<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування виключення згідно пункту 3 частини 7 статті 3 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу дати відповідь на такі питання щодо укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту три частини сім статті 3. Згідно із частиною сім статті 3 Закону : "7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із: "оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;" "розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника" У цих абзацах мова іде про тендерні процедури. Але у частині сім статті 3 мова іде про незастосування порядку проведення СПРОЩЕНИХ закупівель і вона обмежує вартість закупівлі пунктами 1 та 2 частини першої статті 3. Яким чином тоді правильно скористатися цими підставами у разі, якщо очікувана вартість тендеру на товар(або сума розірваного договору на закупівлю товару, наприклад, 2 мільйони гривень. 20 відсотків від 2 мільйонів гривень це 400 тисяч гривень. Договір можна заключити на всі 20 відсотків, тобто 400 тисяч гривень чи на суму не більше ніж 199,999 тисяч гривень? І чи можна застосувати ці абзаци як підставу для укладання договору без застосування електронної системи закупівель, якщо оскарження йде в суді на оцінку рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки пропозицій в спрощеної закупівлі або ж при розірванні договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі (з вини учасника) на строк, достатній для проведення нової спрощеної закупівлі? Дякую, якщо не залишете без уваги. <b> Номер відповіді:</b> 1952/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 820/2020 та 1776/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c72a34b-dec1-49db-9b91-629053a13c02&lang=uk-UA Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Харківський метрополітен" <b> Тема розширена:</b> Технічні,якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник вимагати від учасника на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик інші документи ніж маркування, протоколи випробувань чи сертифікати? <b> Номер відповіді:</b> 1929/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що за змістом питання міститься у запиті 1383/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d0c221ba-ea0d-422c-ad82-26b4eb80e146&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Тлумачення умов за наявності яких застосовується процедура передбачена п.5 ч.2 ст.40 Закону <b>Суть питання:</b> Департамент відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закону) є замовником. Відповідно до п. 1 Положення про департамент, департамент виконує функції замовника з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлового-комунального та соціального призначення. Під час будівництва зазначених об'єктів непоодинокі випадки, коли проєкти будівництва за різними обставинами зазнають коригувань. Через зазначені коригування в проєкті суттєво змінюються передбачені ним роботи, або виникають нові додаткові роботи, що не були передбачені первинним проєктом. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником може бути застосована як виняток переговорна процедура закупівлі у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. В згаданій статті наведені деякі умови проведення переговорної процедури: основний договір, загальна вартість додаткових робіт, стосовно яких у департаменту є наступні питання. 1)У зв'язку з тим, що Закон не містить визначення терміну – основний договір, тому є необхідність розтлумачити, що у розумінні Закону є основним договором, про який йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? Чи є можливість одночасного існування двох або більше основних договорів за одним тим самим об'єктом будівництва, у випадку закупівель додаткових робіт за процедурою відкритих торгів? Чи повинен бути основний договір таким що виконується на час проведення переговорів щодо закупівлі додаткових робіт до нього, чи припускається варіант переговорів також у випадку спливу терміну дії основного договору рік або два роки тому? 2)Розтлумачте, про яку загальну вартість додаткових робіт йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? 3)Чи можливе вдруге (втретє, вчетверте…) застосування переговорної процедури закупівель додаткових робіт у випадку, коли загальна сума робіт за першою (другою, третьою….) переговорною процедурою та очікуваною вартістю нових додаткових робіт не перевищують 50% від основного договору про закупівлю робіт? 4)Чи може бути підтвердженням наявності необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника простий запис про це в обґрунтуванні переговорної закупівлі у повідомленні про намір укласти договір, чи для цього необхідні експертні висновки? <b> Номер відповіді:</b> 1930/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт (по одному чи декількох договорах за результатами переговорної процедури закупівлі)  чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави. При цьому 50 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного основного (первинного) договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності). Поряд з цим замовник може провести декілька переговорних процедур  (у разі необхідності) за умови, якщо загальна вартість таких додаткових  робіт або послуг в цілому не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави. Водночас аналогічна відповідь щодо підтверджуючих документів під час проведення переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1224/2020  за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Галицька митниця Держмитслужби <b> Тема розширена:</b> повноваження на правло <b>Суть питання:</b> доброго дня, підкажіть чи можна вважати статут одним із документів, що підтверджує право підпису тендерної документації на повноваження особи? <b> Номер відповіді:</b> 1931/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 839/2017 та 427/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Чи може замовник використати ст.3 част. 7 при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. Чи