<b>Запит від:</b> Запит від Горбанівський геріатричний пансіонат ветеранів війни та праці <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ч.5 статті 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "За зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п’яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті". Яка процедура повернення забезпечення, якщо учасник не звернувся до замовника і хто несе відповідальність? <b> Номер відповіді:</b> 1487/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 25 Закону. Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням  тендерної пропозицїї/пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 25 Закону, замовник керується положеннями Закону та ЦК України, відповідними актами законодавства, які регулюють питання гарантій.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванішин Максим Ростиславович <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування закону <b>Суть питання:</b> Пунктом 1 частини 5 статті 3 Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. У зв'язку з цим питання: 1. Які заходи відносяться до спеціальних заходів безпеки? 2. Чи відносяться до цього пункту будівельні роботи, якщо проєкту на їх виконання присвоєно ступінь обмеження “Для службового користування”. <b> Номер відповіді:</b> 1488/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Водночас частиною п’ятою статті 3 Закону встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується. Так, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 3 Закону, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, або закупівля товарів, робіт і послуг потребує спеціальних заходів безпеки, замовник здійснює таку закупівлю без застосування порядку, встановленого Законом. При цьому Закон не містить випадків щодо його незастосування, у разі,  якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, в порядку визначеному Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону/пункті 28 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить віднесення предметів закупівель до таких, на які не поширюється дія Закону  в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГО "ЗООКОНТРОЛЬ" <b> Тема розширена:</b> Підтвердження кваліфікації <b>Суть питання:</b> Замовник у ТД викладає вимогу щодо підтвердження відповідної кваліфікації працівників Учасника - наявність диплому та курсів підвищення кваліфікації. Закупівля - бюджетне фінансування. 1.Чи має Учасник змогу подава покументи про освіту та документ підвищення кваліфікації не державного зразку? 2.Робітник не має відповідної кваліфікації, є тільки початкова освіта. Для підтвердження його кваліфікації чи достатньо буде подати тільки довідку про підвищення кваліфікації вільного зразку (не державного зразку)? З повагою, Вікторія <b> Номер відповіді:</b> 1489/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Київська обласна рада <b> Тема розширена:</b> Положення про Уповноважену особу в ОМС <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Просимо надати пояснення щодо Положення про Уповноважену особу (далі- УО) в ОМС. Штатний розпис організації містить відділ договірної роботи та публічних закупівель (4 особи але посади фахівця з публічних закупівель не має і не має потреби вводити окрему посаду, тому прийнято рішення визначити УО -начальника договірної роботи і публічних закупівель, при цьому Положення про відділ не передбачає функції УО). Питання : Як правильно прописати в Положенні та в Розпоряджені про визначення УО спосіб № 1 (п.1.ч.1. ст.11 ЗУ) а саме визначення УО з працівників замовника щоб уникнути корупційних ризиків? Варіант № 1 : Прописати в Положені та в Розпоряджені про визначення УО, що УО визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО і все крапка!? Тобто не прописувати в Положені, що це додаткова робота з відповідною доплатою як це прописано в ЗУ, для подальшого уникнення корупційних ризиків. Варіант № 2 :в Положенні про УО (для ОМС)все ж таки прописати чітко спосіб визначення УО як передбачено п.1. ч.1. ст. 11 ЗУ( тобто СПОСІБ визначення УО - визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно законодавства, при цьому в самому Розпоряджені Замовника про визначення УО зазначити що функції УО покладаються із числа працівників замовника (зазначити посаду та П.І.Б.) і не встановлювати таку доплату а також не зазначати що це додаткова робота з відповідною доплато. Також не проводити таку доплату за цю роботу та додаткове навантаження щоб уникнути корупційних ризиків. Питання № 2 : Чи може Замовник ОМС проводити преміювання такого працівника (який виконує функції УО) за таке додаткове навантаження, тобто не доплата а премія при цьому таку премію передбачити Положенням і на підставі окремого розпорядження Замовника про надання такої премії? <b> Номер відповіді:</b> 1490/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію про Положення про уповноважену особу та способи призначення уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "ДПЗД" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інфорамції на виконання вимог ст.75 ГКУ <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону». Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України. <b> Номер відповіді:</b> 1491/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону. Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України. При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 №321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» орган соціального захисту здійснює забезпечення відповідних категорій населення протезами, ортезами, кріслами колісними та іншими технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) згідно з тристоронніми договорами (установа – підприємство- особа з інвалідністю). Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства. Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних. Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних. Орган соціального захисту населення після надання згоди та внесення підприємством до банку даних необхідної для формування договору інформації формує в банку даних протягом п’яти робочих днів тристоронній договір. Відповідно до п.7 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення, чи необхідно управлінню здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом оприлюднення річного плану в системі Прозоро та проведенням відповідної закупівлі? Як проводити закупівлю вартістю понад 50тис.грн., якщо Постачальника обирає особа з інвалідністю? <b> Номер відповіді:</b> 1492/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ІСПЛІН ПЛЮС <b> Тема розширена:</b> Щодо форми акту одиниці товару (проби) <b>Суть питання:</b> Згідно з умовами Оголошення про проведення відбору Учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (надалі Оголошення), Замовником зазначено необхідність надання акту одиниці товару (проби) для продуктів харчування. Водночас Замовником до тендерної документації не додано зразок акту відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби), немає посилання на конкретний нормативний документ, яким затверджено акт відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби) для продуктів харчування. Замовник ігнорує запити щодо надання необхідної документації. Прошу повідомити нормативний документ яким затверджено зразок акту відбору одиниці товару (проби) та порядок відбору товару (проби) для продуктів харчування. <b> Номер відповіді:</b> 1493/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У свою чергу, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом. При цьому виходячи зі змісту частини чотирнадцятої статті 3 Закону проведення відбору учасників може потребувати від учасників надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону, якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору. Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону зразок-еталон – зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору. Водночас одиниця товару – товар, що надається учасником відбору замовнику для перевірки його відповідності зразку-еталону (якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору) та/або іншим вимогам замовника до предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Поряд з цим відповідно до абзацу другого частини одинадцятої статті 3 Закону учасник має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями, зокрема щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Отже, з вказаного питання слід звертатися безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ІСПОЛІН ПЛЮС <b> Тема розширена:</b> Щодо порядка затвердження еталона-зразка <b>Суть питання:</b> Згідно з умовами Оголошення про проведення відбору Учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (надалі Оголошення), Замовником зазначено необхідність надання зразка-еталона. У тендерній документації відсутнє визначення, що таке зразок-еталон. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», зразок-еталон — зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору. Прошу повідомити який порядок затвердження замовником «зразка-еталона». <b> Номер відповіді:</b> 1494/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Ззідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону зразок-еталон - зразок товару, затверджений замовником і призначений для порівняння з ним одиниць товару учасника відбору. Відповідно до частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. З огляду на зазначене, з питання порядку затвердження зразка-еталона слід звертатися безпосередньо до вказаних у цій статті замовників.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ІСПОЛІН ПЛЮС" <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення копій документів в електрону систему. <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог вказаних в Оголошення про проведення відбору Учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони (надалі Оголошення), Замовником передбачено необхідність подання одиниці товару (зразку) Замовнику. Разом зі зразком Виконавець надає документи згідно переліку вказаному Оголошенні. Також в Оголошенні встановлено, що Виконавець на підтвердження відповідності пропонованого товару технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі Учасник відбору самостійно завантажує в електронну систему закупівель скановані копії з оригіналу документів у кольоровому вигляді згідно переліку. У даному переліку відсутні документи які подаються разом з одиницею товару (зразку) Замовнику. Прошу повідомити чи є невнесення в електрону систему копії докуметів які подаються разом з одиницею товару (зразку) порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» <b> Номер відповіді:</b> 1495/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У свою чергу, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі (далі – відбір) – процес визначення учасника переговорів шляхом проведення електронного аукціону. Для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу (частина третя статті 3 Закону). При цьому відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону в оголошенні про проведення відбору обов’язково зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу другого частини шостої статті 3 Закону, учасником відбору подаються документи на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Крім того, виходячи зі змісту частини чотирнадцятої статті 3 Закону проведення відбору учасників може потребувати від учасників надання одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону, якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору. Таким чином, учасник відбору подає документи на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також надає одиницю товару на перевірку відповідності зразку-еталону, відповідно до вимог встановлених замовником в оголошенні про проведення відбору. Поряд з цим відповідно до абзацу другого частини одинадцятої статті 3 Закону учасник має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями, зокрема щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. З огляду на викладене, з питання подання учасником документів на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також надання учасником одиниці товару на перевірку відповідності затвердженого замовником зразку-еталону слід звертатися безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Открытое акционерное общество «ДОРОЖНО-СТРОИТЕЛЬНЫЙ ТРЕСТ No 2, г. ГОМЕЛЬ» <b> Тема розширена:</b> Про роз'яснення законодавствапро державш закушвл! <b>Суть питання:</b> З 19.04.2020 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі - Закон), згідно з якими прямо передбачена можливість участі в державних закупівлях об'єднань юридичних осіб, до яких, згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, відносяться: - окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб - резидентів; - окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб (резидентів і нерезидентів); - об'єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи. У той же час дані норми Закону не дають однозначної відповіді на питання про можливість участі в процедурах державних закупівель в будівництві об'єднань юридичних осіб, що включають в себе одночасно резидентів і нерезидентів України. Так, пункт 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачає можливість здійснення спільної діяльності декількома учасниками без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників за умови постановки такого договору про спільну діяльність на облік в Фіскальної службі України. Цивільне законодавство України не встановлює заборон на одночасне участь в названих видах спільної діяльності резидентів і нерезидентів України та їх участь в здійсненні підприємницької діяльності. У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи має право об'єднання юридичних осіб, створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників якэ включає в себе резидентів і нерезидентів України, брати участь в процедурах державних закупівель, зокрема, що проводяться в дорожньо-будівельній сфері , з урахуванням положень пункту 37 частини 1 статті 1 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1496/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників , яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать : окрема юридична особа , створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів ; окрема юридична особа , створена шляхом об’єднання юридичних осіб ( резидентів та нерезидентів ); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено  перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Капіталбудінвест-777" <b> Тема розширена:</b> Відхилення учасника без надання періоду на виправлення помилок <b>Суть питання:</b> Замовник відхилив пропозицію, без надання періоду виправлення помилок чи уточнення. Мотивувавши свої дії тим, що ми, як учасник, не надали деякі документи по кваліфікації. В той ж час, нами було повідомлено замовника, що документи були завантажені але в період завантаження їх, на тендерному майданчику відбувались технічні збої, що є підтверджено офіційно, листом з юридичного відділу обраного майданчика, тим не менше нас відхилили і не надали терміну 24 години для виправлення недоліків. Як поступати в даній ситуації і чи підлягають оскарженню такі дії замовника? <b> Номер відповіді:</b> 1497/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1225/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система), процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Згідно з пунктом 26 Порядку основними завданнями комісії є, зокрема  розгляд звернень, скарг та інформації від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції комісії.

<b>Запит від:</b> Запит від 02125444 <b> Тема розширена:</b> Чи необхідно проводити спрощену процедуру закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо ро`зяснити, чи необхідно проводити спрощену процедуру закупівлі свідоцтв про повну загальну середню освіту(ДК021:2015 2245).Загальна вартість товарів по цьому коду перевищує 50 тис.грн (ст3, п.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"). Одночасно існує лист МОН України №1/9-246 від 13.05.2020 р., в якому уповноваженим органом МОН, що забезпечує організацію Замовлення, видачі та обліку документів про повну загальну середню освіту є ДП "Інфоресурс". Чи є такий лист підставою для укладання прямого договору без проведення спрощенної процедури. Заздалегідь вдячна. З повагою Семенова Галина Володимирівна <b> Номер відповіді:</b> 1459/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA