<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> двічі не відбулась спрощена закупівля <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за порогову вартість ( 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт), здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Виходячи з наведеного, мова не йде про умови поставки та суму закупівлі в бік зменшення, а отже вони, , можуть змінюватись? Чи можна при укладання прямого договору змінити умови доставки та зменшити суму закупівлі, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля через відсутність учасників? <b> Номер відповіді:</b> 1873/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті,  у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель  на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП «ШАХТА 1-3« НОВОГРОДІВСЬКА » <b> Тема розширена:</b> Использованные коды <b>Суть питання:</b> Здравствуйте, була зроблема процедура закупівлі за декількома кодами ЄДС до 19 квітня і використуваний звіт про договір про закупівлю без використання електроного майданчику на суму 49 000, наразі є потреба у закупівлі за тими самими кодами, яку процедуру закупілі треба використати зараз, якщо сума предмету закупівля була вибрана до 19 квітня*? <b> Номер відповіді:</b> 1874/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП «ШАХТА 1-3« НОВОГРОДІВСЬКА » <b> Тема розширена:</b> Коди ЄДС на різних постачальників? <b>Суть питання:</b> Добрий день, чи має замовник право брати один і той самий код ЄДС на різних постачальників, якщо буде проводитись звіт про договір про закупівлю без використання елктронного майданчику, а сума кожного із договорів буде 49 000 гривень?Дуже дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1875/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

<b>Запит від:</b> Запит від ПОКРОВСЬКЕ МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОБРОБУТ" <b> Тема розширена:</b> Завірена копія додаткової угоди <b>Суть питання:</b> Можливість оприлюднення завіреної копії додаткової угоди <b> Номер відповіді:</b> 1877/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Перелік інформації, яку має містити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю передбачено частиною восьмою статті 41 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ ОМСКТП Веснянської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Зміни в спрощеній закупівлі в період кваліфікації <b>Суть питання:</b> Відбулася спрощена процедура,після аукціону в період кваліфікації,учасник який надав найнижцу ціну оновив пакет документів у пропозиції( в період подачі пропозиції завантажив сертифікат якості який діяв до 2016 року,а після аукціону дозавантажив оновлений сертифікат який діє до 2022 року).Які наслідки таких дій? Чи буде правомірно визначити його переможцем?А якщо ні на що мені ссилаться під час його дискваліфікації? <b> Номер відповіді:</b> 1878/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 1621/2020 та 1797/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d1303cb2-fa2b-410e-951b-8bfafc910bae&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ee3def7-5d45-41f9-81d1-f4249827f565&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Берлет Олена Вікторівна <b>Суть питання:</b> Згідно пункту 7 статті 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж п`ять днів - у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Прошу надайте будь ласка роз`яснення що відноситься до поняття "нафтопродукти сирі", а також чи можно вважати та провести закупівлю за данною вимогою, якщо предмет закупівлі ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-92 Energy та дизельне паливо Energy)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1879/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому оскільки відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, з питань визначення поняття “нафтопродукти сирі” слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Вимоги ч. 3 ст. 16 Закону <b>Суть питання:</b> Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах. <b> Номер відповіді:</b> 1880/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЛЕНД.КОМ" <b> Тема розширена:</b> Стосовно оскарження <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю за результатами якої було дискваліфіковано декількох учасників закупівлі до закінчення період оскарження присвоєно статус-"процедуру зупинено через скаргу". Тендерним комітетом Замовника також було прийнято рішення про визнання переможцем процедури закупівлі учасника. Суб'єкт оскарження, не погодився із прийнятим Замовником рішенням та оскаржив його в Антимонопольному комітеті України, на що у свою чергу отримав позитивний результат.Враховуючи вищевикладене, постає питання щодо розгляду тендерної пропозиції суб'єкта оскарження, та чи наявна можливість оскаржити суб'єкт , якщо його визнають переможцем. <b> Номер відповіді:</b> 1881/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. Повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення стосовно заключення договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель <b>Суть питання:</b> Керуючи нормами п.7.2. ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: - укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу; Враховуючи п.5 постанови КМУ від 25.11.1999 року №2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між замовником і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством, та п.56 Постанови Якщо переможець конкурсу з будь-яких причин не може безпосередньо здійснювати подальше розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації, за ним зберігається право на авторську участь у цій роботі або, за його згодою, на отримання відповідної авторської винагороди за використання його конкурсного проекту в порядку, встановленому законодавством. У разі якщо переможець конкурсу є фізична особа, з якою не можливо заключити договір, та у разі якщо дана особа передасть право на твір іншій організації, можемо ми заключити договір без використання спрощеної закупівлі, відповідно до п.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1882/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа , фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа-підприємець Даудов Віталій Олександрович <b> Тема розширена:</b> Щодо коректного визначення предмета закупівлі за кодом ДК <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз’яснення щодо коректного визначення предмету закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника щодо закупівлі товару - паливні гранули (пелети) з деревини. З огляду на законодавчі та нормативні підстави, посилання на які наведено в доданому листі (файл pdf), вважаю, що при закупівлі товару «паливні гранули (пелети) з деревини» предмет закупівлі має бути визначений Замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, як: код за ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо - паливні гранули (пелети) з деревини, що повністю відповідає суті і предмету закупівлі. Додається файл - лист з обґрунтуванням. Наперед вдячний за роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 1883/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот" <b> Тема розширена:</b> Вимога щодо накладання КЕП до учасників-нерезидентів. <b>Суть питання:</b> Згідно з п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) посадової особи.Наразі механізм щодо можливості накладання електронних підписів, виданих в інших країнах, за інформацією, одержаною в телефонному режимі від представників електронних майданчиків, практично не реалізовано. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення, чи можливо, не порушуючи принцип недискримінації, встановити винятки щодо можливості нерезидентами при внесенні інформації в електронні поля та завантаженні документів не накладати КЕП/ЕЦП? <b> Номер відповіді:</b> 1884/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону). Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. При цьому відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему. Так, згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису. Отже, учасники  беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та подають тендерні пропозиції/пропозиції в порядку, визначеному Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НІДКОМ <b> Тема розширена:</b> Щодо перебігу та зупинення строків <b>Суть питання:</b> Виникло питання щодо перебігу та зупинення строків при підписанні договору після прийняття рішення АМКУ. Якщо 13.05.20 було прийнято рішення про підписання договору, 22.05.20 було подано скаргу до АМКУ та 12.06.20 було рішення АМКУ. З якої по яку дату товариство могло підписати договір? Якщо після розміщення скарги суб’єктом оскарження в системі скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом із реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Отже, датою початку розгляду скарги є 22.05.2020 р. Як передбачено ч. 8 ст. 18 Закону № 922, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 2 ст. 32 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Чи вважається 22.05 (день подання скарги) зупиненням перебігу строків, тобто з моменту прийняття рішення про підписання договору пройшло 9 чи 10 днів? Чи враховується 10 день, як день подання скарги? <b> Номер відповіді:</b> 1885/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання. У свою чергу, строки укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель визначені частиною шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону. Поряд з цим частиною сімнадцятою статті 18 Закону визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.