Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2016/2020
13.08.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки щодо залучення субпідрядників: Суть питання: Чи може замовник заборонити учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців при встановленні кваліфікаційного критерію, як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, з огляду на положення частини 3 статті 16 Закону? Висновки/Відповідь: У відповіді надано загальну рекомендацію використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі для пошуку аналогічних питань та відповідей. Конкретної відповіді на поставлене питання не надано.
Тендерна документація
Консультація № 2016/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо залучення субпідрядників
Суть питання: Чи може замовник заборонити учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців при встановленні кваліфікаційного критерію, як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, з огляду на положення частини 3 статті 16 Закону?
Висновки/Відповідь:
У відповіді надано загальну рекомендацію використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі для пошуку аналогічних питань та відповідей. Конкретної відповіді на поставлене питання не надано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ " Укрзалізниця"
<b>
Тема розширена:</b> Дискримінація чи ні.
<b>Суть питання:</b> Питання в тому, чи можемо ми застосовуючи декалька критеріїв , заборонити учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців.
Тому що в ст 16 ч 3 написано якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Дуже буду вдячний за допомогу.
<b>
Номер відповіді:</b> 2016/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2000/2020
13.08.2020
Інше
Суть питання: Чи потрібно проводити спрощену закупівлю послуг Інтернету, якщо раніше договір укладався з "Укртелекомом" напряму, але з'явився інший провайдер, враховуючи, що "Укртелеком" провів власні волокна? Як діяти, якщо переможе інший учасник, який буде використовувати волокна "Укртелекому"? Висновки/Відповідь: Виходячи з наданої інформації, для визначення необхідності проведення закупівлі потрібно проаналізувати вартість послуг, які планується закупити. Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», необхідно проводити закупівлю відповідно до вимог цього Закону. Факт наявності іншого провайдера та використання інфраструктури "Укртелекому" не є підставою для укладення прямого договору, якщо немає інших законних підстав для цього. Вибір переможця здійснюється відповідно до критеріїв оцінки, визначених у тендерній документації.
Інше
Консультація № 2000/2020Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно проводити спрощену закупівлю послуг Інтернету, якщо раніше договір укладався з "Укртелекомом" напряму, але з'явився інший провайдер, враховуючи, що "Укртелеком" провів власні волокна? Як діяти, якщо переможе інший учасник, який буде використовувати волокна "Укртелекому"?
Висновки/Відповідь:
Виходячи з наданої інформації, для визначення необхідності проведення закупівлі потрібно проаналізувати вартість послуг, які планується закупити. Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», необхідно проводити закупівлю відповідно до вимог цього Закону. Факт наявності іншого провайдера та використання інфраструктури "Укртелекому" не є підставою для укладення прямого договору, якщо немає інших законних підстав для цього. Вибір переможця здійснюється відповідно до критеріїв оцінки, визначених у тендерній документації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Шараєнко Ірина Валеріївна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. З 2011 року ми працюємо з УКРТЕЛЕКОМОМ по прямому договору. На сьогоднішній день у нашому місті зявився ще один провайдер. Як правильно діяти втакій ситуації, нам потрібно буде знов на наступний рік заключати договір на надання послуг, проводити спрощену? Але ж, Укртелеком ставив нам свої волокна. Виходить, якщо виграє торги інший учасник, вони будуть надавати нам інтернет по чужих волокнах. Підскажіть будь ласка, як знайти вихід з цієї ситуації?
