Новини Мінекономіки
Консультація
№ 04/3483
25.06.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1572/2020: Суть питання: Чи повинен переможець закупівлі надавати дві однакові довідки про відсутність судимості (для себе як фізичної особи та для службової особи, яка підписує тендерну пропозицію), згідно з пунктами 5, 6 та 12 частини 1 статті 17 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. * Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 17 Закону, замовник відмовляє учаснику в участі у процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) у випадках, якщо фізична особа (учасник) або службова (посадова) особа учасника (яка підписала тендерну пропозицію) була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено. * Пункт 5 частини першої статті 17 Закону застосовується лише у випадку, коли учасником процедури закупівлі є фізична особа.
Інше
Консультація № 04/3483Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1572/2020
Суть питання: Чи повинен переможець закупівлі надавати дві однакові довідки про відсутність судимості (для себе як фізичної особи та для службової особи, яка підписує тендерну пропозицію), згідно з пунктами 5, 6 та 12 частини 1 статті 17 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Сумської районної державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування статті 17 Закону "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пунктів 5,6 та пупнкту 12 частини 1 статті 17 Закону (згідно Додатку до роз'яснення Мінекономіки - лист від 03.06.2020р. № 3304-04/34835-06)Переможець закупівлі повинен надати в електронному вигляді Довідки, видані Міністерством внутрішніх справ України, для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відповідальність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Це потрібно розуміти, що Переможець повинен надати дві однакових довідки?
<b>
Номер відповіді:</b> 1572/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у
пунктах 2
,
4
,
5
частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо, зокрема:
5)
фізична особа, яка є учасником
процедури закупівлі, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6)
службова (посадова) особа учасника
процедури закупівлі,
яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі)
, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Водночас зазначаємо, що пункт 5 частини першої Закону застосовується у разі, якщо учасником процедури закупівлі є фізична особа.
Консультація
№ 1573/2020
25.06.2020
Виконання договору
Суть питання: Чи можливо змінити істотні умови договору (строки поставки) на підставі п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо постачальник не встигає поставити товар вчасно? Які дії замовника в такому випадку? Висновки/Відповідь: Роз'яснення з цього питання надано в листах Мінекономіки: * Лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06) * Лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06)
Виконання договору
Консультація № 1573/2020Огляд:
Суть питання: Чи можливо змінити істотні умови договору (строки поставки) на підставі п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо постачальник не встигає поставити товар вчасно? Які дії замовника в такому випадку?
Висновки/Відповідь:
Роз'яснення з цього питання надано в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Василенко Маріанна Володимирівна
<b>Суть питання:</b> За результатом відкритих торгів був укладений договір.
Строк дії договору закінчується і Постачальник не встигає поставити товар своєчасно, тобто не виконує істотні умови договору та пропонує укласти додаткову угоду і перенести строки поставки товару на пізніше.
Питання:
1. Чи можна змінити істотні умови договору відповідно до статті 41, частини 5, пункту 4 Закону України "Про публічні закупівлі" та укласти додаткову угоду? Оскільки не зрозуміло для кого прописаний цей 4 пункт: для випадків, які виникають у Замовника чи для обох сторін?
2. Як діяти Замовнику в данному випадку?
<b>
Номер відповіді:</b> 1573/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06
“Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”
та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
Консультація
№ 1574/2020
25.06.2020
Інше
Суть питання: Чи можливо застосування п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" для закупівлі додаткових аналогічних робіт після проведення спрощеної процедури закупівлі, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 40 цього ж Закону передбачає таку можливість лише після проведення тендеру? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 29/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1574/2020Огляд:
Суть питання:
Чи можливо застосування п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" для закупівлі додаткових аналогічних робіт після проведення спрощеної процедури закупівлі, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 40 цього ж Закону передбачає таку можливість лише після проведення тендеру?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 29/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чорний Антон Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> Застосування п.5 ч.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" у спрощеній процедурі
<b>Суть питання:</b> Замовником проведено СПРОЩЕНУ процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту, в ході якого виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Далі – Закон) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим, ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що ЗАКУПІВЛІ можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 13 Закону).
