<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «СЕРВІС-ЦЕНТР» <b>Суть питання:</b> Замовник відхилив тендерну пропозицію Скаржника на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації). Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції. Окрім цього, у рішенням Колегії встановлено, що пропозиція Скаржника технічній специфікації тендерної документації Замовника. Замовник скасовує своє рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника та приймає рішення про відміну тендеру, обгрунтовуючи наступним "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі, викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби,відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі запропонованого обладнання". 1. Чи повинен замовник в протоколі про відміну тендеру обгрунтовувати та підтверджувати підстави відміни тендеру у зв'язку із відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг??? 2. Які обставини підпадають під регулювання норми пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг? 3. Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Якщо замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника із зазначених вище підстав. Чи може у такому випадку Замовник посилатися на обставини "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби" як підставу для відміни тендеру??? <b> Номер відповіді:</b> 1853/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питання 1 Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону. Поряд з цим відповідно до частини сьомої статті 32 Закону у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Щодо питання 2 Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. Щодо питання 3 Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУДКСУ в Івано-Франківській області <b> Тема розширена:</b> Застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка чи правомірно заключений наступний договір. Розпорядник коштів розмістив в системі PROZORRO повідомлення про закупівлю послуг на залучення бюджетних коштів на надання соціальних послуг підтриманого проживання для осіб похилого віку та/або повнолітніх осіб з інвалідністю, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування («відкриті торги» ). У проекті договору було прописано, що сторони МОЖУТЬ встановити, що згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення за умови подання в цей час соціальної послуги підтриманого проживання. Двічі процедура відкритих торгів не відбулася ( 28.02.2020 року та 16.03.2020 року оскільки подавалось для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій). 17 квітня 2020 року проведено переговорну процедуру та 05.05.2020 року укладено договір. Де прописано пункту про МОЖЛИВІСТЬ застосування ч. 3 ст 631 ЦК України. Тепер розпорядник коштів має намір подати на реєстрацію акти виконаних робіт за січень-квітень 2020 року. Чи вправі розпорядник застосовувати до даного договору ч. 3 ст. 631 ЦК Україну. Також звертаємо увагу що розпорядник не заключив додаткову угоду про застосування цієї норми в договорі. <b> Номер відповіді:</b> 1854/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності». Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону). Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/). Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити: 1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»? 3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc⟨=uk-UA). <b> Номер відповіді:</b> 1855/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Новопсковська селищна рада <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть розібратися з питання визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про нього в електронній системі закупівель. Плануємо оголосити спрощену закупівлю на конверти. Згідно наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 предмет закупівлі визначаємо за 4 знаком ЄЗС (30190000-7 – Офісне устаткування та приладдя різне). Відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначаємо назву предмета закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі. Також під час внесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення зазначається назва товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, код товару ЄЗС, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. При заповненні електронної форми річного плану поля не відповідають ст. 4 Закону, тому ми при заповненні електронної форми додаємо сканований документ річного плану, який містить всі підпункти ч.2 ст 4 Закону. У цій сканованій формі міститься пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При заповненні електронної форми річного плану є окремі поля «конкретна назва предмета закупівлі» та «код відповідного класифікатора». Також при заповненні електронної форми оголошення про проведення спрощеної закупівлі є ці окремі поля, а згідно п.2 ч.3 ст.14 Закону один пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)» Питання 1: Чи у всіх цих випадках інформацію про предмет закупівлі зазначати однаково (наприклад: Конверти, код ДК 021:2015 – 30190000-7- Офісне устаткування та приладдя різне (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1) чи при заповненні електронних форм конкретну назву предмета закупівлі зазначати без кода по 4 знаку, бо є окреме поле для нього (наприклад: Конверти (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1)? <b> Номер відповіді:</b> 1856/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок). Разом з тим пунктом 14 Порядку передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення , оприлюднення яких передбачено Законом , та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, вимога щодо пункту 14 Порядку застосовується до закупівель у разі оприлюднення оголошення, передбачених  Законом та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення замовника про дискваліфікацію Учасника. <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано всіх учасників закупівлі до закінчення періоду оскарження присвоєно статус - "закупівля не відбулась". Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про відхилення пропозиції нашої компанії, яка була останнім учасником в закупівлі . Наше підприємство не погодилось із прийнятим Замовником рішенням та мало намір його оскаржити до Антимонопольного комітету України, проте не змогло реалізувати своє право на оскарження, зважаючи на те, що у зв'язку із дискваліфікацією всіх учасників закупівлі завантажити скаргу та додані до неї матеріали через електронний майданчик було не можливим в силу відсутності відповідної опції (технічної можливості). Проте, під час періоду оскаржень в системі було наявне поле з датою кінцевого строку оскаржень до АМКУ. Зважаючи на вищевикладене, просимо роз'яснити причину неможливості подання скарги на рішення Замовника про дискваліфікацію за умови, коли було дискваліфіковано всіх учасників, а також вказати будь-які інші можливі способи реалізації Учасником свого визначеного законом права. <b> Номер відповіді:</b> 1857/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Національний будинок органної та камерної музики України" <b> Тема розширена:</b> Поновлення строків укладання договору за результатами закупівлі; Відміна торгів <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла у суб’єкта запиту як замовника процедури закупівлі. Так, процедура закупівлі (відкриті торги) здійснюється суб’єктом запиту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції станом на 17 квітня 2020 року (дата оприлюднення оголошення). Учасником процедури закупівлі рішення замовника про визначення переможця торгів було оскаржено до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, рішенням якої в задоволені поданої скарги відмовлено. Вказану відмову учасник процедури закупівлі оскаржив до суду, подавши заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: заборонив продовжувати процедуру закупівлі, та зокрема, заборонив замовнику процедури закупівлі на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі. Внаслідок судової заборони, договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі у строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не було укладено. У зв’язку з вищевказаним, просимо надати наступні роз’яснення: 1). Чи поновлюються строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування судової заборони на укладання договору про закупівлю? Яким державним органом такі строки поновлюються? 