<b>Запит від:</b> Запит від КП "Теплопостачання міста Одеси" <b> Тема розширена:</b> Що таке ділення предмету закупівлі на частини з метою уникнення процедур закупівель? <b>Суть питання:</b> Підприємство у тарвні 2020р. опубліковало план на закупівлю друкарських послуг на суму 36 000 грн. та уклало договір без застосування електронної системи закупівель на 36 000 грн., а тепер потрібно ще закупити такий же товар по тому же коду ДК, але на суму 160 000грн. Питання. Чи можна зараз внести зміни у Річний план закупівель та провести спрощену закупівлю на суму 160 000грн.? Буде порушенням чи ні проведення зараз спрощенної закупівлі? Чи не буде це діленням предмету закупівлі на частини з метою уникнення спрощенної закупівлі? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1687/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Київська стоматологія" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про закупівлю на електронному майданчику, що був відключений <b>Суть питання:</b> Відповідно до наказу МЕРТУ № 645 від 07.04.2020 електронний майданчик ТОВ «АКЦЕПТ ОНЛАЙН» був відключений від електронної системи закупівель. Зазначений майданчик не забезпечив можливості закінчення (внесення змін) до процедур, що були розпочаті на ньому, а також не забезпечив можливості отримання ключів Замовниками для розміщення необхідної інформації щодо розпочатих на ньому закупівель на інших майданчиках. Водночас, відповідно до наказу МЕРТУ від 11.06.2020 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» «у разі якщо замовник не має змоги розмістити інформацію через авторизований електронний майданчик, який відключений від електронної системи закупівель, він повинен розмістити необхідну інформацію через інший авторизований електронний майданчик, а в разі відсутності такої можливості – через веб-портал». Таким чином, замовник не має технічної можливості оприлюднити необхідну інформацію щодо закупівель, розпочатих на майданчику АКЦЕПТ ОНЛАЙН, на іншому майданчику, оскільки відсутні ключі переходу і отримати їх неможливо. Враховуючи зазначене, прошу дати роз’яснення, яким чином замовник може оприлюднити необхідну інформацію через веб-портал відповідно до абзацу третього пункту 6 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (наказ МЕРТУ від 11.06.2020 № 1082). <b> Номер відповіді:</b> 1688/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1225/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка" <b>Суть питання:</b> У процесі здійснення своєї основної діяльності (випуск та публічний показ вистав) Державне підприємство «Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка» (далі - Театр) досить часто стикається з необхідністю залучення до процесу створення вистав на підставі цивільно-правових договорів митців різного спрямування: режисерів, художників, композиторів тощо. Вартість вказаних послуг значно перевищує встановлений Законом України «Про публічні закупівлі» ліміт в 50 тис. Варто наголосити що закупівля вказаних послуг є досить специфічною та на наше тверде переконання не може бути проведена за допомогою спрощеної закупівлі або відкритих торгів. Так п.п. 2 п. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи підпадає під вказані пункти Закону закупівля послуг театральних режисерів, композиторів, художників зі створення театральної постановки або складових її частин. <b> Номер відповіді:</b> 1689/2020

<b>Запит від:</b> Запит від Кобеляцька районна державна адміністрація Полтавської області <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст 8 закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" райдержадміністрація приймає рішення про викуп земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, для будівництва автомобільної дороги державного значення Н-31Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Згідно статті 12 цього закону викуп здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу,що підлягає нотаріальному посвідченню.Рішення РДА приймається на підставі клопотання Служби автомобільних доріг у Полтавській області. Чи є нотаріальна послуга - вчинення приватним або державним нотаріусом дій по посвідченню договору предметом публічних закупівель? Чи необхідно РДА укладати договір з приватним нотаріусом про надання нотаріальних послуг на підставі дендерних закупівель? Складовою нотаріальної послуги є державне посвідчення права власності, сплата державного мита, оплата за пошук в державному реєстрі речових прав, за бланки та платні послуги приватного нотаріуса. Оплата нотаріальних послуг здійснюється по КЕКВ 2240. <b> Номер відповіді:</b> 1690/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КДАДПМД ім. М. Бочука <b>Суть питання:</b> Треба змінити уповноважену особу, але у кандидатури нема досвіду тендерних закупівель. Чи можна її назначати, якщо про обов'язковий досвід не зазначений у Положенні? <b> Номер відповіді:</b> 1691/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1167/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c968a7ea-802c-4f8b-a993-21d087998de1&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради <b>Суть питання:</b> Нами 11.06.2020 було задене питання: Відповідно до ст.3 ч.7 п.5 замовник може укласти прямий договір без проведення спрощеної закупівлі, в разі виникнення додаткових робіт, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Виходячи з цієї вимоги основний договір повинен бути укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Виникає питання, як укладати договір на додаткові роботи, якщо основний договір укладений до 19.04.2020 та без застосування електронної системи, сума була до 1,5 млн.