<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Вимоги ч. 3 ст. 16 Закону <b>Суть питання:</b> Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах. <b> Номер відповіді:</b> 1880/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЛЕНД.КОМ" <b> Тема розширена:</b> Стосовно оскарження <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано декількох учасників закупівлі до закінчення період оскарження присвоєно статус-"процедуру зупинено через скаргу". Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про визнання переможцем процедури закупівлі учасника. Суб'єкт оскарження, не погодився із прийнятим Замовником рішенням та оскаржив його в Антимонопольному комітеті України, на що у свою чергу отримав позитивний результат.Враховуючи вищевикладене, постає питання щодо розгляду тендерної пропозиції суб'єкта оскарження, та чи наявна можливість оскаржити суб'єкт , якщо його визнають переможцем. <b> Номер відповіді:</b> 1881/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. Повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення стосовно заключення договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель <b>Суть питання:</b> Керуючи нормами п.7.2. ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: - укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу; Враховуючи п.5 постанови КМУ від 25.11.1999 року №2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між замовником і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством, та п.56 Постанови Якщо переможець конкурсу з будь-яких причин не може безпосередньо здійснювати подальше розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації, за ним зберігається право на авторську участь у цій роботі або, за його згодою, на отримання відповідної авторської винагороди за використання його конкурсного проекту в порядку, встановленому законодавством. У разі якщо переможець конкурсу є фізична особа, з якою не можливо заключити договір, та у разі якщо дана особа передасть право на твір іншій організації, можемо ми заключити договір без використання спрощеної закупівлі, відповідно до п.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1882/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа , фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Даудов Віталій Олександрович <b> Тема розширена:</b> Щодо коректного визначення предмета закупівлі за кодом ДК <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо коректного визначення предмету закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника щодо закупівлі товару - паливні гранули (пелети) з деревини. З огляду на законодавчі та нормативні підстави, посилання на які наведено в доданому листі (файл pdf), вважаю, що при закупівлі товару «паливні гранули (пелети) з деревини» предмет закупівлі має бути визначений Замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, як: код за ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо - паливні гранули (пелети) з деревини, що повністю відповідає суті і предмету закупівлі. Додається файл - лист з обґрунтуванням. Наперед вдячний за роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1883/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" <b> Тема розширена:</b> Вимога щодо накладання КЕП до учасників-нерезидентів. <b>Суть питання:</b> Згідно з п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) посадової особи.Наразі механізм щодо можливості накладання електронних підписів, виданих в інших країнах, за інформацією, одержаною в телефонному режимі від представників електронних майданчиків, практично не реалізовано. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення, чи можливо, не порушуючи принцип недискримінації, встановити винятки щодо можливості нерезидентами при внесенні інформації в електронні поля та завантаженні документів не накладати КЕП/ЕЦП? <b> Номер відповіді:</b> 1884/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону). Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. При цьому відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему. Так, згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису. Отже, учасники  беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та подають тендерні пропозиції/пропозиції в порядку, визначеному Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НІДКОМ <b> Тема розширена:</b> Щодо перебігу та зупинення строків <b>Суть питання:</b> Виникло питання щодо перебігу та зупинення строків при підписанні договору після прийняття рішення АМКУ. Якщо 13.05.20 було прийнято рішення про підписання договору, 22.05.20 було подано скаргу до АМКУ та 12.06.20 було рішення АМКУ. З якої по яку дату товариство могло підписати договір? Якщо після розміщення скарги суб’єктом оскарження в системі скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом із реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Отже, датою початку розгляду скарги є 22.05.2020 р. Як передбачено ч. 8 ст. 18 Закону № 922, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 2 ст. 32 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Чи вважається 22.05 (день подання скарги) зупиненням перебігу строків, тобто з моменту прийняття рішення про підписання договору пройшло 9 чи 10 днів? Чи враховується 10 день, як день подання скарги? <b> Номер відповіді:</b> 1885/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. У свою чергу, строки укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель визначені частиною шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону. Поряд з цим частиною сімнадцятою статті 18 Закону визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕРВІС-ЦЕНТР» <b>Суть питання:</b> Замовник відхилив тендерну пропозицію Скаржника на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації). Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції. Окрім цього, у рішенням Колегії встановлено, що пропозиція Скаржника технічній специфікації тендерної документації Замовника. Замовник скасовує своє рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника та приймає рішення про відміну тендеру, обгрунтовуючи наступним "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі, викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби,відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі запропонованого обладнання". 1. Чи повинен замовник в протоколі про відміну тендеру обгрунтовувати та підтверджувати підстави відміни тендеру у зв'язку із відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг??? 2. Які обставини підпадають під регулювання норми пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг? 3. Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Якщо замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника із зазначених вище підстав. Чи може у такому випадку Замовник посилатися на обставини "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби" як підставу для відміни тендеру??? <b> Номер відповіді:</b> 1853/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону. Поряд з цим відповідно до частини сьомої статті 32 Закону у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Щодо питання 2 Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. Щодо питання 3 Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУДКСУ в Івано-Франківській області <b> Тема розширена:</b> Застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка чи правомірно заключений наступний договір. Розпорядник коштів розмістив в системі PROZORRO повідомлення про закупівлю послуг на залучення бюджетних коштів на надання соціальних послуг підтриманого проживання для осіб похилого віку та/або повнолітніх осіб з інвалідністю, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування («відкриті торги» ). У проекті договору було прописано, що сторони МОЖУТЬ встановити, що згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення за умови подання в цей час соціальної послуги підтриманого проживання. Двічі процедура відкритих торгів не відбулася ( 28.02.2020 року та 16.03.2020 року оскільки подавалось для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій). 