<b>Запит від:</b> Запит від КДАДПМД ім. М. Бочука <b>Суть питання:</b> Треба змінити уповноважену особу, але у кандидатури нема досвіду тендерних закупівель. Чи можна її назначати, якщо про обов'язковий досвід не зазначений у Положенні? <b> Номер відповіді:</b> 1691/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1167/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c968a7ea-802c-4f8b-a993-21d087998de1&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради <b>Суть питання:</b> Нами 11.06.2020 було задене питання: Відповідно до ст.3 ч.7 п.5 замовник може укласти прямий договір без проведення спрощеної закупівлі, в разі виникнення додаткових робіт, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Виходячи з цієї вимоги основний договір повинен бути укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Виникає питання, як укладати договір на додаткові роботи, якщо основний договір укладений до 19.04.2020 та без застосування електронної системи, сума була до 1,5 млн.грн. Чи можливо в даній ситуації укласти прямий договір на виконання додаткових робіт без проведення спрощеної закупівлі? 08.07.2020 Вами надано відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 775/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c⟨=uk-UA Але ця відповідь не розв'язує нашу проблему, оскількі відповідь стосується основного договору, який укладено до 19.04.2020 за результатом тендеру. Наше питання стосується договору, який укладено до 19.04.2020 без застосування електронної системи, сума була до 1,5 млн.грн. Будь ласка, надайте відповідь на наше питання. <b> Номер відповіді:</b> 1692/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  аналогічна вичерпна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗК <b>Суть питання:</b> Вияснення під якою процедурою провести код ДК <b> Номер відповіді:</b> 1693/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр громадського здоров’я" Одеської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Питання: Чи може визначатися предмет закупівлі за четвертою цифрою «0»? Наприклад - 22600000-6 – Чорнила, чи обов’язково в такому випадку застосовувати наступний код 22610000-9 - Друкарська фарба. <b> Номер відповіді:</b> 1657/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі  (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення". предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Так, словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Код складається з 8 цифр. Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за  показником четвертої цифри, тобто за класом . Клас вказають перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). При закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається замовником саме за групою . Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу,  а не клас. У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель  технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено". При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 2451 Р <b> Тема розширена:</b> Виконання рішення АМКУ Замовником <b>Суть питання:</b> Військову частину 2451Р зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМАТИКА УКРАЇНА" процедури закупівлі — "ДК 021:2015: 30210000-4 — Машини для обробки даних (апаратна частина)", оголошення № UA-2020-05-27-006172-b про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу. Враховуючи той факт, що ТОВ "Систематика" у своїй тендерній пропозиції вказує недостовірну інформацію у частині технічних характеристик, що підтверджено інформацією з офіційних сайтів виробників обладнання та матеріалами, наданими офіційними представниками виробників. ПИТАННЯ: Чи зобов’язаний Замовник на виконання рішення АМКУ визнати переможцем процедури закупівлі ТОВ "Систематика", якщо є беззаперечні підстави для його дискваліфікації? <b> Номер відповіді:</b> 1658/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Водночас згідно з частиною 23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Вороненко Олена <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи зобовязаний Замовник під час проведення переговорної процедури за п.2.ч.2. ст. 40 Закону вимагати від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1659/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь щодо застосування статті 16 Закону міститься у запиті 725/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c50dc875-6c22-4c9e-93d9-ce712dd80777&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Буянова Олена Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення <b>Суть питання:</b> В новому прядку визначення порядку закупівлі відсутнє обов'язкове зазаначення в дужках МНН лікарського засобу або коду та назви виробу медичного призначення згідно національного класифікатора виробів медичного призначення. Як розуміти дану норму. Прохаємо надати роз'яснення, як правильно визанчати предмет закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. <b> Номер відповіді:</b> 1660/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника . Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів замовники керуються Порядком із зазначенням в електронній системі закупівель міжнародної непатентованої назви лікарського засобу.

<b>Запит від:</b> Запит від "Управління економіки Хмельницької міської ради" <b> Тема розширена:</b> Чи є предметом закупівлі договір про відшкодування витрат <b>Суть питання:</b> Управлінням економіки частково відшкодовуються витрати участі товаровиробників у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету. Перелік таких товаровиробників затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради із зазначеням суми відшкодування. Укладається договір на таке часткове відшкодування, реєструється юридичне зобов'язання за КЕКВ 2240. Чи є предметом закупівлі часткове відшкодування участі у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету (так вказується предмет договору) і чи взагалі потрібно оприлюднювати такі договори в Прозорро, застосовувати певні коди ДК? <b> Номер відповіді:</b> 1661/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Рижков Сергій Васильович <b>Суть питання:</b> В тендерній документації учасника наявний договір з фізичной особой підприємцем в якому вказані паспортні данні цієї фізособи. Правомірне ли викладання такого договору без згоди фізособи про використання персональних даних у систему прозорро. Та можливо рахувати таку документацію повною. <b> Номер відповіді:</b> 1665/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до частини другої статті 28 Закону не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані. При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> дискримінаційні вимоги до учасників <b>Суть питання:</b> Чи вважається, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції після 19.04.2020, дискримінаційною вимога у тендерній документації на закупівлю робіт та послуг про недопустимість залучення субпідрядника/співвиконавця. <b> Номер відповіді:</b> 1666/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником та містить відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону. Так, відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Отже, вимоги в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне некомерційне підприємство «Дитяча міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького» <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати відповідь на наступні питання: 1.Замовником укладено договори до 19.04.2020 року без використання електронної системи закупівель на суму 38150 грн. (по ДК 021:2015 33690000-3 - Лікарські засоби різні) До кінця року плануємо закупити ще на 120000 грн. На 8000 грн. можемо закупити ліки без використання електронної системи, чи необхідно проводити спрощену закупівлю на 8000 грн. ? 2.Було закуплено обладнання без використання електронної системи під COVID-19, але в договорі сума була з ПДВ. З поставкою обладнання було передано додаткову угоду на зменшення суми та вказано «без ПДВ». В систему Prozorro додана додаткова угода, але віконце ПДВ неактивне, тому договір залишається з ПДВ. Як оприлюднити в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю без ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 1667/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e При цьому лист від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Крім того, відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТОРГЫВЕЛЬНА СТОЛИЦЯ" <b> Тема розширена:</b> Документ про відповідність запропонованого товару вимогам «Технічного регламенту щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів», затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 02.10.2018 № 1394 <b>Суть питання:</b> Замовником встановлена вимога в тендерній документації надати на фарбу емаль наступний документ: "Документ про відповідність запропонованого товару вимогам «Технічного регламенту щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів», затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 02.10.2018 № 1394" ПИТАННЯ: чи має право замовник вимагати такий документ, так як в наказі вказано, що стадія I починає діяти з 01.01.2021? що це може бути за документ на сьогоднішній день? <b> Номер відповіді:</b> 1669/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Таким чином, з питань щодо вимог конкретної тендерної документації слід звертатись безпосередньо до замовника у порядку, передбаченому статтею 24 Закону.