Новини Мінекономіки

×
Консультація № 1953/2020
07.08.2020
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи можна укласти 5 окремих договорів після двох невдалих спрощених закупівель, якщо в оголошенні було вказано 5 адрес поставки? Висновки/Відповідь: * Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019): * Можливість придбання товарів, робіт і послуг без застосування спрощених закупівель у випадку, визначеному пунктом 1 частини сьомої статті 3 Закону, розглянуто у запиті 1799/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA * Закон не обмежує можливості укладення одного чи декількох договорів при застосуванні пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону. * Слід враховувати мету Закону (ефективність, прозорість) та принципи закупівель (економія, ефективність, пропорційність, запобігання корупції).
Консультація № 1954/2020
07.08.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 1954/2020: Суть питання: Чи можна укласти прямий договір на 70 000 грн після двох невдалих спрощених закупівель, якщо є потреба додатково закупити той же товар/послугу за тим же кодом CPV на суму 10 000 грн? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019). 2. Питання придбання без спрощеної закупівлі (пункт 1 частини сьомої статті 3 Закону) розглянуто в запиті 1799/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA). 3. Питання виникнення додаткової потреби розглянуто у запиті 366/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA). 4. Заборонено ділити предмет закупівлі (частина десята статті 3 Закону) з метою уникнення відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Консультація № 1955/2020
07.08.2020
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 1955/2020: Суть питання: Чи можливо збільшити вартість договору про закупівлю послуг готельного обслуговування, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, у зв'язку з виникненням додаткової потреби через проведення позапланових заходів військового співробітництва? Висновки/Відповідь: Питання внесення змін до договору, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, розглянуто в листі Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
Консультація № 1956/2020
07.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1956/2020 щодо встановлення граничних розмірів закупівель: Суть питання: Чи відповідає Закон "Про публічні закупівлі" проєкту рішення міської ради щодо встановлення граничних розмірів закупівель товарів, робіт і послуг для контролю та економії. Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави та громад. * Сфера застосування Закону регулюється статтею 3 Закону. * При закупівлях до 50 тис. грн. замовник повинен дотримуватися принципів публічних закупівель згідно частини третьої статті 3 Закону та може використовувати електронну систему закупівель. * Якщо закупівлі до 50 тис. грн. проводяться без використання електронної системи, обов'язково оприлюднюється звіт про договір відповідно до статті 10 цього Закону. * Частиною п’ятою статті 3 Закону визначено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону. * Питання повноважень органів місцевого самоврядування регулюються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” та іншими нормативно-правовими актами. * Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо використання електронної системи не регулюються Законом.
Консультація № 1957/2020
07.08.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 1957/2020: Суть питання: Чи вважається помилкою завантаження на сайт замість договору його проєкту? Чи можна виправити помилку шляхом додаткової угоди та завантаження правильного договору? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає засади закупівель. * Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, регулює процедуру розміщення інформації. (пункти 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону) * Порядок не передбачає механізму виправлення технічних помилок. * Після оприлюднення інформації уповноважена особа/тендерний комітет може прийняти рішення про виправлення помилок шляхом оформлення протоколу. (стаття 11 Закону та пункт 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону) * З питання технічної реалізації виправлення помилки рекомендується звертатись до адміністратора електронної системи закупівель. (абзац четвертий пункту 2 Порядку)
Консультація № 1958/2020
07.08.2020
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 1958/2020 Суть питання: Чи можливо збільшити обсяг за договором (пальне), по якому в січні 2020 року оприлюднено звіт про укладений договір (до 90 000 грн), шляхом внесення змін до плану та додаткової угоди про збільшення ціни на 60 000 грн? Чи розповсюджується ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" на такі договори? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує звернутися до листа від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Консультація № 1959/2020
07.08.2020
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі періодичних видань: Суть питання: Як бюджетній установі здійснити передплату періодичних видань, якщо загальна сума перевищує 50 тис. грн? Чи потрібно проводити спрощену закупівлю? Чи можна зазначати конкретну назву видання? Висновки/Відповідь: 1. Щодо проведення спрощеної закупівлі: Якщо вартість закупівлі періодичних видань дорівнює або перевищує 50 тис. грн, але менша за вартість, встановлену у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", необхідно проводити спрощену закупівлю (пункт 28 частини першої статті 1 Закону). 2. Інформація, що зазначається в оголошенні: В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі обов'язково вказується назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти - по кожному лоту) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); умови оплати (частина третя статті 14 Закону, пункт 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082). Під час внесення інформації в електронні поля вказується назва та код товару/послуги згідно з Єдиним закупівельним словником. 3. Щодо зазначення конкретної назви видання: У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку, фірму тощо, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (абзац другий частини четвертої статті 14 Закону). 4. Щодо попередньої оплати: Розпорядники бюджетних коштів можуть передбачати попередню оплату періодичних видань на строк не більше 12 місяців (пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070).
