<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №7" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, НСЗУ, власних надходжень (платні послуги, оренда). За рахунок коштів НСЗУ були укладені договори на поточні ремонти, загальною сумою 199000 грн. (було опубліковано звіт про укладений договір). Виникло питання, якщо новий договір на поточні ремонти, загальною сумою 199905 грн. буде фінансуватися з платних послуг. Чи можемо ми застосувати в такій ситуації, спрощену закупівлю, якщо код ДК залишається незмінним? <b> Номер відповіді:</b> 1399/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно використовувати категорію замовника у договорі про закупівлю <b>Суть питання:</b> Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі. Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю. Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня. Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі. Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника. <b> Номер відповіді:</b> 1400/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону  договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "АкваСпорт" Новокаховської міської ради <b> Тема розширена:</b> передача функцій замовника <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь на таке питання щодо публічних закупівель. Чи можна змінювати замовника, якщо тендер вже проведено та визначено переможця? Наприклад, орган місцевого самоврядування – міська рада прийняла рішення про зміну замовника з комунального підприємства на виконавчий орган ради – виконавчий комітет або самостійний структурний підрозділ міської ради (управління чи відділ). Або ж навпаки – з виконавчого органу міської ради на комунальне підприємство. Питання виникле у зв’язку з тим, що міська рада є найвищим органом управління у виконавчих органах міської ради та засновником комунальних підприємств. Дякуємо за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 1401/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилок учасниками <b>Суть питання:</b> Відповідно ч. 9 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено наступне: «учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.» Чи дозволено учасникам виправляти помилки шляхом дозавантаження відсутніх документів? <b> Номер відповіді:</b> 1402/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 800/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та є вичерпною

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> ст.631 <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється в договорах, укладених за переговорною процедурою згідно підстав визначених статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі" встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України)? <b> Номер відповіді:</b> 1403/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ПІВНІЧНОГО РЕГІОНУ (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А-3306) <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо відхилення учасника на підставі невиконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII <b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення з такого питання: Чи зобов'язаний Замовник, на виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII та пункту 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, якщо у ЄДР інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” надана не в повному обсязі (наприклад, відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника), а можливість її доповнити - відсутня? (більш детально питання викладене в додатковому матеріалі) <b> Номер відповіді:</b> 1405/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 , який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Поряд з цим, в листі Міністерства юстиції України від 23.04.2020  № 3887/8.4.4/32-20 за посиланням: https://minjust.gov.ua/files/general/2020/04/24/20200424115843-80.pdf міститься інформація щодо подання документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та дати, з якої у юридичної особи виникає обов’язок подавати держаному реєстратору документи для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Спейс Ай Ті", код 37101499 <b>Суть питання:</b> Як отримати довідку про незастосування до ТОВ "Спейс Ай Ті" спеціальних санкцій? Щоб підтвердити вимогу ТД про те, що Учасник не є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції"; Наперед вдячні за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 1406/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від Тараненко Володимир Олегович <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" в тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Уточніть будь-ласка: в тому разі, коли планується закупівля товару бувшого у використанні, чи є обов'язковим зазначення в документації придбання саме б/у товару в розрізі необхідності зазначення його якісних характеристик. <b> Номер відповіді:</b> 1407/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Поряд з цим, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) зазначається у тендерній документації, що розробляється та затверджується замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління водного господарства <b> Тема розширена:</b> оцінка пропозицій з пдв чи без <b>Суть питання:</b> Добрий день, прошу надати консультацію з наступних питань: 1.Яку пропозицію учасників тендеру вважати більш економічно вигідною, з пдв чи без, якщо ми (замовники торгів) є платниками пдв та маємо пряму економію в розмірі пдв, якщо визнаєм переможцем пропозицію з пдв? 2. Яке наше рішення по вибору переможця відповідатимуть принципу здійснення публічних закупівель "максимальна економія"? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1408/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником). Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону. Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori Щодо питання 2 Повідомляємо, що питання дотримання принципів закупівель замовниками розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 " Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «ХАРКІВГАЗ» <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Будь ласка допоможіть у наступному питанні. Учасник зазначив у ціновій пропозиції спрощеної закупівлі серед шести найменувань товару, що вимагався умовами оголошення до постачання, - два однакових найменування товару, але з різною ціною. Чи є така помилка не суттєвою, або дану пропозицію потрібно відхилити у зв’язку із тим, що дана помилка впливає на зміст пропозиції? Враховуючи те, що розрив між зазначеним вище Учасником та наступним за ціною складає лише 1,00 грн., є велике бажання уникнути можливих конфліктних ситуацій. Дуже дякую за відповідь та допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 1372/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Разом з тим згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Бриль Павло Олексійович <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Чи можливе застосування у договорах на закупівлю ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України? Якщо так, то в яких саме процедурах закупівлі (відкриті торги;торги з обмеженою участю; конкурентний діалог; спрощена закупівля; переговорна процедура)? Чи можливе застосування ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до основного договору, якщо такою додатковою угодою вносяться зміни до істотних умов основного договору з урахуванням положень частини 5 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1374/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. При цьому відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Водночас відповідно до частини першої статті 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Разом з тим частиною шостою статті 33 Закону встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Крім того, статтею 32 Закону передбачені підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся. Ураховуючи, що рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця  процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим. Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне авійційне підприємство "Україна" <b> Тема розширена:</b> Застосування ч.3 ст. 631 ЦК України при укладанні Договору з учасником процедури <b>Суть питання:</b> Добрий день! В зв'язку з виробничою необхідністю та враховуючи специфіку підприємства. Прохання надати чітке роз'яснення щодо можливості застосування ч.3 ст. 631 ЦК України при укладанні Договору з учасником переговорної процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що оплата послуг здійснюватиметься лише після проведення процедури та після укладання Договору. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1375/2020