<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Волощенко Віталій Іванович <b>Суть питання:</b> Чи можливо в межах однієї і тієї ж процедури закупівлі, наказом замовника ліквідувати тендерний комітет, що затверджував тендерну докуменацію і проводив процедуру закупівлі, та призначити уповноважену особу, яка буде в цій же процедурі буде виносити рішення про відхилення пропозицій учасників? <b> Номер відповіді:</b> 1787/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Разом з тим відповідно до пункту 80 постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. Таким чином, ліквідація тендерного комітету, визначення уповноваженої особи, затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства). Водночас незважаючи на те, що Закон не містить обмежень щодо заміни тендерного комітету на уповноважену особу в процесі проведення процедури, замовнику необхідно заздалегідь забезпечити безперебійну роботу тендерного комітету/уповноваженої особи з метою недопущення зриву процедур закупівель. При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від ОК ВЕП "Держпром" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> Згідно з наказом МЕРТУ 17.03.2016 № 454, який втратив чинність, Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Згідно з чинним наказом №708 від 15.04.2020р. кінцева фраза "із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника" відсутня. Чи свідчить це про те, що наразі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється тільки за об'єктом? А бо ж порядок визначення залишився без змін та враховується ще й код згідно з ДК? Розрахунок меж проведення відкритих торгів в 1,5 млн потрібно здійснювати наразі вже ТІЛЬКИ за об'єктами? Чи враховується код ДК? <b> Номер відповіді:</b> 1788/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1545/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської ОДА <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати конкретне роз'яснення з наступного. Необхідно закупити кабінет фізики (який включає велику номенклатуру товару). Чи може замовник визначити предмет закупівлі по ДК 021:2015 кабінету фізики як 99999999-9 "не визначено" ? І чи це не буде порушенням наказу МЕРТ від 15.04.2020 № 708? <b> Номер відповіді:</b> 1789/2020 <b> Відповідь:</b> Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "Мелітопольгаз" <b>Суть питання:</b> Яким чином замовники мають проводити закупівлю послуги, якщо підприємство є суб’єктом природної монополії з надання послуг розподілу природного газу споживачам? Чи обов’язково проводити переговорну процедуру замовникам, що фінансуються з бюджетних коштів або достатньо укладання затвердженого Постановою НКРЕ та КП України Договір про надання послуги з розподілу природного газу, який є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк? Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. В разі зміни постановами НКРЕ та КП тарифу на послугу розподілу природного газу протягом дії укладеного договору, чи необхідне документальне оформлення? <b> Номер відповіді:</b> 1790/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “ Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 " Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства ", за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Бердичівська централізована бібліотечна система <b> Тема розширена:</b> зменшення фінансування по договору <b>Суть питання:</b> Добрий день.В січні місяці ми уклали угоду за переговорною процедурою на постачання тепла. На сьогоднішній день нам планують зменшити фінансування на цю послугу на 50 тис.грн. Можливо на початок зимового періоду суму фінансуваннязнову збільшать.Як нам оформити дану процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 1791/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Отже, сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі. При цьому зазначаємо, що підстава для зменшення обсягів закупівлі не є вичерпною. Разом з тим у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від зміни таких обсягів. При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Водночас питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Порядок розміщення інформації <b>Суть питання:</b> Наказом від 11.06.2020 № 1082 Мінекономіки затвердило новий Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, який набрав чинності 17.07.2020 (далі — Порядок розміщення). Згідно з п. 12 Порядку розміщення, встановлено, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначають інформацію щодо:  назви предмета закупівлі;  коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їхньої назви. Водночас, у п. 14. Порядку розміщення зазначено, що в оголошенні, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація: назва товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. У зв’язку з цим, просимо роз’яснити: Питання 1: що таке «код товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» - це код за показником 5-9 цифри? Питання 2: наказ від 15.04.2020 № 708 «Порядок визначення предмета закупівлі» не містить в собі вимоги зазначати код для товару за показником іншої, ніж 4та цифра? Ци буде вважатись порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», якщо для кожної номенклатурної позиції товару замовником буде зазначений код за показником 4 ої цифри класифікатору? Питання 3: у випадку якщо кожній номенклатурній позиції товару замовником буде присвоєний код за показником 5-9 цифри, в системі відобразяться лише ці коди. В якому полі та яким чином оприлюднити загальний код за показником 4 ої цифри? Питання 4: Чи відображати інформацію, відповідно до п.14 у Річному плані? <b> Номер відповіді:</b> 1793/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Луганський обласний центр дитячо-юнацького туризму і краєзнавства <b> Тема розширена:</b> Додаткова угода <b>Суть питання:</b> За результатами проведеної в ЕСЗ спрощеної закупівлі між Замовником та Переможцем укладений договір підряду на проведення поточного ремонту системи опалення будівлі. На кінцевій стадії виконання робіт, а саме на стадії приєднання (врізки) нових ділянок трубопроводу до центральної системи опалення, з’ясувалося, що виконати ці роботи не має можливості із-за дефектів відповідної ділянки трубопроводу в підвальному приміщенні. Поясніть, будь ласка, чи може замовник за згодою підрядника внести зміни до договору, укласти додаткову угоду і зменшити суму договору у зв'язку із зменшенням обсягу закупівлі ч1.п.5 Закону 922. А потім, після завершення цього договору, укласти прямий договір з тим самим підрядником на додаткові аналогічні послуги ч.7ст.3 Закону 922. <b> Номер відповіді:</b> 1794/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від державна установа "Чернігівський слідчий ізолятор" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) переговорна процедура застосовується якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Що в даному випадку розуміється під терміном «вимоги до учасника процедури закупівлі». Чи це стосується виключно кваліфікаційних критеріїв, які вимагаються замовником від учасника на підставі ст. 16 Закону, чи цей термін має ширше визначення та що за таких обставин входить до переліку цих вимог? Що в даному випадку розуміється під терміном «вимоги до учасника процедури закупівлі». Чи це стосується виключно кваліфікаційних критеріїв, які вимагаються замовником від учасника на підставі ст. 16 Закону, чи цей термін має ширше визначення та що за таких обставин входить до переліку цих вимог? <b> Номер відповіді:</b> 1795/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від державна установа "Чернігівський слідчий ізолятор" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) переговорна процедура застосовується якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Якщо двічі було відмінено торги на закупівлю електричної енергії за вільними цінами (для населення та адміністративних будівель бюджетної установи) та при цьому передбачався договір розроблений на основі «Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу» (Додаток 5 до Правил роздрібного ринку електричної енергії), то чи можна при застосуванні переговорної процедури перейти на «Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг» (Додаток 5 до Правил роздрібного ринку електричної енергії) та застосувати тарифи на універсальні послуги (в т.ч. тарифи для населення). <b> Номер відповіді:</b> 1796/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями: http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА МАЙНА ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПЕРШОТРАВЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Після проведення аукціону при спрощеній закупівлі, учасник з найбільш економічно вигідною пропозицією наступного робочого дня оприлюднює документи, які не надано в тендерній пропозиції (довідка про аналогічні договори та інше).Чи правомірні дії учасника? <b> Номер відповіді:</b> 1797/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок проведення спрощеної закупівлі визначений статтею 14 Закону. Так, виходячи зі змісту частини дев’ятої статті 14 Закону, на етапі подання пропозицій після закінчення строку періоду уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі подаються пропозиції в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Водночас пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються. Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ КОНДОР ЛОГІСТИК <b> Тема розширена:</b> Щодо збільшення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в новій редакції від 19.04.2020 року) зазначено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Просимо дати розяснення про таке: 1. Які документи є обгрунтованою підставою для підняття ціни за одиницю товару (пального) та які дані повинні бути вказані в документі про підтвердження дійсного коливання ціни на ринку нафтопродуктів? 2. Що мав на увазі законодавець зазначаючи, що збільшення не більше 10 відсотків "пропорційно" збільшенню таокго товару на ринку? Як правильно зазначити в документальному підтвердженні цю пропорцію?( на прикладі підняття ціни за одиницю пального ( дизельного пального, бензину). 3. <b> Номер відповіді:</b> 1798/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Поряд з цим, під пропорційністю розуміється збільшення ціни на такий відсоток, на який вона проколивалася, але не більше ніж на 10 відсотків. Разом з тим обґрунтування та документальне підтвердження зміни істотних умов  визначається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Медичний центр Нові Санжари НГУ <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Проведена спрощена закупівля і не було учасників, спрощена закупівля оголошена повторно, прийшов учасник який подав пропозицію, яка не відповідає технічному завданню. Учасника дискваліфіковано. Статус закупівлі-закупівля не відбулась. Які подальші дії замовника, третя спрощена чи прямий договір? <b> Номер відповіді:</b> 1799/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, пунктом 2 частини вісімнадцятої статті 14 Закону визначено, що спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відсутності пропозицій учасників для участі в ній. У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни спрощеної закупівлі на підставі пункту 2 частини вісімнадцятої статті 14 Закону. Водночас про способи закупівлі з урахуванням вартісних меж визначених Законом можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA