<b>Запит від:</b> Запит від Баклажов Єгор Сергійович <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі (наказ 708 від 15.04.2020) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Таким чином Закон чітко зазначає, що предмет закупівлі визначається в межах єдиної процедури закупівлі, в якій можна взяти участь. Юридично, виходячи з зазначеного, ситуація коли замовник проводить відкриті торги на суми до 200 тис (3, 5, 10 …) не відповідає нормам Закону. Таким чином, якщо замовник з якихось причин змушений проводити декілька закупівель за одним кодом ДК, він повинен орієнтуватись у виборі процедури в залежності від очікуваної вартості конкретного предмета закупівлі (а не сумувати всі). Приклад: закупівлі відбуваються за одним кодом протягом року - 240 тис. проводимо відкриті торги, 60 тис. – спрощена, 25 тис. – звіт. Звісно це не повинно призводити до умисного поділу предмета. Чи вірні зазначені вище твердження. Прошу Вас надати конкретну зрозумілу відповідь без посилань на інші відповіді з цього питання. Заздалегідь вдячний! <b> Номер відповіді:</b> 1967/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані за умови дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону. Разом з тим аналогічні відповіді містяться у запитах 657/2020, 1251/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA При цьому  відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП <b>Суть питання:</b> обрий день. планується проведення закупівлі за процедурою відкритих торгів. предмет закупівлі - технічний та ремонт транспортних засобів. до разом з переліком послуг по ремонту (відповідно до сервісної книжки автомобіля) є перлік автозапчастин,які плануємо використовувати для ремонту. Чи дозволено проводити закупівлю послуг технічного огляду і ремонту автомобіля разом з запчастинами? як бути з кодом предмета закупівлі? він визначається один як для послуг з ремонту чи окремо для послуг і для запчастин? <b> Номер відповіді:</b> 1968/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1716//2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f82b80a2-2a35-4257-8b6a-9b2b1ce2826a&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Група компаній "Термоінжиніринг" <b> Тема розширена:</b> ст. 16 <b>Суть питання:</b> Шановний Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України У Вашій відповіді на запит 1649/2020 немає однозначної відповіді «Так» або «Ні» стосовно процедури відкритих торгів і ч.2 ст. 16. Зараз на практиці при здійсненні процедури закупівлі відкриті торги Замовник взастосовує в ОДНІЙ закупівлі ОДНОЧАСНО ВСІ 4 кваліфікаційні критерії із ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі». Проте в ст. 16 ч. 2 чітко вказано, що Замовник установлює ОДИН або ДЕКІЛЬКА З таких кваліфікаційних критеріїв. У ч.2 ст. 16 немає тексту, що Замовник у відкритих торгах може встановлювати в ОДНІЙ закупівлі відкритих торгів ОДНОЧАСНО ВСІ кваліфікаційні критерії. Тобто Замовник у відкритих торгах може із 4-х критерії вибрати 1 або декілька (2, 3), але ж не всі 4 одночасно. Надайте, будь ласка, чітке роз’яснення стосовно відкритих торгів і ситуації із застосуванням замовником кількості кваліфікаційних критеріїв одночасно в одній закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1969/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 1649/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b2204d46-ea24-4c1d-badc-5894e56a7704&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби <b> Тема розширена:</b> Спрощена закупівля не відбулася двічи <b>Суть питання:</b> Чи можна заключити 5 окремих договорів, якщо у оголошенні на спрощену закупівлю було вказано місце поставки 5 адрес, але закупівля двічі невідбулася. <b> Номер відповіді:</b> 1953/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Питання придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадку визначеному пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону розглянуто в запиті 1799/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA Водночас Закон не містить обмежень щодо можливості укладення одного чи кількох договорів у випадку застосування пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону. Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання корупційним діям і зловживанням.