Консультація № 1960/2020
07.08.2020
Інше
Суть питання: Чи є відшкодування працівнику коштів за товар, придбаний ним за власні кошти, закупівлею згідно із Законом № 922 та чи потрібно оприлюднювати звіт у такому випадку, включати закупівлю до річного плану та якщо документ датовано раніше, ніж авансовий звіт? Висновки/Відповідь: Якщо видатки замовником здійснюються саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), зокрема, в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Рекомендується ознайомитись з листом Мінекономіки від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Новина № 3304-04/49140-06
07.08.2020
Щодо порядку оскарження процедур закупівель
Мінекономіки надало роз'яснення щодо змін до порядку оскарження процедур закупівель у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, який введено в дію з 19.04.2020. Роз'яснення стосуються питань адміністратора електронної системи закупівель ДП "ПРОЗОРРО", плати за подання скарги та її повернення/перерахування до бюджету, оскарження рішень про відміну тендеру, строків розгляду скарги Антимонопольним комітетом України (АМКУ), долучення матеріалів до скарги, обов'язковості виконання рішень органу оскарження та відповідальності за їх невиконання. Зокрема, розмір плати за скаргу диференційовано та становить від 0,3% до 0,6% очікуваної вартості предмета закупівлі (але не менше 2/3 тис. грн та не більше 85/170 тис. грн. в залежності від предмету оскарження). Важливо враховувати, що оскарження процедур, розпочатих до 19.04.2020, здійснюється за старими правилами, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (яка втратить чинність 01.01.2021), а після цієї дати – за новими, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 292 “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження”. Строк розгляду скарги АМКУ зменшено до 10 робочих днів (з можливістю продовження до 20). Рішення АМКУ є обов'язковими для виконання і можуть бути оскаржені до суду протягом 30 днів. За невиконання рішення АМКУ передбачена адміністративна відповідальність (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Консультація № 1939/2020
06.08.2020
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 1939/2020 Суть питання: Чи може Уповноважена особа (УО) одноосібно здійснювати кваліфікацію учасників, затверджувати додаток до річного плану та тендерну документацію, якщо рішення про затвердження останньої було прийнято тендерним комітетом? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, чи може УО одноосібно приймати рішення, якщо попереднє рішення приймав тендерний комітет. Однак, виходячи з норм чинного законодавства у сфері публічних закупівель, слід враховувати наступне: * Згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", (далі - Закон) та з урахуванням обраної організаційної форми здійснення закупівель, УО приймає рішення самостійно в межах наданих їй повноважень. * Рішення комітету з конкурсних торгів мають рекомендаційний характер для Уповноваженої особи. * Проте, з метою уникнення спорів, рекомендується враховувати попередні рішення комітету, якщо вони не суперечать законодавству та інтересам замовника. * У випадку розбіжностей, УО повинна аргументувати свою позицію, посилаючись на відповідні норми Закону. * Відповідно до статті 11 Закону, організація та проведення процедур закупівель здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами). * Уповноважена особа (особи) здійснює організацію та проведення спрощених закупівель. * У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) або визначати уповноважену особу (осіб). Таким чином, УО має право приймати рішення одноосібно, але рекомендується враховувати попередні рішення комітету, якщо вони не суперечать законодавству та інтересам замовника, з метою забезпечення прозорості та уникнення можливих спорів.
Консультація № 1940/2020
06.08.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1940/2020: Суть питання: Чи можливо закупити товари у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю без застосування порядку проведення спрощених закупівель, якщо продаж товарів забезпечує потреби громадської організації лише частково та у підприємства відсутній кінцевий бенефіціарний власник? Висновки/Відповідь: Відповідь на схоже питання надано у запиті 1405/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA Рекомендовано попередньо користуватися пошуком відповідей на Інформаційному ресурсі.
Консультація № 1941/2020
06.08.2020
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 1941/2020): Суть питання: Чи може державна установа укласти прямий договір з підприємством громадської організації осіб з інвалідністю без застосування Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з п. 8 ч. 7 ст. 3, та які обґрунтування необхідні? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання вже надана у запиті № 1141/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c46aad88-6061-4761-92e2-1be3e171b4cb&lang=uk-UA Рекомендовано попередньо користуватися пошуком інформації у розділі "Консультації з питань закупівель".