<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ООЕК" <b> Тема розширена:</b> Питання з приводу розірвання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Ми є постачальником універсальних послуг електричної енергії. Договір між нами та певними категоріями споживачів є публічним. Відповідно до законодавства, відмова постачальника універсальних послуг (при зверненні споживача) в наданні послуг із користування електричною енергією забороняється. Між нами та усіма споживачами області нашої діяльності укладено публічні договори споживання електричної енергії (за підписаними заявами приєднання, в силу законодавства у сфері публічних закупівель). Паралельно, між нами та замовником (бюджетник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії, для прикладу на 2020 рік. Котрий був розірваним за ініціативою замовника у травні 2020 року (скорочення видатків чи на виконання рішення ДАСУ наприклад). При цьому цей же учасник продовжував споживати електричну енергію за публічним договором постачання електричної енергії аж до моменту укладення нового договору про закупівлю (серпень 2020 року) із іншим учасником переможцем у ново оголошених та проведених торгах. При цьому у період травня – серпня розірвати вказаний договір (договір постачання з постачальником універсальних послуг) зі сторони електропостачальника не було можливим через його публічність. Відключення такого споживача від електропостачання також не вбачається правомірним, в тому числі і в умовах дії карантинних обмежень (для прикладу об’єктом постачання електричної енергії були заклади охорони здоров’я, будівлі правоохоронних органів ітд) Питання в тому, як нам, як постачальнику отримати кошти за фактично відпущену електричну енергію, в той час, коли наш споживач розірвав закупочний договір і в нього відсутні бюджетні видатки на ці потреби, а саме на оплату електроенергії у період коли діяв публічний договір постачання, тобто травень-серпень 2020 року. Оскільки укладення договору без проведення процедур забороняється. <b> Номер відповіді:</b> 2093/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 114/2016 та 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4549f09-f75a-42ca-a223-1ed935217509&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Красноградське комунальне підприємство "Водоканал" <b> Тема розширена:</b> Моніторинг <b>Суть питання:</b> Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 2094/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку , або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).

<b>Запит від:</b> Запит від Красноградське комунальне підприємство "Водоканал" <b> Тема розширена:</b> Аналогічний договір <b>Суть питання:</b> В тендерній документації Замовника на закупівлю робіт "Капітальний ремонт..." вказано, що "Під аналогічним договором розуміється договір на виконання інженерних робіт (послуг), а саме: реконструкція, будівництво, або ремонт мережі водопостачання, або мережі теплопостачання, або каналізаційної мережі, або очисних споруд". Чи правильно замовник передбачив для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів надання учасником - договору на проведення ремонту. І чи необхідно відхиляти тендерну пропозицію учасника, якщо надано договір на виконання поточного ремонту, а предметом закупівлі були роботи (Капітальний ремонт..)?Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 2095/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 1126/2020  за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП РАЕС ДП НАЕК Енергоатом <b> Тема розширена:</b> Спрощені торги по коду та сумі перейшли у відкриті <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо послідовності дій у випадку, коли вже оголошено спрощену закупівлю, а в річний план додано нову потребу і сума перевищила межі статті 3 частини 1 пункту 2 та перейшла у відкриті торги. Чи має право замовник завершити спрощену закупівлю, чи зобов'язаний її скасувати та оприлюднити нову по відкритих торгах? <b> Номер відповіді:</b> 2096/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АТЛАС БІЗНЕС ГРУП <b> Тема розширена:</b> Щодо підтвердження наявності аналогічних договорів в учасника <b>Суть питання:</b> Учасник для підтвердження наявності аналогічних договорів (Замовник вимагав три аналогічних договори за 2019-2020 р.) надав три договори з одним і тим самим Замовником. Чи будуть вони вважатися аналогічними і трьома різними з точки зору законодавства про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 2097/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1669/2020 та 1126/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74385b74-888d-4a68-bfce-018df94467cc&lang=uk-UA , https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Овчинников Денис Валерійович <b>Суть питання:</b> В результаті надзвичайної ситуації зруйновано об'єкт соціальної інфраструктури. Організація уповноважена за його експлуатацію та утримання (Замовник) негайно звернулась до проектної організації (Підрядник) з листом про розробку проектно-кошторисної документації реконструкції об'єкта. В свою чергу, проектна організація не очікуючи укладання договору розробила проектно-кошторисну документацію та пройшла з нею відповідну експертизу. Замовник бажає укласти договір та оплатити виконану роботу Підряднику і використати в подальшому таку документацію. Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера, Замовник має право укласти договір за переговорною процедурою. Відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Разом з тим, чи є правомірним, в рамках переговорної процедури, укладання договору на виконання проектних робіт у будівництві згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, де передбачено, що Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. <b> Номер відповіді:</b> 2098/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Уповноважена особа з питань про <b> Тема розширена:</b> Створення конфліктної ситуації, при публікації інформації про переможця уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> На виконання вимог абзацу 8, пункту 10, статті 11 Закону Про публічні закупівлі (зі змінами), передбачено рішення уповноваженої особи оформлювати протоколом, дати та підпису. Пунктом 3 статті 12 цього ж Закону документи та дані що створюються та подаються згідно вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги. Виходячи з вищезазначеного прошу Вас надати роз’яснення з приводу конфліктної ситуації, яка виникає при публікації інформації визнання переможця уповноваженою особою, саме затверджувати своє рішення електронним підписом. <b> Номер відповіді:</b> 2099/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої частини першої статті 1 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) − службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Згідно з частиною десятою статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Отже, у разі прийняття відповідних рішень за відповідними процедурами уповноважена особа оформлює протоколи, які складаються в довільній формі. При цьому Закон не містить вимог щодо оформлення таких протоколів з обов’язковим застосуванням засобів електронного підпису.

<b>Запит від:</b> Запит від Погонянський психоневрологічний інтернат <b>Суть питання:</b> до 19.04.2020 року на роботи заключено договір, тепер виділено на ті самі роботи 300 тис. грн. додаткових коштів. як проводити закупівлю і з ким? чи можна заключати договір з теперішніми виконавцями, щоб завершети роботи по цьому об'єкту? <b> Номер відповіді:</b> 2100/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Поряд з цим питання закупівлі додаткових аналогічних робіт розглянуто в запиті 29/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А3674 <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до річного плану закупівлі. <b>Суть питання:</b> Добрий день! Я уповноважена особа військової частини А3674. Закупівлю за спрощеною процедурою, ще не проводила. Річний план закупки уповноваженої особи, ще не опубліковувала. Збираюсь здійснити закупку прибора. У річному плані тендерного комітету вартість прибора , що планується закупити за спрощеною процедурою 65000 грн. Вартість прибора зросла до 90000 грн., за рахунок зміни типу прибора. Тендерним комітетом прийнято рішення збільшити сумму коштів для закупівлі прибору, за рахунок зменшення коштів на інші закупівлі. Питання : Чи повинна уповноважена особа чекати внесення змін до річного плану закупівлі тендерним комітетом? Чи можу, Я зараз без змін до річного плану закупівель тендерного комітету, опубліковати річний план закупівель уповноваженої особи на збільшену сумму коштів (на 90000 грн) , з вимогою до тендерного комітету «Внести зміни до річного плану Тендерного комітету»? <b> Номер відповіді:</b> 2074/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” , який містить інформацію щодо річного плану закупівель та відповідальних за процедури закупівель/закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі в окремих сферах (сфера спорту) <b>Суть питання:</b> Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області? Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб? <b> Номер відповіді:</b> 2075/2020 <b> Відповідь:</b> Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель". Крім того, аналогічна відповідь міститься у запиті 1860/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91279ea1-3ef0-4e97-abff-488b3147ca9f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БП"КОМПЛЕКС-БУД" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз'яснення стосовно закупівель. Нами, як підрядником, до 19 квітня 2020 року було укладено прямий договір на виконання робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень. Чи має право Замовник відповідно до п.5 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» у останній редакції у разі виникнення необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника укласти без проведення тендера новий прямий договір на виконання таких робіт на суму, яка не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю протягом трьох років після його укладення. Можливість і умови таких додаткових робіт не були передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендерної закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 2076/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БП"КОМПЛЕКС-БУД" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати роз'яснення. Що мається на увазі під аналогічними договорами при запиті замовником кваліфікаційних критеріїв до учасника? Чи це вид робіт взагалі (поточний або капітальний ремонт, будівництво, реконструкція), чи це вид конкретних робіт, наприклад «капітальний ремонт з утеплення фасаду»? У разі якщо це конкретний вид робіт, то чи має значення для визначення аналогічних робіт обсяг таких робіт або достатньо самого факту виконання подібних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 2077/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься  у запиті 1126/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA Разом з тим, з питань щодо вимог конкретної тендерної документації слід звертатись безпосередньо до замовника.