<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЄДИНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" <b> Тема розширена:</b> об’єднання учасників процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття. Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін. <b> Номер відповіді:</b> 1533/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо процедури для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Питання буде щодо закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-005496-b. Я - представляю учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ". 16.06.2020 опубліковано протокол про нашу дискваліфікацію і відхилення. Вважаємо визначене в ньому не дійсним, а відхилення неправомірним. Згідно Закону Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони згідно вимог ст. 12 та ст. 10 ми не можемо звернутись в АМКУ, лише в Суд із позовом. Повідомлення про намір укласти договір з переможцем не опубліковане. Розгляд наступного учасника - триває, і є велика ймовірність, що він також буде відхилений...і закупівля відмінена. 17.06.2020 ми були на засіданні суду і отримали рішення на нашу користь. Суд визначив, що Замовник неправомірно відхилив нашу пропозицію і зобов’язав Замовника повторно до розглянути нашу пропозицію. Наразі Замовник НЕ МОЖЕ ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ, тому що немає технічної можливості повернути нас на кваліфікацію.. Маю відповідь від ДП «Прозорро» - «Механізм виконання судових рішень у Системі наразі не реалізовано. Одночасно інформуємо, що Підприємство визначено відповідальним за забезпечення функціонування Системи. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель, моніторинг закупівель та надання роз'яснень.» ПИТАННЯ: чи зможе замовник відмінити рішення про відхилення БЕЗ рішення АМКУ, але згідно рішення Суду. А також чи ПРИЗУПИНИТЬ електронна система закупівель подальший хід процедури у разі наявності рішення Суду. Це технічно можливо? Чи ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ замовник виконувати рішення Суду? І яким чином йому це зробити,якщо електронна система закупівель це не дозволяє робити? <b> Номер відповіді:</b> 1534/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з технічних питань щодо функціонування електронної системи закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Вараш 56" <b> Тема розширена:</b> Визначення замовника <b>Суть питання:</b> Чи є Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), у відповідності до Закону замовником, який здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону(ст.1, 2), якщо частина коштів(співвфінансування) виділяється з місцевого бюджету на проведення ремонтних робіт? ОСББ визначено, як одержувач бюджетних коштів. <b> Номер відповіді:</b> 1535/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради <b> Тема розширена:</b> роз'яснення щодо проведення аукціону <b>Суть питання:</b> Є в наявності проектно-кошторисна документація на проведення поточного ремонту дорожнього покриття на допорогову суму. Комунальне підприємство, яке в даному випадку є замовником і виконавцем робіт, закупає матеріали на суму 20 тис.грн., а роботи проводить субпідрядник на суму 49 тис.грн. В даному випадку аукціон не проводиться. На який нормативний документ ми посилаємося не проводячи аукціон. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1536/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 27 і 34 частини першої статті 1 Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Згідно з пунктом 4 розділу І  “Загальні положення”  Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для робіт і товарів окремо.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Малиновський ринок" <b>Суть питання:</b> Просимо надати консультацію на питання чи є КП "Малиновський ринок" замовником в розумінні ст. 2 Закону, оскільки свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі. <b> Номер відповіді:</b> 1537/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть , будь ласка, якою може бути причина скасування закупвлі, якщо замовник не виклав оголошення про проведення відбору учасників. І який документ необхідно прикріпити для скасування закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1538/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Так, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону, прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом. При цьому відповідно до частини третьої статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. У свою чергу, перелік підстав відміни відбору визначений частиною першою статті 5 Закону. Інформація про відміну відбору із зазначенням підстави оприлюднюється в електронній системі закупівель (частина друга статті 5 Закону). Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань розміщення інформації в електронній системі закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від ДНЗ "Новоград-Волинське вище професійне училище" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка! У 2018 р. було проведено аукціон на 1430111,20 грн. ДК 021:2015:45450000-6. Кошти з обласного бюджету виділено і освоєно в сумі 1000000,00 грн. Відповідно проекту у 2020 році виділено кошти в сумі 106000,00 грн., а саме для просочення деревяних конструкцій вогнетривкими засобами. Чи буде правомірно, так як договір має пункт стосовно виконання робіт протягом 7 років, але не продовжено дію договору щорічними додатковими угодами, заключати договір з іншим підрядником на просочення вогнетривиким засобами деревини, опублікувати звіт про укладений договір, по предмету закупівлі реконстукція вказуючи конкретику в дужках та оплачувати по КЕКВ 3141? <b> Номер відповіді:</b> 1539/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06

<b>Запит від:</b> Запит від департамент житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> додаткові роботи <b>Суть питання:</b> Відповідно до наказу про визначення предмету закупівлі закупівля робіт проводиться за кожним об'єктом окремо (до плану вноситься кожний об'єк окремо). При закупівлі будівельних робіт, що не перевищує 50 тис.грн (об'єктно) департамент планує укласти один договір на 350 об'єктів та звітувати по кожному рядку плану із зазначенням ціни по кожному об'єкту окремо. Питання: при виконанні будівельних робіт існує верогідність виникнення додаткових будівельних робіт. Як Замовнику можна оформити зміни до укладеного договору, як вносити зміни до плану закупівель,як правильно вибрати процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 1540/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Павлоградська ЦРЛ" ВСР <b> Тема розширена:</b> Механізм виправлення помилок <b>Суть питання:</b> Стаття 26 ЗУ "Про публічні закупівлі" регламентує, Механізм виправлення помилок. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. ЗАПИТАННЯ: Якщо Учасником у складі тендерної пропозиції на підтвердження кваліфікаційних критерієв не дозавантажено додаток до договору, який є невідємною частиною, що вимагалось у тендерній пропозиції Учасників. Чи може в такому випадку Учасник виправити даний недолік шляхом завантаження недостоючего документу, чи це стосується ВИКЛЮЧНО ВИПРАВЛЕННЯ НАДАНИХ ДОКУМЕНТІВ? <b> Номер відповіді:</b> 1541/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Павлоградської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оголошення про проведення відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Доброго дня,в ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) вказано, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, але і Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (далі-Наказ) наразі чинний і не приведений у відповідність до Закону, а саме, в формі оголошення, відповідно до Наказу, відсутні такі пункти, як категорія замовника, мова (мови), якою(якими) будуть готуватися тендерні пропозиції, умови надання забезпечення тендерних пропозицій. При цьому в Наказі містяться пункти, які не передбачені Законом, а саме - контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, вид предмета закупівлі, конкретна назва предмета закупівлі, джерело фінансування закупівлі. Разом з тим, п. 11 ч.1 ст.9 Закону не передбачено розроблення і затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. В зв'язку з чим питання, якими нормативно-правовими актами керуватися під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів? Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1544/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті за посиланям 681/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77cf103d-6aa8-486d-9bbb-ff95809e22d0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "МПРС" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі відповідно до наказу №708 <b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка! Як виходячи з положень наказу Мінекономрозвитку №708 від 15.04.2020 р. визначити предмет закупівлі робіт? Згідно п. 4 Розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва", а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (нічого не вказано щодо застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»). При цьому п. 1 Розділу 1 Порядку передбачає, що Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», так само зазначено і в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону. Все ж таки, при визначені предмета закупівлі робіт застосовується ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (якщо так, то за якою цифрою) або не застосовується??? Завчасно дякую за оперативну відповідь!!! <b> Номер відповіді:</b> 1545/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" , прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено, що у випадках, зазначених у  пункті 13, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо, зокрема коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи. Отже,  визначення предмета закупівлі робіт здійснюється згідно з Порядком, при цьому при розміщенні інформації  в електронній системі закупівель додатково зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Обласна дитяча лікарня м. Слов'янська" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть планах закупівлі у графі джерело фінансування що вкзувати якщо це джерело є НСЗУ? обирати Інше чи власні кошти? <b> Номер відповіді:</b> 1546/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, визначено Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок). Так, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель , та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас визначення інформації для заповнення електронних полів здійснюєьбся замовником самостійно.