невважається це як поділ предмета закупівлі на частини. Адже по коду сума буде 20,7 млн. грн. Тобто на 700 тис все ж таки необхідно проводити переговорну процедуру або розміщувати звіт про укладаня прямого договору!? Чи не буде застосування част. 7 ст. 3 вважатись контролюючими органами як порушення закону? <b> Номер відповіді:</b> 1932/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах 775/2020 та 1618/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20d6efe0-7897-427f-b432-8aab91870ab9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Український східний центр Олімпійської підготовки із зимових видів спорту" <b>Суть питання:</b> Були проводені торги на 180 тис. по послугам пов'язані зі спортом. Зараз з'явилась не заплановане фінансування ще на 80 тис. Як документально підтвердити, що це фінансування було не заплановане? <b> Номер відповіді:</b> 1933/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). При цьому відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом України (далі – БКУ) та не є предметом регулювання Закону. Так, визначення понять “бюджетне призначення”, “бюджетне асигнування” та  “бюджетне зобов'язання” наведено відповідно в пунктах 8, 6 та 7 частини першої статті 2 БКУ. Таким чином, здійсненню закупівель розпорядником бюджетних коштів у розумінні Закону передує визначення відповідних бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БКУ. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. З огляду на викладене, з питань щодо порядку визначення та документального оформлення бюджетних призначень та бюджетних асигнувань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство енергетики України <b> Тема розширена:</b> Зміна плану, створення нового рядка плану <b>Суть питання:</b> Добрий день. В березні 2020р. був створений рядок плану на 2 000 000,00 грн.з ПДВ на ремонт та технічне обслуговування офісної техніки. Закупівля не оголошувалася (відсутнє фінансування). На сьогодні є сума до 50 000,00 на дану послугу. Нам потрібно відкорегувати цей рядок плану на конткретну суму чи створити новий? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 1934/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ" <b>Суть питання:</b> Чи не заборонено законодавством України участь компанії в тендері на будівництво об'єкту, якщо до цього ця ж компанія виступала в ролі генерального проектувальника по даному об'єкту за окермим тендером на проектування? <b> Номер відповіді:</b> 1936/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону недискримінація учасників та рівне ставлення до них визначено одним з принципів здійснення публічних закупівель. Так, учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частини друга та третя статті 5 Закону). У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Сервісний центр закладів освіти" Василівської районної ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури для закупівлі послуг їдалень <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник, як виняток застосувати переговорну процедуру для закупівлі послуг їдалень на додаткові кошти іншої субвенції для збільшення вартості харчування одного учня, що надійшли в середині бюджетного року, обгрунтовуючи застосування переговорної процедури абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції) або п. 5 ч. 1 ст. 40 (додаткові послуги в того самого постачальника) адже приміщення їдальні одне і його за умовами попередньої закупівлі на навчальний рік займає підприємець? <b> Номер відповіді:</b> 1937/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1044/2020, 843/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=254944c0-d454-4cfd-9228-b1fce0fbb05e&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA Разом з тим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв5" <b> Тема розширена:</b> Роз`яснення щодо ч.9 ст.26 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Як що учасник торгів не подав будь-який документ у своій тендерній пропозиції згідно тендерной документації Замовника, на період кваліфікації пропозиції учасника згідно ч.9 ст. 26 ЗУ "Про публічні закупівлі" Учасник має право завантажити через електронну систему закупівель відсутній документ? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1938/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Клімович Олександр Олександрович <b> Тема розширена:</b> Унесення інформації в окремі електронні поля відповідно до п. 14 Наказ Мінекономрозвитку № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> 17 липня 2020 року набув чинності Наказ Мінекономрозвитку № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі - Порядок). Відповідно до пункту 14 цього Порядку зазначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Разом з тим слід зазначити, що Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі не узгоджується з інформацією, оприлюднення якої передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції. Прошу надати розяснення, чи розроблений функціонал та чи існує наразі можливість щодо унесення інформації саме в окремі електронні поля, як це передбачено Порядком. Заздалегідь вдячний. <b> Номер відповіді:</b> 1922/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство (також є замовником в розумінні Закону) перемогло на торгах, уклало з виконавчим органом міської ради договір про надання послуг/виконання робіт. Для виконання таких договорів комунальному підприємству необхідно придбати матеріали. Чи потрібно комунальному підприємству проводити процедури закупівель для придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання зазначених договорів? На нашу думку, внаслідок проведення у такому випадку комунальним підприємством процедур закупівель будуть затягнуті строки надання послуг/виконання робіт, що недопустимо у кінці бюджетного року. В листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” відсутня інформація саме щодо такої ситуації. <b> Номер відповіді:</b> 1923/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA