<b>Запит від:</b> Запит від Приватна школа-садок "Перша ластівка" <b>Суть питання:</b> КОД ЄДРПОУ 24686829 Ми, приватна школа-садок "Перша ластівка" є приватною установою. Отримуємо кошти з міського бюджету згідно програми "Освіта". Питання. Чи є ми замовниками процедури закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 1431/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

<b>Запит від:</b> Запит від КП Комунальна власність ММР ЗО <b> Тема розширена:</b> визначення замовника <b>Суть питання:</b> На підставі ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку із тим, що із листа Мінекономіки № 04/32275-06 від 21.05.2020 «Щодо визначення замовників» ускладнено зробити остаточний висновок щодо віднесення підприємства до категорії замовників, визначених ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати консультацію з урахуванням наступних обставин. Відповідно до п. 1.5. Статуту підприємства КП «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області є комунальним унітарним, комерційним підприємством, яке діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування в поєднанні з бюджетним фінансуванням у порядку, визначеному чинним законодавством та відповідними рішеннями Власника (Мелітопольська міська рада Запорізької області). Основними завданнями підприємства є: - підготовка та оформлення документів щодо обліку, використання та розпорядження майном комунальної власності та земельними ділянками (зазначена категорія включає всі етапи підготовки об’єктів встановлені чинним законодавством для можливості виконання функції розпорядження майном. Згідно із зазначеним пунктом підприємство виконує лише підготовчі дії відносно об’єкту, і не виконує функції органу приватизації). - підготовка проектів рішень Мелітопольської міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови з питань обліку, та розпорядження майном комунальної власності (вказана функція реалізується наступним чином: після прийняття рішень уповноваженими суб’єктами робітники підприємства готують проекти розпорядчих документів, які вносяться на розгляд сесії міської ради та виконавчого комітету суб’єктами, які приймали вказані рішення). Додатково звертаємо увагу на той факт, що основне джерело доходу у підприємства - надходження від оренди комунального майна. На підставі викладеного, за умови, що підприємство в поточному році не отримує бюджетного фінансування, просимо надати консультацію стосовного того чи є КП «Комунальна власність» ММР ЗО, код ЄДРПОУ 32692402, Замовником у розумінні ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1432/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0

<b>Запит від:</b> Запит від ОКЗ "Харківський художній музей" <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Тендерний комітет до 1 січня 2022 року Замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Вищевказані процедури закупівель здійснюються з використання електронної системи закупівель. За результатом процедури закупівлі/спрощеної закупівлі укладається Договір. Згідно до роз’яснення Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року «Щодо спрощених закупівель» договір, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином виникає питання, чи мають право уповноважена особа чи тендерний комітет здійснювати оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? В роз’ясненні Мінекономіки № 3304-04/24218-06 від 10,04.2020 «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» дане питання не висвітлено. <b> Номер відповіді:</b> 1433/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 602/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь ласка в такій ситуації. Управління освіти у лютому місяці закупило для шкіл фарбу на 25 тис.грн. за умовами старого закону без тендерів. У травні придбали ще фарби на 30 тис.грн., застосувавши спрощену закупівлю. Питання: чи можна ще придбати фарби (н-д на 30 тис.грн.) у підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю без застосування спрощених закупівель, застосувавши пп.8, п.7 статті 3. <b> Номер відповіді:</b> 1434/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> щодо закупівлі послуг з авторського нагляду <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо випадків застосування п.2 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" а саме: існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Чи може дана підстава, використовуватися під час закупівлі послуг з авторського нагляду, в разі, якшо вартість закупівлі більша ніж 50 тис.грн але менша ніж вартість, визначена в п.1 та 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1435/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 790/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1666db2-36b3-4131-a13c-0eb0710b2196&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Синельниківська центральна міська лікарня "Синенльниківської міської ради" <b>Суть питання:</b> Уповноважена особа підписує документи електронним підписом як фізична особа чи є інший статус підпису <b> Номер відповіді:</b> 1436/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 415/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a359903-6a2d-452b-b6e3-4d8666fcf69e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> 24 години <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Просимо надати відповідь, чи може замовник вимагати виправлення помилки учасника шляхом надання ним документу для підтвердження кваліфкритерію, що учасником в ТП було не надано? Звертаємо увагу, що ваша відповідь https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36⟨=uk-UA&fbclid=IwAR1nWAJDzHYuzJuwPDLy1WbAEe020IP2Esv0nqG6_kvtrDaCpw_cAhm6cUI інформації щодо нашого питання не містить. <b> Номер відповіді:</b> 1437/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 800/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та є вичерпною.

<b>Запит від:</b> Запит від ХОДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми, є замовниками в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Просимо Вас надати роз’яснення щодо наступного: чи має право Замвоник під час підготовки тендерої документації, оголошення про проведення відкритих торгів встановити забезпечення тендерної пропзиції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1438/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Поряд з цим, згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. У свою чергу, визначення поняття “гарантія” наведено в статті 560 Цивільного кодексу України. Таким чином, замовник під час проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі має право встановити вимоги щодо надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, дотримуючись при цьому вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А4465 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи має право голосу секретар тендерного комітету щодо рішень, які приймаються тендерним комітетом? Або він лише веде документацію та викладає її на сайт? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 1422/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Згідно з абзацом четвертим пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника , призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника. Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом (абзац сьомий та чотирнадцятий пункту 4 розділу Х Закону). Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з листом від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “ Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 Отже, замовники під час розроблення положення про тендерний комітет можуть керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 в частині, що не суперечить вимогам Закону. При цьому функції кожного члена комітету, у тому числі секретаря, який є членом тендерного комітету, визначаються положенням про тендерний комітет. У свою чергу, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 4 розділу Х Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена тендерного комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Таким чином, рішення тендерного комітету приймаються шляхом поіменного голосування всіх членів комітету, які входять до його складу та присутні на засіданні тендерного комітету, включно з секретарем тендерного комітету або іншим членом, який відповідно до затвердженого положення про тендерний комітет виконує його обов'язки.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Зміна умов договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 6 ст. 41 дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Просимо пояснити, що мається на увазі під поняттям початковий договір. Чи включає це поняття на момент застосування 20 % договір з усіма змінами, що були до нього протягом року? Чи це тільки договір, що був укладений за результатами тендера, і зміни до нього не враховуються? <b> Номер відповіді:</b> 1423/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону. При цьому пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону встановлено, що істотні умови договору можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У свою чергу, частиною шостою статті 41 Закону визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Поряд з цим інформуємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати узагальнений лист, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> 20 % <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 переговрна процедура закупівлі застосовується якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Просимо пояснити, що мається на увазі під поняттям основний договір чи включає цей договір усі зміни, що до ньог овносился протягом його дії? <b> Номер відповіді:</b> 1424/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності).

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А 1880 <b> Тема розширена:</b> Що до застосування санкцій <b>Суть питання:</b> Є порушенням чи ні, закупівля товарів для потреби оборони України (СВЧ - приладів) подвійного призначення, у резидента України, якщо прилади виготовленні підприємствами іноземної держави відносно якої запроваджені відповідні санкції. (підприємство - відсутнє у додатку 2 рішення РНБО (юридичних осіб) та виробництво даних приладів в Україні – відсутнє. <b> Номер відповіді:</b> 1425/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить вичерпну відповідь щодо застосування статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.