При цьому, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника можлива лише за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення ТЕНДЕРА.
Яким чином здійснюється закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону) за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ?
Дякую за відповідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 1574/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Консультація
№ 1575/2020
25.06.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1575/2020: Суть питання: Чи потрібно додавати додаткові 8000 грн до запланованих 70000 грн на закупівлю посуду при визначенні виду закупівлі (спрощена чи прямий договір)? Висновки/Відповідь: * На схоже питання вже надавалась відповідь у запиті 567/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e). * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06).
Інше
Консультація № 1575/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1575/2020
Суть питання: Чи потрібно додавати додаткові 8000 грн до запланованих 70000 грн на закупівлю посуду при визначенні виду закупівлі (спрощена чи прямий договір)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Старобільської РДА
<b>
Тема розширена:</b> Додаткові кошти
<b>Суть питання:</b> На початку року було заплановано на посуд 70000 грн, у березні додатково кошти сільської ради 8000 грн. Якщо на 70000 грн будемо проводити спрощену, тут ясно, а як бути з коштами сільської ради у 8000 грн - плюсувати їх чи можна заключити прямий договір і зв'язати з планом, який є окремим рядком?
<b>
Номер відповіді:</b> 1575/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 1576/2020
25.06.2020
Відкриті торги
Суть питання: Чи є відсутність ЕЦП формальною помилкою, якщо вимога про наявність ЕЦП була прописана в ТД? Чи може замовник посилатися на помилки, не зазначені в переліку формальних помилок ТД? Чи вважаються помилками недотримання форм довідок/відсутність інформації, якщо вони не вказані в переліку формальних? Висновки/Відповідь: 1. Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", у тендерній документації (ТД) зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призведе до відхилення пропозицій. Формальні помилки пов'язані з оформленням та не впливають на зміст пропозиції. 2. Наразі низка нормативно-правових актів ще не затверджена. Замовник самостійно визначає в ТД перелік формальних помилок. 3. Питання накладення підпису розглянуто у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 1576/2020Огляд:
Суть питання:
Чи є відсутність ЕЦП формальною помилкою, якщо вимога про наявність ЕЦП була прописана в ТД? Чи може замовник посилатися на помилки, не зазначені в переліку формальних помилок ТД? Чи вважаються помилками недотримання форм довідок/відсутність інформації, якщо вони не вказані в переліку формальних?
Висновки/Відповідь:
1. Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", у тендерній документації (ТД) зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призведе до відхилення пропозицій. Формальні помилки пов'язані з оформленням та не впливають на зміст пропозиції.
2. Наразі низка нормативно-правових актів ще не затверджена. Замовник самостійно визначає в ТД перелік формальних помилок.
3. Питання накладення підпису розглянуто у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"
<b>
Тема розширена:</b> Формальна помилка
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Просимо надати розяснення:
1) чи може замовник вважати відсутність накладеного електронного підпису (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи у разі якщо така вимога була чітко прописана замовником, асаме "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп. 6, п. 1, розділу 3 цієї документації."
2) Чи може замовник посилатися на формальні помилки, які не були зазначені у тендерній документації, під час оцінки пропозиції у разі якщо замовником у тендерній документаціїбуло зазначено повний перелік усії помилок, що можуть вважатися формальними: "Відповідно до умов цієї тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерних пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме:...".
3) Чи правильно ми розуміємо, що якщо у документації передбачені формальні помилки,їх перелік, то будь-які інші можливі помилки які не зазначені у переліку та повязан з оформленням тендерної пропозиції, та/або її змістом(у тому числі не дотримання чітких форм довідок, що зазначені у документації, або відсутності інформації яка вимагалась надати в учасника тендерною документацією не можуть вважатися формальними?
<b>
Номер відповіді:</b> 1576/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Водночас однією з функцій Уповноваженого органу є розроблення та затвердження, зокрема переліку формальних помилок.
