<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Підстави для застосування <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) зазначено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. у пипадку, якщо первинний договір було укладено за результатами, выдкритих торгів (за попередньою редакцією Законом), або наприклад прямого договору, ЧИ МОЖЛИВО користуватися даною нормою для закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1480/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство <b> Тема розширена:</b> Лізинг обладнання <b>Суть питання:</b> Станом на сьогодні, в Комунальному некомерційному підприємстві виникла необхідність у придбанні медичного обладнання діагностичної візуалізації, з метою подальшого надання медичних послуг пацієнтам. Альтернативним варіантом для вирішення питання придбання медичного обладнання, є застосування лізингу. Враховуючи зазначене вище, прошу Вас повідомити, чи представляється можливою закупівля медичного обладнання на умовах лізингу, за кошти безпосередньо Національної служби здоров`я України. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1482/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1200/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=4d77ffd1-119e-4e3f-8083-173fd735720d&lang=uk-UA Крім того, оскільки відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від       27 грудня 2017 р. № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, з порушеного питання пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комнуального господарства військово-цивільної адміністарції міста Торецьк Донецької області <b> Тема розширена:</b> відхилення пропозицї учасника <b>Суть питання:</b> Пунктом 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено перелік умов, в разі настання яких, замовник відхиляє пропозицію учасника процедури спрощених закупівель. При цьому в зазначеному пункті відсутні положення, відповдіно до яких замовник має враховувати статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Прошу надати роз'яснення з наступного питання: чи має замовник при проведення спрощеної процедури закупівлі при розгляду пропозиції учасника враховувати положення статті 17, за умови що в оголошенні до закупівлі відсутні відсутні посилання на статтю 17? чи обов'язково при складанні документації до спрощеної закупівлі вказувати положення стаття? чи регламентує стаття 17 проведення спрощених процедур закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1483/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” (таблиця 2) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" <b> Тема розширена:</b> Термін оцінки пропозиції учасника при проведені спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Ч. 11 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. В той же час, ч. 10 ст. 29 Закону України “Про публічні закупівлі” строк розгляду пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Питання: Чи може Замовник при проведенні спрощеної закупівлі аргументовано продовжити строк розгляду пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, до 20 робочих днів? <b> Номер відповіді:</b> 1484/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент масових комунікацій Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту за кожною окремою спорудою. <b>Суть питання:</b> Для систематичного й безперервного поширення соціальної реклами у Дніпропетровській області на балансі нашого департаменту є понад 170 стаціонарних металевих споруд типу бігбод, які знаходяться в містах, районах та поза межами населених пунктів Дніпропетровської області. Для утримання бігбордів в належному стані декілька споруд потребують поточного ремонту. Порядком визначення предмета закупівлі визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожною окремою спорудою. Питання: 1) чи має право тендерний комітет при проведення закупівлі з поточного ремонту скористатися Порядком, а саме: визначитися з видатками по кожній окремій споруді та провести відповідну закупівлю (в нашому випадку це - звіт про укладений договір за кожною спорудою окремо)? 2) чи вважатиметься порушенням, якщо ці угоди будуть укладені з одним й тим юридичним лицем (виконавцем послуг)? <b> Номер відповіді:</b> 1485/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Так, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163 , та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від МЦШР ДСНС України <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель відповідно до потреби <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" (надалі Закон), тендерний комітет звертається до Вас за роз’ясненням, а саме: Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, закупівля здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Тому виникає питання : що значить поняття «нагальна потреба» ? Це наявність предмету закупівлі у кошторисі , або це потреба, яка виникла на теперішній час, яку замовник , на час складання кошторису не міг передбачити? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1486/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “ Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Горбанівський геріатричний пансіонат ветеранів війни та праці <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ч.5 статті 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "За зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п’яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті". Яка процедура повернення забезпечення, якщо учасник не звернувся до замовника і хто несе відповідальність? <b> Номер відповіді:</b> 1487/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 25 Закону. Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням  тендерної пропозицїї/пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 25 Закону, замовник керується положеннями Закону та ЦК України, відповідними актами законодавства, які регулюють питання гарантій.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванішин Максим Ростиславович <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування закону <b>Суть питання:</b> Пунктом 1 частини 5 статті 3 Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. У зв'язку з цим питання: 1. Які заходи відносяться до спеціальних заходів безпеки? 2. Чи відносяться до цього пункту будівельні роботи, якщо проєкту на їх виконання присвоєно ступінь обмеження “Для службового користування”. <b> Номер відповіді:</b> 1488/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону. Водночас частиною п’ятою статті 3 Закону встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується. Так, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 3 Закону, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки. Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, або закупівля товарів, робіт і послуг потребує спеціальних заходів безпеки, замовник здійснює таку закупівлю без застосування порядку, встановленого Законом. При цьому Закон не містить випадків щодо його незастосування, у разі,  якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, в порядку визначеному Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону/пункті 28 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить віднесення предметів закупівель до таких, на які не поширюється дія Закону  в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГО "ЗООКОНТРОЛЬ" <b> Тема розширена:</b> Підтвердження кваліфікації <b>Суть питання:</b> Замовник у ТД викладає вимогу щодо підтвердження відповідної кваліфікації працівників Учасника - наявність диплому та курсів підвищення кваліфікації. Закупівля - бюджетне фінансування. 1.Чи має Учасник змогу подава покументи про освіту та документ підвищення кваліфікації не державного зразку? 2.Робітник не має відповідної кваліфікації, є тільки початкова освіта. Для підтвердження його кваліфікації чи достатньо буде подати тільки довідку про підвищення кваліфікації вільного зразку (не державного зразку)? З повагою, Вікторія <b> Номер відповіді:</b> 1489/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Київська обласна рада <b> Тема розширена:</b> Положення про Уповноважену особу в ОМС <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Просимо надати пояснення щодо Положення про Уповноважену особу (далі- УО) в ОМС. Штатний розпис організації містить відділ договірної роботи та публічних закупівель (4 особи але посади фахівця з публічних закупівель не має і не має потреби вводити окрему посаду, тому прийнято рішення визначити УО -начальника договірної роботи і публічних закупівель, при цьому Положення про відділ не передбачає функції УО). Питання : Як правильно прописати в Положенні та в Розпоряджені про визначення УО спосіб № 1 (п.1.ч.1. ст.11 ЗУ) а саме визначення УО з працівників замовника щоб уникнути корупційних ризиків? Варіант № 1 : Прописати в Положені та в Розпоряджені про визначення УО, що УО визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО і все крапка!? Тобто не прописувати в Положені, що це додаткова робота з відповідною доплатою як це прописано в ЗУ, для подальшого уникнення корупційних ризиків. Варіант № 2 :в Положенні про УО (для ОМС)все ж таки прописати чітко спосіб визначення УО як передбачено п.1. ч.1. ст. 11 ЗУ( тобто СПОСІБ визначення УО - визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно законодавства, при цьому в самому Розпоряджені Замовника про визначення УО зазначити що функції УО покладаються із числа працівників замовника (зазначити посаду та П.І.Б.) і не встановлювати таку доплату а також не зазначати що це додаткова робота з відповідною доплато. Також не проводити таку доплату за цю роботу та додаткове навантаження щоб уникнути корупційних ризиків. Питання № 2 : Чи може Замовник ОМС проводити преміювання такого працівника (який виконує функції УО) за таке додаткове навантаження, тобто не доплата а премія при цьому таку премію передбачити Положенням і на підставі окремого розпорядження Замовника про надання такої премії? <b> Номер відповіді:</b> 1490/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію про Положення про уповноважену особу та способи призначення уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "ДПЗД" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інфорамції на виконання вимог ст.75 ГКУ <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону». Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України. <b> Номер відповіді:</b> 1491/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону. Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України. При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 №321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» орган соціального захисту здійснює забезпечення відповідних категорій населення протезами, ортезами, кріслами колісними та іншими технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) згідно з тристоронніми договорами (установа – підприємство- особа з інвалідністю). Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства. Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних. Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних. Орган соціального захисту населення після надання згоди та внесення підприємством до банку даних необхідної для формування договору інформації формує в банку даних протягом п’яти робочих днів тристоронній договір. Відповідно до п.7 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення, чи необхідно управлінню здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом оприлюднення річного плану в системі Прозоро та проведенням відповідної закупівлі? Як проводити закупівлю вартістю понад 50тис.грн., якщо Постачальника обирає особа з інвалідністю? <b> Номер відповіді:</b> 1492/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b