Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1840/2020
27.07.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки (№ 1840/2020) щодо визначення коду ЄЗС: Суть питання: Який код ЄЗС (4 чи 6 знак) вказувати в річному плані та оголошенні про закупівлю? Висновки/Відповідь: 1. Річний план: * Необхідно зазначати назву предмета закупівлі та код ЄЗС за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника. *(Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі” та пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708)* 2. Оголошення про закупівлю та повідомлення про намір укласти договір: * Окрім коду ЄЗС, зазначеного в річному плані, додатково вказується: * Назва товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі. * Код товару чи послуги, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. *(Відповідно до пункту 2 частини другої статті 21 Закону та пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082)*
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1840/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 1840/2020) щодо визначення коду ЄЗС
Суть питання: Який код ЄЗС (4 чи 6 знак) вказувати в річному плані та оголошенні про закупівлю?
Висновки/Відповідь:
1. Річний план:
* Необхідно зазначати назву предмета закупівлі та код ЄЗС за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника. *(Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі” та пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708)*
2. Оголошення про закупівлю та повідомлення про намір укласти договір:
* Окрім коду ЄЗС, зазначеного в річному плані, додатково вказується:
* Назва товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі.
* Код товару чи послуги, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. *(Відповідно до пункту 2 частини другої статті 21 Закону та пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082)*
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Долинська міська рада
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі з урахуванням Наказу №1082 від 11.06.2020
<b>Суть питання:</b> Який код предмету закупівлі вказувати у річному плані:
за 4 знаком (згідно Порядку визначення предмету закупівлі), чи за 6 знаком (згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі)?
Який код предмету закупівлі вказувати у оголошенні про закупівлю: за 4 знаком (згідно Порядку визначення предмету закупівлі), чи за 6 знаком (згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі)?
Вказувати код за двома порядками функціоналом не передбачено.
<b>
Номер відповіді:</b> 1840/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація:
назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником
(у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Поряд з цим згідно з пунктом 2 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:
назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником
(у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та
за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного
словника.
Згідно з пунктом 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок про розміщення інформації)
під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація
щодо:
назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
Водночас пунктом 14 Порядку про розміщення інформації передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в
оголошення
, оприлюднення яких передбачено
Законом
, та
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі
в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з
Єдиним закупівельним словником
, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, у разі здійснення закупівлі товару під час розміщення інформації в річному плані закупівель замовник зазначає назву предмета закупівлі та код предмета закупівлі за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника.
При цьому в оголошеннях, оприлюднення яких передбачено Законом та повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, замовником додатково зазначається інформація щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з
Єдиним закупівельним словником
, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Консультація
№ 1841/2020
27.07.2020
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 1841/2020: Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю на придбання поштових марок в "Укрпошти" з огляду на те, що в новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" відсутній прямий виняток щодо цього, хоча "Укрпошта" є національним оператором поштового зв'язку згідно зі статтею 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» та Розпорядженням КМУ № 10-р від 10 січня 2002 року? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання вже надавалась у запиті № 1505/2020 та розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA Рекомендовано користуватися пошуком на Інформаційному ресурсі для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1841/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1841/2020
Суть питання:
Чи потрібно проводити спрощену закупівлю на придбання поштових марок в "Укрпошти" з огляду на те, що в новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" відсутній прямий виняток щодо цього, хоча "Укрпошта" є національним оператором поштового зв'язку згідно зі статтею 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» та Розпорядженням КМУ № 10-р від 10 січня 2002 року?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання вже надавалась у запиті № 1505/2020 та розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA
Рекомендовано користуватися пошуком на Інформаційному ресурсі для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
<b>
Тема розширена:</b> Звіт про договір про закупівлю/спрощена закупівля
<b>Суть питання:</b> Чи можна укласти прямий договір на придбання марок поштових? Відсутність конкуренції. Обгрунтувати так:"Згідно зі статтею 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено, що національний оператор поштового зв’язку має виключне право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. Також даною статтею передбачено, що юридична особа, на яку покладається виконання функцій національного оператора, визначається Кабінетом Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про національного оператора поштового зв’язку» від 10 січня 2002 р. № 10-р функції національного оператора поштового зв’язку покладено на Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта»." Хоча в новій редакції Закону "Про публічні закупівлі" відсутній виняток - придбання марок. Чи потрібно все-таки проводити спрощену закупівлю? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1841/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1505/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
Консультація
№ 1842/2020
27.07.2020
Інше
Суть питання: Чи може комунальне підприємство селищної ради брати участь у спрощеній закупівлі, яку проводить ця ж селищна рада? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з наступними матеріалами, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&) * Відповідь на запит 988/2020 щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA) Мінекономіки у відповіді посилається на те, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019).
Інше
Консультація № 1842/2020Огляд:
Суть питання: Чи може комунальне підприємство селищної ради брати участь у спрощеній закупівлі, яку проводить ця ж селищна рада?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з наступними матеріалами, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Мінекономіки у відповіді посилається на те, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Срібнянська селищна рада
<b>
Тема розширена:</b> Спрощена закупівля
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, чи може Комунальне підприємство селищної ради брати участь у спрощеній закупівлі, яку проводить селищна рада??
<b>
Номер відповіді:</b> 1842/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&
При цьому пропонуємо ознайомитися з відповіддю на запит 988/2020, розміщеній на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA
, в якій розглянуто питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.
Консультація
№ 1843/2020
27.07.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи має право уповноважена особа, відповідальна за ІТ закупівлі згідно з наказом, здійснювати закупівлі ІТ шляхом проведення тендерної процедури на суму від 200 тис. грн, чи це прерогатива тендерного комітету? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. * Лист Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218). * Аналогічне питання розглядалось у запиті 1132/2019 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA). * Відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. * Замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про уповноважену особу.
Предмет закупівлі
Консультація № 1843/2020Огляд:
Суть питання:
Чи має право уповноважена особа, відповідальна за ІТ закупівлі згідно з наказом, здійснювати закупівлі ІТ шляхом проведення тендерної процедури на суму від 200 тис. грн, чи це прерогатива тендерного комітету?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний лінгвістичний університет
<b>
Тема розширена:</b> Повноваження Уповноваженої особи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Після набуття чинності нової редакції Закону, могли би Ви дати відповідь на таке запитання: чи має право уповноважена особа здійснювати закупівлі шляхом проведення тендерної процедури (ІТ) на суму від 200 тис.грн, якщо в наказі про її призначення йдеться, що вона відповідальна за ІТ закупівлі? Чи виключно до 200 тис., а інше на Тендерному комітеті?
<b>
Номер відповіді:</b> 1843/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
“Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
При цьому аналогічне питання міститься у запиті 1132/2019 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
Водночас оскільки Законом визначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, за потреби внесення змін замовник може привести у відповідність свої розпорядчі рішення та положення про уповноважену особу.
Консультація
№ 1845/2020
27.07.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1845/2020 (ФОП "Верніченко Лариса Петрівна"): Суть питання: Чи має право учасник допорогової закупівлі, який запропонував найменшу ціну, дозавантажувати документи після аукціону, якщо їх не було в складі тендерної документації? Висновки/Відповідь: Відповідно до Інструкції про порядок використання системи у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, подання пропозицій, внесення змін та уточнень до них здійснюється учасниками до кінця етапу подання пропозицій. Після завершення цього етапу дозавантаження документів не передбачено. (Пункти 2, 5, 6 розділу ІІ Інструкції).
Допорогові закупівлі
Консультація № 1845/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1845/2020 (ФОП "Верніченко Лариса Петрівна")
Суть питання: Чи має право учасник допорогової закупівлі, який запропонував найменшу ціну, дозавантажувати документи після аукціону, якщо їх не було в складі тендерної документації?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до Інструкції про порядок використання системи у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, подання пропозицій, внесення змін та уточнень до них здійснюється учасниками до кінця етапу подання пропозицій. Після завершення цього етапу дозавантаження документів не передбачено.
(Пункти 2, 5, 6 розділу ІІ Інструкції).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП "Верніченко Лариса Петрівна"
<b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка! В допороговій закупівлі Учасник який запропонував найменшу ціну, в складі своєї тендерної документації не підкріпив жодного документа. Чи має право Учасник після аукціону дозавантажувати документи на майданчик?
<b>
Номер відповіді:</b> 1845/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Водночас порядок використання електронної системи закупівель (далі – система) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (далі – допорогова закупівля), визначено Інструкцією про порядок використання системи у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (далі – Інструкція).