<b>
Номер відповіді:</b> 2000/2020
Консультація
№ 2001/2020
13.08.2020
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №2001/2020: Суть питання: Чи можна закупити послуги з встановлення захисного екрану для аварійних карнизів адмінбудівлі МЗС без застосування спрощених закупівель, згідно з п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки вказує, що на подібні питання вже надавались відповіді у запитах №1592/2020 та №1814/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. Посилання на відповіді: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=931090cb-bdb2-4138-8d89-b09252b7866c&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62c73b9e-a8c8-4b5c-b74b-a752568418ca&lang=uk-UA Також, рекомендує користуватися пошуком відповідей у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Планування закупівель
Консультація № 2001/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки №2001/2020
Суть питання: Чи можна закупити послуги з встановлення захисного екрану для аварійних карнизів адмінбудівлі МЗС без застосування спрощених закупівель, згідно з п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки вказує, що на подібні питання вже надавались відповіді у запитах №1592/2020 та №1814/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. Посилання на відповіді:
Також, рекомендує користуватися пошуком відповідей у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство закордонних справ України
<b>Суть питання:</b> Чи є аварійний стан карнизів адмінбудівлі МЗС (про що свідчить акт огляду технічного стану будівлі), яка наразі експлуатується, об'єктивною обставиною, яка надає право здійснити закупівлю послуг з встановлення захисного екрану без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту 3 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
(Інформуємо, що у 2019 році були виконані протиаварійні роботи по встановленню захисного екрану на період виготовлення проєктної документації для виконання реставраційного ремонту, але у зв'язку зі скороченням капітальних видатків на 2020 рік, реставраційний ремонт не виконано. Наразі, захисний екран під дією природних чинників рветься та потребує заміни з метою запобігання можливого травматизму людей внаслідок падіння відшарованої штукатурки та цегли).
<b>
Номер відповіді:</b> 2001/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 1592/2020 та 1814/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=931090cb-bdb2-4138-8d89-b09252b7866c&lang=uk-UA
та
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62c73b9e-a8c8-4b5c-b74b-a752568418ca&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2002/2020
13.08.2020
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 2002/2020: Суть питання: Чи потрібно перевіряти субпідрядника (20% від вартості пропозиції) згідно зі ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі" і яким чином це зробити, якщо надано лише інформаційну довідку? Висновки/Відповідь: 1. Перевірка субпідрядника: Згідно з частиною сьомою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), якщо учасник планує залучити субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (у випадку закупівлі робіт або послуг) для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям (частина третя статті 16 цього Закону), замовник зобов'язаний перевірити таких суб'єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону. Таким чином, замовник має перевіряти відповідність вимогам частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці, у разі якщо такий обсяг становить 20 та більше відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг. 2. Спосіб перевірки (за інформацією про субпідрядників): Див. лист Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Відкриті торги
Консультація № 2002/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2002/2020
Суть питання: Чи потрібно перевіряти субпідрядника (20% від вартості пропозиції) згідно зі ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі" і яким чином це зробити, якщо надано лише інформаційну довідку?
Висновки/Відповідь:
1. Перевірка субпідрядника: Згідно з частиною сьомою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), якщо учасник планує залучити субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (у випадку закупівлі робіт або послуг) для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям (частина третя статті 16 цього Закону), замовник зобов'язаний перевірити таких суб'єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону. Таким чином, замовник має перевіряти відповідність вимогам частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці, у разі якщо такий обсяг становить 20 та більше відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг.
2. Спосіб перевірки (за інформацією про субпідрядників): Див. лист Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Подільські будови
<b>
Тема розширена:</b> Залучення субпідрядника/співвиконавця в обсязі 20%
<b>Суть питання:</b> Учасник в складі пропозиції надає довідку про залучення субпідрядника в обсязі рівно 20% від вартості тендерної пропозиції.
Питання 1) Чи потрібно замовнику перевіряти субпідрядника/співвиконавця відповідно до Статті 17. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. а саме:"У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті."
Питання 2. Як що так то яким чином це зробити на практиці в разі якщо учасником подана тільки інформаційна довідка про залучення такого субпідрядника"?
<b>
Номер відповіді:</b> 2002/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сьомої статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців
в обсязі не менше ніж 20 відсотків
від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до
частини третьої
статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у
частині першій
цієї статті.
Отже, замовник встановлює вимоги щодо частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці, у разі якщо такий обсяг становить 20 та більше відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг.
Водночас відповідь на питання щодо інформації про субпідрядників/співвиконавців міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Консультація
№ 2003/2020
13.08.2020
Планування закупівель
Ок, зрозуміло. Ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати цивільно-правовий договір з фізичною особою про надання послуг в системі Prozorro? Висновки/Відповідь: Дивіться відповідь на аналогічне питання у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на поширені питання.
Планування закупівель
Консультація № 2003/2020Огляд:
Ок, зрозуміло. Ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати цивільно-правовий договір з фізичною особою про надання послуг в системі Prozorro?
Висновки/Відповідь:
Дивіться відповідь на аналогічне питання у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на поширені питання.
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати цивільно-правовий договір з фізичною особою про надання послуг в системі Prozorro?
Висновки/Відповідь:
Дивіться відповідь на аналогічне питання у запиті № 1455/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA. Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на поширені питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп"
<b>
Тема розширена:</b> Цивільно-правовий договір
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Ми укладаємо цивільно-правовий договір з фізичною ососбою про надання послуг. Чм потрібно його оприлюднювати в системі прозоро.
<b>
Номер відповіді:</b> 2003/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2004/2020
13.08.2020
Інше
Суть питання: Чи можуть дві уповноважені особи, кожна з яких відповідає за окремий вид закупівель (спрощені та переговорна процедура), заміняти одна одну на час відпустки/лікарняного, враховуючи вимоги статті 11 ч. 7 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо розмежування повноважень? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, міністерство посилається на наявність пошуку в розділі "Консультації з питань закупівель" та рекомендує самостійно знайти відповідь на аналогічне питання в базі консультацій.
Інше
Консультація № 2004/2020Огляд:
Суть питання: Чи можуть дві уповноважені особи, кожна з яких відповідає за окремий вид закупівель (спрощені та переговорна процедура), заміняти одна одну на час відпустки/лікарняного, враховуючи вимоги статті 11 ч. 7 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо розмежування повноважень?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, міністерство посилається на наявність пошуку в розділі "Консультації з питань закупівель" та рекомендує самостійно знайти відповідь на аналогічне питання в базі консультацій.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КПНЗ "Київська Мала академія наук учнівської молоді"
<b>
Тема розширена:</b> Розмежування повноважень двох уповноважених осіб
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, якщо в комунальному закладі призначено дві уповноважені особи (одна з них відповідає за спрощені закупівлі, а друга - за переговорну процедуру), чи можуть вони заміняти одна одну в тому випадку, коли хтось виходить у відпустку, перебуває на лікарняному тощо. Іншими типами процедур закупівель займається тендерний комітет. Чи не буде така ситуація суперечити статті 11 ч. 7 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме вимозі про розмежування повноважень у разі призначення двох уповноважених осіб?
<b>
Номер відповіді:</b> 2004/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
Консультація
№ 2005/2020
13.08.2020
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник проводити окрему процедуру закупівлі для кожної будівлі, враховуючи, що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва? Чи може замовник провести одну закупівлю для декількох об'єктів будівництва (з різними інвентарними номерами), наприклад, на "Проектно-вишукувальні роботи з обстеження технічного стану з видачею експертних висновків технічного стану об’єктів Підприємства"? Висновки/Відповідь: Мінекономіки звертає увагу на можливість пошуку інформації у розділі "Консультації з питань закупівель" та пропонує попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. Конкретної відповіді на питання не надано.
Предмет закупівлі
Консультація № 2005/2020Огляд:
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник проводити окрему процедуру закупівлі для кожної будівлі, враховуючи, що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва? Чи може замовник провести одну закупівлю для декількох об'єктів будівництва (з різними інвентарними номерами), наприклад, на "Проектно-вишукувальні роботи з обстеження технічного стану з видачею експертних висновків технічного стану об’єктів Підприємства"?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки звертає увагу на можливість пошуку інформації у розділі "Консультації з питань закупівель" та пропонує попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. Конкретної відповіді на питання не надано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт"
<b>Суть питання:</b> Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону Про публічні закупівлі за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Чи зобов’язаний замовник за кожною окремою будівлею проводити окрему процедуру закупівлі/закупівлі, враховуючи що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва (слово об’єкти визначено у множині).
Чи може замовник провести одну спрощену закупівлю/відкриті торги за декількома об’єктами будівництва (з декількома інвентарними номерами)? Наприклад закупівлю на «Проектно вишукувальні роботи з обстеження технічного стану з видачею експертних висновків технічного стану об’єктів Підприємства» (згідно до технічного завдання в переліку визначено порядка 10 об’єктів з різними інвентарними номерами).