Отже, оскільки наразі низка нормативно-правових актів знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, замовник самостійно зазначає в тендерній документації перелік у вигляді опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, яким керується під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій.
Водночас повідомляємо, що питання накладення підпису розглянуто у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
Консультація
№ 1577/2020
25.06.2020
Допорогові закупівлі
Консультація № 1577/2020 щодо терміну укладення договору про закупівлю за спрощеною процедурою * Суть питання: Чи потрібно витримувати 10-денний термін між визначенням переможця та укладенням договору при спрощеній закупівлі? * Висновки/Відповідь: Інформація щодо термінів укладання договору про закупівлю за спрощеною процедурою міститься у листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Допорогові закупівлі
Консультація № 1577/2020Огляд:
Консультація № 1577/2020 щодо терміну укладення договору про закупівлю за спрощеною процедурою
Суть питання: Чи потрібно витримувати 10-денний термін між визначенням переможця та укладенням договору при спрощеній закупівлі?
Висновки/Відповідь: Інформація щодо термінів укладання договору про закупівлю за спрощеною процедурою міститься у листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Айко Олег Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> Термін укладення договору про закупівлю за спрщеною процедурою закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Чи потрібно видержувати термін у 10 днів (з дня визначення переможця) перед укладенням договору про закупівлю із переможцем, визначеним в порядку спрощеної закупівлі?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1577/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06
"Щодо спрощених закупівель"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація
№ 1578/2020
25.06.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1578/2020 Суть питання: До якого пункту ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" відноситься придбання засобів реабілітації за державні кошти (більше 70 тис. грн.) згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ від 05.04.2012 №321? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 711/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1578/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1578/2020
Суть питання: До якого пункту ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" відноситься придбання засобів реабілітації за державні кошти (більше 70 тис. грн.) згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ від 05.04.2012 №321?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 711/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA
Суть питання: До якого пункту ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" відноситься придбання засобів реабілітації за державні кошти (більше 70 тис. грн.) згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ від 05.04.2012 №321?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 711/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Хорольської РДА
<b>
Тема розширена:</b> Розяснення щодо виконання ЗУ про публічні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Вас турбують працівники управління соціального захисту населення, просимо роз'яснити до якого пункту частини 7 статті 3 ЗУ Про публічні закупівлі можна віднести придбання засобів реабілітації за державні кошти, при умові виконання порядку забезпечення технічними ........ від 05.04.12 №321, вартістю більше 70 тис.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1578/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 711/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA
Консультація
№ 1579/2020
25.06.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1579/2020 Суть питання: Коли можна повторно розпочинати відкриті торги після відміни попередніх? Висновки/Відповідь: * Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. * Закон не містить обмежень щодо повторного здійснення закупівель за тим самим предметом у разі потреби. * Після відміни торгів, замовник здійснює повторну закупівлю після внесення відповідних змін до річного плану закупівель, як це передбачено статтею 4 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 1579/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1579/2020
Суть питання: Коли можна повторно розпочинати відкриті торги після відміни попередніх?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Закон не містить обмежень щодо повторного здійснення закупівель за тим самим предметом у разі потреби.
Після відміни торгів, замовник здійснює повторну закупівлю після внесення відповідних змін до річного плану закупівель, як це передбачено статтею 4 Закону.
Суть питання: Коли можна повторно розпочинати відкриті торги після відміни попередніх?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Станичненська сільська рада
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Підскажіть, будь-ласка, після відміни торгів, коли можно знову розпичинати відкриті торги
<b>
Номер відповіді:</b> 1579/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель.
Перелік інформації, яка повинна міститися в річному плані визначено частиною другою статті 4 Закону.
Так, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення закупівлі, очікуваної вартості тощо)
є передумовою
здійснення закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року.
Ураховуючи викладене, у разі відміни торгів та виникнення необхідності придбання товарів, робіт та послуг замовник здійснює закупівлю після дій, вчинених згідно статті 4 Закону шляхом внесення відповідних змін до річного плану закупівель.
Консультація
№ 04/2872
25.06.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1580/2020): Суть питання: Чи можна укладати один договір на закупівлю різних товарів (різні предмети закупівлі) з одним постачальником, чи потрібен окремий договір на кожен предмет? Як правильно публікувати звіт про такий договір без використання електронної системи закупівель, враховуючи роз'яснення МЕРТ (лист № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020) та статтю 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно ціни договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 715/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 04/2872Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1580/2020)
Суть питання: Чи можна укладати один договір на закупівлю різних товарів (різні предмети закупівлі) з одним постачальником, чи потрібен окремий договір на кожен предмет? Як правильно публікувати звіт про такий договір без використання електронної системи закупівель, враховуючи роз'яснення МЕРТ (лист № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020) та статтю 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно ціни договору?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у запиті № 715/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗВО "Рівненська медична академія"РОР
<b>
Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір без застосування електронної системи
<b>Суть питання:</b> Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі" чи можна укладати Договір на закупівлю товарів з одним постачальником на декільна предметів закупівель у одному договорі, чи все ж необхідно укладати один договір на один предмет закупівлі. Оскільки відповідно до Розяснень МЕРТ у листі № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року зазначено, що Замовник може укладати один договір на різні предмети закупівель, але на кожен предмет необхідно публікувати окремий звіт. Маю зазначити, що ваше розясненн-рекомендація не відповідає функціоналу майданчиків та с.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко зазначено, що у звіті зазначається ціна угоди (тобто ціна договору), а не предмета закупівель. І при опублікуванні звіту про укладений договір без використання електронної системи закупівель існує НЕВІДПОВІДНІСТЬ, оскільки вартість предмета закупівлі значно менша від суми договору, який завантажується в систему. Дані дії суперечать чинному законодавсту, і наражають Замовників на застосування штрафних санкцій від перевіряючих органів. Адже вище зазначена невідповідність не відповідає Закупівлі.
Тому прошу надати розясненн щодо Оприлюднення звітів про укладені Договори відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", або внести зміни до функціоналів майданчиків, щоб уникнути в подальшому порушень. Маю наголосити що "Ціна договору" це не вартість предмету закупівель, адже у звіті про укладений договір зазначається лише один предмет закупівлі згідно ДК 021:2015. Якщо керуватись ЗУ, то має бути один звіт по одному договору на один предмет закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 1580/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 715/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
Консультація
№ 1560/2020
24.06.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1560/2020: Суть питання: На який строк вимагати забезпечення пропозиції (банківську гарантію) у спрощеній закупівлі, враховуючи відсутність строку дії пропозицій у спрощеній процедурі? Висновки/Відповідь: Замовник має право вимагати забезпечення пропозиції у спрощеній закупівлі (згідно з частиною третьою статті 14 та статті 25 Закону України “Про публічні закупівлі”). Пропозиція має бути забезпечена протягом строку, встановленого замовником.
Інше
Консультація № 1560/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1560/2020
Суть питання: На який строк вимагати забезпечення пропозиції (банківську гарантію) у спрощеній закупівлі, враховуючи відсутність строку дії пропозицій у спрощеній процедурі?
Висновки/Відповідь:
Замовник має право вимагати забезпечення пропозиції у спрощеній закупівлі (згідно з частиною третьою статті 14 та статті 25 Закону України “Про публічні закупівлі”). Пропозиція має бути забезпечена протягом строку, встановленого замовником.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
<b>Суть питання:</b> Закон дозволяє у спрощеній процедурі вимагати надання забезпечення пропозицій учасників (банківську гарантію). Строк дії пропозицій у спрощеній процедурі відсутній. На який строк можна вимагати забезпечення пропозицій? Адже при наданні банківської гарантії банк має зазначати строк.
<b>
Номер відповіді:</b> 1560/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи норми частини третьої статті 14 та статті 25 Закону замовник
має право зазначити в оголошенні
про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення пропозиції,
указавши
розмір та
умови надання
забезпечення пропозицій учасників.
