<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський окружний адміністративний суд <b> Тема розширена:</b> Порядок здійснення закупівель марок поштових <b>Суть питання:</b> Відповідно до відповіді Антимонопольного комітету України від 30.07.2020 №300-29/01-10574 "Про надання інформації щодо застосування переговорної процедури закупівлі" Акціонерне товариство "УКРПОШТА" станом на 30.06.2020 відсутнє у зведеному переліку суб'єктів природних монополій, а ринок з розповсюдження поштових марок є потенційно конкурентним. Разом з тим, дослідивши закупівлі поштових марок відповідно до даних веб-сайту "Prozorro", вбачається відсутність потенційно іншого постачальника поштових марок, позаяк всі наявні закупівлі здійснюються в постачальника - АТ "УКРПОШТА". Стаття 40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (із змінами), визначає підстави проведення переговорної процедури, серед яких - відсутність конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч.2 ст.40). Отже, виникає ситуація за якої АТ "Укрпошта" згідно із наведеної інформації не є монополістом, тому відсутні підстави застосувати переговорну процедуру, позаяк середовище є конкурентним. З іншої сторони, знайти іншого потенційного постачальника наразі не вбачається можливим. У Замовника постає необхідність здійснення закупівлі поштових марок, орієнтована вартість якої становить понад 200 тис. грн. Відтак, прошу роз'яснити, як діяти Замовнику у спірній ситуації з урахуванням наведеної інформації, зокрема: 1) проводити відкриті торги; 2) проводити переговорну процедуру. <b> Номер відповіді:</b> 1997/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Камишівський психоневрологічний інтернат <b> Тема розширена:</b> Чи вважати додатковими кошти, які не використані у звьязку із зменшенням обсягу закупівлі через тривалий час оскарження закупівлі. <b>Суть питання:</b> У грудні 2019 року нами були розпочаті відкриті торги на закупівлю продуктів харчування у 2020 році. Через тривале оскарження вибора переможця по закупівлі картоплі (відкриті торги) договір укладений на початку березня. Додатковою угодою зменшений обсяг закупівлі та відповідно сума договору зменшена. Чи можна Кошти,які залишилися не використаними після укладання договору вважати додатковини і використовувати для укладання договору без використання процедури закупівлі або спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1998/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовський Чеслав Чеславович <b> Тема розширена:</b> електронний підпис нерезидента <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі»: «3. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".» Відповідно до ч.1 Ст.14 Закону України "Про електронні довірчі послуги": «1. Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.» У той же час відповідно до п.24 Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації" "24. Підсистема верифікації відомостей щодо юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців забезпечує отримання та передачу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про Учасників публічних закупівель – нерезидентів. Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповіді на наступні запитання: - чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані повинен створювати та подавати за допомогою «електронного підпису» відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ? - чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані може створювати та подавати без застосування «електронного підпису» передбаченого відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ? <b> Номер відповіді:</b> 1999/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1884/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Слов'янська района державна адміністрація Донецької області <b> Тема розширена:</b> порядок прийняття рішення про відхилення пропозиції <b>Суть питання:</b> який порядок прийняття рішення про відхилення пропозиції учасника відкритих торгів у разі невиправлення таким учасником невідповідностей протягом 24 годин, які було надано? <b> Номер відповіді:</b> 1970/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Одночасно зазначаємо, що рішення уповноваженої особи або тендерного комітету  оформлюється протоколом. При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Новомиргородської РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи може Замовник в розумінні Закону "Про публічні закупівлі" звернутись до АМКУ чи Держаудитслужби з заявою про те, що під час кваліфікації переможця, йому стало відомо про те, що один з учасників подав підроблені сертифікати якості/відповідності та протоколи випробувань? <b> Номер відповіді:</b> 1971/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Отже, особа має право звернутися до правоохоронних органів, повноваження яких визначені  у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції? <b> Номер відповіді:</b> 1972/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі. Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ). Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький міський центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Через скільки днів можна укладати договір після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір при спрощеній закупівлі? <b>Суть питання:</b> Добрий день! Який період оскарження у спрощеній закупівлі після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір? Через скільки днів можна укладати договір? На майданчику Zakupki.Prom.ua після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір період оскарження два робочих дня. Разом з тим частиною 15 статті 14 «Спрощені закупівлі» встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Згідно з частиною 5 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Стаття 33 має посилання на процедуру закупівлі/спрощену закупівлю. Через такі різночитання прошу Вашого роз’яснення по цьому питанню. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1973/2020