грн. Чи можливо в даній ситуації укласти прямий договір на виконання додаткових робіт без проведення спрощеної закупівлі? 08.07.2020 Вами надано відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 775/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c⟨=uk-UA Але ця відповідь не розв'язує нашу проблему, оскількі відповідь стосується основного договору, який укладено до 19.04.2020 за результатом тендеру. Наше питання стосується договору, який укладено до 19.04.2020 без застосування електронної системи, сума була до 1,5 млн.грн. Будь ласка, надайте відповідь на наше питання. <b> Номер відповіді:</b> 1692/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна вичерпна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗК <b>Суть питання:</b> Вияснення під якою процедурою провести код ДК <b> Номер відповіді:</b> 1693/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр громадського здоров’я" Одеської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Питання: Чи може визначатися предмет закупівлі за четвертою цифрою «0»? Наприклад - 22600000-6 – Чорнила, чи обов’язково в такому випадку застосовувати наступний код 22610000-9 - Друкарська фарба. <b> Номер відповіді:</b> 1657/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі  (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення". предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Так, словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Код складається з 8 цифр. Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за  показником четвертої цифри, тобто за класом . Клас вказають перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). При закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається замовником саме за групою . Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу,  а не клас. У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель  технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено". При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 2451 Р <b> Тема розширена:</b> Виконання рішення АМКУ Замовником <b>Суть питання:</b> Військову частину 2451Р зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМАТИКА УКРАЇНА" процедури закупівлі — "ДК 021:2015: 30210000-4 — Машини для обробки даних (апаратна частина)", оголошення № UA-2020-05-27-006172-b про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу. Враховуючи той факт, що ТОВ "Систематика" у своїй тендерній пропозиції вказує недостовірну інформацію у частині технічних характеристик, що підтверджено інформацією з офіційних сайтів виробників обладнання та матеріалами, наданими офіційними представниками виробників. ПИТАННЯ: Чи зобов’язаний Замовник на виконання рішення АМКУ визнати переможцем процедури закупівлі ТОВ "Систематика", якщо є беззаперечні підстави для його дискваліфікації? <b> Номер відповіді:</b> 1658/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Водночас згідно з частиною 23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Вороненко Олена <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи зобовязаний Замовник під час проведення переговорної процедури за п.2.ч.2. ст. 40 Закону вимагати від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1659/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь щодо застосування статті 16 Закону міститься у запиті 725/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c50dc875-6c22-4c9e-93d9-ce712dd80777&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Буянова Олена Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення <b>Суть питання:</b> В новому прядку визначення порядку закупівлі відсутнє обов'язкове зазаначення в дужках МНН лікарського засобу або коду та назви виробу медичного призначення згідно національного класифікатора виробів медичного призначення. Як розуміти дану норму. Прохаємо надати роз'яснення, як правильно визанчати предмет закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. <b> Номер відповіді:</b> 1660/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника . Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів замовники керуються Порядком із зазначенням в електронній системі закупівель міжнародної непатентованої назви лікарського засобу.

<b>Запит від:</b> Запит від "Управління економіки Хмельницької міської ради" <b> Тема розширена:</b> Чи є предметом закупівлі договір про відшкодування витрат <b>Суть питання:</b> Управлінням економіки частково відшкодовуються витрати участі товаровиробників у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету. Перелік таких товаровиробників затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради із зазначеням суми відшкодування. Укладається договір на таке часткове відшкодування, реєструється юридичне зобов'язання за КЕКВ 2240. Чи є предметом закупівлі часткове відшкодування участі у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету (так вказується предмет договору) і чи взагалі потрібно оприлюднювати такі договори в Прозорро, застосовувати певні коди ДК? <b> Номер відповіді:</b> 1661/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.