення тендерної пропозиції, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" були відсутні (в т.ч. і передбачені п.4 ст.17 вказаного закону – даний учаник не був внесений до реєстру АМКУ). Після оскарження рішення Замовника до АМКУ, 06.05.2020 між замовником та визначеним переможцем укладено договір про закупівлю. Проте, вже після укладання договору стало відомо, що 04.05.2020, тобто за два дня до укладання договору, адмінколегією АМКУ Переможця було прятягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Просимо надати роз’яснення, які подальші дії повинен вчинити замовник, враховуючи те, що на момент прийняття рішення про визначення переможця він ще не був притягнутий до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій? <b> Номер відповіді:</b> 1305/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. При цьому Законом передбачено перелік підстав для документального підтвердження інформації переможцем процедури закупівлі, передбачений частиною третьою статтею 17 Закону. Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам, встановленим статтею 17 Закону. Разом з тим Законом не встановлено обов’язку після оскарження процедури закупівлі здійснювати повторну перевірку учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам статті 17 Закону. Водночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та  принципів здійснення закупівель, встановлених  у статті 5 Закону. При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.