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Галенко Л.І. <b>Суть питання:</b> якщо прописували в Edata процедура закупівлі: тендерна процедура не застосовується згідно статті 2 п.1 Закону України про публічні закупівлі, то зараз що прописувати? <b> Номер відповіді:</b> 1974/2020 <b> Відповідь:</b> Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”, адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів та затвердження форм, за якими надається інформація про заплановане і фактичне використання публічних коштів для оприлюднення, здійснюється суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Порядок адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до розпорядження КМУ від 14.09.2015 № 911-р “Деякі питання створення і функціонування єдиного веб-порталу використання публічних коштів” державну установу “Відкриті публічні фінанси”, що належить до сфери управління Міністерства фінансів України, уповноважено адмініструвати єдиний веб-портал використання публічних коштів. Ураховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному веб-порталі використання публічних коштів рекомендуємо звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якої належить функціонування зазначеного електронного інформаційного ресурсу.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Березанська міська лікарня Березанської міської ради" <b>Суть питання:</b> Звертаємося до Вас з проханням надати відповідь з наступного питання. В початковому договорі не встановлено порядку (формули,методики) розрахунку зміни ціни залежно від курсу іноземної валюти, а є лише посилання на таке право.Чи маємо ми можливість відповідно до законодавства внести зміни до договору в частині визначення порядку зміни ціни предмета закупівлі залежно від зміни курсу іноземної валюти додатковою угодою? <b> Номер відповіді:</b> 1976/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1300/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=613c2e4e-36ba-4e23-916a-cea03f95a795&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"НВП"Хімпродукт" <b>Суть питання:</b> Відкриті торги UA-2020-07-20-007005-b. В торгах приймало участь два учасника. Перший учасник не подав жодного документу на торги. Незважаючи на це, Замовник в 14год.29хв.10.08 завантажуе протокол №136,в якому визначае переможцем ТОВ"Артпостач" на підставі того, що документи від учасника були надіслані на електронну пошту Замовника і відображені у протоколі. І тільки у 17год.55хв.10.08 документи ТОВ"Артпостач"зявляються на майданчику. Питання: чи мае право Замовник на підставі вищевикладеного визначати переможцем ТОВ"Артпостач"? Чи мае перспективу звернення до АМКУ зі скаргою на підставі цих фактів? <b> Номер відповіді:</b> 1977/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «ОКТАВА» <b> Тема розширена:</b> Від якої ціни слід рахувати, межу коливання ціни, для зміни істотних умов договору <b>Суть питання:</b> Між ТОВ ВТФ «ОКТАВА» та КП «Попаснянський районний водоканал» за результатами проведення процедури закупівлі: ДК 021:2015: 09130000-9 — Нафта і дистиляти, ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-06-000377-b, укладено договір № 1205 від 20.07.2020 року про постачання бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива, згідно якого ціна бензину марки А - 92 (Євро) складає 14,83606 грн., а дизельного палива 14,70 грн.. Станом на 28.07.2020 року відбулося коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива на ринку, у зв’язку з чим ТОВ ВТФ «ОКТАВА» звернулося до Замовника з пропозицією збільшити ціну за договором, станом на 01.08.2020 року бензину марки А - 92 (Євро) на 16,30 грн., а дизельного палива 16,15 грн., проте, Замовник, надав згоду на збільшення ціни бензину марки А - 92 (Євро) лише на 15,10 грн., а дизельного палива лише на 14,98 грн., пояснюючи це тим, що коливання ціни бензину марки А - 92 (Євро) та дизельного палива з дати підписання договору, складає лише 1,9% по бензину марки А - 92 (Євро) та дизельному паливу. На думку ТОВ ВТФ «ОКТАВА», Замовником, для розрахунку не вірно взято середню ціну на ПММ у Луганській області, а саме, ціну на ПММ, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору. Враховуючи вище викладене, просимо надати консультацію, щодо того, від якої ціни слід рахувати, межу коливання ціни не більше ніж на 10 відсотків, від ціни укладеного договору № 1205 від 20.07.2020 року, або середньоринкової ціни, що склалася на внутрішньому ринку ПММ Луганської області, станом на дату підписання договору? <b> Номер відповіді:</b> 1978/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов . Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Отже, в залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору можуть змінювати визначену в договорі ціну за одиницю товару пропорційно зміні ціни такого товару на ринку у порядку, передбаченому  договором про закупівлю з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради <b>Суть питання:</b> Наша установа згідно Програми співфінансування робіт з ремонту багатоквартирних житлових будинків м. Хмельницького здійснює закупівлю відповідних робіт/послуг. Згідно зазначеної Програми фінансування за виконанні роботи здійснюється у відсотковому співідношенні (60/40; 80/20) коштів мешканців та місцевого бюджету. Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартість робіт складає 100 тис.грн., з яких частка мешканців - 60 тис. грн., а частка місцевого бюджету - 40 тис. грн. Чи необхідно у даному випадку провести процедуру закупівлі ? <b> Номер відповіді:</b> 1979/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.