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ВРЦСП" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка, якщо СЗ не відбулась двічі (на 70000 грн.) і ми як замовник будемо укладати прямий догові, але є ще потреба в закупівлі на суму 10000 грн за цим же кодом срv, якою процедурою проводити цю закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 1954/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Питання придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадку визначеному пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону розглянуто в запиті 1799/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління військового співробітництва і верифікації ЗС України <b> Тема розширена:</b> Внесення істотних змін до договору у бік збільшення загальної вартості договору <b>Суть питання:</b> Добрий день! Нами було проведено закупівлю послуг готельного обслуговування із розміщення іноземних делегацій (ДК 021:2015 55110000-4) на суму 170 тис.грн. (2 лоти - категорії готелю 3* і 5*) та укладено договір з переможцем (послуги фактично не надавалися), проте нещодавно нам було доведено інформацію щодо проведення у вересні - жовтні позапланових заходів військового співробітництва які передбачають додаткові витрати на оплату зазначених послуг на орієнтовну суму 50 тис.грн. Питання наступне? 1. Чи в праві ми вносити зміни до укладеного договору у бік збільшення його загальної вартості без порушення вимог чинного законодавства? 2. У разі неможливості збільшення вартості договору просимо надати роз'яснення щодо можливих варіантів вирішення зазначеного питання з урахуванням вимог законодавства. Будемо дуже вдячі за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 1955/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання внесення змін до договору, укладеному за результатами спрощеної закупівлі, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 " Щодо спрощених закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 Водночас питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Рубіжанська міська рада Луганської області <b> Тема розширена:</b> роз’яснення щодо дотримання законності проекту рішення Рубіжанської міської ради «Про встановлення граничних розмірів закупівель товарів, робіт і послуг» <b>Суть питання:</b> З метою контролю проведення закупівель товарів, робіт і послуг та отримання додаткової економії при здійсненні таких операцій за пропозицією депутатів Рубіжанської міської ради, розроблено проект рішення Рубіжанської міської ради «Про встановлення граничних розмірів закупівель товарів, робіт і послуг» (додається). Прошу надати роз’яснення щодо дотримання законності даного проекту рішення у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 1956/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Частиною п’ятою статті 3 Закону визначено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” та іншими нормативно-правовими актами. Поряд з цим, повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо використання електронної системи не є предметом регулювання Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №19" Кам'янської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, вважається помилкою , якщо помилково виложили на сайт вмісто договора проект договора. Але вказано номер договора. Можливо зробити додаткову згоду на виложити в новій редакції, До проекта договора підкрипити додаткову згоду та лист , та новий договір. <b> Номер відповіді:</b> 1957/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при оприлюдненні інформації про закупівлю. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа/тендерний комітету може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою або членами комітету, присутніми на його засіданні. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно абзацу четвертого пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.

<b>Запит від:</b> Запит від житлово-комунальне підприємство №7 <b> Тема розширена:</b> внесення змін до договору, щодо якого різміщений звіт <b>Суть питання:</b> В січні 2020 р оприлюднено звіт про укладений договір на суму 90 000 (пальне). Зараз виникла потреба у збільшення обсягу на 60 000. Чи можливо оприлюднити зміни до плану та додаткову угоду про збільшення ціни договору?? оскільки є розяснення що на договора по яких оприлюднено звіт про укладений договір не розповсюджується ст. 41 ЗУ? Буду вдячна! <b> Номер відповіді:</b> 1958/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> закупівля періодичних видань <b>Суть питання:</b> Відповідно до оновленої редакції Закону України "Про публічні закупівлі" 25.12.2015 р. № 922-VIII з 19.04.2020 р. закупівлі товарів, робіт і послуг вартістю від 50 тис. грн. до 200 тис. грн для товарів і послуг і 1, 5 млн. грн для робіт проводяться із застосуванням процедури спрощених закупівель, а допороговими відповідно вважаються закупівлі від 1 коп. до 50 тис. грн. Прошу роз’яснити: Як бюджетним установам здійснювати передплату періодичних видань, якщо загальна сума за передплату декількох видань перевищує 50 тис. грн? Чи потрібно проводити спрощену закупівлю? Чи можна зазначати конкретну назву видання, яке установа бажає передплатити? <b> Номер відповіді:</b> 1959/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість , що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються, зокрема назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); умови оплати. Поряд з цим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення , оприлюднення яких передбачено Законом , та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником , що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Водночас відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 14 Закону у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Крім того, зазначаємо, що питання попередньої оплати регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019  № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (далі – Постанова). Так, пунктом 1 Постанови передбачено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі, зокрема періодичних видань - на строк не більше 12 місяців. Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".

<b>Запит від:</b> Запит від Линник Людмила Володимирівна <b> Тема розширена:</b> авансовий звіт <b>Суть питання:</b> Прошу роз’яснити: 1) чи є закупівля товару працівником за власні кошти з подальшим відшкодуванням установою понесених ним витрат на підставі авансового звіту закупівлею у розумінні Закону № 922 та Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 р. № 10? 2) Чи потрібно оприлюднювати Звіт в такому разі? Включати таку закупівлю в річний план по факту та одразу оприлюднювати Звіт? А якщо документ датовано датою, раніщою, ніж працівник склав авансовий?. <b> Номер відповіді:</b> 1960/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 , розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

1. Щодо адміністратора 2. Щодо плати за подання скарги 3. Щодо повернення плати за скаргу суб'єкту оскарження 4. Щодо перерахування плати за скаргу до державного бюджету 5. Щодо оскарження рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі 6. Щодо неможливості у період оскарження відмінити тендер чи визнати його таким, що не відбувся, відмінити переговорну процедуру закупівлі 7. Щодо строків розгляду скарги органом оскарження 8. Щодо долучення до скарги матеріалів 9. Щодо обов’язковості виконання рішень органу оскарження 10. Щодо відповідальності за невиконання рішення органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження 11. Щодо відшкодування збитків суб'єкту оскарження через суд 12. Щодо права звернення суб'єкта оскарження звернення до суду --- Документ: 460c4dbe-eab7-40dc-ba10-bcc0fd2bba62.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо порядку оскарження процедур закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо змін до порядку оскарження процедур закупівель у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020 підготувало відповіді на найбільш актуальні питання, пов’язані з поданням та розглядом скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Цим Законом запроваджено низку нововведень, які у тому числі змінюють підходи до оскарження процедур закупівель. Так, одним із вагомих критеріїв відновлення справедливості для учасника як суб’єкта оскарження, у разі якщо замовник зловживає правом та дискримінує учасника, обмежує конкуренцію тощо, є повернення плати за скаргу, зокрема у ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-6Bp!О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/49140-06 від 07.08.2020 17:19:45 2 випадках прийняття рішення органом оскарження щодо задоволення або часткового задоволення скарг. Крім цього, змінено підхід до плати за скаргу. Замість фіксованої суми встановлена диференційована плата за скаргу в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі та підстави, яка оскаржується, зокрема умов процедури закупівлі або рішення/дії замовника. З метою унеможливлення маніпуляцій зі сторони учасника до замовника через подання скарги у Законі відсутня можливість відкликання скарги. За скаргою, яка внесена до реєстру скарг і до якої сформована реєстраційна картка, має прийматися відповідне рішення органом оскарження. Зміни відбулися також і щодо оплати за скаргу, оплатити яку можна в один з кількох способів, наприклад, через онлайн-банкінг, або через інтернет-банкінг, або у відділенні банку, тобто зручно для суб’єкта оскарження. При цьому електронною системою закупівель розраховується розмір плати автоматично. А на розгляд до органу оскарження надійдуть лише ті скарги, що оплачені суб’єктом оскарження. Також вирішено питання щодо оскарження за лотами, реєстраційні картки формуються окремо за кожним з них, завдяки чому замовник матиме змогу реалізувати в електронній системі закупівель рішення органу оскарження саме щодо оскаржуваного лота. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України. Згідно з частиною першою статті 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія). Рішення Колегії ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Порядок діяльності Колегії встановлюється відповідно до Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, якщо інше не встановлено цим Законом. 3 Рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Колегії. Суб’єкт оскарження, замовник мають право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, проголошується прилюдно. Тому, з питань, що виникають стосовно організації та проведення роботи Колегії необхідно звертатися до Антимонопольного комітету України. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі – суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону. У відповідності до частини сьомої статті 18 Закону розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 292 “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження” (далі – постанова № 292, Порядок). Звертаємо увагу, що пунктом 3 цієї постанови установлено, що під час проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих до введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114 - IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі – Закон № 114), розмір плати за подання скарги суб’єктом оскарження в органі оскарження визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (далі - постанова № 291). При цьому, 4 ураховуючи пункти 5 і 6 постанови, постанова № 291 втратить чинність з 1 січня 2021 року. Цей період наданий для завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114 — IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”, та реалізації права учасників на оскарження рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель до органу оскарження. Отже, оскарження процедур закупівель, що були розпочаті до 19.04.2020 здійснюється відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону № 114, а розмір плати встановлюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”. Оскарження процедур закупівель, що були розпочаті після 19.04.2020 здійснюється відповідно до нової редакції Закону, а розмір плати встановлюється згідно з постановою № 292. Щодо адміністратора Відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (адміністратор електронної системи закупівель) (далі - адміністратор). Адміністратор забезпечує відкриття окремого рахунка в банку, в якому державі належить 75 відсотків і більше статутного капіталу, для зарахування плати за скаргу через електронну систему закупівель, а також оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про реквізити рахунка для внесення плати за скаргу через електронну систему закупівель або інформацію про зміну таких реквізитів протягом одного робочого дня з дня внесення таких змін. Тому, з питань що стосуються технічної реалізації оскарження через електронну систему закупівель, а також отримання, повернення, зарахування плати за скаргу, необхідно звертатися до адміністратора. 