<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Замовником укладений прямий договір в 2017 році на капітальний ремонт електричного двигуна (насосне обладнання ТЕС). Строк дії договору до 31.12.2020р. Сума договору на рік 200 тис. грн. (кошториси надаються до договору по мірі виконання робіт). В червні 2020 року фірмі передано 6 двигунів на ремонт. Згідно виставленого рахунку сума перевищує договірну. Як бути замовнику.? Необхідно укладати додаткову угоду на збільшення суми, але за якою ст. закону? Договором передбачено внесення змін при внесені змін в обсяги і склад робіт, а також при виникнені потреби у ремонті додаткової кількості двигунів. Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми договору та кількості, оскільки це передбачено договором, договір укладений в 2017 році, прямий, та відповідно до Господ. Кодексу виконується до повного виконання сторонанми своїх зобовязань. <b> Номер відповіді:</b> 1915/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів. Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Кагарлицька міська рада <b> Тема розширена:</b> Застосування пп.1 п.7 ст. 3 <b>Суть питання:</b> Просимо роз'яснити алгоритм дій стосовно застосування пп.1 п. 7 ст. 3, а саме: чи потрібно вимагати довідки, які вимагалися від учасників у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ. <b> Номер відповіді:</b> 1916/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону. Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону). Таким чином, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Законом не передбачено встановлення замовником вимог щодо надання постачальником товарів, (виконавцем робіт чи надавачем послуг) документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради <b> Тема розширена:</b> номенклатура товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В зв'язку з дією наказів 708 та 1082 просимо надати роз'яснення з наступних питань. 1. Якщо необхідно провести закупку по ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуду та кухонного приладдя. Всього 47 найменувань. Як вірно зробити: заводити в номенклатурі всі 47 найменувань??? чи достатньо буде загальної назви закупівлі??? 2. Якщо в технічних характеристиках прописано назва моделі/марки або аналог, то як це прописувати в номенклатурі???? по факту може бути інша модель ніж ми пропишемо в номенклатурі... Як вірно прописати предмет закупівлі в договорі, якщо в конкретній назві буде зазначені 10 найменувань обладнання що закуповується.... Та буде невідповідність оголошення-звіту та договору. <b> Номер відповіді:</b> 1917/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари , роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника , затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Разом з тим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення , оприлюднення яких передбачено Законом , та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Отже, на виконання пункту 14 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель зазначається  кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів або послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі. Разом з тим, виходячи зі змісту статті 22 Закону, у разі необхідності посилання в тендерній документації  на конкретну торговельну  марку,  таке посилання повинно бути обґрунтованим замовником  та містити вираз “або еквівалент”.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП НАЕК Енергоатом <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до тендерної документації <b>Суть питання:</b> Цікавить запитання з приводу внесення змін до тендерної документації за старою редакцією Закону. Якщо на веб-порталі Уповноваженого органу було оприлюднено нову редакцію тендерної документації, додаток 2 до тендерної документації та перелік змін, що вносяться до неї, проте положення додатку 2 до тендерної документації, до яких вносилися зміни, не відображені у вигляді закреслених даних, чи порушено вищезазначеним вимоги абзацу другого частини другої статті 23 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1918/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. Так, відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b>Суть питання:</b> Виникло питання, пов'язане з закупівлею періодичних видань на наступний рік: в цьому році підписка не більше 50 т.грн, укладаємо прямі договори. А як планувати та проводити на наступний? Я так розумію, якщо плануємо і оголошуємо в цьому році, то сума більше 50 т.грн, то всі закупівлі по цьому коду після 19 квітня повинні б бути по спрощеній процедурі? Чи оскільки план наступного року, то просто проводимо або спрощену, або відкриті, виходячи із потреби наступного року? Або все треба робити на початку 2021 року? <b> Номер відповіді:</b> 1919/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Так, до річного плану включаються закупівлі, які замовник планує здійснити. Поряд з цим зазначаємо, що планування закупівель здійснюється замовником самостійно виходячи із потреб на рік. При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> ЦПХ <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону про публічні закупівлі договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Просимо надати відповідь чи поширюється дія Закону про публічні закупівлі на закупівлі, що здійснюються у фізичних осіб шляхом укладання угод цивільно правового характеру (ЦПХ)? І чи вважатиметься такий договір господарський договором? <b> Номер відповіді:</b> 1920/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТУ ССО у Луганській області <b> Тема розширена:</b> Щодо зміни ціни договору <b>Суть питання:</b> ДоБрого дня. У ч.4.