При цьому пропозиція має бути забезпечена протягом того строку, який встановлено замовником.
Консультація
№ 1561/2020
24.06.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1561/2020: Суть питання: Визначення предмета закупівлі робіт після 19.06.2020. Цифра ДК 021:2015 для робіт. Чи поширюється ДК 021:2015 на роботи. Посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 у предметі закупівлі робіт. Висновки/Відповідь: Дивіться аналогічну відповідь у запиті 1545/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель".
Предмет закупівлі
Консультація № 1561/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1561/2020
Суть питання: Визначення предмета закупівлі робіт після 19.06.2020. Цифра ДК 021:2015 для робіт. Чи поширюється ДК 021:2015 на роботи. Посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 у предметі закупівлі робіт.
Висновки/Відповідь:
Дивіться аналогічну відповідь у запиті 1545/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
<b>Суть питання:</b> Змінено порядок визначення предмета закупівлі з 19.06.2020. За якою цифрою ДК 021:2015 визначати предмет робіт. Чи цей ДВ взагалі не поширюється на роботи. Яким чином у предметі робіт робити посилання на ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 чи не робити ніякого посилання?
<b>
Номер відповіді:</b> 1561/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1545/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
Консультація
№ 1562/2020
24.06.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1562/2020 Суть питання: 1. Чи застосовувати 24 години на виправлення, якщо у кваліфікаційних критеріях документ подано не в повному обсязі (відсутня частина, сторінка, додаток)? 2. Чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в Законі України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1). 2. Визначення "невідповідностей" в документах, поданих у складі тендерної пропозиції, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, вимог тендерної документації (п. 31 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Закону), принципів закупівель (ст. 5 Закону) та переліку інформації/документів (ч. 16 ст. 29 Закону). Згідно ч. 9 ст. 26 Закону, учасник має 24 години на виправлення невідповідностей в інформації та/або документах, виявлених замовником після розкриття.
Відкриті торги
Консультація № 1562/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1562/2020
Суть питання:
1. Чи застосовувати 24 години на виправлення, якщо у кваліфікаційних критеріях документ подано не в повному обсязі (відсутня частина, сторінка, додаток)?
2. Чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в Законі України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1).
2. Визначення "невідповідностей" в документах, поданих у складі тендерної пропозиції, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, вимог тендерної документації (п. 31 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Закону), принципів закупівель (ст. 5 Закону) та переліку інформації/документів (ч. 16 ст. 29 Закону). Згідно ч. 9 ст. 26 Закону, учасник має 24 години на виправлення невідповідностей в інформації та/або документах, виявлених замовником після розкриття.
Суть питання:
1. Чи застосовувати 24 години на виправлення, якщо у кваліфікаційних критеріях документ подано не в повному обсязі (відсутня частина, сторінка, додаток)?
2. Чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в Законі України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1).
2. Визначення "невідповідностей" в документах, поданих у складі тендерної пропозиції, здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, вимог тендерної документації (п. 31 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Закону), принципів закупівель (ст. 5 Закону) та переліку інформації/документів (ч. 16 ст. 29 Закону). Згідно ч. 9 ст. 26 Закону, учасник має 24 години на виправлення невідповідностей в інформації та/або документах, виявлених замовником після розкриття.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Виправлення невідповідностей в тендерній пропозиції
<b>Суть питання:</b> Ч. 9 ст. 26 передбачає, що Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Питання 1: Учасником в квалфікаційних критеріях подано документ в тендерній пропозиції не в повному обсязі (тобто відсутня його частина - сторінка(ки), додаток (який є його невід'ємною частиною) тощо. В цьому випадку треба застосовувати можливість виправлення невідповідностей протягом 24 годин, чи відхиляти пропозицію, оскільки документ не подано або подано не в повному обсязі?
Питання 2: чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в рамках Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>
Номер відповіді:</b> 1562/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах,
що подані ним у своїй тендерній пропозиції
,
виявлені замовником
після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.