5 Щодо плати за подання скарги Розмір плати за скаргу становить 0,3 % очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота) , але не менш як 2 тис. гривень та не більш як 85 тис. гривень у разі оскарження тендерної документації та 0,6 % очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота), але не менш як 3 тис. гривень та не більш як 170 тис. гривень, якщо оскаржуються прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника. При цьому сплатити за подання скарги можна або із застосуванням електронного платіжного засобу, або шляхом безготівкового переказу коштів з банківського рахунку суб’єкта оскарження. Сплачувати за скаргу необхідно завчасно, ураховуючи строки проведення міжбанківських переказів у відповідності до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутрішньобанківський переказ виконується в строк, що не може перевищувати двох операційних днів. Довідково: для зарахування плати за скаргу необхідно правильно заповнювати у платіжному документі інформацію про платника та/або призначення платежу, реквізити та ідентифікатор скарги. Завдяки, зокрема, ідентифікатору електронна система закупівель співставляє плату зі скаргою, щоб передати її на розгляд до органу оскарження. Це відбувається в автоматичному режимі. Щодо повернення плати за скаргу суб'єкту оскарження Плата за подання скарги повертається суб'єкту оскарження у випадках задоволення або часткового задоволення скарги, залишення скарги без розгляду або припинення її розгляду в разі усунення замовником порушень, зазначених в скарзі. Адміністратор перераховує плату за подання скарги суб’єкту оскарження протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження. Щодо перерахування плати за скаргу до державного бюджету Плата за подання скарги перераховується до державного бюджету у разі відмови в задоволенні скарги; залишення скарги без розгляду в разі, коли суб’єкт 6 оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; скарга не відповідає вимогам частин другої — п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону; до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з таких рішень; припинення розгляду скарги у разі, коли суб’єкт оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення або скарга не відповідає вимогам частин другої — п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону та зазначені обставини були встановлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду. Адміністратор перераховує плату за подання скарги до державного бюджету протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження. Щодо оскарження рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі Абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону установлено, що скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. З огляду на зазначене, суб’єкт оскарження має право оскаржити також рішення замовника про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі. Щодо неможливості у період оскарження відмінити тендер чи визнати його таким, що не відбувся, відмінити переговорну процедуру закупівлі Відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично 7 призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити в електронній системі закупівель підтвердження. Щодо строків розгляду скарги органом оскарження Згідно з частиною 14 статті 18 Закону строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів. Таким чином, новою редакцією Закону зменшено строк розгляду скарги органом оскарження з 15 робочих днів до 10 робочих днів, однак при цьому передбачено можливість встановити за потреби більш тривалий строк розгляду скарги. Щодо долучення до скарги матеріалів Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. Матеріали, які суб’єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані через електронну систему закупівель не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги постійно діючою адміністративною колегією (колегіями) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. 8 Щодо обов’язковості виконання рішень органу оскарження Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Щодо відповідальності за невиконання рішення органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо відшкодування збитків суб'єкту оскарження через суд Згідно з частиною 10 статті 18 Закону скарги щодо укладених договорів про закупівлю та їх недійсності відповідно до цього Закону, у тому числі вимоги про відшкодування збитків суб'єкту оскарження внаслідок порушення цього Закону, розглядаються в судовому порядку. Отже, цим Законом не регулюється питання відшкодування збитків суб'єкту оскарження. Щодо права звернення суб'єкта оскарження звернення до суду Відповідно до пункту 24 статті 18 Закону право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. 9 Виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Принагідно інформуємо, що Київською школою економіки розроблено та спільно з Мінекономіки опрацьовано інтерактивні схеми закупівель, зокрема, із відображенням процесу оскарження, які містяться за посиланням https://cep.kse.ua/scheme Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46