Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1460/2020
17.06.2020
Тендерна документація
Суть питання: Чи зобов'язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при закупівлі ремонтно-реставраційних робіт будинків (пам’яток культурної спадщини), враховуючи застарілість нормативних вимог до матеріалів? Висновки/Відповідь: 1. Загальні засади: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади закупівель. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 2. Визначення предмета закупівлі робіт: Згідно з пунктом 4 Розділу І Порядку, предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” та ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”. 3. Вимоги до специфікацій: В оголошенні про спрощену закупівлю (стаття 10 Закону) зазначаються технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. Технічна специфікація (частина перша статті 23 Закону) повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. 4. Самостійність замовника: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. 5. Питання будівельних норм: З питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів рекомендовано звертатися до Мінрегіону, згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197.
Тендерна документація
Консультація № 1460/2020Огляд:
Суть питання: Чи зобов'язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при закупівлі ремонтно-реставраційних робіт будинків (пам’яток культурної спадщини), враховуючи застарілість нормативних вимог до матеріалів?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні засади: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади закупівель. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
2. Визначення предмета закупівлі робіт: Згідно з пунктом 4 Розділу І Порядку, предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” та ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”.
3. Вимоги до специфікацій: В оголошенні про спрощену закупівлю (стаття 10 Закону) зазначаються технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. Технічна специфікація (частина перша статті 23 Закону) повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики.
4. Самостійність замовника: Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
5. Питання будівельних норм: З питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів рекомендовано звертатися до Мінрегіону, згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Уточнення щодо специфікації тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Чи зобов’язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при оголошенні закупівні (спрощеної чи відкритих торгів) на проведення ремонтно-реставраційних робіт будинків, зокрема пам’яток культурної спадщини? Адже нормативні вимоги до матеріалів є часто застарілими і вони не можуть використовуватися ефективно; в ході робіт підрядники намагаються їх замінити, через що необхідно вносити зміни до додатків договорів (специфікацій матеріалів).
<b>
Номер відповіді:</b> 1460/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Поряд з цим, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов'язково зазначаються інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, здійснює нормування промисловості будівельних матеріалів, забезпечує технічне регулювання у сфері промисловості будівельних матеріалів, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи зазначене, з питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
Консультація
№ 1461/2020
17.06.2020
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1461/2020 * Суть питання: Чи можна продовжити строк дії договору на закупівлю теплової енергії (укладеного за переговорною процедурою) додатковою угодою до 30.09.2020 без зміни ціни, якщо первісний строк дії договору до 30.06.2020? * Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307) та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1461/2020Огляд:
Консультація № 1461/2020
Суть питання: Чи можна продовжити строк дії договору на закупівлю теплової енергії (укладеного за переговорною процедурою) додатковою угодою до 30.09.2020 без зміни ціни, якщо первісний строк дії договору до 30.06.2020?
Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307) та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова"
<b>Суть питання:</b> У січня поточного року був укладений договір (переговорна процедура )з закупівлі теплової енергії. Строк дії договору до 30.06.2020 року.
Чи можна додатковою угодою до чинного договору змінити термін дії до 30.09.2020 року без зміни ціни догоору?
Дякую за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 1461/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06
“Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”
і від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Консультація
№ 1462/2020
17.06.2020
Допорогові закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації з публічних закупівель: Суть питання: Чи можливо укласти договір на діагностичні послуги (МРТ та КТ) на суму 30 тис. грн. з метою забезпечення вимог НСЗУ без застосування процедури закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Питання можливості укладення договору про надання медичних послуг без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", потребує аналізу відповідних положень законодавства. Враховуючи суму закупівлі (30 тис. грн.), необхідно звернути увагу на вартісні пороги, встановлені Законом для застосування різних процедур закупівель.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1462/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації з публічних закупівель:
Суть питання: Чи можливо укласти договір на діагностичні послуги (МРТ та КТ) на суму 30 тис. грн. з метою забезпечення вимог НСЗУ без застосування процедури закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості укладення договору про надання медичних послуг без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", потребує аналізу відповідних положень законодавства. Враховуючи суму закупівлі (30 тис. грн.), необхідно звернути увагу на вартісні пороги, встановлені Законом для застосування різних процедур закупівель.
