Новини Мінекономіки
Консультація
№ 800/2020
12.08.2020
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки щодо усунення невідповідностей учасником протягом 24 годин (№1988/2020): Суть питання: Роз'яснення щодо можливості виправлення учасником відсутності певних документів (а не частин документів) у тендерній пропозиції протягом 24 годин відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), враховуючи положення ч. 16 ст. 29 Закону. Чи може учасник завантажити відсутні документи, які вимагалися тендерною документацією, але не були надані у складі тендерної пропозиції, в межах 24-годинного терміну? Висновки/Відповідь: Відповіді по суті питання не надано. Запропоновано скористатися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель". Згадані положення Закону України "Про публічні закупівлі": * ч. 9 ст. 26 Закону * ч. 16 ст. 29 Закону
Відкриті торги
Консультація № 800/2020Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо усунення невідповідностей учасником протягом 24 годин (№1988/2020)
Суть питання: Роз'яснення щодо можливості виправлення учасником відсутності певних документів (а не частин документів) у тендерній пропозиції протягом 24 годин відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), враховуючи положення ч. 16 ст. 29 Закону. Чи може учасник завантажити відсутні документи, які вимагалися тендерною документацією, але не були надані у складі тендерної пропозиції, в межах 24-годинного терміну?
Висновки/Відповідь:
Відповіді по суті питання не надано. Запропоновано скористатися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель".
Згадані положення Закону України "Про публічні закупівлі":
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району
<b>
Тема розширена:</b> Усунення невідповідностей учасником протягом 24 годин
<b>Суть питання:</b> Згідно з ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, ЩО ПОДАНІ НИМ У СВОЇЙ ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Виходячи зі змісту ч. 9 ст. 26 Закону учасник має право тільки виправляти невідповідності тільки у тих документах, що подані ним у складі тендерної пропозиції. Тобто, наприклад, у складі тендерної пропозиції наданий договір оренди транспортного засобу без додатків, які є невід’ємною частиною цього договору, замовник вказує на таку невідповідність і учасник розміщує у систему ці додатки протягом 24 годин після вимоги замовника усунути порушення, а якщо ні договір ні додатки не надані у складі тендерної пропозиції, то додатково розмістити їх учасник не має права).
А згідно з ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/АБО ПОДАННЯ ЯКИХ ВИМАГАЛОСЬ ТЕНДЕРНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Виходячи із змісту ч. 16 ст. 29 учасник може завантажити саме відсутні документи (наприклад, для підтвердження наявності у учасника транспортного засобу, замовник вимагає у учасника документи, які це підтверджують, а учасник такі документи не надав у складі тендерної пропозиції, але він може їх розмістити після розміщення замовником про усунення порушення).
Відповідь на запит 800/2020 не містить роз’яснення щодо нашого питання, оскільки наше питання не стосується формальних (несуттєвих) помилок, а стосується прохання роз’яснити що саме є «невідповідністю» в розумінні Закону.
Незрозуміло, що таке «невідповідність». Невідповідність це - відсутність частини документу та/або відсутність одного документа та/або відсутність всіх документів що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або що підтверджують права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Просимо пояснити, якщо якийсь документ (а не частина цього документу) що підтверджує відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону або підтверджує права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю не був наданий у складі тендерної пропозиції, чи застосовується у такому випадку можливість усунути учасником це порушення протягом 24 годин? А якщо учасником ненаданий не якійсь один документ, а декілька документів або не наданий жоден з документів, зазначених в ч. 16 ст. 29 Закону, чи може замовник застосувати можливість усунути учасником такі порушення протягом 24 годин?