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції зокрема передбачено, що допорогова закупівля передбачає проведення етапу подання пропозицій учасниками.
Так, відповідно до пунктів 5 та 6 розділу ІІ Інструкції на етапі подання пропозицій до кінця строку його завершення учасники подають пропозиції в систему шляхом заповнення електронної форми з окремими полями та завантаження інформації та документів у вигляді електронних документів через авторизовані / попередньо авторизовані електронні майданчики.
Учасник має можливість вносити зміни та уточнення до поданої ним пропозиції до кінцевого строку завершення етапу подання пропозицій учасників, визначеного замовником.
Отже, відповідно до вимог Інструкції подання пропозицій, а також внесення до них змін та уточнень здійснюється учасниками до кінця етапу подання пропозицій.
Консультація
№ 1847/2020
27.07.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Який спосіб закупівлі обрати для проведення культурно-мистецького заходу, якщо кошторис витрат становить 90 тис. грн та включає послуги з монтажу металевих конструкцій (код 45223100-7) та послуги з організації культурних заходів (код 79952100-3), кожна з яких передбачена на суму 40-49 тис. грн? Розглядаються варіанти: 1) спрощена закупівля на 90 тис. грн з вимогою по встановленню металевих конструкцій в технічній специфікації; 2) укладення "прямих" договорів з двома виконавцями за різними кодами. Чи не буде це порушенням ч.10 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо застосування вартісних меж, визначених Законом, дивись запит 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 1847/2020Огляд:
Суть питання:
Який спосіб закупівлі обрати для проведення культурно-мистецького заходу, якщо кошторис витрат становить 90 тис. грн та включає послуги з монтажу металевих конструкцій (код 45223100-7) та послуги з організації культурних заходів (код 79952100-3), кожна з яких передбачена на суму 40-49 тис. грн? Розглядаються варіанти: 1) спрощена закупівля на 90 тис. грн з вимогою по встановленню металевих конструкцій в технічній специфікації; 2) укладення "прямих" договорів з двома виконавцями за різними кодами. Чи не буде це порушенням ч.10 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. Щодо застосування вартісних меж, визначених Законом, дивись запит 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Український інститут національної пам'яті
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 15 Розділу 2 "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом №708 від 15.04. 2020р., Український інститут націонольної памяті отримав право визначати предмет закупівлі для товарів і послуг, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів, заходів з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, популяризації читання української літератури у світі окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено до плану роботи інституту.
Для проведення заходів включених до плану роботи, Український інститут націонольної памяті замовляє послуги відповідно до підготовленого кошторису витрат затвердженого для кожного окремого заходу. Наприклад, на підготовку та проведення заходу кошторис витрат складає 90тис. грн. відповідно до якого необхідно замовити послуги, які споживаються поетапно з різними закупівельними кодами визначеними відповідно до Єдиного закупівельного словника: 1) Монтаж металевих конструкцій за кодом 45223100-7; Послуги з організації культурних заходів за кодом 79952100-3. На кожну з цих послуг передбачено по 40-49 тис. грн.
Виходячи з цього, просимо роз’яснити який спосіб закупівель обрати:
1) спрощену закупівлю по замовленню Послуг з організації культурних заходів на суму 90 тис.відповідно до якої передбачити в технічній специфікації вимогу по встановленню металевих конструкції?
2) укладення "прямих" договорів з двома Виконавцями за різними кодами закупівель та чи не будуть такі дії кваліфікуватись як порушення ч.10 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 1847/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідь щодо застосування вартісних меж визначених Законом розглянута у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1849/2020
27.07.2020
Інше
Консультація Мінекономіки №1849/2020: Суть питання: Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" оплата послуг приватного нотаріуса за посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб? Висновки/Відповідь: Мінекономіки посилається на попередні відповіді, що містяться у запитах №208/2020 та №893/2020, доступні за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA Рекомендовано попередньо використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Інше
Консультація № 1849/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №1849/2020
Суть питання: Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" оплата послуг приватного нотаріуса за посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на попередні відповіді, що містяться у запитах №208/2020 та №893/2020, доступні за посиланнями:
Рекомендовано попередньо використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кобеляцька районна державна адміністрація Полтавської області
<b>
Тема розширена:</b> нотаріальне посвідчення договорів та ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Оплата приватному нотаріусу за посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб - чи підпадає під ЗУ "Про публічні закупівлі".
<b>
Номер відповіді:</b> 1849/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1850/2020
27.07.2020
Інше
Суть питання: Чи можливо виправити технічну помилку в назві предмета закупівлі в договорі (яка відрізняється від назви в оголошенні), якщо технічна специфікація договору відповідає тендерній документації та пропозиції, шляхом укладання додаткової угоди? Висновки/Відповідь: На аналогічні питання вже надавались відповіді у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1850/2020Огляд:
Суть питання:
Чи можливо виправити технічну помилку в назві предмета закупівлі в договорі (яка відрізняється від назви в оголошенні), якщо технічна специфікація договору відповідає тендерній документації та пропозиції, шляхом укладання додаткової угоди?
Висновки/Відповідь:
На аналогічні питання вже надавались відповіді у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Інститут розвитку міста Кривого Рогу"
<b>
Тема розширена:</b> Внесення змін в предмет Договору
<b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення:
Після проведення процедури закупівлі-відкриті торги з переможцем аукціону було укладено договір. Під час публікації Договору в системі Prozorro, було допущено технічну помилку, яку було виявлено після оприлюднення в електронній системі закупівель, а саме: допущено помилку у формулюванні конкретної назви закупівлі, тобто конкретна назва предмета закупівлі, зазначена в Договорі має відмінності від тієї, що вказана в оголошенні про проведення даної закупівлі.
При цьому, технічна специфікація, що міститься тендерній документації і тендерній пропозиції на проведену закупівлю відповідає специфікації Договору.
Просимо надати роз’яснення, чи можливо виправити дану технічну помилку, шляхом укладання Додаткової угоди до договору, а саме: внести зміни в предмет Договору, якщо таке уточнення ніяким чином безпосередньо не вплине на предмет договору та технічну специфікацію.
<b>
Номер відповіді:</b> 1850/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1851/2020
27.07.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1851/2020 (Закупівлі за кошти грантів): Суть питання: Чи стає ТОВ (не замовник за Законом "Про публічні закупівлі") замовником, якщо міжнародною угодою про надання гранту передбачено здійснення закупівель за кошти цього гранту відповідно до Закону про публічні закупівлі України? Який порядок закупівлі застосовувати? Висновки/Відповідь: 1. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки: * № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * № 3304-04/34929-06 від 04.06.2020 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0) 2. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівля за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, з урахуванням принципів, встановлених у ч. 1 ст. 5 цього Закону. В разі відсутності таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Планування закупівель
Консультація № 1851/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1851/2020 (Закупівлі за кошти грантів)
Суть питання: Чи стає ТОВ (не замовник за Законом "Про публічні закупівлі") замовником, якщо міжнародною угодою про надання гранту передбачено здійснення закупівель за кошти цього гранту відповідно до Закону про публічні закупівлі України? Який порядок закупівлі застосовувати?
Висновки/Відповідь:
1. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки:
* № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06)
* № 3304-04/34929-06 від 04.06.2020 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0)
2. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівля за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, з урахуванням принципів, встановлених у ч. 1 ст. 5 цього Закону. В разі відсутності таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі за кошти грантів
<b>Суть питання:</b> Товариству з обмеженою участю, що не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", надано міжнародний грант. Міжнародною угодою про його надання передбачено, що закупівлі за кошти даного гранту здійснюються відповідно до Закону про публічні закупівлі України. Чи стає Товариство у цьому випадку замовником у розумінні закону та який порядок закупівлі має застосовувати?
<b>
Номер відповіді:</b> 1851/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників”
та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
При цьому згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані
відповідно до міжнародних договорів України
Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у
частині першій
статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Консультація
№ 1852/2020
27.07.2020
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1852/2020): Суть питання: Чи потрібне підтвердження від Мінекономіки про неможливість заміни товару (шестигранників сталевих гарячекатаних) походженням з РФ, якщо виробник не підпадає під санкції, але замовник вимагає таке підтвердження? Висновки/Відповідь: Мінекономіки радить звернутися до раніше наданих роз'яснень: * Запит № 303/2019: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA * Лист Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 Рекомендовано використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Тендерна документація
Консультація № 1852/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1852/2020)
Суть питання:
Чи потрібне підтвердження від Мінекономіки про неможливість заміни товару (шестигранників сталевих гарячекатаних) походженням з РФ, якщо виробник не підпадає під санкції, але замовник вимагає таке підтвердження?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки радить звернутися до раніше наданих роз'яснень:
Рекомендовано використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ-А-ПЛЮС"
<b>
Тема розширена:</b> Технічні вимоги
<b>Суть питання:</b> Замовник зазначає наступну інформацію:Відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), закупівля товарів не буде здійснюватися у юридичних осіб-резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також в інших суб′єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів походженням з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Товар який ми пропонуємо до пстачання Українські виробники не виробляють, товар походженням з Російської Федерації, виробник товару не підпадає під дію Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Замовник вимагає підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Яким чином ми можемо надати таке підтвердження. Товар - шестгранники сталеві гарячекатані.
<b>
Номер відповіді:</b> 1852/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA
у запиті № 303/2019.
Крім цього, відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1825/2020
24.07.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 1825/2020: Суть питання: Що робити замовнику, якщо переможець тендеру, після оприлюднення протоколу про намір укласти договір, не може виконати поставку товару за запропонованою ціною? Висновки/Відповідь: 1. Замовник розробляє тендерну документацію, яка повинна містити проєкт договору про закупівлю з порядком зміни його умов (пункт 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", частина друга статті 22 Закону). 2. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 41 Закону). 3. У разі відмови переможця від підписання договору про закупівлю, замовник відхиляє його тендерну пропозицію (частина сьома статті 33 Закону, абзац другий пункту 3 частини першої статті 31 Закону). 4. Замовник визначає переможця серед інших учасників, строк дії пропозицій яких ще не минув (частина сьома статті 33 Закону).
Інше
Консультація № 1825/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1825/2020
Суть питання: Що робити замовнику, якщо переможець тендеру, після оприлюднення протоколу про намір укласти договір, не може виконати поставку товару за запропонованою ціною?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник розробляє тендерну документацію, яка повинна містити проєкт договору про закупівлю з порядком зміни його умов (пункт 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", частина друга статті 22 Закону).
2. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 41 Закону).
3. У разі відмови переможця від підписання договору про закупівлю, замовник відхиляє його тендерну пропозицію (частина сьома статті 33 Закону, абзац другий пункту 3 частини першої статті 31 Закону).
4. Замовник визначає переможця серед інших учасників, строк дії пропозицій яких ще не минув (частина сьома статті 33 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Закарпатська регіональна державна лабораторіяДержпродспоживслужби
<b>Суть питання:</b> що робити замовнику? якщо учасник надав пропозицію, виставлено протокол про намір укласти договір, але учасник невзмозі надати товар за цією ціною
<b>
Номер відповіді:</b> 1825/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції
/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару)
переможця процедури закупівлі
/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених
статтею 17
цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
Консультація
№ 1826/2020
24.07.2020
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи можливо укладати договір на розподіл електроенергії з ДТЕК, де істотні умови (кількість, адреса, вартість, строк дії) прописуються в додатковій угоді до публічного основного договору? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповідями на запити №№ 964/2019, 987/2019, 989/2019 щодо закупівлі електричної енергії: * http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA Також, рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю": * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1826/2020Огляд:
Суть питання: Чи можливо укладати договір на розподіл електроенергії з ДТЕК, де істотні умови (кількість, адреса, вартість, строк дії) прописуються в додатковій угоді до публічного основного договору?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповідями на запити №№ 964/2019, 987/2019, 989/2019 щодо закупівлі електричної енергії:
Також, рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю":
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр пробації"
<b>
Тема розширена:</b> Укладення договору на розподіл електричної енергії
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Поясніть будь-ласка чи можливо викладати істотні умови договору в додатковій угоді? Так наприклад у ДТЕК договір на розподіл основний договір - публічний, а основні умови закупівлі кількість, адресу вартість строк дії вони прописують у додатковій угоді. Чи можливе проведення закупівлі з таким договором Бюджетній установі. Зразки договорів додаю. Закупівля проводитьсяпо в Дніпропетровській області я представник філії ДУ "Центр проьбації" в області та займаюсь підготовкую документів для проведення тендерної закупівлі. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1826/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA
При цьому питання укладення договорів про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06
"Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06