17 квітня 2020 року проведено переговорну процедуру та 05.05.2020 року укладено договір. Де прописано пункту про МОЖЛИВІСТЬ застосування ч. 3 ст 631 ЦК України. Тепер розпорядник коштів має намір подати на реєстрацію акти виконаних робіт за січень-квітень 2020 року. Чи вправі розпорядник застосовувати до даного договору ч. 3 ст. 631 ЦК Україну. Також звертаємо увагу що розпорядник не заключив додаткову угоду про застосування цієї норми в договорі. <b> Номер відповіді:</b> 1854/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності». Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону). Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/). Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити: 1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»? 3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc⟨=uk-UA). <b> Номер відповіді:</b> 1855/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Новопсковська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть розібратися з питання визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про нього в електронній системі закупівель. Плануємо оголосити спрощену закупівлю на конверти. Згідно наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 предмет закупівлі визначаємо за 4 знаком ЄЗС (30190000-7 – Офісне устаткування та приладдя різне). Відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначаємо назву предмета закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі. Також під час внесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення зазначається назва товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, код товару ЄЗС, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. При заповненні електронної форми річного плану поля не відповідають ст. 4 Закону, тому ми при заповненні електронної форми додаємо сканований документ річного плану, який містить всі підпункти ч.2 ст 4 Закону. У цій сканованій формі міститься пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При заповненні електронної форми річного плану є окремі поля «конкретна назва предмета закупівлі» та «код відповідного класифікатора». Також при заповненні електронної форми оголошення про проведення спрощеної закупівлі є ці окремі поля, а згідно п.2 ч.3 ст.14 Закону один пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)» Питання 1: Чи у всіх цих випадках інформацію про предмет закупівлі зазначати однаково (наприклад: Конверти, код ДК 021:2015 – 30190000-7- Офісне устаткування та приладдя різне (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1) чи при заповненні електронних форм конкретну назву предмета закупівлі зазначати без кода по 4 знаку, бо є окреме поле для нього (наприклад: Конверти (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1)? <b> Номер відповіді:</b> 1856/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок). Разом з тим пунктом 14 Порядку передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення , оприлюднення яких передбачено Законом , та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, вимога щодо пункту 14 Порядку застосовується до закупівель у разі оприлюднення оголошення, передбачених  Законом та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення замовника про дискваліфікацію Учасника. <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано всіх учасників закупівлі до закінчення періоду оскарження присвоєно статус - "закупівля не відбулась". Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про відхилення пропозиції нашої компанії, яка була останнім учасником в закупівлі . Наше підприємство не погодилось із прийнятим Замовником рішенням та мало намір його оскаржити до Антимонопольного комітету України, проте не змогло реалізувати своє право на оскарження, зважаючи на те, що у зв'язку із дискваліфікацією всіх учасників закупівлі завантажити скаргу та додані до неї матеріали через електронний майданчик було не можливим в силу відсутності відповідної опції (технічної можливості). Проте, під час періоду оскаржень в системі було наявне поле з датою кінцевого строку оскаржень до АМКУ. Зважаючи на вищевикладене, просимо роз'яснити причину неможливості подання скарги на рішення Замовника про дискваліфікацію за умови, коли було дискваліфіковано всіх учасників, а також вказати будь-які інші можливі способи реалізації Учасником свого визначеного законом права. <b> Номер відповіді:</b> 1857/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Національний будинок органної та камерної музики України" <b> Тема розширена:</b> Поновлення строків укладання договору за результатами закупівлі; Відміна торгів <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла у суб’єкта запиту як замовника процедури закупівлі. Так, процедура закупівлі (відкриті торги) здійснюється суб’єктом запиту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції станом на 17 квітня 2020 року (дата оприлюднення оголошення). Учасником процедури закупівлі рішення замовника про визначення переможця торгів було оскаржено до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, рішенням якої в задоволені поданої скарги відмовлено. Вказану відмову учасник процедури закупівлі оскаржив до суду, подавши заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: заборонив продовжувати процедуру закупівлі, та зокрема, заборонив замовнику процедури закупівлі на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі. Внаслідок судової заборони, договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі у строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не було укладено. У зв’язку з вищевказаним, просимо надати наступні роз’яснення: 1). Чи поновлюються строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування судової заборони на укладання договору про закупівлю? Яким державним органом такі строки поновлюються? 2). Чи можливо укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі з пропущенням строків, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вини у такому пропущені не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі? 3). Якщо строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не поновлюються, або є не можливим укладення договору про закупівлю з пропущенням вище зазначених строків, чи може пропущення цих строків бути підставою для відміни торгів? Наприклад, відміна торгів з підстав, викладених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель)? Дякуємо за надані роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1858/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1099/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b1b1882-4a76-491c-8797-dc8bd428260c&lang=uk-UA