<b>Запит від:</b> Запит від Арестова Наталя Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Член тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Відповідно до 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. Основними завданнями Мінекономіки забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель. Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації» (зі змінами) покладення на юридичну службу (крім юридичних служб місцевих держадміністрацій) обов’язків, що не належать або виходять за межі її компетенції, не допускається. Враховуючи вищевикладене, прошу роз’яснити чи може юрисконсульт бути членом тендерного комітету. <b> Номер відповіді:</b> 1946/2020

<b>Запит від:</b> Запит від спільне підприємство "Киїів-Захід" у формі товариства з обмеженою відповідальністю <b>Суть питання:</b> Яким конкретним документом (довідкою органу статистики чи /або довідкою торгово-промислової палати)підтверджується підстава для збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови,що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю ( п.2ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") Договір на поставку хлібобулочних виробів між виробником та бюджетною установою. Покупець для підписання додаткової угоди наполягає виключно на довідці торгово-промислової палати про середню ціну на товар. <b> Номер відповіді:</b> 1947/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1798/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6507242-9175-4129-b01a-7ad8a7ac18de&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Північна митниця Держмитслужби <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до договору 2014 року (діючого) з метою проведення розрахунків за надані послуги з відповідального зберігання товарів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати методологічну допомогу у вирішенні наступного питання. Існує діючий договір, який укладено у 2014 році "про надання послуг з відповідального зберігання товарів". Даний договір (відповідно до умов) щороку пролонговується на кожен наступний рік, додатковими угодами вносяться зміни в частині оплати. Відповідну додаткову угоду укладено у 2020 році. Після проведення розрахунків по дод. угоді в повному обсязі (з 28.04.2020) виникла потреба в збільшенні суми договору на 2020 рік. Відмовитись від отримання вказаних послуг не є можливим, майно продовжує знаходитись на відповідальному зберіганні підприємства. Після введення в дію змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.2020) дана послуга за сумою підлягає проведенню спрощеної процедури. На даний час проведено дві спрощені процедури, які не відбулися за відсутності пропозицій. Відповідно до Закону існує можливість укладення прямого договору. Але дія нового договору не може розповсюджуватись на відносини з 28.04.2020. Внесення змін до договору 2014 року не є можливим. Виникає питання сплати заборгованості за надані послуги у період з 28.04.2020 по дату укладення нового договору (за період проведення процедури). Просимо надати методологічну допомогу у вирішенні питання щодо сплати заборгованості за період з 28.04.2020 по дату укладення нового договору. <b> Номер відповіді:</b> 1948/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 946/2020 (питання 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП Корсунь - Шевченківський ЦПМСД Корсунь - Шевченківської райради <b> Тема розширена:</b> Укладення звіту про договір про закупівлю після розірвання договору по лоту укладеного за результатами відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Комунальним некомерційним підприємством було проведено відкриті торги з двома лотами по закупівлі деревини дров’яної непромислового призначення та було укладено договори за результатами їх проведення. По одному з лотів було проведено моніторинг Державною аудиторською службою в зв’язку з чим замовником було лише частково виконано договір по одному з лотів та через виявлені невідповідності при проведенні тендеру його розірвано. Виникає питання - чи може комунальне некомерційне підприємство укласти прямий договір без використання електронної системи закупівель шляхом укладення звіту про договір про закупівлю деревини дров’яної непромислового призначення на вивільнені кошти через розірваний частково виконаний договір про закупівлю по лоту з проведених відкритих торгів ? <b> Номер відповіді:</b> 1949/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA Поряд з цим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент будівництва та шляхового господпрства <b>Суть питання:</b> Замовником виконуються роботи з капітального ремонту об’єктів. Сума коштів для утримання служби замовника в зведеному кошторисному розрахунку перевищує 50 тис. грн., але не перевищує 1,5 мільйона грн. для робіт. У зв’язку з виробничою необхідністю замовником було прийнято рішення укласти договір з іншим підприємством на часткове виконання робіт, що відносяться до служби замовника, планова вартість цих робіт не перевищує 50 тис. грн. з урахуванням ПДВ. Просимо Вас надати роз’яснення, чи можливо укласти договір на часткове здійснення функцій замовника з іншим підприємством без використання електронної системи закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 1950/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП Івано-Франківської обласної ради "Централізована закупівельна організація Івано-Франківської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> оприлюднення рішення на веб-порталі Уповноваженого органу <b>Суть питання:</b> в який спосіб подати рішеня (сканокопію чи листом) про створення Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради "Централізована закупівельна організація Івано-Франківської обласної ради" ? <b> Номер відповіді:</b> 1951/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 14 особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018  № 1216 орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, подає адміністратору електронної системи закупівель таке рішення для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення та оприлюднює на своєму веб-сайті. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Поряд з цим інформуємо, що рішення можна направити до ДП “ПРОЗОРРО” за адресою: вулиця Бульварно-Кудрявська, 22, Київ, 02000.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування виключення згідно пункту 3 частини 7 статті 3 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу дати відповідь на такі питання щодо укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту три частини сім статті 3. Згідно із частиною сім статті 3 Закону : "7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із: "оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;" "розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника" У цих абзацах мова іде про тендерні процедури. Але у частині сім статті 3 мова іде про незастосування порядку проведення СПРОЩЕНИХ закупівель і вона обмежує вартість закупівлі пунктами 1 та 2 частини першої статті 3. Яким чином тоді правильно скористатися цими підставами у разі, якщо очікувана вартість тендеру на товар(або сума розірваного договору на закупівлю товару, наприклад, 2 мільйони гривень. 20 відсотків від 2 мільйонів гривень це 400 тисяч гривень. Договір можна заключити на всі 20 відсотків, тобто 400 тисяч гривень чи на суму не більше ніж 199,999 тисяч гривень? І чи можна застосувати ці абзаци як підставу для укладання договору без застосування електронної системи закупівель, якщо оскарження йде в суді на оцінку рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки пропозицій в спрощеної закупівлі або ж при розірванні договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі (з вини учасника) на строк, достатній для проведення нової спрощеної закупівлі? Дякую, якщо не залишете без уваги. <b> Номер відповіді:</b> 1952/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 820/2020 та 1776/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c72a34b-dec1-49db-9b91-629053a13c02&lang=uk-UA Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Харківський метрополітен" <b> Тема розширена:</b> Технічні,якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник вимагати від учасника на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик інші документи ніж маркування, протоколи випробувань чи сертифікати? <b> Номер відповіді:</b> 1929/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що за змістом питання міститься у запиті 1383/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d0c221ba-ea0d-422c-ad82-26b4eb80e146&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Тлумачення умов за наявності яких застосовується процедура передбачена п.5 ч.2 ст.40 Закону <b>Суть питання:</b> Департамент відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закону) є замовником. Відповідно до п. 1 Положення про департамент, департамент виконує функції замовника з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлового-комунального та соціального призначення. Під час будівництва зазначених об'єктів непоодинокі випадки, коли проєкти будівництва за різними обставинами зазнають коригувань. Через зазначені коригування в проєкті суттєво змінюються передбачені ним роботи, або виникають нові додаткові роботи, що не були передбачені первинним проєктом. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником може бути застосована як виняток переговорна процедура закупівлі у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. В згаданій статті наведені деякі умови проведення переговорної процедури: основний договір, загальна вартість додаткових робіт, стосовно яких у департаменту є наступні питання. 1)У зв'язку з тим, що Закон не містить визначення терміну – основний договір, тому є необхідність розтлумачити, що у розумінні Закону є основним договором, про який йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? Чи є можливість одночасного існування двох або більше основних договорів за одним тим самим об'єктом будівництва, у випадку закупівель додаткових робіт за процедурою відкритих торгів? Чи повинен бути основний договір таким що виконується на час проведення переговорів щодо закупівлі додаткових робіт до нього, чи припускається варіант переговорів також у випадку спливу терміну дії основного договору рік або два роки тому? 2)Розтлумачте, про яку загальну вартість додаткових робіт йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? 3)Чи можливе вдруге (втретє, вчетверте…) застосування переговорної процедури закупівель додаткових робіт у випадку, коли загальна сума робіт за першою (другою, третьою….) переговорною процедурою та очікуваною вартістю нових додаткових робіт не перевищують 50% від основного договору про закупівлю робіт? 4)Чи може бути підтвердженням наявності необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника простий запис про це в обґрунтуванні переговорної закупівлі у повідомленні про намір укласти договір, чи для цього необхідні експертні висновки? <b> Номер відповіді:</b> 1930/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт (по одному чи декількох договорах за результатами переговорної процедури закупівлі)  чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави. При цьому 50 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного основного (первинного) договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності). Поряд з цим замовник може провести декілька переговорних процедур  (у разі необхідності) за умови, якщо загальна вартість таких додаткових  робіт або послуг в цілому не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави. Водночас аналогічна відповідь щодо підтверджуючих документів під час проведення переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1224/2020  за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Галицька митниця Держмитслужби <b> Тема розширена:</b> повноваження на правло <b>Суть питання:</b> доброго дня, підкажіть чи можна вважати статут одним із документів, що підтверджує право підпису тендерної документації на повноваження особи? <b> Номер відповіді:</b> 1931/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 839/2017 та 427/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Чи може замовник використати ст.3 част. 7 при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. Чи невважається це як поділ предмета закупівлі на частини. Адже по коду сума буде 20,7 млн. грн. Тобто на 700 тис все ж таки необхідно проводити переговорну процедуру або розміщувати звіт про укладаня прямого договору!? Чи не буде застосування част. 7 ст. 3 вважатись контролюючими органами як порушення закону? <b> Номер відповіді:</b> 1932/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах 775/2020 та 1618/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20d6efe0-7897-427f-b432-8aab91870ab9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Український східний центр Олімпійської підготовки із зимових видів спорту" <b>Суть питання:</b> Були проводені торги на 180 тис. по послугам пов'язані зі спортом. Зараз з'явилась не заплановане фінансування ще на 80 тис. Як документально підтвердити, що це фінансування було не заплановане? <b> Номер відповіді:</b> 1933/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). При цьому відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом України (далі – БКУ) та не є предметом регулювання Закону. Так, визначення понять “бюджетне призначення”, “бюджетне асигнування” та  “бюджетне зобов'язання” наведено відповідно в пунктах 8, 6 та 7 частини першої статті 2 БКУ. Таким чином, здійсненню закупівель розпорядником бюджетних коштів у розумінні Закону передує визначення відповідних бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БКУ. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. З огляду на викладене, з питань щодо порядку визначення та документального оформлення бюджетних призначень та бюджетних асигнувань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.