<b>
Номер відповіді:</b> 2005/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2006/2020
13.08.2020
Планування закупівель
Суть питання: Як діяти замовнику (закладу освіти), який проводить закупівлю послуг з гарячого харчування, якщо переможець торгів може не виграти аукціон на оренду приміщення харчоблоку, необхідного для надання послуг, враховуючи зміни в ЗУ "Про оренду державного та комунального майна"? Висновки/Відповідь: 1. Закупівля послуг гарячого харчування регулюється Законом України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019). 2. Публічна закупівля - придбання товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 25 частини першої статті 1 Закону). 3. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону). 4. З питань, що стосуються оренди державного та комунального майна, рекомендовано звернутися до Фонду державного майна України, оскільки він є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері оренди, використання та відчуження державного майна (стаття 1 Закону України “Про Фонд державного майна України”).
Планування закупівель
Консультація № 2006/2020Огляд:
Суть питання:
Як діяти замовнику (закладу освіти), який проводить закупівлю послуг з гарячого харчування, якщо переможець торгів може не виграти аукціон на оренду приміщення харчоблоку, необхідного для надання послуг, враховуючи зміни в ЗУ "Про оренду державного та комунального майна"?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівля послуг гарячого харчування регулюється Законом України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019).
2. Публічна закупівля - придбання товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 25 частини першої статті 1 Закону).
3. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
4. З питань, що стосуються оренди державного та комунального майна, рекомендовано звернутися до Фонду державного майна України, оскільки він є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері оренди, використання та відчуження державного майна (стаття 1 Закону України “Про Фонд державного майна України”).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської ОДА
<b>Суть питання:</b> Закладами освіти області відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" проводяться закупівлі щодо послуг з гарячого харчування дітей. Переможець надавав послуги на орендованих площах закладів освіти на підставі договорів про безкоштовне користування приміщень харчоблоків. При цьому, у зв'язку зі змінами в ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами аукціону виключно в електронній торговій системі.
Як діяти замовнику в даному питанні через колізію чинного законодавства ? Адже переможець по торгам щодо надання послуг гарячого харчування може не стати переможцем аукціону на оренду площ харчоблоків.
<b>
Номер відповіді:</b> 2006/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України
” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері
приватизації
, оренди,
використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 2008/2020
13.08.2020
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№2008/2020): Суть питання: Роз'яснення щодо випадків обґрунтованої необхідності продовження строку укладання договору до 60 днів (згідно з ч. 6 ст. 33 Закону "Про публічні закупівлі"), особливостей оформлення рішення про продовження строку та розміщення в електронній системі закупівель. Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно визначає та обґрунтовує випадки "обґрунтованої необхідності" для продовження строку укладання договору до 60 днів (ч. 6 ст. 33 Закону "Про публічні закупівлі"), оскільки Закон не містить конкретного переліку. * Будь-яке рішення замовника (тендерного комітету або уповноваженої особи) оформлюється протоколом. * Інформацію про розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2008/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№2008/2020)
Суть питання:
Роз'яснення щодо випадків обґрунтованої необхідності продовження строку укладання договору до 60 днів (згідно з ч. 6 ст. 33 Закону "Про публічні закупівлі"), особливостей оформлення рішення про продовження строку та розміщення в електронній системі закупівель.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Київській області
<b>
Тема розширена:</b> Продовження строку для укладання договору до 60 днів
<b>Суть питання:</b> Частиною 6 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (наприклад – послуг).
Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятими і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення Замовника щодо подовження строку укладання договору до 60 днів?
Чи ці випадки носять виключний, обмежений характер, чи відносяться до прав і розуміння Замовника?
А також просимо роз’яснити, які є особливості оформлення рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів і порядку розміщення в електронній системі закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 2008/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх.
Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
При цьому відповідь на питання стосовно розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA
Консультація
№ 2009/2020
13.08.2020
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі управлінських послуг, пов'язаних з комп'ютерними технологіями.: Суть питання: Яким чином здійснити закупівлю управлінських послуг, пов'язаних з програмним забезпеченням документообігу (ДК 021:2015: 72510000-3), захищеним авторським правом, вартістю 180 000 грн: через переговорну процедуру (п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону) чи укладення прямого договору (п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону) без спрощеної закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Спрощена закупівля - це придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону (п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону). 3. У випадках, передбачених ч. 7 ст. 3 Закону, придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону. 4. Остаточне рішення щодо застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону приймає замовник самостійно.
Допорогові закупівлі
Консультація № 2009/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі управлінських послуг, пов'язаних з комп'ютерними технологіями.
Суть питання: Яким чином здійснити закупівлю управлінських послуг, пов'язаних з програмним забезпеченням документообігу (ДК 021:2015: 72510000-3), захищеним авторським правом, вартістю 180 000 грн: через переговорну процедуру (п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону) чи укладення прямого договору (п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону) без спрощеної закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Спрощена закупівля - це придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону (п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону).
3. У випадках, передбачених ч. 7 ст. 3 Закону, придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
4. Остаточне рішення щодо застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону приймає замовник самостійно.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство інфраструктури України
<b>
Тема розширена:</b> Необхідність визначитись з процедурою укладення договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Допоможіть розібратись з таким питанням.
Планується закупівля за ДК 021:2015 72510000-3 управлінських послуг , пов'язаних з комп'ютерними технологіями (управління програмним забезпеченням документообігу Замовника).
Захищене авторським правом (підтверджене документами).
Бюджет закупівлі 180 000.00 грн.
Яким способом проводити таку закупівлю?
1.Це переговорна процедура з одним учасником (власником інтелектуальних прав) по пункту 2 частини 2 статті 40 Закону (Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;)?
2. Або укладення прямого договору з розробником програмного забезпечення (власником інтелектуальних прав) без проведення спрощеної процедури по пункту 2 частини 7 статті 3 Закону (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 2009/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
У свою чергу, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Консультація
№ 2010/2020
13.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки щодо цивільно-правових угод та публічних закупівель: Суть питання: Чи підпадають цивільно-правові угоди з фізичними особами, оплачувані з фонду оплати праці комунального підприємства, під дію Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповіді на запит не надано. Рекомендовано самостійно здійснити пошук аналогічних питань та відповідей в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Інше
Консультація № 2010/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо цивільно-правових угод та публічних закупівель
Суть питання: Чи підпадають цивільно-правові угоди з фізичними особами, оплачувані з фонду оплати праці комунального підприємства, під дію Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на запит не надано. Рекомендовано самостійно здійснити пошук аналогічних питань та відповідей в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП " Троїцьке ТМО"
<b>
Тема розширена:</b> Цивільно- правові угоди
<b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство наймає для виконання певних робіт фізичну особу шляхом укладення цивільно-правової угоди, оплату за виконані роботи проводить з фонду оплати праці. Чи розповсюджується дія ЗУ " Про публічні закупівлі" на цивільно-правові угоди з фізичними особами у цьому разі?
<b>
Номер відповіді:</b> 2010/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2011/2020
13.08.2020
Планування закупівель
Ок, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можна відредагувати очікувану вартість закупівлі в річному плані на Prozorro, якщо вона не відповідає кошторисним призначенням? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання вже надана у запиті №1398/2020 та розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5608a0c8-ccdd-46db-a534-090c17f5b968&lang=uk-UA. Рекомендується користуватися пошуком на інформаційному ресурсі для пошуку відповідей на аналогічні питання.
Планування закупівель
Консультація № 2011/2020Огляд:
Ок, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи можна відредагувати очікувану вартість закупівлі в річному плані на Prozorro, якщо вона не відповідає кошторисним призначенням?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання вже надана у запиті №1398/2020 та розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5608a0c8-ccdd-46db-a534-090c17f5b968&lang=uk-UA. Рекомендується користуватися пошуком на інформаційному ресурсі для пошуку відповідей на аналогічні питання.
Суть питання:
Чи можна відредагувати очікувану вартість закупівлі в річному плані на Prozorro, якщо вона не відповідає кошторисним призначенням?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання вже надана у запиті №1398/2020 та розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5608a0c8-ccdd-46db-a534-090c17f5b968&lang=uk-UA. Рекомендується користуватися пошуком на інформаційному ресурсі для пошуку відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Вінтоняк Ольга Михайлівна
<b>Суть питання:</b> Добрий день!Якщо в річному плані закупівель зроблено помилку в очікуваній вартості закупівлі (не відповідає кошторисним призначенням). Чи правильно буде відредагувати в плані вартість на Прозорро?
<b>
Номер відповіді:</b> 2011/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1398/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5608a0c8-ccdd-46db-a534-090c17f5b968&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.