<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> відкриті торги з публікацією англійською мовою <b>Суть питання:</b> На етапі попередньої кваліфікації у відкритих торгах з публікацією англійською мовою учасник відкрив ціну своєї тендерної пропозиції. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.На якій підставі його відхиляти? <b> Номер відповіді:</b> 1527/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 208/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca05941-4c7d-4a4f-ad29-dc82a1c81970&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Уповноваженого органу з цього питання залишилась незмінною. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно статті 26 ЗУ Про Публічні закупівлі зазначено: "9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей." 1) Просимо роз’яснити до яких саме закупівель це відноситься(у тому числі чи відноситься це до спрощених закупівель), а також чи являється відсутність накладеного ЕЦП (у разі якщо така вимога чітко прописана у документації) є такою помилкою, що можна виправляти на протязі 24 годин? 2) Також просимо роз’яснити що повинен робити замовник, у разі якщо не було оприлюднено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. 3) Просимо роз’яснити чи є обов’язком замовника оприлюднювати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, або це можливість? <b> Номер відповіді:</b> 1528/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Шевченківська сільська рада <b>Суть питання:</b> 13 квітня 2020 року був опублікований додаток до річного плану закупівлі на 2020 рік по об’єкту «Реконструкція покрівлі будівлі », в якому було вказано планову суму закупівель – 197 152,68 грн. Договір підряду на виконання робіт був зареєстрований в Управлінні Державної казначейської служби України 16 квітня 2020 року (до прийняття змін до Закону України “Про публічні закупівлі”). Загальна вартість робіт за Договором у відповідності з договірною ціною та кошторисною вартістю складає: 1 327 469,35 грн.. У тому числі: – На 2020 р. – 197152,68 грн. На 2021 р. – 1130316,67 грн. В зв’язку зі збільшенням фінансування на 2020 рік необхідно внести зміни до додатку до річного плану закупівель та змін до звіту про укладений договір а саме: – На 2020 р. – 1 327 469,35 грн. Також було опубліковано звіт про укладений договір на 197152,68 грн. Як вчинити в даній ситуації. Чи можна опублікувати ще один звіт про укладений договір на різницю суми 1130316,67 грн? Роботи за даним договором виконані. <b> Номер відповіді:</b> 1529/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас питання щодо застосування спрощених закупівель та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуті у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Горковець Валерій Миколайович <b> Тема розширена:</b> порядок виправлення помилки відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> При розгляді тендерної пропозиції учасника виявлені невідповідності в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Крім того тендерна пропозиція учасника містить інші невідповідності вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав ряд документів для підтвердження інших вимог тендерної документації, зокрема щодо технічної частини та/або підтвердження відсутності підстав, встановлених ст. 17 Закону тощо). У такому випадку, які дії Замовника при відхилені тендерної пропозиції такого учасника: Замовник може відразу відхилити тендерну пропозицію, обґрунтувавши недоцільність усунення невідповідностей, оскільки є інші зауваження, які не передбачені частиною шістнадцятою ст. 29 Закону чи Замовник, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, зобов'язаний спочатку розмістити повідомлення про усунення невідповідностей, а потім вже відхиляти таку пропозицію за підставами, що залишаються? <b> Номер відповіді:</b> 1530/2020

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "КДЦ Дніпровського р-ну міста Києва" <b> Тема розширена:</b> Закупівля б/в медичного обладнання <b>Суть питання:</b> У зв"язку із нестабільною економічною ситуацією в країні, зумовленою панемією СOVID-19 та запровадженням нової моделі фінансування закладів охорони здоров"я, останні вимушені вдаватись до максимальної економімії під час проведення процедур закупівель. Постає питання, чи може комунальне некомерційне підприємство здійснити закупівлю дороговартісного медичного обладнання, що було вже у використанні у іншого суб"єкта господарювання, за умови надання останнім експертного висновоку щодо технічної можливості експлуатації такого обладання, невеликим його амортизаційним зношенням та наданням переліку сервісних центрів, які обслуговують таке обладнання <b> Номер відповіді:</b> 1531/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання як нового, так і бувшого у використанні предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) має міститися у тендерній документації (пункт 3 частини другої статті 22 Закону), що розробляється та затверджується замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Слов'янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Наказ від 15.04.2020 № 708 "Порядок визначення предмета закупівлі" <b>Суть питання:</b> Наказ від 15.04.2020 №708 "Порядок визначення предмета закупівлі", статус -чинний?, Наказ від 17.03.2020 №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" -коли втратив чинність? <b> Номер відповіді:</b> 1532/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі – Наказ № 708) набрав чинності 19.06.2020. Пунктом 3 Наказу № 708 передбачено визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року№ 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі – Наказ № 454), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (зі змінами). При цьому відповідно до пункту 4 Наказу № 708 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Отже, Наказ № 454 втратив чинність 19.06.2020.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЄДИНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" <b> Тема розширена:</b> об’єднання учасників процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття. Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін. <b> Номер відповіді:</b> 1533/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228,  Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо процедури для потреб оборони <b>Суть питання:</b> Питання буде щодо закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-005496-b. Я - представляю учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ТІТАЛ". 16.06.2020 опубліковано протокол про нашу дискваліфікацію і відхилення. Вважаємо визначене в ньому не дійсним, а відхилення неправомірним. Згідно Закону Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони згідно вимог ст. 12 та ст. 10 ми не можемо звернутись в АМКУ, лише в Суд із позовом. Повідомлення про намір укласти договір з переможцем не опубліковане. Розгляд наступного учасника - триває, і є велика ймовірність, що він також буде відхилений...і закупівля відмінена. 17.06.2020 ми були на засіданні суду і отримали рішення на нашу користь. Суд визначив, що Замовник неправомірно відхилив нашу пропозицію і зобов’язав Замовника повторно до розглянути нашу пропозицію. Наразі Замовник НЕ МОЖЕ ВИКОНАТИ РІШЕННЯ СУДУ, тому що немає технічної можливості повернути нас на кваліфікацію.. Маю відповідь від ДП «Прозорро» - «Механізм виконання судових рішень у Системі наразі не реалізовано. Одночасно інформуємо, що Підприємство визначено відповідальним за забезпечення функціонування Системи. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель, моніторинг закупівель та надання роз'яснень.» ПИТАННЯ: чи зможе замовник відмінити рішення про відхилення БЕЗ рішення АМКУ, але згідно рішення Суду. А також чи ПРИЗУПИНИТЬ електронна система закупівель подальший хід процедури у разі наявності рішення Суду. Це технічно можливо? Чи ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ замовник виконувати рішення Суду? І яким чином йому це зробити,якщо електронна система закупівель це не дозволяє робити? <b> Номер відповіді:</b> 1534/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з технічних питань щодо функціонування електронної системи закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Вараш 56" <b> Тема розширена:</b> Визначення замовника <b>Суть питання:</b> Чи є Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), у відповідності до Закону замовником, який здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону(ст.1, 2), якщо частина коштів(співвфінансування) виділяється з місцевого бюджету на проведення ремонтних робіт? ОСББ визначено, як одержувач бюджетних коштів. <b> Номер відповіді:</b> 1535/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради <b> Тема розширена:</b> роз'яснення щодо проведення аукціону <b>Суть питання:</b> Є в наявності проектно-кошторисна документація на проведення поточного ремонту дорожнього покриття на допорогову суму. Комунальне підприємство, яке в даному випадку є замовником і виконавцем робіт, закупає матеріали на суму 20 тис.грн., а роботи проводить субпідрядник на суму 49 тис.грн. В даному випадку аукціон не проводиться. На який нормативний документ ми посилаємося не проводячи аукціон. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1536/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 27 і 34 частини першої статті 1 Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Згідно з пунктом 4 розділу І  “Загальні положення”  Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для робіт і товарів окремо.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Малиновський ринок" <b>Суть питання:</b> Просимо надати консультацію на питання чи є КП "Малиновський ринок" замовником в розумінні ст. 2 Закону, оскільки свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі. <b> Номер відповіді:</b> 1537/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть , будь ласка, якою може бути причина скасування закупвлі, якщо замовник не виклав оголошення про проведення відбору учасників. І який документ необхідно прикріпити для скасування закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1538/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Так, виходячи зі змісту частини першої статті 3 Закону, прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі передбачає здійснення відбору учасників через електронну систему закупівель у порядку, визначеному Законом. При цьому відповідно до частини третьої статті 3 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. У свою чергу, перелік підстав відміни відбору визначений частиною першою статті 5 Закону. Інформація про відміну відбору із зазначенням підстави оприлюднюється в електронній системі закупівель (частина друга статті 5 Закону). Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань розміщення інформації в електронній системі закупівель, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.