<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АФІНАЦЕНТР" <b> Тема розширена:</b> Графік виконання робіт <b>Суть питання:</b> В ТД була вимога надати графік виконання робіт, складений відповідно до чинних Державних будівельних норм. Срок виконання робіт згідно ТД до 30.12.2021 роки Ми в складі своєї ТП надали графік виконання робіт, проте він до 31.12.2020 року. Замовник відхилив нашу ТП. Чи правомірні дії замовника? <b> Номер відповіді:</b> 2012/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. У свою чергу, згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Так, зокрема абзацом другим пункту 2 частини першої статті 31 Закону визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АФІНАЦЕНТР" <b> Тема розширена:</b> Листи відгуки <b>Суть питання:</b> Надайте будь-ласка роз'яснення, майже в кожній ТД замовник вимагає на підтвердження аналогічного досвіду виконання робіт лист відгук від замовника з яким укладенний договір. Також в ТД є пункт в якому вказано, що, всі документи які видані учаснику іншими організаціями (підприємствами, установами) повинні бути сформованні не раніше дати оприлюднення оголошення. Підкажіть будь-ласка листи відгуки потрібно брати у замовника кожного разу новою датою? <b> Номер відповіді:</b> 2013/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Бондарук Яна Олександрівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня,якщо в тендерній документації прописано аналогічні договора за 5 років, закупівля оголошена 9.07.20 р, договір аналогічних від 22.07.15 року,подання пропозицій було до 8.08, чи буде дійсний договір аналогічний? <b> Номер відповіді:</b> 1987/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 671/2020 та 1489/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28ccbc67-ec7a-45c5-b816-765e1caf1a1f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> Усунення невідповідностей учасником протягом 24 годин <b>Суть питання:</b> Згідно з ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, ЩО ПОДАНІ НИМ У СВОЇЙ ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Виходячи зі змісту ч. 9 ст. 26 Закону учасник має право тільки виправляти невідповідності тільки у тих документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції. Тобто, наприклад, у складі тендерної пропозиції наданий договір оренди транспортного засобу без додатків, які є невід’ємною частиною цього договору, замовник вказує на таку невідповідність і учасник розміщує у систему ці додатки протягом 24 годин після вимоги замовника усунути порушення, а якщо ні договір ні додатки не надані у складі тендерної пропозиції, то додатково розмістити їх учасник не має права). А згідно з ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/АБО ПОДАННЯ ЯКИХ ВИМАГАЛОСЬ ТЕНДЕРНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Виходячи із змісту ч. 16 ст. 29 учасник може завантажити саме відсутні документи (наприклад, для підтвердження наявності у учасника транспортного засобу, замовник вимагає у учасника документи, які це підтверджують, а учасник такі документи не надав у складі тендерної пропозиції, але він може їх розмістити після розміщення замовником про усунення порушення). Відповідь на запит 800/2020 не містить роз’яснення щодо нашого питання, оскільки наше питання не стосується формальних (несуттєвих) помилок, а стосується прохання роз’яснити що саме є «невідповідністю» в розумінні Закону. Незрозуміло, що таке «невідповідність». Невідповідність це - відсутність частини документу та/або відсутність одного документа та/або відсутність всіх документів що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або що підтверджують права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Просимо пояснити, якщо якийсь документ (а не частина цього документу) що підтверджує відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або підтверджує права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю не був наданий у складі тендерної пропозиції, чи застосовується у такому випадку можливість усунути учасником це порушення протягом 24 годин? А якщо учасником ненаданий не якійсь один документ, а декілька документів або не наданий жоден з документів, зазначених в ч. 16 ст. 29 Закону, чи може замовник застосувати можливість усунути учасником такі порушення протягом 24 годин? <b> Номер відповіді:</b> 1988/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство автомобільних доріг України <b> Тема розширена:</b> відхилення пропозицій <b>Суть питання:</b> Просимо дати роз'яснення, чи відсутність документів, у складі тендерної пропозиції учасника на підтвердження кваліфікаційних вимог, які вимагалися тендерною документацією, надає право замовнику відхиляти таку пропозицію відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31, а саме - не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації без надання учаснику повідомлення з вимогою про усунення невідповідності в інформації та /або документах. <b> Номер відповіді:</b> 1989/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1562/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> У листі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 «Щодо застосування статті 17 Закону» в інформації щодо субпідрядників/співвиконавців зазначено, що «замовник в тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої статті 17 Закону за винятком пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці». Просимо пояснити, в якій формі (у формі довідки, наданої учасником в довільній формі, чи учасник повинен забезпечити надання довідок, наданих уповноваженими на це органами) замовник повинен вимагати підтвердження учасником відсутності таких підстав щодо субпідрядників/співвиконавців, враховуючі відсутність відкритих реєстрів, в яким можливо було б перевірити таку інформацію? <b> Номер відповіді:</b> 1990/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Крім цього, вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> Формальні помилки <b>Суть питання:</b> Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи є перелік формальних помилок, перерахований у зазначеному наказі, вичерпним? Чи може замовник у тендерній документації зазначати і інші формальні помилки, які не вказані у даному наказі? <b> Номер відповіді:</b> 1991/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок. Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок (далі – Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 “Про затвердження Переліку формальних помилок” (далі – Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998. Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення. Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов’язковим для органів виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від 8 ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВУЗОЛ УРЯДОВОГО ЗВ'ЯЗКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні умови <b>Суть питання:</b> Чи можна вважати дискримінаційною умову тендерної документації Замовника (спеціальний субєкт на якого покладені обовязки з охорони та територіальної оборони, що приймає участь в ООС та діє виключно в інтересах держави)за процедурою відкритих торгів, а саме: "Учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію про наявність у власності зарезервованої кількості товару для забезпечення потреб Замовника (з зазначенням місця зберігання)."? ПОЗИЦІЯ ЗАМОВНИКА: Дана умова була включена до вимог ТД з метою забезпечення неухильного, гарантованого, безперервного постачання(однією партією) товару що не буде залежити від зміни ціни на товар протягом терміну дії тендорної пропозиції та на момент укладання угоди та її виконання.Ця умова доцільна у звязку з обовязками що покладені державою на Замовника з метою їх суммлінного виконання. Також зазначаємо що Замовник вимагає лише підтвердження наявності у власності Учасника товару та місця його зберігання, вимог стосовно місць зберігання та власності на обєкти де зберігається товар, Замовник не зазначає, що надає можливість Учасникам навіть за відсутності обьектів для зберігання товару виконати відповідну умову щодо надання інформації про знаходження у власності Учасника товару що є предметом закупівлі (в обсягах закупівлі/тендерної пропозиції) та місце його зберігання, шляхом використання матеріально-технічної бази партнерів з якими співпрацюють Учасники. <b> Номер відповіді:</b> 1992/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Пєтухов Ілля Станіславиви <b> Тема розширена:</b> Визначення вартості предмета закупівлі протягом бюджетного року <b>Суть питання:</b> Якщо в обєкт будівництва (згідно зведеного кошторису) входять витрати : авторський нагляд ( 1350грн), технагляд (10 тис грн), експертиза( 2970грн), проектування (40тис), будівелно-монтажні роботи (170тис) Загальна вартість з усіма витатами,наприклад,складає 200тис, Як треба заключати договори? 1) Проектування (40тис менше 50тис) прямий договір, 2) Експертиза кошторисної документації ( 40тис+2970 менше 50тис) прямий договір 3) Договір СМР (170тис+ 2-а попередніх договри)- спрощена процедура-тендер 4) ТЕХНАГЛЯД (10тис менше 50тис),але в купі з попередніми договорами перебільшує 50 тис, що треба подавати на тендер цю послугу??? 5) Авторський нагляд (1350 менше 50тис)але в купі з попередніми договорами перебільшує 50 тис, що треба подавати на тендер цю послугу??? Дайте пояснення, щодо нових правил <b> Номер відповіді:</b> 1993/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району <b> Тема розширена:</b> ст. 18 Закону <b>Суть питання:</b> Просимо проконсультувати з наступного питання. Подана скарга, що стосуються прийнятих рішень замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників (у нашому випадку після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами проведення відкритих торгів). Згідно з ч. 17 ст. 18 Закону після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель … не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, …, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення ... крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 6 ст. 33 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Заборона вчиняти будь-які дії, крім усунення порушень, стосується замовників. Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Чи зупиняє скарга перебіг строків подання документів переможцем процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1994/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною шостою статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Водночас відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Разом з тим згідно з абзацом другим частини шостої статті 33 Закону у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється. Крім того, Законом встановлено заборону замовнику вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі під час оскарження процедури закупівлі. Тому, переможець процедури закупівлі надає замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені частиною шостою статті 17 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Лень Олег Степанович <b> Тема розширена:</b> об'єднання юридичних осіб <b>Суть питання:</b> Чи може бути учасником торгів об'єднання юридичних осіб без створення окремої юридичної особи, якщо об'єднання створено на території Євросоюзу по Європейському законодавству , учасниками є резиденти і нерезиденти України. <b> Номер відповіді:</b> 1995/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1496/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e9eb347-89de-434c-9db3-df4e45573f5b&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від фызична особа <b> Тема розширена:</b> Очыкувана вартість <b>Суть питання:</b> Добрий день! Будь ласка, підкажіть, договір був укладений 17 лютого, я правильно порахую індекс інфляції, якщо почну з березня, чи березень приймається за одиницю? (використовую метод закупівельних цін попередніх закупівель).Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1996/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону). Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти , зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни . Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін , у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. При цьому Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін затверджено наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519. З огляду на викладене, з питань розрахунку індексу споживчих цін пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.