<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> складання тендерної документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи буде порушенням чинного законодавства, якщо Замовник у тендерній документації у розділі "Оцінка тендерної пропозиції" доповнив розділ наступним текстом: "За умови рівних цінових пропозицій тендерний комітет на своєму засідання визначає Переможця простою більшістю голосів за оцінкою якості поданих документів та технічними можливостями Учасника"? Дане доповнення здійснено у зв'язку з тим, що подібний випадок не урегульовано діючим законодавством <b> Номер відповіді:</b> 1859/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим пунктом 15 частини першої статті 1 Закону визначено, що найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція – тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі із врахуванням особливостей пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області? Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб? <b> Номер відповіді:</b> 1860/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку передбачено загальне визначення предмета закупівлі товарів і послуг, яке визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Отже, предмет закупівлі послуг з проведення спортивних заходів визначається відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у разі якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. В іншому випадку предмет закупівлі послуг визначається згідно  розділу І “Загальні положення” Порядку. Водночас оскільки відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220,  (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання та затверджує порядок складення календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання; Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, з питання взаємозв’язку Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України з Календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Румик Дмитро Васильович <b>Суть питання:</b> Доброго дня, 15.03.20 був укладений прямий договір (без застосування процедур закупівель) між бюджетною організацією та постачальником бензину (код 09130000-9) на суму 140,0 тис. грн. При цьому в плані закупівель передбачено 199 тис.грн. (по коду 09130000-9). Питання: станом на 27.08.20 існує додаткова потреба закупівлі бензину, чи можливо змінити істотну умову договору - збільшити суму діючого договору на 12 тис.грн., (договір укладений без процедури і не є договором про закупівлю в розумінні Закону, тому можливо змінити істотні умови)? Чи потрібно вже проводити спрощену закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1861/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями; https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАРКОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" <b> Тема розширена:</b> Щодо обрання коду предмета закупівлі за класифікатором <b>Суть питання:</b> Добрий день. У зв'язку з потребою виконання монтажних робіт з прокладання телекомунікаційних кабелів та налаштування телекомунікаційного обладнання (відеокамери, мікрофони, монітори, медичне обладнання приєднане до мережі Інтернет) виникла потреба у проведенні публічної закупівлі та оформленні тендерної документації. У вкладенні до запиту прикріплюємо фото типових робіт. Просимо надати роз'яснення щодо обрання коду предмета закупівлі. Заздалегідь вдячні за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 1864/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Дубровицький навчально-виховний комплекс "Ліцей-школа" Дубровицької районної ради рівненської області <b>Суть питання:</b> Добрий день. Під час виконання робіт з реконструкції виникли аналогічні додаткові роботи. Чи має право замовник використати переговорну процедуру. Цифри: договір підряду на 10 млн, переговорна процедура 2,4 млн. Якби це було завершення робіт, то сумніву не виникає. Але залишаються кошти в сумі 1,8 млн і проведене коригування проектно-кошторисної документації (вартість проекту з 26 млн стала 53 млн, додалися інші роботи). Чи можна ці аналогічні роботи виконати з використанням переговорної процедури, а далі оголосити відкриті торги на роботи, які викладені в коригуванні, хоча ці що на переговорну теж є в цьому коригуванні. <b> Номер відповіді:</b> 1865/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA При цьому замовник може застосувати переговорну  закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.

<b>Запит від:</b> Запит від Тірель Андрій Євгенійович <b> Тема розширена:</b> Неукладання договору про закупівлю у строк <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме: - Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації. - Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. - Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме: Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки: - Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ). - Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ). - Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки. Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ. - Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються. - Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ). - Розрахунки інших витрат. - При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни. Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів. При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ. Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом". Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів. Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника. Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута? <b> Номер відповіді:</b> 1866/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Бойко Мирослава Юріївна <b> Тема розширена:</b> закупівлі <b>Суть питання:</b> чи можна по одному договорі мати кілька кодів ДК? <b> Номер відповіді:</b> 1868/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від Выддыл освыти, культури, молоды та спорту Машывськоъ селищноъ ради <b> Тема розширена:</b> Який код обрати по закупывельному словнику <b>Суть питання:</b> Відділом освіти було укладено договір на виконання проекту по Реконструкції вуличного освітлення на території школи по коду 71320000-7, тепер будуть виконуватися роботи і необхідно укласти договір на авторський нагляд, по якому коду необхідно виставляти нагляд по коду 7124... чи по коду 7132, при чому по цьому об'єкту виконувся проекти по встановленню пожежної сигналізації (7132..) і вони більше 50 тисяч грн. чи потріюно проводити спрощену закупівлю? Чи можна використовувати код 7124 і укласти прямий договір? <b> Номер відповіді:</b> 1869/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 790/2020, 1733/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1666db2-36b3-4131-a13c-0eb0710b2196&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA При цьому відповідь щодо граничних меж міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від МОЗМ дніпровських водосховищ <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності укладення прямого договору у зв'язку з деякими обставинами <b>Суть питання:</b> Добрий день! Виникла потреба уточнення наступного питання. Під час проведення публічної закупівлі склалася наступна ситуація. Попередньо замовником була відмінена спрощена закупівля (на етапі визначення переможця) у зв’язку з підставою, передбаченою ч.1 п.17 ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" (відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт, послуг). Однак, виникла потреба у меншій кількості того ж самого предмету закупівлі(за тим же кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015). Відповідно, постає питання: чи має право замовник укласти прямий договір на закупівлю необхідної кількості того ж самого предмету закупівлі, зважаючи на те, що сума закупівлі буде меншою 50-ти тисяч? Якщо так, то чи є якісь часові обмеження (наприклад на кінець року і т.д.)? <b> Номер відповіді:</b> 1870/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас питання щодо застосування спрощених закупівель та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуті у листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" <b> Тема розширена:</b> Правильність вибору коду ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» для закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати роз’яснення стосовно наступної закупівлі. Для побудови «Інформаційної системи соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ"», Замовник - ПАТ "НСТУ" за грантові кошти має намір (за процедурою - відкриті торги) закупити інформаційну систему соціологічних досліджень у складі: (Планшети (10 шт), Телефони для ІР телефонії (15 шт), Контракт на міський багатоканальний номер на 15 каналів з 3-ма основними операторами (1 шт), Принтер-Сканер-Ксерокс (1 шт), Навушники з можливість підключення до стаціонарного телефону (15 шт), Телевізор (2 шт), Проектор (1 шт), Ноутбук (1 шт), ВЕБ-камера (2 шт), Проекційний екран (1 шт)); крім цього, для постійної та стабільної роботи до вказаної закупівлі буде включено послугу створення програмного забезпечення для функціонування комплексу, його впровадження, налаштування, тестування та обслуговування. З метою забезпечення сумісності та функціонування даної інформаційної системи ПАТ «НСТУ» планує включити до плану закупівлі та оголосити відкриті торги на дану закупівлю за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» –«ДК 021:2015: 48810000-9» - Інформаційні системи, а саме: Інформаційна система соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ". У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення чи правомірно буде застосовано тендерним комітетом ПАТ «НСТУ» код ДК 021:2015: 48810000-9 - Інформаційні системи - для закупівлі повного комплексу (з переліком обладнання) та послуг щодо його налаштування. В разі невірного застосування ПАТ «НСТУ» коду ДК 021:2015: 48810000-9» - Інформаційні системи, просимо зазначити код ДК 021:2015 який на вашу думку є правомірним для закупівлі Інформаційної системи соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ" (з переліком обладнання) та послуг щодо його налаштування. Дякуємо за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 1871/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Іркліївська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Порядок заміни уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Працюємо на е-тендері. Яким чином завершувати тендерні закупівлі іншою уповноваженою особою, розпочаті однією уповноваженою особою, яка пішла у відпустку чи на лікарняний? Через особистий кабінет УО, яка тимчасово заміняє, технічна можливість відсутня. <b> Номер відповіді:</b> 1838/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 678/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Запорізька спеціалізованат школа-інтернат "Козацький ліцей"Запорізької обласної ради"" <b> Тема розширена:</b> Перевірка ст. 17 у звязку з оголошенням про відключення доступу до ресурсів мінюсту через оновлення ПЗ <b>Суть питання:</b> Як підтверджувати Замовнику перевірку Учасника згідно ст.17, якщо з 07.08-16.08 доступ до ресурсів мінюсту буде відключено у звязку з зміною ПЗ, а у Замовника як раз буде проходить розгляд цінових пропозицій. <b> Номер відповіді:</b> 1839/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Разом з тим, замовник самостійно приймає відповідні рішення, необхідні для реалізації своїх функцій, дотримуючись принципів закупівель та мети Закону. При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства та  у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.