<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Полтавської міської ради <b> Тема розширена:</b> Чи вважається сплата членських внесків предметом закупівлі <b>Суть питання:</b> Полтавська міська рада, маючи членство в Асоціації "Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування", яка відповідно до свого Статуту є добровільним неприбутковим об’єднанням місцевих рад, має місцевий статус, щорічно сплачує членські внески (розмір цьогорічної сплати становить 153 000 грн.). Надайте, будь ласка, роз’яснення стосовно того, чи вважається сплата щорічного членського внеску предметом закупівлі у розумінні Закону і якщо це так, то який вид закупівлі обрати (спрощена закупівля чи договір укладений без використання електронної системи закупівель) враховуючи той факт, що Асоціація "ПОАОМС" є ніби свого роду "монополістом", тому виключно тільки вона може надати такі послуги. В разі укладення договору без використання електронної системи закупівель чи можемо ми посилатися на абзац третій пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за відсутність конкуренції з технічних причин? <b> Номер відповіді:</b> 1754/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 946/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-ПЛАСТ" <b> Тема розширена:</b> Після аукціону на етапі розгляду пропозиції , замовник відмінив торги з причини відсутність потреби <b>Суть питання:</b> відмінивши торги на етапі розгляду пропозиції нашого підприємства, замовник закупівлі відмінив торги "відсутність подальшої потреби". Ми розуміємо , що кошти віділено, потреба є, але на першому місці незапланований переможець. таким чином через 10 днів Замовник має право знов оголосити закупівлю і знов її відмінити поки не дочекається перемоги своєї фірми. Чиварто оскаржити такі дії і як унеможливити в цьому році оголошення процедури повторно <b> Номер відповіді:</b> 1756/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Водночас відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Поряд з цим Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом року. У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Водночас  питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Крім того, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради <b> Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п. 7 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом Мінекономіки України 17.03.2016 р. забезпечення участі команд у спортивних заходах (змаганнях) здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу. Просимо надати роз'яснення чи підпадають послуги по нерегулярному перевезенню міських спортивних команд для участі у всеукраїнських змаганнях та навчально-тренувальних зборах під вищезазначений п. 7 Порядку. <b> Номер відповіді:</b> 1729/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 6  розділу ІІ  “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг”  Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 6  розділу ІІ  “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг”  Порядку у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Диканівська виправна колонія №12 <b>Суть питання:</b> Доброго дня підскажіть будь ласка як проводити закупівлю якщо до 19 квітня була закупівля по одному ДК на суму 149500,00 грн, а тепер по цьому ж ДК в меня є закупівля на суму 17850,00. Чи маю я право зараз провести закупівлю по процедурі Закупівля без використання електронної системи? <b> Номер відповіді:</b> 1730/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" <b>Суть питання:</b> Замовником в травні місяці проведено спрощену закупівлю по коду ДК 021:2015-39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби та частини до них" на суму 100 тис. грн., в липні виникла необхідність по цьому ж коду закупити ще стільців на суму 20 тис. грн. Як Замовник повинен планувати дану закупівлю: 1. Ще раз проводити спрощену закупівлю, оскільки загальна вартість по коду становить 120 тис.? 2. Чи Замовник може укласти договір на 20 тис. без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі і оприлюднити в електронній системі звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 1731/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Український центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт" <b>Суть питання:</b> Нашим підприємством проведено закупівлю за процедурою "Відкриті торги", за результатами торгів визначено переможця та укладено договір. Однак у квітні через зменшення фінансування було укладено додаткову Угоду про зменшення суми договору. На сьогодні нам відновили фінансування. Запитання: Чи можемо ми укласти додаткову угоду про збільшення суми договору. Чи нам потрібно проводити нову закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 1732/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною п'ятою  статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону. Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" <b> Тема розширена:</b> предмет закупівлі послуг <b>Суть питання:</b> є обєкт «Реконструкція, нове будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя (Реконструкція пасажирського перону КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з будівництвом нових місць стоянки для повітряних суден) на вул. Блакитній, 4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя» . В кошторисну документацію входять додаткові послуги в тому чіслі і екологічні Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - закупівля до 50 000,00 грн без використання ЕСЦ за кодом 9071. В річному плані закупівель за кодом 9071 на суму 300 000,000 грн проведена закупівля. Згідно роз'яснень при визначенні предмета закупівлі робіт діємо таким чином: — роботи з капітального ремонту по одній будівлі сумуємо для визначення очікуваної вартості усього обсягу робіт. Такі роботи є одним предметом закупівлі; — виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні роботи по одному об’єкту є окремими роботами та окремими предметами закупівель; — витрати на проектні роботи, експертизу проектної документації, здійснення технічного нагляду по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель. Чи можна по об'єкту важати 9071 грн окремо чи сумувати з планом. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1733/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 4 розділу І  “Загальні положення”  Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 . Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва). Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" <b> Тема розширена:</b> Відсутність документа чи ЕЦП - чи являється помилкою,яку можна усунути, або визначи <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій. 9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Згідно Статті 26. Закону зазначено що виправленню підлягають документи, які ПОДАНІ у складі тендерної пропозиції учасника та мають НЕВІДПОВІДНОСТІ В ІНФОРМАЦІЇ в інформації та/або документах(як ми розуміємо у документах, що наявні та заванатжені у пропозиції). Питання: 1) Чи може замовник вимагати, а учасник дозавантажувати документи, які вимагалися умовами ТД, але не були ПОДАНІ у складі пропозиції? 2) Чи являється відсутність накладеного електронного підпису, коли такий підпис передбачений документацією, технічною помилкою та/або опискою. 3) Чи пожна вважати відутність підпису(у тому числі ЕЦП) помилкою, що пов’язана з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної(якщо таке не передбачено описом формальних помилок зазначеним Замовником)? <b> Номер відповіді:</b> 1734/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Вашімідж" <b> Тема розширена:</b> Визнання договору "нікчемним" <b>Суть питання:</b> Після проведення процедури закупівлі та "формального" (не підписано ні електронним підписом, ні власноруч) підписання договору було виявлено, що при надані Постачальником тендерної пропозиції були допущені арифметичні помилки у вартості за одиницю продукції та не нараховане ПДВ. Замовник на це не звернув увагу (або не захотів) та визначив переможцем закупівлі. На майданчик "закріпив" цей договір. Виконати цей договір Постачальник не має змогу у зв'язку з тим, що це призведе до його банкрутства. Було надіслано лист про необхідність внесення змін до специфікації без зміни загальної вартості або розірвання договору за згодою сторін. На що Замовник відмовив та нараховує штрафні санкції. Наскільки це правомірне? Можна признати цей договір "нікчемним" згідно ст.43 п.1 пп.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" №922? Куди звертатися? <b> Номер відповіді:</b> 1735/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Водночас питання щодо укладання договорів про закупівлю та  вирішення спорів у суді міститься в запитах 5/2019, 54/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a96498d-2a9d-4549-90b4-c36ce5a3eaf1&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Запорізькаобласна клча лікарня» <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь ласка надайте відповідь, чи правильно ми розумієимо частину 16, ст.30 Закону.Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Це стосується тільки ст 16 кваліфікаційні вимоги,та п.2 Ми розоміємо так, що , якщо у учасникане має других документів окрім цих двох пунктів ми не маємо права додатково вимгати розміщення цих документів. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1736/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Запорізький слідчий ізолятор" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, чи можна провести закупівлю товару через Prozorro Market на суму до 20 тис.грн., якщо у лютому ц.р. було придбано той самий товар на суму 190 тис.грн. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1737/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах №№ 366/2020, 657/2020 та 1251 та листі від 05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва <b>Суть питання:</b> Просимо Вас повідомити чи повинен Замовник відмінити торги, якщо допущено помилково забезпечення тендерної пропозиції більш ніж 0,5%. Виявлено після оголошення переможця. Жодних скарг, вимог від учасників стосовно розміру забезпечення не надходило. <b> Номер відповіді:</b> 1738/2020 <b> Відповідь:</b> Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону, зокрема розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся. Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення  у разі якщо розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені Законом, то порушення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.