ст.41 ЗУ"Про публічні закупівлі"визначені віпадки, коли ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме:  у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;  у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Досить поширений випалок, коли у результаті аукціону пропозиція переможця за одиницю товару визначається у гривнях та копійках з декількома десятовими знаками(наприклад 25000грн- ціна пропозиції, кількіть товару-78од., ціна за од.-267,094грн.). Я так розумію, що одразу ж можна укласти договір на зменшену суму(267,09*78=24999,78грн).При реєстрації договору у органах ДКСУ казначеї перевіряють на відповідність звіту про результати проведення закупівель, який до речі формується системою автоматично, та ціни договору. Звіт сформується із ціною пропозиції переможця, а не зменшеною ціною. Питання: чи може відрізнятися у такому випадку сума звіту та ціна договору? <b> Номер відповіді:</b> 1921/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічне за змістом питання розглянуто у запиті 1294/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне неприбуткове підприємство "Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування <b> Тема розширена:</b> Закупівлі, на які не поширюється дія Закону <b>Суть питання:</b> Покровська міська рада є власником відділу освіти Покровської міської ради Донецької області (юридична особа) та КНП "Покровська клінічна ЛІЛ". Відділ освіти потребує медичних послуг - медичний огляд працівників дошкільних та шкільних установ освіти міста. Єдиною лікарнею, яка діє на території міста та надає медичні послуги з медичного огляду є КНП "Покровська клінічна ЛІЛ". Загальна вартість послуг, що потребує Відділ освіти, становить понад 500 тис.грн. Чи є в такому випадку підстави для непроведення закупівель медичних послуг на підставі Закону та для укладання прямого договору з надання медичних послуг між Відділом освіти та КНП "Покровська клінічна ЛІЛ"? Чи можна для таких випадків застосувати пп 18 пункту 5 ст. 3 Закону Про публічні закупівлі або п. 6 ст. 3 Закону Про публічні закупівлі. Ще раз наголошую, що обидві юридичної особи належать одному власникові та їх баланси є складовою частиною міського бюджету Покровської міської ради. Проведення ж торгів в такому випадку не може виявити інших виконавців послуг, в зв'язку із неможливістю та недоцільністю для медзакладів доставляти для надання виїзних медпослуг спеціального обладнання (флюорограф, рентген, гінекологічне крісло, гістероскоп та інше). <b> Номер відповіді:</b> 1912/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Оператор Газотранспортної системи України <b> Тема розширена:</b> чи сумуються за кодом ДК неуспішні закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прохання надати роз'яснення щодо питання планування, а саме: 1. Річним планом закупівель заплановано придбання «Електродвигуни» (код ДК 021:2015 31110000-0) з очікуваною вартістю 110 000,00 грн. 2. Було розпочато спрощену закупівлю на 110 000,00 грн., котра не відбулася. 3. Виходячи з тех.вимог Prozorro, з одного плану можна створити лише одну закупівлю, тобто в кожної закупівлі має бути окремий ідентифікатор плану. У випадку, коли закупівля відміняється чи не успішна, план вважається використаним. Для проведення повторної процедури замовнику потрібно опублікувати новий план 4. Новий (повторний) рядок плану на закупівлю «Електродвигуни» (код ДК 021:2015 31110000-0) з очікуваною вартістю 110 000,00 грн. призведе до того, що загальна очікувана вартість по коду ДК у Замовника перевищує 200 000,00 грн. Підкажіть будь ласка, за яким принципом здійснювати закупівлю: повторно спрощену, так наявна потреба залишилася так ж сама, чи треба вже проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 1913/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АКВА ФАВОРИТ <b> Тема розширена:</b> Спрощені закупівлі <b>Суть питання:</b> При процедурі спрощеної закупівлі, Замовник відмовляється додати "або еквівалент" в технічну специфікацію. Що робити, це обмежує конкуренцію? <b> Номер відповіді:</b> 1899/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від  05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Отже, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може на будь-якому етапі процедури звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Довідково інформуємо, що учасники закупівель можуть залишати скарги та відгуки на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org, який має на меті об'єднати зусилля всіх зацікавлених сторін у закупівлях заради поліпшення якості їх проведення і дати всім охочим інструмент ефективного моніторингу.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Водоканал <b> Тема розширена:</b> Процедури без Прозорро <b>Суть питання:</b> Доброго дня, КП Водоканал був підписан договір постачання без проведення процедури закупівелі до вступу в дію нової редакції ЗУ Про публічні закупівлі (10.02.2020) на сумму 49900грн. Договір в системі небув опублікован. Чи маємо ми право збільшувати вартість цього договору до 100000грн., оскількі термін дії договору до 31.12.2020р.? Чи потрібно про це звітувати у системі прозорро . <b> Номер відповіді:</b> 1900/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 , розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 " Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону ", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів . Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Гунько Ганна Борисівна <b> Тема розширена:</b> Чи рахується перерозподіл коштів між КЕКВ новим предметом закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3302-06_29640-06 від 14.09.2016р. «Щодо планування закупівель» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Виходячи з вищевказаного, виникає запитання чи буде рахуватися перерозподіл коштів між КЕКВ, у разі виділення рішенням сесії (головним розпорядником коштів) новим предметом закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1901/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.