Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1926/2020
04.08.2020
Інше
Суть питання: Військова частина потребує термінової закупівлі ліків для військовослужбовця на суму до 300 тис. грн. Відкриті торги тривалі, а переговорна процедура, на думку запитувача, не підходить через відсутність надзвичайної ситуації. Потрібна консультація щодо можливих варіантів закупівлі у стислі терміни. Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі здійснюються згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019). 2. Замовник може застосувати одну з процедур, передбачених статтею 13 Закону. 3. За наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. 4. Якщо видатки є відшкодуванням (компенсацією) витрат і не передбачають придбання товарів, робіт і послуг згідно із Законом, то норми Закону не розповсюджуються. В такому випадку не потрібно планування закупівлі та оприлюднення звіту про договір.
Інше
Консультація № 1926/2020Огляд:
Суть питання:
Військова частина потребує термінової закупівлі ліків для військовослужбовця на суму до 300 тис. грн. Відкриті торги тривалі, а переговорна процедура, на думку запитувача, не підходить через відсутність надзвичайної ситуації. Потрібна консультація щодо можливих варіантів закупівлі у стислі терміни.
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі здійснюються згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019).
2. Замовник може застосувати одну з процедур, передбачених статтею 13 Закону.
3. За наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
4. Якщо видатки є відшкодуванням (компенсацією) витрат і не передбачають придбання товарів, робіт і послуг згідно із Законом, то норми Закону не розповсюджуються. В такому випадку не потрібно планування закупівлі та оприлюднення звіту про договір.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 3002 Національної гвардії України
<b>
Тема розширена:</b> Термінова закупівля ліків для військовослужбовця
<b>Суть питання:</b> В нашого військовослужбовця діагностували рідкісну хворобу, де потрібно значні кошти на лікування (до 300 тис.грн.). Зволікати не можна і дня. Яким чином має відбутись закупівля ліків у стислі терміни щоб було оперативне лікування ? Відкриті торги - по часу довго. Переговорна процедура передбачає надзвичайну ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин. ТЕЖ НЕ ПІДХОДИТЬ. Кошторис надійшов однією сумою.
<b>
Номер відповіді:</b> 1926/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у
частині другій
статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і
не передбачають придбання замовником
товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Консультація
№ 1927/2020
04.08.2020
Планування закупівель
Суть питання: Чи підпадають під дію Закону України "Про публічні закупівлі" кошти, отримані комунальним некомерційним підприємством від надання платних медичних послуг? Висновки/Відповідь: Якщо замовник у розумінні Закону здійснює придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, незалежно від джерела фінансування, керуючись вартісними межами. Закон не містить розмежування вартісних показників залежно від походження коштів. Підстава: * Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019); * Пункт 25 частини першої статті 1 Закону; * Стаття 3 Закону.
Планування закупівель
Консультація № 1927/2020Огляд:
Суть питання: Чи підпадають під дію Закону України "Про публічні закупівлі" кошти, отримані комунальним некомерційним підприємством від надання платних медичних послуг?
Висновки/Відповідь: Якщо замовник у розумінні Закону здійснює придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, незалежно від джерела фінансування, керуючись вартісними межами. Закон не містить розмежування вартісних показників залежно від походження коштів. Підстава:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Рожнятівська центральна районна лікарня" Рожнятівської районної ради
<b>
Тема розширена:</b> Сфера дії Закону
<b>Суть питання:</b> Комунальне некомерційне підприємство, яке забезпечує потреби територіальної громади, діяльність якого не здійснюється комерційній основі, надає медичні послуги. Підприємство отримує фінансування згідно програми медичних гарантій за укладеними договорами з НСЗУ. Крім того, надає платні медичні послуги.
Чи підпадають під сферу застосування Закону кошти, отримані від реалізації платних послуг.
<b>
Номер відповіді:</b> 1927/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Консультація
№ 1928/2020
04.08.2020
Планування закупівель
Суть питання: КП проводить закупівлі товарів для ремонтів. Вартість окремих закупівель невелика, але сумарно по четвертій цифрі ЄЗС наближається до 50 000 грн. Чи можна продовжувати закупівлі без використання електронної системи, якщо потреби передбачити неможливо? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання. Замість цього, Мінекономіки пропонує ознайомитися з відповідями на схожі питання, що містяться у запитах 366/2020 та 657/2020 за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA Також, Мінекономіки рекомендує використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Планування закупівель
Консультація № 1928/2020Огляд:
Суть питання: КП проводить закупівлі товарів для ремонтів. Вартість окремих закупівель невелика, але сумарно по четвертій цифрі ЄЗС наближається до 50 000 грн. Чи можна продовжувати закупівлі без використання електронної системи, якщо потреби передбачити неможливо?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало прямої відповіді на питання. Замість цього, Мінекономіки пропонує ознайомитися з відповідями на схожі питання, що містяться у запитах 366/2020 та 657/2020 за посиланнями:
Також, Мінекономіки рекомендує використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора"
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля товарів та послуг
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Ми комунальне підприємство, яке обслуговує багатоквартирні будинки. В процесі ведення діяльності постійно виникає потреба в придбанні тих чи інших товарів для виконання ремонтів (труби, запасні частини, вироби, інструменти, кріпильні матеріали і т.п.). Запланувати такі закупівлі на початку року неможливо тому, що вони повністю залежать від того, що вийшло з ладу в конкретний день. На початку року ми виходили з положення внесенням змін до річного плану і укладанням прямих договорів без використання електронної системи закупівель по кожному окремому випадку закупівлі та з подальшим оприлюдненням звіту про укладений договір (так як загальна вартість по тому чи іншому предмету закупівлі, який визначався по четвертій цифрі ЄЗС в річному плані не перевищувала 50 000 грн.).
Зараз в деяких випадках сумарна вартість всіх проведених закупівель по предмету закупівлі, зазначеному в річному плані і визначеному по четвертій цифрі ЄЗС наближається до граничної суми в 50 000 грн.
Згідно Закону після цього ми повинні проводити спрощену закупівлю. Але як кожен раз для закупівлі декількох метрів труби чи банки герметика чи десятка саморізів, дюбелів цвяхів і т.п. проводити спрощену процедуру (а в подальшому відкриті торги)? Як бути в таких випадках? Чи можемо ми і надалі проводити закупівлі без використання електронної системи як по новому предмету закупівлі зважаючи на те, що ці витрати передбачити (а отже і запланувати) не можливо? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 1928/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1914/2020
03.08.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1914/2020: Запит: Можливість укладення прямого договору після розірвання попереднього та використання ст. 3 ч. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" для додаткових аналогічних робіт. Суть питання: 1. Чи може замовник укласти прямий договір (до 20% від очікуваної вартості, 500 тис. грн) на послуги з використання техніки після розірвання попереднього договору, на період проведення нової процедури відкритих торгів, посилаючись на необхідність постійного надання послуг? 2. Чи може замовник скористатись ст. 3 ч. 7 Закону для закупівлі додаткових аналогічних робіт вартістю 700 тис. грн, якщо основний договір становить 20 млн. грн (поріг для замовника 5 млн. грн)? Висновки/Відповідь: * Відповідь стосовно закупівлі додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA * Щодо можливості укладення прямого договору після розірвання попереднього, Мінекономіки не надало чіткої відповіді, посилаючись лише на інформацію щодо додаткових робіт.
Планування закупівель
Консультація № 1914/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1914/2020
Запит: Можливість укладення прямого договору після розірвання попереднього та використання ст. 3 ч. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" для додаткових аналогічних робіт.
Суть питання:
1. Чи може замовник укласти прямий договір (до 20% від очікуваної вартості, 500 тис. грн) на послуги з використання техніки після розірвання попереднього договору, на період проведення нової процедури відкритих торгів, посилаючись на необхідність постійного надання послуг?
2. Чи може замовник скористатись ст. 3 ч. 7 Закону для закупівлі додаткових аналогічних робіт вартістю 700 тис. грн, якщо основний договір становить 20 млн. грн (поріг для замовника 5 млн. грн)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль"
<b>Суть питання:</b> Нами проведено торги до 19.04.2020р. Укладений договір на послуги з використання техніки. На підставі листа контрагента договір розірваний. Чи може замовник на період проведення нової процедури закупівлі відкритих торгів укласти прямий договір на суму не більше 20 відсотків, що становить 500 тис. грн, оскільки наданя данної послуги потрібно постійно. Чи може замовник скористатись ст. 3 част. 7 Закону України? Чи може замовник дану ст.3 част. 7 використати при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 1914/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Консультація
№ 1915/2020
03.08.2020
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1915/2020 (АТ "Криворізька теплоцентраль"): Суть питання: Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми та кількості робіт за прямим договором на капітальний ремонт електричного двигуна, укладеним у 2017 році, якщо це передбачено договором, але сума перевищує договірну? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) установлював правові засади закупівель. 2. Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553) щодо завершення процедур та виконання договорів. 3. Договірні відносини, що не є договором про закупівлю в розумінні Закону, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. 4. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Предмет закупівлі
Консультація № 1915/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1915/2020 (АТ "Криворізька теплоцентраль")
Суть питання:
Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми та кількості робіт за прямим договором на капітальний ремонт електричного двигуна, укладеним у 2017 році, якщо це передбачено договором, але сума перевищує договірну?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) установлював правові засади закупівель.
2. Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553) щодо завершення процедур та виконання договорів.
3. Договірні відносини, що не є договором про закупівлю в розумінні Закону, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
4. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль"
<b>Суть питання:</b> Замовником укладений прямий договір в 2017 році на капітальний ремонт електричного двигуна (насосне обладнання ТЕС). Строк дії договору до 31.12.2020р. Сума договору на рік 200 тис. грн. (кошториси надаються до договору по мірі виконання робіт). В червні 2020 року фірмі передано 6 двигунів на ремонт. Згідно виставленого рахунку сума перевищує договірну. Як бути замовнику.? Необхідно укладати додаткову угоду на збільшення суми, але за якою ст. закону? Договором передбачено внесення змін при внесені змін в обсяги і склад робіт, а також при виникнені потреби у ремонті додаткової кількості двигунів. Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми договору та кількості, оскільки це передбачено договором, договір укладений в 2017 році, прямий, та відповідно до Господ. Кодексу виконується до повного виконання сторонанми своїх зобовязань.
<b>
Номер відповіді:</b> 1915/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "
Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону
", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Консультація
№ 1916/2020
03.08.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 1916/2020 щодо застосування пп.1 п. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі": Суть питання: Чи потрібно вимагати від постачальника документи, які вимагались у спрощеній закупівлі, для оприлюднення звіту про договір, укладений без використання ЕСЗ, згідно пп.1 п. 7 ст. 3 Закону? Висновки/Відповідь: * Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) визначає засади закупівель. Див. також лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06). * Випадки застосування пп. 1 п. 7 ст. 3: Якщо двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, предмет закупівлі та вимоги до учасника не повинні відрізнятися від попередніх. * Інформація у звіті: Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Звіт повинен містити інформацію про постачальника (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону). * Вимоги до документів: Закон не передбачає обов'язкового надання постачальником документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Замовник самостійно оприлюднює звіт.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1916/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1916/2020 щодо застосування пп.1 п. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи потрібно вимагати від постачальника документи, які вимагались у спрощеній закупівлі, для оприлюднення звіту про договір, укладений без використання ЕСЗ, згідно пп.1 п. 7 ст. 3 Закону?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кагарлицька міська рада
<b>
Тема розширена:</b> Застосування пп.1 п.7 ст. 3
<b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити алгоритм дій стосовно застосування пп.1 п. 7 ст. 3, а саме: чи потрібно вимагати довідки, які вимагалися від учасників у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ.
<b>
Номер відповіді:</b> 1916/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Таким чином, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Законом не передбачено встановлення замовником вимог щодо надання постачальником товарів, (виконавцем робіт чи надавачем послуг) документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Консультація
№ 1917/2020
03.08.2020
Відкриті торги
Суть питання: Роз'яснення щодо відображення в номенклатурі закупівлі (ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуд та кухонне приладдя) великої кількості найменувань товарів (47). Чи потрібно вказувати всі найменування, чи достатньо загальної назви. Також питання щодо зазначення в номенклатурі моделей/марок або їх аналогів. Висновки/Відповідь: 1. Щодо зазначення номенклатури: Відповідно до пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, в електронній системі закупівель слід зазначати *кожну* номенклатурну позицію предмета закупівлі, тобто перелік конкретних найменувань товарів або послуг, що закуповуються. 2. Щодо зазначення моделей/марок: У тендерній документації, відповідно до статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, посилання на конкретну торговельну марку повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Відкриті торги
Консультація № 1917/2020Огляд:
Суть питання:
Роз'яснення щодо відображення в номенклатурі закупівлі (ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуд та кухонне приладдя) великої кількості найменувань товарів (47). Чи потрібно вказувати всі найменування, чи достатньо загальної назви. Також питання щодо зазначення в номенклатурі моделей/марок або їх аналогів.
Висновки/Відповідь:
1. Щодо зазначення номенклатури: Відповідно до пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, в електронній системі закупівель слід зазначати *кожну* номенклатурну позицію предмета закупівлі, тобто перелік конкретних найменувань товарів або послуг, що закуповуються.
2. Щодо зазначення моделей/марок: У тендерній документації, відповідно до статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, посилання на конкретну торговельну марку повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради
<b>
Тема розширена:</b> номенклатура товару
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. В зв'язку з дією наказів 708 та 1082 просимо надати роз'яснення з наступних питань.
1. Якщо необхідно провести закупку по ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуду та кухонного приладдя. Всього 47 найменувань. Як вірно зробити: заводити в номенклатурі всі 47 найменувань??? чи достатньо буде загальної назви закупівлі???
2. Якщо в технічних характеристиках прописано назва моделі/марки або аналог, то як це прописувати в номенклатурі???? по факту може бути інша модель ніж ми пропишемо в номенклатурі... Як вірно прописати предмет закупівлі в договорі, якщо в конкретній назві буде зазначені 10 найменувань обладнання що закуповується.... Та буде невідповідність оголошення-звіту та договору.
<b>
Номер відповіді:</b> 1917/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону
предмет закупівлі - товари
, роботи чи послуги,
що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі
або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Предмет закупівлі визначається
замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом,
із застосуванням Єдиного закупівельного словника
, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Разом з тим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі,
затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082
(далі – Порядок розміщення інформації) передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в
оголошення
, оприлюднення яких передбачено
Законом
, та
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі
в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з
Єдиним закупівельним словником
, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, на виконання пункту 14 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель зазначається кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів або послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 22 Закону, у разі необхідності посилання в тендерній документації на конкретну торговельну марку, таке посилання повинно бути обґрунтованим замовником та містити вираз “або еквівалент”.
Консультація
№ 1918/2020
03.08.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 1918/2020: Суть питання: Чи є порушенням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції до 19.09.2019), якщо при внесенні змін до тендерної документації (а саме, додатку 2), положення, які змінюються, не відображені у вигляді закреслених даних в електронній системі закупівель? Висновки/Відповідь: 1. Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції до 19.09.2019): * Зміни до тендерної документації повинні бути розміщені як нова редакція додатково до початкової редакції. * Замовник разом зі змінами оприлюднює перелік змін в окремому документі. * Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін. 2. Інформаційно-телекомунікаційна система “PROZORRO” є веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648), а ДП “ПРОЗОРРО” відповідає за його функціонування та наповнення. 3. З питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель рекомендовано звертатися до адміністратора системи – ДП “ПРОЗОРРО”. 4. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках.
Тендерна документація
Консультація № 1918/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1918/2020
Суть питання: Чи є порушенням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції до 19.09.2019), якщо при внесенні змін до тендерної документації (а саме, додатку 2), положення, які змінюються, не відображені у вигляді закреслених даних в електронній системі закупівель?
Висновки/Відповідь:
1. Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції до 19.09.2019):
* Зміни до тендерної документації повинні бути розміщені як нова редакція додатково до початкової редакції.
* Замовник разом зі змінами оприлюднює перелік змін в окремому документі.
* Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін.
2. Інформаційно-телекомунікаційна система “PROZORRO” є веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648), а ДП “ПРОЗОРРО” відповідає за його функціонування та наповнення.
3. З питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель рекомендовано звертатися до адміністратора системи – ДП “ПРОЗОРРО”.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників в конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП НАЕК Енергоатом
<b>
Тема розширена:</b> Внесення змін до тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Цікавить запитання з приводу внесення змін до тендерної документації за старою редакцією Закону. Якщо на веб-порталі Уповноваженого органу було оприлюднено нову редакцію тендерної документації, додаток 2 до тендерної документації та перелік змін, що вносяться до неї, проте положення додатку 2 до тендерної документації, до яких вносилися зміни, не відображені у вигляді закреслених даних, чи порушено вищезазначеним вимоги абзацу другого частини другої статті 23 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 1918/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації.
Так, відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1919/2020
03.08.2020
Планування закупівель
Суть питання: Порядок планування та проведення закупівлі періодичних видань на наступний рік, якщо в поточному році використовувалися прямі договори до 50 тис. грн, а в наступному році очікувана вартість буде вищою. Висновки/Відповідь: * Закупівлі здійснюються згідно з річним планом (частина перша статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Замовник самостійно планує закупівлі виходячи з потреб на рік. * Рекомендовано ознайомитися з роз'ясненням щодо застосування вартісних меж в запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 1919/2020Огляд:
Суть питання:
Порядок планування та проведення закупівлі періодичних видань на наступний рік, якщо в поточному році використовувалися прямі договори до 50 тис. грн, а в наступному році очікувана вартість буде вищою.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна
<b>Суть питання:</b> Виникло питання, пов'язане з закупівлею періодичних видань на наступний рік: в цьому році підписка не більше 50 т.грн, укладаємо прямі договори. А як планувати та проводити на наступний? Я так розумію, якщо плануємо і оголошуємо в цьому році, то сума більше 50 т.грн, то всі закупівлі по цьому коду після 19 квітня повинні б бути по спрощеній процедурі? Чи оскільки план наступного року, то просто проводимо або спрощену, або відкриті, виходячи із потреби наступного року? Або все треба робити на початку 2021 року?
<b>
Номер відповіді:</b> 1919/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Так, до річного плану включаються закупівлі, які замовник планує здійснити.
Поряд з цим зазначаємо, що планування закупівель здійснюється замовником самостійно виходячи із потреб на рік.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Консультація
№ 1920/2020
03.08.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №1920/2020 щодо ЦПХ: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (ЦПХ)? Чи є такий договір господарським? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що аналогічна відповідь вже надавалася у запиті 1455/2020, доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на питання, що могли вже надходити.
Планування закупівель
Консультація № 1920/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №1920/2020 щодо ЦПХ
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру (ЦПХ)? Чи є такий договір господарським?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що аналогічна відповідь вже надавалася у запиті 1455/2020, доступна за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук по розділу "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на питання, що могли вже надходити.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> ЦПХ
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону про публічні закупівлі договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Просимо надати відповідь чи поширюється дія Закону про публічні закупівлі на закупівлі, що здійснюються у фізичних осіб шляхом укладання угод цивільно правового характеру (ЦПХ)? І чи вважатиметься такий договір господарський договором?
<b>
Номер відповіді:</b> 1920/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1921/2020
03.08.2020
Інше
Суть питання: Чи може відрізнятися сума у звіті про результати проведення закупівель від ціни договору у випадку, коли ціна за одиницю товару після аукціону має декілька десяткових знаків, і загальна вартість договору зменшується при множенні ціни за одиницю на кількість товару? Висновки/Відповідь: Аналогічне питання розглянуто у запиті 1294/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 1921/2020Огляд:
Суть питання: Чи може відрізнятися сума у звіті про результати проведення закупівель від ціни договору у випадку, коли ціна за одиницю товару після аукціону має декілька десяткових знаків, і загальна вартість договору зменшується при множенні ціни за одиницю на кількість товару?
Висновки/Відповідь: Аналогічне питання розглянуто у запиті 1294/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТУ ССО у Луганській області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо зміни ціни договору
<b>Суть питання:</b> ДоБрого дня. У ч.4.ст.41 ЗУ"Про публічні закупівлі"визначені віпадки, коли ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме:
у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без
зменшення обсягів закупівлі.
Досить поширений випалок, коли у результаті аукціону пропозиція переможця за одиницю товару визначається у гривнях та копійках з декількома десятовими знаками(наприклад 25000грн- ціна пропозиції, кількіть товару-78од., ціна за од.-267,094грн.). Я так розумію, що одразу ж можна укласти договір на зменшену суму(267,09*78=24999,78грн).При реєстрації договору у органах ДКСУ казначеї перевіряють на відповідність звіту про результати проведення закупівель, який до речі формується системою автоматично, та ціни договору. Звіт сформується із ціною пропозиції переможця, а не зменшеною ціною. Питання: чи може відрізнятися у такому випадку сума звіту та ціна договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 1921/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічне за змістом питання розглянуто у запиті 1294/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
Консультація
№ 1912/2020
02.08.2020
Планування закупівель
Суть питання: Чи може Відділ освіти Покровської міської ради укласти прямий договір з КНП "Покровська клінічна ЛІЛ" на медичні огляди працівників на суму понад 500 тис. грн, враховуючи, що обидві організації належать одному власнику (Покровській міській раді), їхні баланси є частиною міського бюджету, а проведення відкритих торгів є недоцільним через відсутність інших виконавців послуг з необхідним обладнанням у місті? Чи застосовні в цьому випадку пп. 18 п. 5 ст. 3 або п. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на схоже питання вже надана у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Планування закупівель
Консультація № 1912/2020Огляд:
Суть питання:
Чи може Відділ освіти Покровської міської ради укласти прямий договір з КНП "Покровська клінічна ЛІЛ" на медичні огляди працівників на суму понад 500 тис. грн, враховуючи, що обидві організації належать одному власнику (Покровській міській раді), їхні баланси є частиною міського бюджету, а проведення відкритих торгів є недоцільним через відсутність інших виконавців послуг з необхідним обладнанням у місті? Чи застосовні в цьому випадку пп. 18 п. 5 ст. 3 або п. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на схоже питання вже надана у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальне неприбуткове підприємство "Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі, на які не поширюється дія Закону
<b>Суть питання:</b> Покровська міська рада є власником відділу освіти Покровської міської ради Донецької області (юридична особа) та КНП "Покровська клінічна ЛІЛ".
Відділ освіти потребує медичних послуг - медичний огляд працівників дошкільних та шкільних установ освіти міста. Єдиною лікарнею, яка діє на території міста та надає медичні послуги з медичного огляду є КНП "Покровська клінічна ЛІЛ".
Загальна вартість послуг, що потребує Відділ освіти, становить понад 500 тис.грн.
Чи є в такому випадку підстави для непроведення закупівель медичних послуг на підставі Закону та для укладання прямого договору з надання медичних послуг між Відділом освіти та КНП "Покровська клінічна ЛІЛ"?
Чи можна для таких випадків застосувати пп 18 пункту 5 ст. 3 Закону Про публічні закупівлі або п. 6 ст. 3 Закону Про публічні закупівлі.
Ще раз наголошую, що обидві юридичної особи належать одному власникові та їх баланси є складовою частиною міського бюджету Покровської міської ради.
Проведення ж торгів в такому випадку не може виявити інших виконавців послуг, в зв'язку із неможливістю та недоцільністю для медзакладів доставляти для надання виїзних медпослуг спеціального обладнання (флюорограф, рентген, гінекологічне крісло, гістероскоп та інше).
<b>
Номер відповіді:</b> 1912/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.