<b>Запит від:</b> Запит від ВП «ШАХТА 1-3« НОВОГРОДІВСЬКА » <b> Тема розширена:</b> Коди ЄДС на різних постачальників? <b>Суть питання:</b> Добрий день, чи має замовник право брати один і той самий код ЄДС на різних постачальників, якщо буде проводитись звіт про договір про закупівлю без використання елктронного майданчику, а сума кожного із договорів буде 49 000 гривень?Дуже дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1875/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ПОКРОВСЬКЕ МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОБРОБУТ" <b> Тема розширена:</b> Завірена копія додаткової угоди <b>Суть питання:</b> Можливість оприлюднення завіреної копії додаткової угоди <b> Номер відповіді:</b> 1877/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Перелік інформації, яку має містити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю передбачено частиною восьмою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ ОМСКТП Веснянської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Зміни в спрощеній закупівлі в період кваліфікації <b>Суть питання:</b> Відбулася спрощена процедура,після аукціону в період кваліфікації,учасник який надав найнижцу ціну оновив пакет документів у пропозиції( в період подачі пропозиції завантажив сертифікат якості який діяв до 2016 року,а після аукціону дозавантажив оновлений сертифікат який діє до 2022 року).Які наслідки таких дій? Чи буде правомірно визначити його переможцем?А якщо ні на що мені ссилаться під час його дискваліфікації? <b> Номер відповіді:</b> 1878/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 1621/2020 та 1797/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d1303cb2-fa2b-410e-951b-8bfafc910bae&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ee3def7-5d45-41f9-81d1-f4249827f565&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Берлет Олена Вікторівна <b>Суть питання:</b> Згідно пункту 7 статті 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж п`ять днів - у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Прошу надайте будь ласка роз`яснення що відноситься до поняття "нафтопродукти сирі", а також чи можно вважати та провести закупівлю за данною вимогою, якщо предмет закупівлі ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-92 Energy та дизельне паливо Energy)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1879/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому оскільки відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, з питань визначення поняття “нафтопродукти сирі” слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Вимоги ч. 3 ст. 16 Закону <b>Суть питання:</b> Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах. <b> Номер відповіді:</b> 1880/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЛЕНД.КОМ" <b> Тема розширена:</b> Стосовно оскарження <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано декількох учасників закупівлі до закінчення період оскарження присвоєно статус-"процедуру зупинено через скаргу". Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про визнання переможцем процедури закупівлі учасника. Суб'єкт оскарження, не погодився із прийнятим Замовником рішенням та оскаржив його в Антимонопольному комітеті України, на що у свою чергу отримав позитивний результат.Враховуючи вищевикладене, постає питання щодо розгляду тендерної пропозиції суб'єкта оскарження, та чи наявна можливість оскаржити суб'єкт , якщо його визнають переможцем. <b> Номер відповіді:</b> 1881/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. Повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення стосовно заключення договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель <b>Суть питання:</b> Керуючи нормами п.7.2. ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: - укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу; Враховуючи п.5 постанови КМУ від 25.11.1999 року №2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між замовником і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством, та п.56 Постанови Якщо переможець конкурсу з будь-яких причин не може безпосередньо здійснювати подальше розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації, за ним зберігається право на авторську участь у цій роботі або, за його згодою, на отримання відповідної авторської винагороди за використання його конкурсного проекту в порядку, встановленому законодавством. У разі якщо переможець конкурсу є фізична особа, з якою не можливо заключити договір, та у разі якщо дана особа передасть право на твір іншій організації, можемо ми заключити договір без використання спрощеної закупівлі, відповідно до п.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1882/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа , фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Даудов Віталій Олександрович <b> Тема розширена:</b> Щодо коректного визначення предмета закупівлі за кодом ДК <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо коректного визначення предмету закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника щодо закупівлі товару - паливні гранули (пелети) з деревини. З огляду на законодавчі та нормативні підстави, посилання на які наведено в доданому листі (файл pdf), вважаю, що при закупівлі товару «паливні гранули (пелети) з деревини» предмет закупівлі має бути визначений Замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, як: код за ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо - паливні гранули (пелети) з деревини, що повністю відповідає суті і предмету закупівлі. Додається файл - лист з обґрунтуванням. Наперед вдячний за роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1883/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" <b> Тема розширена:</b> Вимога щодо накладання КЕП до учасників-нерезидентів. <b>Суть питання:</b> Згідно з п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) посадової особи.