<b>Запит від:</b> Запит від ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ <b> Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть розібратися з наступним питанням: чи потрібно відповідно до Закону зі змінами оприлюднювати Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та річний план закупівель, якщо закупівля пройшла авансовим звітом (КЕКВ 2210, 2240), або якщо це було відшкодування витрат на відрядження (КЕКВ 2250) , або відшкодування енергоносіїв (установа розташована в орендованому приміщенні). Якщо потрібно, то яким чином це робити на практиці, адже потрібно завантажити договір, вказати номер, дату, строк виконання договору, чи сканувати чеки, проїзні квитки, тощо. Дякуємо!. <b> Номер відповіді:</b> 1344/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання містяться у запитах № 946/2020 та № 1245/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=73451b8c-6968-431e-a012-1079670530dc&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба фінансового моніторингу України <b>Суть питання:</b> Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22 березня 2016 року № 490 передбачає що Додаток до річного плану закупівель, до якого вносит ься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. В новій редакції Закону стаття 2 іншого змісту. чи має План закупівель додаток до нього після 19.04.2020 року? <b> Номер відповіді:</b> 1345/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання зазначена у запиті 569/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=26384349-ebae-41bc-a5f1-539fe9fcafc3&lang=uk-UA Крім цього, інформуємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Ніжинської міської ради <b> Тема розширена:</b> про вимогу в тд додатково укладання договору з надавачем послуг по утилізації сміття <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник під час оголошення відкритих торгів на закупівлю робіт (ремонт дорожнього покриття)висувати вимогу до учасників: подавати в своїй тендерній пропозиції інформацію та копію договору на надання послуг з утилізації сміття з юридичною особою, яка має право на надання послуг з утилізації сміття. Чи являється дана вимога дискримінацією? <b> Номер відповіді:</b> 1346/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради <b> Тема розширена:</b> спрощена процедура за новим законом <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи може замовник після проведення спрощеної процедури напиклад на 180 тисяч грн закупити товари. А потім додатково ще на 20 закупити товар так як виникла нагальна потреба за аналогічним кодом ДК що і спрощена процедура. Дякую завчано за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1347/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Бердянський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Обмеження щодо початку строку підписання договору <b>Суть питання:</b> Після визначення переможця у спрощеній закупівлі Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. І, как радить нам стаття в Prozorro Інфобокс від 15.05.2020р. - “Договір потрібно укласти не пізніше ніж через 20 днів Тобто несуттєво, на який саме день, аби дотриматись вимоги щодо терміну.” Але, як з'ясувалося, регламент роботи майданчика Zakupki.Prom.ua передбачає обмеження щодо початку строку підписання договору - не раніше завершення періоду оскаржень. І цей період оскарження, відповідно до регламенту майданчика,становить два дні. Просимо пояснити на підставі якої статті Закону встановлено дводенний період оскарження по спрощеним закупівлям і відповідно неможливість оприлюднення договору. З повагою. <b> Номер відповіді:</b> 1348/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1107/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac83c355-dfe7-47cb-8b19-2abd84925082&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України <b> Тема розширена:</b> Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» сплата адміністративного збору, а саме: за отримання послуг дозвільної системи з метою оформлення продовження строку дії дозволів на право зберігання і використання відомчої зброї. <b>Суть питання:</b> З метою оформлення продовження строку дії дозволів на право зберігання і використання відомчої зброї, Національному банку України необхідно отримати послуги дозвільної системи. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» (далі – Закон), вищезазначені послуги є результатом здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямованим на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи. Також відповідно до статті 11 Закону, у випадках, встановлених Законом справляється плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір). Просимо надати роз'яснення, чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» сплата адміністративного збору, а саме: за отримання послуг дозвільної системи з метою оформлення продовження строку дії дозволів на право зберігання і використання відомчої зброї. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1349/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Сервісбуртех" <b> Тема розширена:</b> Надання документів Перемежцем тендеру без підпису та печатки <b>Суть питання:</b> В супереч тендерної документації за закупівлею UA-2020-04-09-000495-c переможець торгів ТОВ"Універсальна бурильна техніка" завантажило 28.05.20р документ Розрахунок ціни з розширенням xlsx без накладеного електроного підпису генерального директора та печатки підприємства, також такий файл не є електроннним документом в форматі pdf(як регламентується документацією Замовника). От же за змістом вказаного документа неможливо визначити автора в порушення вимог ЗУ "Про електронні документи та докуметообіг", також відсутні обовязкові реквізити документа(дата, підпис та печатка та авторство та інші). Чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція такого учасника "переможця"? На подану вимогу №3 Замовник Філія «Оператор газосховищ України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не відповідає та розглядає далі пропозицію такого учасника не дотримуючись принципів обєктиності та неупередженності згідно з ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1312/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Бахмутської міської ради <b> Тема розширена:</b> Відміна закупівлв <b>Суть питання:</b> Розтлумачення ст.32 п.5 пп.2 "в яких випадках можна посилатися на цей пункт при відміні закупівлі (відкриті торги)? <b> Номер відповіді:</b> 1313/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1188/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=616511ed-18cb-47c7-9c45-4bd057d3c3c2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно п. 4 розділу Х ЗУ №922 до складу тендерного комітету повинно входити не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Питання: Чи можна створити тендерний комітет, у склад якого входитимуть 5 співробітників, з яких 4 чоловіка - це службові (посадові) особи і 1 - не службова (посадова) особа, за умови, що у штатній чисельності працівників замовника всього мається 7 посадових осіб, тобто більше п'яти? Дякую? <b> Номер відповіді:</b> 1314/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад тендерного комітету , та положення про нього затверджуються рішенням замовника . До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника. При цьому обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, яким передбачено, що не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у пункті 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово - комунального господарства та комунальної власності міської ради <b> Тема розширена:</b> Участь у відкритих/спрощених закупівлях підприємства застовником якого є міська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи має право (законодавчі підстави) брати участь у відкритих торгах / спрощених закупівлях комунальне підприємство засновником якого є міська рада. Замовником (розпорядником коштів) при цьому є структурний підрозділ міської ради. Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1316/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1015/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c0b9835-810f-4a2c-8b27-1b39d273f59c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Соловій Христина Дмитрівна <b>Суть питання:</b> Державне підприємство не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Скажіть, будь ласка, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, таке державне підприємство повинно визначити уповноважену особу? дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1317/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 794/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86593fcd-e021-4e50-9095-040543132e13&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Логвінова Валентина Валентинівна <b> Тема розширена:</b> Контроль банків <b>Суть питання:</b> Прошу надати консультацію за наступним питанням. Згідно ч.3 ст.7 ЗУ "Про публічні закупівлі" Банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Стаття 3 визначає сферу застосування Закону. Питання: чи підпадає під контроль Банків закупівлі Замовників на суму до 50 тис.грн, що передбачає обов'язок банків перевіряти звіт про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі? <b> Номер відповіді:</b> 1318/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону банки під час оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель. У разі відсутності звіту про результати проведення закупівлі платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Поряд з цим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю- господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі , або визнання тендеру таким, що не відбувся. Таким чином, повноваження банків, визначені частиною третьою статті 7 Закону, стосуються закупівель, які передбачають укладення договору про закупівлю, а саме процедур закупівель визначених статтею 13 Закону та спрощених закупівель.