Суть питання: Чи можливо укласти договір на діагностичні послуги (МРТ та КТ) на суму 30 тис. грн. з метою забезпечення вимог НСЗУ без застосування процедури закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Питання можливості укладення договору про надання медичних послуг без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", потребує аналізу відповідних положень законодавства. Враховуючи суму закупівлі (30 тис. грн.), необхідно звернути увагу на вартісні пороги, встановлені Законом для застосування різних процедур закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" ЗОР
<b>
Тема розширена:</b> Медичні послуги
<b>Суть питання:</b> Для забезпечення вимог НСЗУ за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій нашему підприємству необхідно укласти договір про надання медичних послуг, а саме діагностичних досліджень МРТ та КТ. Чи можливо укласти договір про нададання діагностичних послуг без застосування процедури закупівель згідно Закону України про публічні закупівлі. Орієнтовна сума закупівлі послуг - 30 тис.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1462/2020
Консультація
№ 1463/2020
17.06.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1463/2020 щодо закупівель по COVID-19 Суть питання: Чи буде вважатися дробленням закупівля медикаментів для запобігання поширенню COVID-19, якщо спочатку їх закупили за процедурою, передбаченою для COVID-19, а потім додатково закупили такі ж медикаменти для потреб підприємства? Чи враховувати закупівлі по Постанові № 225? Висновки/Відповідь: * Закупівля за спрощеною процедурою відповідно до Закону № 530 та Постанови № 225 стосується лише тих товарів, робіт чи послуг, які необхідні саме для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію COVID-19 на території України. * Детальніше у листі Мінекономіки від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Планування закупівель
Консультація № 1463/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1463/2020 щодо закупівель по COVID-19
Суть питання: Чи буде вважатися дробленням закупівля медикаментів для запобігання поширенню COVID-19, якщо спочатку їх закупили за процедурою, передбаченою для COVID-19, а потім додатково закупили такі ж медикаменти для потреб підприємства? Чи враховувати закупівлі по Постанові № 225?
Висновки/Відповідь:
Закупівля за спрощеною процедурою відповідно до Закону № 530 та Постанови № 225 стосується лише тих товарів, робіт чи послуг, які необхідні саме для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію COVID-19 на території України.
Детальніше у листі Мінекономіки від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Суть питання: Чи буде вважатися дробленням закупівля медикаментів для запобігання поширенню COVID-19, якщо спочатку їх закупили за процедурою, передбаченою для COVID-19, а потім додатково закупили такі ж медикаменти для потреб підприємства? Чи враховувати закупівлі по Постанові № 225?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНПБілгород-Дністровська Центральна районна лікарня
<b>
Тема розширена:</b> закупки по ковід
<b>Суть питання:</b> якщо ми робимо закупівлю медикаментів спрямованих на запобігання та поширенню короновірусної хвороби .а потім по цьому дк закупимо ще на потеби підприємства чи не буде це дробленням?Чи ми вжде не будемо враховувати закупівлю по постанові 225?дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1463/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06
"
Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
Так, закупівля відповідно до вимог Закону № 530 згідно з Постановою № 225 стосується товарів, робіт чи послуг,
необхідних саме для здійснення заходів
, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України.
Консультація
№ 1464/2020
17.06.2020
Інше
Консультація Мінекономіки щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників: Суть питання: Чи повинен замовник відхиляти тендерну пропозицію учасника у разі відсутності в ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника (згідно з п.9 ч.2 ст.9 Закону "Про державну реєстрацію...") до закінчення тримісячного строку, встановленого п.4 розділу X Закону № 361-IX? Висновки/Відповідь: Відповідь аналогічна наданій у запиті 1405/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA). Згадані НПА: * Закон України «Про публічні закупівлі», ч.1 ст.17 * Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», п.9 ч.2 ст.9 * Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361-IX), п.4 розділу X
Інше
Консультація № 1464/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників
Суть питання: Чи повинен замовник відхиляти тендерну пропозицію учасника у разі відсутності в ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника (згідно з п.9 ч.2 ст.9 Закону "Про державну реєстрацію...") до закінчення тримісячного строку, встановленого п.4 розділу X Закону № 361-IX?
Висновки/Відповідь: Відповідь аналогічна наданій у запиті 1405/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA).
Згадані НПА:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України
<b>
Тема розширена:</b> Щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників
<b>Суть питання:</b> Добрий день.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, зокрема, у разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).
Двадцять восьмого квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-IX). Серед найбільш важливих змін, які передбачені Законом № 361-IX та які стосуються проведення процедур закупівель є нова редакція пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», що визначає обсяг і зміст інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яка повинна міститись в ЄДР.
Також, пунктом 4 розділу X Закону № 361-IX визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Законом № 361-IX, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Законом № 361-IX, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
На підставі вищезазначеного, просимо вас надати консультацію щодо дій замовника, до закінчення передбаченого пунктом 4 розділу X Закону № 361-IX тримісячного строку з дня набрання чинності нормативно-правового акта, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, у разі відсутності в ЄДР будь-якої інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).