2). Чи можливо укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі з пропущенням строків, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вини у такому пропущені не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі? 3). Якщо строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не поновлюються, або є не можливим укладення договору про закупівлю з пропущенням вище зазначених строків, чи може пропущення цих строків бути підставою для відміни торгів? Наприклад, відміна торгів з підстав, викладених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель)? Дякуємо за надані роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1858/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1099/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b1b1882-4a76-491c-8797-dc8bd428260c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> складання тендерної документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи буде порушенням чинного законодавства, якщо Замовник у тендерній документації у розділі "Оцінка тендерної пропозиції" доповнив розділ наступним текстом: "За умови рівних цінових пропозицій тендерний комітет на своєму засідання визначає Переможця простою більшістю голосів за оцінкою якості поданих документів та технічними можливостями Учасника"? Дане доповнення здійснено у зв'язку з тим, що подібний випадок не урегульовано діючим законодавством <b> Номер відповіді:</b> 1859/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим пунктом 15 частини першої статті 1 Закону визначено, що найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція – тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі із врахуванням особливостей пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області? Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб? <b> Номер відповіді:</b> 1860/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку передбачено загальне визначення предмета закупівлі товарів і послуг, яке визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. Отже, предмет закупівлі послуг з проведення спортивних заходів визначається відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у разі якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України. В іншому випадку предмет закупівлі послуг визначається згідно  розділу І “Загальні положення” Порядку. Водночас оскільки відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220,  (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання та затверджує порядок складення календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання; Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, з питання взаємозв’язку Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України з Календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Румик Дмитро Васильович <b>Суть питання:</b> Доброго дня, 15.03.20 був укладений прямий договір (без застосування процедур закупівель) між бюджетною організацією та постачальником бензину (код 09130000-9) на суму 140,0 тис. грн. При цьому в плані закупівель передбачено 199 тис.грн. (по коду 09130000-9). Питання: станом на 27.08.20 існує додаткова потреба закупівлі бензину, чи можливо змінити істотну умову договору - збільшити суму діючого договору на 12 тис.грн., (договір укладений без процедури і не є договором про закупівлю в розумінні Закону, тому можливо змінити істотні умови)? Чи потрібно вже проводити спрощену закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 1861/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями; https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАРКОЛОГІЧНИЙ ДИСПАНСЕР" <b> Тема розширена:</b> Щодо обрання коду предмета закупівлі за класифікатором <b>Суть питання:</b> Добрий день. У зв'язку з потребою виконання монтажних робіт з прокладання телекомунікаційних кабелів та налаштування телекомунікаційного обладнання (відеокамери, мікрофони, монітори, медичне обладнання приєднане до мережі Інтернет) виникла потреба у проведенні публічної закупівлі та оформленні тендерної документації. У вкладенні до запиту прикріплюємо фото типових робіт. Просимо надати роз'яснення щодо обрання коду предмета закупівлі. Заздалегідь вдячні за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 1864/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Дубровицький навчально-виховний комплекс "Ліцей-школа" Дубровицької районної ради рівненської області <b>Суть питання:</b> Добрий день. Під час виконання робіт з реконструкції виникли аналогічні додаткові роботи. Чи має право замовник використати переговорну процедуру. Цифри: договір підряду на 10 млн, переговорна процедура 2,4 млн. Якби це було завершення робіт, то сумніву не виникає. Але залишаються кошти в сумі 1,8 млн і проведене коригування проектно-кошторисної документації (вартість проекту з 26 млн стала 53 млн, додалися інші роботи). Чи можна ці аналогічні роботи виконати з використанням переговорної процедури, а далі оголосити відкриті торги на роботи, які викладені в коригуванні, хоча ці що на переговорну теж є в цьому коригуванні. <b> Номер відповіді:</b> 1865/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA При цьому замовник може застосувати переговорну  закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.

<b>Запит від:</b> Запит від Тірель Андрій Євгенійович <b> Тема розширена:</b> Неукладання договору про закупівлю у строк <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме: - Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації. - Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. - Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме: Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки: - Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ). - Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ). - Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки. Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ. - Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються. - Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ). - Розрахунки інших витрат. - При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни. Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів. При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ. Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом". Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів. Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника. Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута? <b> Номер відповіді:</b> 1866/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06