<b>
Номер відповіді:</b> 1988/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1989/2020
12.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 1989/2020 щодо відхилення пропозицій (відсутність кваліфікаційних документів) Суть питання: Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію через відсутність документів, що підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам, без застосування механізму 24 годин (без повідомлення про усунення невідповідностей), посилаючись на абзац 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки посилається на попередні консультації з аналогічними питаннями щодо застосування механізму 24 годин, які містяться у запитах № 800/2020 та № 1562/2020 (посилання надані). Рекомендовано користуватися пошуком відповідей в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 1989/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1989/2020 щодо відхилення пропозицій (відсутність кваліфікаційних документів)
Суть питання: Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію через відсутність документів, що підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам, без застосування механізму 24 годин (без повідомлення про усунення невідповідностей), посилаючись на абзац 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на попередні консультації з аналогічними питаннями щодо застосування механізму 24 годин, які містяться у запитах № 800/2020 та № 1562/2020 (посилання надані). Рекомендовано користуватися пошуком відповідей в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Суть питання: Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію через відсутність документів, що підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам, без застосування механізму 24 годин (без повідомлення про усунення невідповідностей), посилаючись на абзац 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки посилається на попередні консультації з аналогічними питаннями щодо застосування механізму 24 годин, які містяться у запитах № 800/2020 та № 1562/2020 (посилання надані). Рекомендовано користуватися пошуком відповідей в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство автомобільних доріг України
<b>
Тема розширена:</b> відхилення пропозицій
<b>Суть питання:</b> Просимо дати роз'яснення, чи відсутність документів, у складі тендерної пропозиції учасника на підтвердження кваліфікаційних вимог, які вимагалися тендерною документацією, надає право замовнику відхиляти таку пропозицію відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31, а саме - не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації без надання учаснику повідомлення з вимогою про усунення невідповідності в інформації та /або документах.
<b>
Номер відповіді:</b> 1989/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1562/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1990/2020
12.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки щодо ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі" (субпідрядники/співвиконавці): Суть питання: У якій формі (довідка учасника чи документи від уповноважених органів) замовник повинен вимагати підтвердження відсутності підстав, передбачених п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1 ст. 17 Закону, щодо субпідрядників/співвиконавців, враховуючи відсутність відкритих реєстрів? Висновки/Відповідь: Вичерпна відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Інше
Консультація № 1990/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі" (субпідрядники/співвиконавці)
Суть питання: У якій формі (довідка учасника чи документи від уповноважених органів) замовник повинен вимагати підтвердження відсутності підстав, передбачених п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1 ст. 17 Закону, щодо субпідрядників/співвиконавців, враховуючи відсутність відкритих реєстрів?
Висновки/Відповідь:
Вичерпна відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району
<b>
Тема розширена:</b> ст. 17 Закону
<b>Суть питання:</b> У листі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 «Щодо застосування статті 17 Закону» в інформації щодо субпідрядників/співвиконавців зазначено, що «замовник в тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої статті 17 Закону за винятком пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці». Просимо пояснити, в якій формі (у формі довідки, наданої учасником в довільній формі, чи учасник повинен забезпечити надання довідок, наданих уповноваженими на це органами) замовник повинен вимагати підтвердження учасником відсутності таких підстав щодо субпідрядників/співвиконавців, враховуючі відсутність відкритих реєстрів, в яким можливо було б перевірити таку інформацію?
<b>
Номер відповіді:</b> 1990/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Крім цього, вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06
“Щодо застосування статті 17 Закону”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Консультація
№ 1991/2020
12.08.2020
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 1991/2020 щодо формальних помилок: Суть питання: Чи є перелік формальних помилок, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710, вичерпним, чи замовник може встановлювати додаткові формальні помилки в тендерній документації? Висновки/Відповідь: Перелік формальних помилок, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998, є вичерпним. * Підстава: * Пункт 11 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає розроблення та затвердження переліку формальних помилок однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель. * Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731. * Наказ є обов’язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб.
Тендерна документація
Консультація № 1991/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1991/2020 щодо формальних помилок
Суть питання: Чи є перелік формальних помилок, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710, вичерпним, чи замовник може встановлювати додаткові формальні помилки в тендерній документації?
Висновки/Відповідь:
Перелік формальних помилок, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998, є вичерпним.
* Пункт 11 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає розроблення та затвердження переліку формальних помилок однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель.
* Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731.
* Наказ є обов’язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> Формальні помилки
<b>Суть питання:</b> Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи є перелік формальних помилок, перерахований у зазначеному наказі, вичерпним? Чи може замовник у тендерній документації зазначати і інші формальні помилки, які не вказані у даному наказі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1991/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок.
Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок (далі – Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 “Про затвердження Переліку формальних помилок” (далі – Наказ), зареєстрований
в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998.
Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов’язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.
Консультація
№ 1992/2020
12.08.2020
Тендерна документація
Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога тендерної документації щодо надання інформації про наявність у власності учасника зарезервованої кількості товару для забезпечення потреб Замовника (з зазначенням місця зберігання)? Замовник - спеціальний суб'єкт, що діє в інтересах держави та має обов'язки з охорони та територіальної оборони. Висновки/Відповідь: На схоже питання вже надано відповідь у запиті 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Тендерна документація
Консультація № 1992/2020Огляд:
Суть питання:
Чи є дискримінаційною вимога тендерної документації щодо надання інформації про наявність у власності учасника зарезервованої кількості товару для забезпечення потреб Замовника (з зазначенням місця зберігання)? Замовник - спеціальний суб'єкт, що діє в інтересах держави та має обов'язки з охорони та територіальної оборони.
Висновки/Відповідь:
На схоже питання вже надано відповідь у запиті 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 8 ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВУЗОЛ УРЯДОВОГО ЗВ'ЯЗКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
<b>
Тема розширена:</b> Дискримінаційні умови
<b>Суть питання:</b> Чи можна вважати дискримінаційною умову тендерної документації Замовника (спеціальний субєкт на якого покладені обовязки з охорони та територіальної оборони, що приймає участь в ООС та діє виключно в інтересах держави)за процедурою відкритих торгів, а саме:
"Учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію про наявність у власності зарезервованої кількості товару для забезпечення потреб Замовника (з зазначенням місця зберігання)."?
ПОЗИЦІЯ ЗАМОВНИКА:
Дана умова була включена до вимог ТД з метою забезпечення неухильного, гарантованого, безперервного постачання(однією партією) товару що не буде залежити від зміни ціни на товар протягом терміну дії тендорної пропозиції та на момент укладання угоди та її виконання.Ця умова доцільна у звязку з обовязками що покладені державою на Замовника з метою їх суммлінного виконання. Також зазначаємо що Замовник вимагає лише підтвердження наявності у власності Учасника товару та місця його зберігання, вимог стосовно місць зберігання та власності на обєкти де зберігається товар, Замовник не зазначає, що надає можливість Учасникам навіть за відсутності обьектів для зберігання товару виконати відповідну умову щодо надання інформації про знаходження у власності Учасника товару що є предметом закупівлі (в обсягах закупівлі/тендерної пропозиції) та місце його зберігання, шляхом використання матеріально-технічної бази партнерів з якими співпрацюють Учасники.
<b>
Номер відповіді:</b> 1992/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1993/2020
12.08.2020
Предмет закупівлі
Короткий опис консультації Мінекономіки № 1993/2020 Суть питання: Як здійснювати закупівлі окремих складових об'єкта будівництва (проєктування, експертиза, СМР, технагляд, авторський нагляд) протягом бюджетного року, якщо їх окрема вартість нижче порогів для відкритих торгів, але сукупна вартість перевищує ці пороги? Чи можна укладати прямі договори на кожен вид робіт/послуг окремо, чи потрібно проводити тендер? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання не надано. Запропоновано скористатись пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Предмет закупівлі
Консультація № 1993/2020Огляд:
Короткий опис консультації Мінекономіки № 1993/2020
Суть питання:
Як здійснювати закупівлі окремих складових об'єкта будівництва (проєктування, експертиза, СМР, технагляд, авторський нагляд) протягом бюджетного року, якщо їх окрема вартість нижче порогів для відкритих торгів, але сукупна вартість перевищує ці пороги? Чи можна укладати прямі договори на кожен вид робіт/послуг окремо, чи потрібно проводити тендер?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання не надано. Запропоновано скористатись пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Суть питання:
Як здійснювати закупівлі окремих складових об'єкта будівництва (проєктування, експертиза, СМР, технагляд, авторський нагляд) протягом бюджетного року, якщо їх окрема вартість нижче порогів для відкритих торгів, але сукупна вартість перевищує ці пороги? Чи можна укладати прямі договори на кожен вид робіт/послуг окремо, чи потрібно проводити тендер?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання не надано. Запропоновано скористатись пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Пєтухов Ілля Станіславиви
<b>
Тема розширена:</b> Визначення вартості предмета закупівлі протягом бюджетного року
<b>Суть питання:</b> Якщо в обєкт будівництва (згідно зведеного кошторису) входять витрати : авторський нагляд ( 1350грн), технагляд (10 тис грн), експертиза( 2970грн), проектування (40тис), будівелно-монтажні роботи (170тис) Загальна вартість з усіма витатами,наприклад,складає 200тис, Як треба заключати договори?
1) Проектування (40тис менше 50тис) прямий договір,
2) Експертиза кошторисної документації ( 40тис+2970 менше 50тис) прямий договір
3) Договір СМР (170тис+ 2-а попередніх договри)- спрощена процедура-тендер
4) ТЕХНАГЛЯД (10тис менше 50тис),але в купі з попередніми договорами перебільшує 50 тис, що треба подавати на тендер цю послугу???
5) Авторський нагляд (1350 менше 50тис)але в купі з попередніми договорами перебільшує 50 тис, що треба подавати на тендер цю послугу???
Дайте пояснення, щодо нових правил
<b>
Номер відповіді:</b> 1993/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1994/2020
12.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки щодо ст. 18 Закону "Про публічні закупівлі": Суть питання: Чи зупиняє подання скарги на рішення замовника після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір перебіг строку для надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у ч. 6 ст. 17 Закону? Висновки/Відповідь: Подання скарги НЕ зупиняє перебіг строку для надання переможцем документів відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону. Переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені ч. 6 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі". Водночас, згідно з ч. 17 ст. 18 Закону, замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі під час оскарження, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. А згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 33 Закону, у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Інше
Консультація № 1994/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо ст. 18 Закону "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи зупиняє подання скарги на рішення замовника після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір перебіг строку для надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у ч. 6 ст. 17 Закону?
Висновки/Відповідь:
Подання скарги НЕ зупиняє перебіг строку для надання переможцем документів відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону. Переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені ч. 6 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі".
Водночас, згідно з ч. 17 ст. 18 Закону, замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі під час оскарження, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. А згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 33 Закону, у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району
<b>
Тема розширена:</b> ст. 18 Закону
<b>Суть питання:</b> Просимо проконсультувати з наступного питання. Подана скарга, що стосуються прийнятих рішень замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників (у нашому випадку після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами проведення відкритих торгів).
Згідно з ч. 17 ст. 18 Закону після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель … не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, …, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення ... крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 6 ст. 33 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Заборона вчиняти будь-які дії, крім усунення порушень, стосується замовників.
Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Чи зупиняє скарга перебіг строків подання документів переможцем процедури закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1994/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною шостою статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Водночас відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна
система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії
та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Разом з тим згідно з абзацом другим частини шостої статті 33 Закону у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю
перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Крім того, Законом встановлено заборону
замовнику вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення
щодо процедури закупівлі під час оскарження процедури закупівлі.
Тому, переможець процедури закупівлі надає замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені частиною шостою статті 17 Закону.
Консультація
№ 1995/2020
12.08.2020
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Аналіз консультації Мінекономіки № 1995/2020: Суть питання: Чи може об'єднання юридичних осіб (створене в ЄС без створення нової юрособи, учасники - резиденти/нерезиденти України) бути учасником публічних закупівель? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1496/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e9eb347-89de-434c-9db3-df4e45573f5b&lang=uk-UA. Рекомендується скористатися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 1995/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1995/2020
Суть питання: Чи може об'єднання юридичних осіб (створене в ЄС без створення нової юрособи, учасники - резиденти/нерезиденти України) бути учасником публічних закупівель?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1496/2020, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e9eb347-89de-434c-9db3-df4e45573f5b&lang=uk-UA. Рекомендується скористатися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Лень Олег Степанович
<b>
Тема розширена:</b> об'єднання юридичних осіб
<b>Суть питання:</b> Чи може бути учасником торгів об'єднання юридичних осіб без створення окремої юридичної особи, якщо об'єднання створено на території Євросоюзу по Європейському законодавству , учасниками є резиденти і нерезиденти України.
<b>
Номер відповіді:</b> 1995/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1496/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e9eb347-89de-434c-9db3-df4e45573f5b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1996/2020
12.08.2020
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1996/2020): Суть питання: Як правильно розрахувати індекс інфляції при використанні методу закупівельних цін попередніх закупівель, якщо договір укладено 17 лютого: починати розрахунок з березня (березень приймається за одиницю) чи з іншого місяця? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: * Закон України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) регулює публічні закупівлі. (Пункт 31 частини першої статті 1, частина друга статті 22, пункт 6 частини першої статті 1, частина перша статті 41, частина четверта статті 41 Закону). * Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей Закону (частина перша статті 41 Закону). Умови договору не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 41 Закону). 2. Зміна істотних умов договору: * Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону. (Пункт 7 частини п’ятої статті 41 Закону). 3. Індекс споживчих цін: * Зміна встановленого органами державної статистики індексу споживчих цін є підставою для зміни істотних умов договору, якщо в договорі передбачено порядок зміни ціни. (Пункт 7 частини п’ятої статті 41 Закону). 4. Державна служба статистики України (Держстат): * Держстат є центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, який організовує статистичні спостереження за соціально-економічними явищами (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481 "Про затвердження Положення про Державну службу статистики України"). * Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін затверджено наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519. 5. Рекомендація: З питання розрахунку індексу споживчих цін рекомендовано звернутися до Держстату.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 1996/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 1996/2020)
Суть питання:
Як правильно розрахувати індекс інфляції при використанні методу закупівельних цін попередніх закупівель, якщо договір укладено 17 лютого: починати розрахунок з березня (березень приймається за одиницю) чи з іншого місяця?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення:
* Закон України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) регулює публічні закупівлі. (Пункт 31 частини першої статті 1, частина друга статті 22, пункт 6 частини першої статті 1, частина перша статті 41, частина четверта статті 41 Закону).
* Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей Закону (частина перша статті 41 Закону). Умови договору не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 41 Закону).
2. Зміна істотних умов договору:
* Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону. (Пункт 7 частини п’ятої статті 41 Закону).
3. Індекс споживчих цін:
* Зміна встановленого органами державної статистики індексу споживчих цін є підставою для зміни істотних умов договору, якщо в договорі передбачено порядок зміни ціни. (Пункт 7 частини п’ятої статті 41 Закону).
4. Державна служба статистики України (Держстат):
* Держстат є центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, який організовує статистичні спостереження за соціально-економічними явищами (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481 "Про затвердження Положення про Державну службу статистики України").
* Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін затверджено наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519.
5. Рекомендація: З питання розрахунку індексу споживчих цін рекомендовано звернутися до Держстату.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від фызична особа
<b>
Тема розширена:</b> Очыкувана вартість
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Будь ласка, підкажіть, договір був укладений 17 лютого, я правильно порахую індекс інфляції, якщо почну з березня, чи березень приймається за одиницю? (використовую метод закупівельних цін попередніх закупівель).Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 1996/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником
і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема
проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку
зміни
встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін,
зміни курсу іноземної валюти
,
зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю,
у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни
.
Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку
зміни
встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін
, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін.
Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.
При цьому Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін затверджено наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519.
З огляду на викладене, з питань розрахунку індексу споживчих цін пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Консультація
№ 1997/2020
12.08.2020
Інше
Суть питання: Як замовнику діяти при закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис. грн, якщо "Укрпошта" не є монополістом (згідно з АМКУ), але фактично відсутні інші постачальники? Чи проводити відкриті торги, чи застосовувати переговорну процедуру, враховуючи абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII? Висновки/Відповідь: Мінекономіки звертає увагу на наявність пошуку в розділі "Консультації з питань закупівель" та пропонує попередньо перевірити, чи не було вже надано відповідь на аналогічне питання. Конкретної відповіді по суті питання не надано.
Інше
Консультація № 1997/2020Огляд:
Суть питання:
Як замовнику діяти при закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис. грн, якщо "Укрпошта" не є монополістом (згідно з АМКУ), але фактично відсутні інші постачальники? Чи проводити відкриті торги, чи застосовувати переговорну процедуру, враховуючи абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки звертає увагу на наявність пошуку в розділі "Консультації з питань закупівель" та пропонує попередньо перевірити, чи не було вже надано відповідь на аналогічне питання. Конкретної відповіді по суті питання не надано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський окружний адміністративний суд
<b>
Тема розширена:</b> Порядок здійснення закупівель марок поштових
<b>Суть питання:</b> Відповідно до відповіді Антимонопольного комітету України від 30.07.2020 №300-29/01-10574 "Про надання інформації щодо застосування переговорної процедури закупівлі" Акціонерне товариство "УКРПОШТА" станом на 30.06.2020 відсутнє у зведеному переліку суб'єктів природних монополій, а ринок з розповсюдження поштових марок є потенційно конкурентним.
Разом з тим, дослідивши закупівлі поштових марок відповідно до даних веб-сайту "Prozorro", вбачається відсутність потенційно іншого постачальника поштових марок, позаяк всі наявні закупівлі здійснюються в постачальника - АТ "УКРПОШТА".
Стаття 40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (із змінами), визначає підстави проведення переговорної процедури, серед яких - відсутність конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч.2 ст.40).
Отже, виникає ситуація за якої АТ "Укрпошта" згідно із наведеної інформації не є монополістом, тому відсутні підстави застосувати переговорну процедуру, позаяк середовище є конкурентним. З іншої сторони, знайти іншого потенційного постачальника наразі не вбачається можливим.
У Замовника постає необхідність здійснення закупівлі поштових марок, орієнтована вартість якої становить понад 200 тис. грн.
Відтак, прошу роз'яснити, як діяти Замовнику у спірній ситуації з урахуванням наведеної інформації, зокрема:
1) проводити відкриті торги;
2) проводити переговорну процедуру.
<b>
Номер відповіді:</b> 1997/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1998/2020
12.08.2020
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можна вважати невикористані кошти, що залишилися після зменшення обсягу закупівлі картоплі (через тривале оскарження та укладення договору пізніше), додатковими та використати їх для укладення нового договору без проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі? Висновки/Відповідь: Надано посилання на розділ "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Мінекономіки та запропоновано скористатися пошуком для знаходження аналогічних питань та відповідей. Конкретної відповіді по суті питання не надано.
Планування закупівель
Консультація № 1998/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можна вважати невикористані кошти, що залишилися після зменшення обсягу закупівлі картоплі (через тривале оскарження та укладення договору пізніше), додатковими та використати їх для укладення нового договору без проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Надано посилання на розділ "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Мінекономіки та запропоновано скористатися пошуком для знаходження аналогічних питань та відповідей. Конкретної відповіді по суті питання не надано.
Суть питання: Чи можна вважати невикористані кошти, що залишилися після зменшення обсягу закупівлі картоплі (через тривале оскарження та укладення договору пізніше), додатковими та використати їх для укладення нового договору без проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Надано посилання на розділ "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Мінекономіки та запропоновано скористатися пошуком для знаходження аналогічних питань та відповідей. Конкретної відповіді по суті питання не надано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Камишівський психоневрологічний інтернат
<b>
Тема розширена:</b> Чи вважати додатковими кошти, які не використані у звьязку із зменшенням обсягу закупівлі через тривалий час оскарження закупівлі.
<b>Суть питання:</b> У грудні 2019 року нами були розпочаті відкриті торги на закупівлю продуктів харчування у 2020 році. Через тривале оскарження вибора переможця по закупівлі картоплі (відкриті торги) договір укладений на початку березня. Додатковою угодою зменшений обсяг закупівлі та відповідно сума договору зменшена. Чи можна Кошти,які залишилися не використаними після укладання договору вважати додатковини і використовувати для укладання договору без використання процедури закупівлі або спрощеної закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 1998/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 1999/2020
12.08.2020
Інше
Суть питання: Чи повинен/може учасник-нерезидент використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП) відповідно до українського законодавства ("Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги") для подання тендерних пропозицій? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання вже надана у запиті № 1884/2020 (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA). Рекомендується користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для пошуку відповідей на аналогічні питання. Згадані НПА: * Закон України «Про публічні закупівлі», п.3 ст.12 * Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" * Закон України "Про електронні довірчі послуги", ч.1 Ст.14 * Постанова КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації", п.24.
Інше
Консультація № 1999/2020Огляд:
Суть питання: Чи повинен/може учасник-нерезидент використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП) відповідно до українського законодавства ("Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги") для подання тендерних пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання вже надана у запиті № 1884/2020 (посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA). Рекомендується користуватися пошуком в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для пошуку відповідей на аналогічні питання.
Згадані НПА:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Адвокат Левандовський Чеслав Чеславович
<b>
Тема розширена:</b> електронний підпис нерезидента
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі»:
«3. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".»
Відповідно до ч.1 Ст.14 Закону України "Про електронні довірчі послуги":
«1. Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.»
У той же час відповідно до п.24 Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації"
"24. Підсистема верифікації відомостей щодо юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців забезпечує отримання та передачу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про Учасників публічних закупівель – нерезидентів.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповіді на наступні запитання:
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані повинен створювати та подавати за допомогою «електронного підпису» відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані може створювати та подавати без застосування «електронного підпису» передбаченого відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
<b>
Номер відповіді:</b> 1999/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1884/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.