<b>
Номер відповіді:</b> 1464/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
Консультація
№ 1465/2020
17.06.2020
Інше
Суть питання: Чи можна продовжувати застосовувати звіт про укладений договір (без застосування електронної системи) для закупівель, пов'язаних з COVID-19, після закінчення тримісячного терміну дії пунктів 3, 4, 5 та 10 розділу I ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * Лист від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06 * Лист від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06 * Лист від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
Інше
Консультація № 1465/2020Огляд:
Суть питання: Чи можна продовжувати застосовувати звіт про укладений договір (без застосування електронної системи) для закупівель, пов'язаних з COVID-19, після закінчення тримісячного терміну дії пунктів 3, 4, 5 та 10 розділу I ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гузік С І
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля по COVID-19
<b>Суть питання:</b> Добрий день. ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункти 3, 4, 5 та 10 розділу I цього Закону діють протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону. Чи можу я й надалі застосовувати звіт про укладений договір (без застозування електроної системи) (COVID-19) чи вже застосовувати спрощену процедуру закупівлі/відкриті торги?
<b>
Номер відповіді:</b> 1465/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від
01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "
Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
Консультація
№ 1466/2020
17.06.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо визначення предмета закупівлі: Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі "Суміш готова для проведення полімеразно-ланцюгової реакції SsoAdvanced Universal SYBR Green Supermix, 5 ml", яка призначена для лабораторних наукових досліджень in vitro, не є медичним виробом, та не призначена для діагностики? Висновки/Відповідь: 1. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються в межах єдиної процедури закупівлі або спрощеної закупівлі. 2. Визначення предмета закупівлі відбувається згідно з порядком, встановленим Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (ЄЗС). 3. Товари визначені в пункті 34 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" як продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. 4. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 22 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС, відповідно до пункту 3 розділу І Порядку, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. 5. Замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку. 6. З огляду на те, що Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro, за роз'ясненнями з порушеного питання рекомендовано звертатися до МОЗ (Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267).
Предмет закупівлі
Консультація № 1466/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо визначення предмета закупівлі
Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі "Суміш готова для проведення полімеразно-ланцюгової реакції SsoAdvanced Universal SYBR Green Supermix, 5 ml", яка призначена для лабораторних наукових досліджень in vitro, не є медичним виробом, та не призначена для діагностики?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються в межах єдиної процедури закупівлі або спрощеної закупівлі.
2. Визначення предмета закупівлі відбувається згідно з порядком, встановленим Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (ЄЗС).
3. Товари визначені в пункті 34 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" як продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
4. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 22 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС, відповідно до пункту 3 розділу І Порядку, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
5. Замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку.
6. З огляду на те, що Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro, за роз'ясненнями з порушеного питання рекомендовано звертатися до МОЗ (Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України»
<b>
Тема розширена:</b> Предмет закупівлі
<b>Суть питання:</b> Суміш готова для проведення полімеразно-ланцюгової реакції SsoAdvanced Universal SYBR Green Supermix, 5 ml - призначена для проведення лабораторних наукових молекулярно- генетичних досліджень in vitro та не призначена для діагностики (згідно інструкції виробника до використання суміші) у постачальника не має декларації про відповідність ( є лист пояснення від ТОВ "УКРМЕДСЕРТ" що данна суміш не є виробом медичного призначення) . Просимо , надати розьяснення щодо визначення предмета закупівлі .
<b>
Номер відповіді:</b> 1466/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари − продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів
Поряд з цим порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС.
Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до вимог Порядку.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro.
Тому щодо порушеного питання пропонуємо звертатися до МОЗ.
Консультація
№ 1467/2020
17.06.2020
Інше
Суть питання: Процедура та необхідні документи для повідомлення Мінекономіки про ліквідацію постійного представництва юридичної особи-нерезидента в Україні. Висновки/Відповідь: Питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки. Рекомендовано надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian).
Інше
Консультація № 1467/2020Огляд:
Суть питання: Процедура та необхідні документи для повідомлення Мінекономіки про ліквідацію постійного представництва юридичної особи-нерезидента в Україні.
Висновки/Відповідь: Питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки. Рекомендовано надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Книш Тетяна Юріївна
<b>
Тема розширена:</b> Ліквідація представництва
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати консультацію щодо процедури ліквідації постійного представництва юридичної особи-нерезидента в Україні. У який спосіб необхідно повідомити Міністерство про таку ліквідацію та який пакет документів надати?
Попередньо вдячна за відповідь. Вдалого дня!
<b>
Номер відповіді:</b> 1467/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономрозвитку (
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
Консультація
№ 1468/2020
17.06.2020
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю на придбання 2 печаток (620 грн), якщо планується закупівля паперу (100 000 грн) за кодом класифікації 3019? Висновки/Відповідь: 1. Предмет закупівлі визначається замовником самостійно відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та порядку, встановленого Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (ЄЗС). 2. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 22 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС (пункт 3 розділу І Порядку, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708). 3. Заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель (частина 10 статті 3 Закону). 4. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на запит 688/2020 щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 1468/2020Огляд:
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю на придбання 2 печаток (620 грн), якщо планується закупівля паперу (100 000 грн) за кодом класифікації 3019?
Висновки/Відповідь:
1. Предмет закупівлі визначається замовником самостійно відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та порядку, встановленого Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (ЄЗС).
2. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 22 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС (пункт 3 розділу І Порядку, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708).
3. Заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель (частина 10 статті 3 Закону).
4. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на запит 688/2020 щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від управління(Центр) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі
<b>Суть питання:</b> Якщо по коду класифікації 3019(перші чотири цифри) планується придбати папір на суму 100,0 тис.грн. і 2 шт. печатки на суму 620,0грн. Замовнику обов"язково оголошувати на 2 печатки процедуру спрощеної закупівлі чи можно придбати печатки по прямому договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1468/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари − продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів
Поряд з цим порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС.
Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до вимогами Порядку.
Разом з тим згідно частини 10 статті 3 Закону заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Поряд з цим питання щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1469/2020
17.06.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1469/2020: Суть питання: Чи можна укласти договір на обслуговування програмного забезпечення з "монополістом", який його встановлював, без використання електронної системи, якщо сума перевищує 50 тис. грн. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання щодо спрощених закупівель міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Розгляд вартісних меж міститься у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1469/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1469/2020
Суть питання: Чи можна укласти договір на обслуговування програмного забезпечення з "монополістом", який його встановлював, без використання електронної системи, якщо сума перевищує 50 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання щодо спрощених закупівель міститься в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Розгляд вартісних меж міститься у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР № 7»
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
По коду ДК сума перевищує 50 тис. грн., але компанія з якою є намір укласти договір є свого роду "монополістом" з надання послуг, тому що безпосередньо встановлювала дане програмне забезпечення, а майбутній договір стосується обслуговування цієї програми та зокрема цієї компанії дану послугу ніхто не виконує. Чи можна провести даний договір процедурою - звіт без використання електронної системи та які документи потрібно оформити. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1469/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1470/2020
17.06.2020
Планування закупівель
ОК. Ось стислий опис консультації з урахуванням ваших вимог: Консультація № 1470/2020 * Суть питання: Чи потрібно планувати в Prozorro послугу зі сплати адміністративного збору за державну реєстрацію юридичних осіб? * Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 875/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e30958e3-331f-4815-81b0-840ce9267f51
Планування закупівель
Консультація № 1470/2020Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації з урахуванням ваших вимог:
Консультація № 1470/2020
Суть питання: Чи потрібно планувати в Prozorro послугу зі сплати адміністративного збору за державну реєстрацію юридичних осіб?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 875/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e30958e3-331f-4815-81b0-840ce9267f51
Консультація № 1470/2020
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Скажіть будь ласка чи потрібно в прозоро планувати послугу на сплату адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб?
<b>
Номер відповіді:</b> 1470/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 875/2020
за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e30958e3-331f-4815-81b0-840ce9267f51
Консультація
№ 1471/2020
17.06.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1471/2020: Суть питання: Чи дозволено ділити на лоти закупівлю послуг з поточного ремонту, враховуючи, що пункт 3 частини 2 Наказу Мінекономіки №708 від 15.04.2020 не містить прямої вказівки щодо цього. Висновки/Відповідь: Так, замовник має право самостійно визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти), у тому числі для послуг з поточного ремонту. При цьому слід керуватися: * Законом України "Про публічні закупівлі". * Пунктом 5 розділу І Загальних положень Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, відповідно до якого замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. * Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі.
Предмет закупівлі
Консультація № 1471/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1471/2020
Суть питання: Чи дозволено ділити на лоти закупівлю послуг з поточного ремонту, враховуючи, що пункт 3 частини 2 Наказу Мінекономіки №708 від 15.04.2020 не містить прямої вказівки щодо цього.
Висновки/Відповідь:
Так, замовник має право самостійно визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти), у тому числі для послуг з поточного ремонту. При цьому слід керуватися:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Павлоградської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) під час закупівлі послуг з поточного ремонту
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, в п.3 ч.2 наказу від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» не зазначена інформація щодо визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) під час закупівлі послуг з поточного ремонту. Чи це означає це що поділ на лоти при закупівлі послуг з поточного ремонту не передбачений?
<b>
Номер відповіді:</b> 1471/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 розділу І Загальні положення Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 замовник може визначити
окремі частини предмета закупівлі
(лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону
предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги,
що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі, у тому числі послуг з поточного ремонту, здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, пункту 5 розділу І Загальних положень Порядку.