Наразі механізм щодо можливості накладання електронних підписів, виданих в інших країнах, за інформацією, одержаною в телефонному режимі від представників електронних майданчиків, практично не реалізовано. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення, чи можливо, не порушуючи принцип недискримінації, встановити винятки щодо можливості нерезидентами при внесенні інформації в електронні поля та завантаженні документів не накладати КЕП/ЕЦП? <b> Номер відповіді:</b> 1884/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону). Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. При цьому відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему. Так, згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису. Отже, учасники  беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та подають тендерні пропозиції/пропозиції в порядку, визначеному Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НІДКОМ <b> Тема розширена:</b> Щодо перебігу та зупинення строків <b>Суть питання:</b> Виникло питання щодо перебігу та зупинення строків при підписанні договору після прийняття рішення АМКУ. Якщо 13.05.20 було прийнято рішення про підписання договору, 22.05.20 було подано скаргу до АМКУ та 12.06.20 було рішення АМКУ. З якої по яку дату товариство могло підписати договір? Якщо після розміщення скарги суб’єктом оскарження в системі скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом із реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Отже, датою початку розгляду скарги є 22.05.2020 р. Як передбачено ч. 8 ст. 18 Закону № 922, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 2 ст. 32 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Чи вважається 22.05 (день подання скарги) зупиненням перебігу строків, тобто з моменту прийняття рішення про підписання договору пройшло 9 чи 10 днів? Чи враховується 10 день, як день подання скарги? <b> Номер відповіді:</b> 1885/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. У свою чергу, строки укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель визначені частиною шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону. Поряд з цим частиною сімнадцятою статті 18 Закону визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕРВІС-ЦЕНТР» <b>Суть питання:</b> Замовник відхилив тендерну пропозицію Скаржника на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації). Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції. Окрім цього, у рішенням Колегії встановлено, що пропозиція Скаржника технічній специфікації тендерної документації Замовника. Замовник скасовує своє рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника та приймає рішення про відміну тендеру, обгрунтовуючи наступним "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі, викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби,відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі запропонованого обладнання". 1. Чи повинен замовник в протоколі про відміну тендеру обгрунтовувати та підтверджувати підстави відміни тендеру у зв'язку із відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг??? 2. Які обставини підпадають під регулювання норми пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг? 3. Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Якщо замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника із зазначених вище підстав. Чи може у такому випадку Замовник посилатися на обставини "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби" як підставу для відміни тендеру??? <b> Номер відповіді:</b> 1853/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону. Поряд з цим відповідно до частини сьомої статті 32 Закону у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Щодо питання 2 Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. Щодо питання 3 Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУДКСУ в Івано-Франківській області <b> Тема розширена:</b> Застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка чи правомірно заключений наступний договір. Розпорядник коштів розмістив в системі PROZORRO повідомлення про закупівлю послуг на залучення бюджетних коштів на надання соціальних послуг підтриманого проживання для осіб похилого віку та/або повнолітніх осіб з інвалідністю, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування («відкриті торги» ). У проекті договору було прописано, що сторони МОЖУТЬ встановити, що згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення за умови подання в цей час соціальної послуги підтриманого проживання. Двічі процедура відкритих торгів не відбулася ( 28.02.2020 року та 16.03.2020 року оскільки подавалось для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій). 17 квітня 2020 року проведено переговорну процедуру та 05.05.2020 року укладено договір. Де прописано пункту про МОЖЛИВІСТЬ застосування ч. 3 ст 631 ЦК України. Тепер розпорядник коштів має намір подати на реєстрацію акти виконаних робіт за січень-квітень 2020 року. Чи вправі розпорядник застосовувати до даного договору ч. 3 ст. 631 ЦК Україну. Також звертаємо увагу що розпорядник не заключив додаткову угоду про застосування цієї норми в договорі. <b> Номер відповіді:</b> 1854/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком