<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Носівської міської ради <b> Тема розширена:</b> планування закупівель в зв’язку із виділеними додатковими коштами <b>Суть питання:</b> Чи чинний лист №3302-06/29640-06 від 14.09.2016 року, а саме чи можливо проводити закупівлі без врахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, в зв’язку із виділеними додатковими коштами? <b> Номер відповіді:</b> 2068/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Іллінецької районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> результат аукціону по КЕКВ 3110 менше 6000 грн <b>Суть питання:</b> За результатами аукціону закупівлі по КЕКВ 3110 виграв ціна 1 комплекту склала менше 6000 грн (а саме 5885 грн),які наші подальші дії як замовника _ вибрати учасника ціна якого підходить чи відміняти торги? <b> Номер відповіді:</b> 2069/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Замовник відміняє тендер у разі наявності підстав, визначених частиною першою статті 32 Закону. При цьому перелік підстав для відміни замовником тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону, є вичерпним. Водночас економічна класифікації видатків бюджету, затверджена на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” (далі – наказ Мінфіну), не є предметом регулювання Закону. При цьому відповідно до пункту 3 наказу Мінфіну роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважено надавати Державній казначейській службі України.

<b>Запит від:</b> Запит від 00032106 <b> Тема розширена:</b> Формальні помилки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Перелік формальних помилок, що вступив в дію 14.08.2020 року, є вичерпним? Чи є зобовязання Замовника включати до тендерної документації весь затверджений Уповноваженим органом перелік, та чи може він його доповнити власними прикладами. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 2070/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1991/2020 та 2018/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dde305c0-2558-484f-8b4f-6f7f93ab54f0&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Луганський обласний центр дитячо-юнацького туризму і краєзнавства <b> Тема розширена:</b> Можливість закупівлі додаткових аналогічних послуг після завершення основного договору за спрощеною процедурою <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 5 частини7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури; Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати, якщо в основному договорі за проведеною спрощеною процедурою не були прописані відповідні умови, але з моменту виконання основного договору не пройшло 3х років, загальна вартість аналогічних послуг є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 2071/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Кам'янська міська рада <b>Суть питання:</b> В зв'язку з ситуацією, що склалася, а саме проведення місцевих виборів прошу надати роз'яснення стосовно закупівлі тонерів для картреджів та папіру для друку списків виборців, адже в ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції від 19.04.2020 року прописані випадки, на які не поширюється дія Закону, а саме: абз.16)" бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення;", а для проведення процедури відкритих торгів необхідно приблизно 30 календарних днів, коли будуть віділенні кошти ЦВК на придбання зазначених вище товарів поки що невідомо. Тому прошу надати роз'яснення як вірно трактовати Закон при придбані товарів (укладання прямих договорів або проведення відкритих торгів), які потрібні для проведення місцевих виборів щоб не зірвати процес проведення місцевих виборів. Буду дуже вдячна за роз'яснення питання. <b> Номер відповіді:</b> 2062/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється замовниками, виходячи з вартісних меж предмета закупівлі та у спосіб, установлений Законом. Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4 Разом з тим частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія цього Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний науковий центр "Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського" <b> Тема розширена:</b> реєстраційний та гарантійний внески для участі в електронному аукціоні <b>Суть питання:</b> Орендодавець, отримавши реєстраційний внесок учасників аукціону по оренді державного майна від оператора електронного майданчика,як може розпорядитися зазначеними коштамм? <b> Номер відповіді:</b> 2063/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону. При цьому у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України ” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації , оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Прийняття рішення про внесення змін до договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Згідно статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. До договору можуть бути внесені зміни в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, такі зміни оформлюються додатковими угодами. В Державному підприємстві для проведення процедур закупівель утворений тендерний комітет. Договори та додаткові угоди до них підписує керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності. Хто повинен приймати рішення про внесення змін до договору, укладеного за результатми процедур закупівель, в порядку ч.5 ст.41 Закону: тендерний комітет чи керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності? <b> Номер відповіді:</b> 2064/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель. Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «С-МЕТА» <b>Суть питання:</b> Чи може бути накладений штраф на замовника за невідхилення тендерної пропозиції , яка підлягала відхиленню при проведенні спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 2065/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі  у разі настання яких передбачена відповідальність. При цьому Кодекс  не передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у разі невідхилення пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону під час проведення спрощеної закупівлі. Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Одеський обласний благодійний фонд реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє» <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно ч. 1 Статті 2. Закону До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Дайте відповідь будь ласка, чи є Одеський обласний благодійний фонд реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє» замовником в розумінні закону, якщо Фонд здійснює надання реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю згідно укладених договорів про відшкодування вартості послуг з департаментом праці та соціальної політики. Відшкодування відбувається згідно Міської цільової програми надання соціальних послуг, згідно якої фонд зазначений виконавцем даної програми. Чи повинен Фонд здійснювати закупівлю товарів/робіт та послуг за кошти отримані, як відшкодування вартості наданих Фондом послуг з дотриманням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 2066/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від ЛКП Бюро Спадщини <b> Тема розширена:</b> Чи може замовником виступати управління органу місцевого самоврядування, а платником комунальне підприємство створене органом місцевого самоврядування, уповноваженим власником якого є управління, яке є замовником і проводить процедуру закупівлі? <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Є такий кейс. Рішенням міської ради встановлено, що по програмі співфінансування реставраційних робіт, функції замовника покладено на структурний підрозділ міської ради (управління), яке має провести процедуру закупівлі та укласти договір за результатами процедури (договір чотиристоронній: замовник-управління, підрядник-переможець по закупівлі, платник 1 - комунальне підприємство, платник 2 - мешканець), а платником по проведеній процедурі та укладеному договору має виступити комунальне підприємство, засновником якого є міська рада, а уповноваженим органом управління міської ради, яке провело процедуру закупівлі. Чи така процедура закупівлі та розподіл замовника і платника в такій процедурі відповідає нормам законодавства у сфері публічних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 2048/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється в один із способів визначених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, що встановлені Законом. Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" Філія Управління з переробки газу та газового конденсату <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі, який є єдиним комплексом з товарів, робіт та послуг <b>Суть питання:</b> Згідно ст.1 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) «Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Тобто цією нормою встановлюється розподіл предмету закупівлі на три види: товари, роботи та послуги. У Замовника виникла потреба в закупівлі в межах єдиної процедури закупівлі наступного: 1)отримання вихідних даних для проектування; 2)виконання вишукувальних робіт; 3)виконання проектних робіт (стадія «Проект», стадія «Робоча документація»); 4)проведення експертизи проектної документації на будівництво Об’єкта; 5)постачання Товару у відповідності до розробленої Учасником та погодженої проектної документації; 6)авторський нагляд; 7)нагляд за монтажем комплексу обладнання (шеф-монтаж) 8)нагляд за пусконалагоджуванням змонтованого обладнання/устаткування; 9)вивід на режим та гарантійні випробування; 10)навчання та підготовка виробничого персоналу Замовника. При цьому будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи в обсяг цієї закупівлі не входять. В зв’язку з особливостями закупівлі (планується придбати розробку і створення високотехнологічного виробничого процесу) закупівля окремими частинами неможлива оскільки потенційно призведе до технологічної несумісності, високого ризику недосягнення необхідних техніко-економічних параметрів та втрати Замовником гарантії на кінцевий результат). Враховуючи норми п. 21, 27 та 34 ст.1 Закону Замовнику необхідно закупити предмет закупівлі, який частково може бути визначений згідно положень Закону як роботи (п.1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9), частково як товар (п. 5) з супровідними послугами (п. 10). Ситуацію також ускладнює той факт, що вартість позицій з 5 по 10 можливо буде дізнатися лише після виконання позицій з 1 по 4, тому на разі неможливо перевірити дотримання вимог щодо «якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів» та «якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт». Враховуючи вищевикладене просимо надати наступні роз’яснення: 1)Яким чином проводити визначення предмета закупівлі, якщо він включає в себе комплекс, який одночасно складається з виконання робіт, надання послуг, придбання товарів і при цьому невідома вартість цих компонентів? 2)Чи допустить Замовник порушення порядку визначення предмета закупівлі в разі, коли в таких обставинах визначить предмет закупівлі як послугу (виходячи з того, що предмет закупівлі не може бути віднесений ні до робіт, ні до товарів, а послуга –це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт)? <b> Номер відповіді:</b> 2049/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1733/2020 та 1536/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=984f6f38-76e0-4671-86d7-72f688b32c6e&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавське комунальне автотранспортне рідприємство 1628 <b>Суть питання:</b> Звертаємось до Міністерства з приводу наступного. Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (далі –КАТП-1628) є комунальним унітарним комерційним підприємством засновником та власником якого є територіальна громада міста Полтави в особі Полтавської міської ради. Наше підприємство є Замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» і здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. В той же час, КАТП-1628 також укладає договори про закупівлю без використання електронної системи закупівель (до 50 тис. грн.) з обов’язковою публікацією звітів про такі договори. У нашого підприємства виникає ряд питань, стосовно застосування допорогової процедури закупівель, зокрема щодо наступного: 1. Планується укладення договору на загальну суму 49 тис. грн., що є сумою вартості товару визначеного у специфікаціях. Однак при оприлюдненні договору буде отриманий товар за специфікацією № 1 на суму 12 тис. грн. Подальші поставки будуть здійснені партіями до кінця року (строку дії договору). Чи потрібно взагалі разом зі звітом оприлюднювати сканер договору та специфікацію №1 до нього, якщо вона визначає лише частину товару, що поставляється? Чи потрібно у разі отримання інших партій товару протягом дії договору оприлюднювати звіт про внесення змін до такого договору та документи про їх отримання? 2. Підприємство уклало договір на загальну суму 20 тис. грн. з публікацією звіту про такий договір та самого договору. Чи потрібно оприлюднювати додаткову угоду до такого договору у разі прийняття рішення про збільшення суми договору в межах 50 тис. грн.? 3. Чи дозволяється при оприлюдненні договору, укладеного без використання електронної системи закупівель, оприлюднити разом з договором лише форму специфікації, що є невід’ємною частиною договору, оскільки поставка товару планується партіями і не одразу? Завбачливо дякуємо за відповідь. З повагою, Начальник Полтавського КАТП-1628 Тарас Бойко <b> Номер відповіді:</b> 2050/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 627/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 У свою чергу, питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 " Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06