<b>Запит від:</b> Запит від РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" <b> Тема розширена:</b> збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків <b>Суть питання:</b> Законом пердбачена можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Чи слід розуміти, що перша зміна ціни можлива не раніше 90 днів після укладення договору? або Існує період в 90 днів після укладення договору і в будь-який день цього періоду (чи то перший, чи то останній) можлива зміна ціни? <b> Номер відповіді:</b> 2164/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” , яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський інститут пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля ЦУЦЗ України <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Підкажіть, будь ласка, чи потрібно складати протокол засідання тендерного комітету, щодо укладення додаткової угоди до договору про закупівлю (процедури закупівель) відповідно до частини 5 статті 41 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 2165/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 2064/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Палагнюк Руслан Анатолійович <b>Суть питання:</b> Замовник Відділ освіти Вінницької райдержадміністрації, шляхом проведенння відкритих торгів, укладено договір від 31.01.2019р. на постачання електричної енергії з ТОВ "Енера Вінниця" код ДК 021:2015-09310000-5. Строк дії договору закінчився 31.03.2020 р. За договором в 2020 році замовником сплачено ТОВ "Енера Вінниця 358413,98 грн. Постачальник ТОВ "Енера Вінниця" після вказаної дати на протязі 2020 року продовжує постачати електричну енергію Замовнику. Кошти за отриману електричну енергію Замовник сплачує на підставі рішень суду за позовом постачальника до замовника. Заовником в серні 2020 року проведено відкриті торги на закупівлю елекетричної енергії. Переможцем визначено ТОВ "Віто енерджи". 17.08.2020 р. з переможцем укладено договір. Однак ПАТ "Вінницяобленерго" не дає можливості даному переможцю закупівлі здійснити підключення до електричних мереж, через наявність заборгованості Замовника(Споживача) перед попереднім постачальником ТОВ "Енера Вінниця". Таким чином, через наяність заборгованості Відділу освіти Вінницької РДА перед ТОВ "Енера Вінниця" і відсутності договірних зобовязань між ними стає неможливим погашення заборгованості, яка щоденно змінюється, і неможливе підключення до електричних мереж переможця відкритих торгів ТОВ "Віто енерджи". В звязку з викладеним, прошу роз"яснити, чи правомірним буде укладення договру між Віддлом освіти Вінницької РДА та ТОВ "Енера Вінниця" без використання електонної системи на суму до 30000,00 грн. з метою погашення заборговансоті. <b> Номер відповіді:</b> 2166/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом , а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщений лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”. При цьому згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Запит від: КП БОКГ Мирногралдської міської ради Суть: У зв'язку з віськовим станом та місцезнаходженням підприємства на території Донецької області - затвердження кошторису закупівель проводится кожні три місяці, тобто якщо у замовника виникла нова потреба, яку він не міг передбачити на момент здійснення попередньої закупівлі за тотожним предметом, чи можемо ми не сумувати очікувану вартість нової закупівлі та не додавити її до попередньої, а вид закупівлі визначати як нову закупівлі та враховувати суму ціяєї закупівлі як нову без обчислення її суми за ДК? Врахувуючи Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року Відповідь на запит 407/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), а також у відповідях на запити  № 313/2023 і № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA Водночас відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства. Номер відповіді: 407/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), а також у відповідях на запити  № 313/2023 і № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA Водночас відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.

Запит від: КП БОКГ Мирногралдської міської ради Суть: КП знаходиться на території Донецької області. У зв’язку з воєнним станом кошторисні призначення затверджуються кожні три місяці. Якщо після проведення закупівлі за певним кодом ДК 021:2015 через 3 місяці затверджено нове фінансування на придбання аналогічного товару/послуг, яке на момент проведення першої закупівлі не було затверджене та його неможливо було передбачити, чи вважається така потреба новим фінансуванням? Чи можемо ми в такому випадку проводити закупівлю, виходячи лише із суми нового фінансування, не додаючи її до суми попередньої закупівлі за тим самим кодом ДК 021:2015? Просимо врахувати Інфолист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 щодо планування закупівель та закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити. Відповідь на запит 408/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), а також у відповідях на запити  № 313/2023 і № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA Водночас відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства. Номер відповіді: 408/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), а також у відповідях на запити  № 313/2023 і № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA Водночас відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Київбілдінг" <b> Тема розширена:</b> вимога про надання ліцензії <b>Суть питання:</b> ТОВ "Київбілдінг" був переможцем торгів на закупівлю UA-2020-08-14-003554-c Закупівля на prozorro.gov.ua. Економія бюджетних коштів склала 13%. Нас було дискваліфіковано із-за відсутності ліцензії. Вимогою замовника було надання учасниками копії ліцензії на провадження діяльності. Ст.41 Закону встановлено, що копія ліцензії переможцем надається у разі, якщо такий вид діяльності підлягає ліцензуванню. Вид робіт, передбачений закупівлею, не підлягає ліцензуванню. Вимоги Замовника не мають бути вищими за вимоги Закону. Крім того, на підставі Постанови КМУ від 13 березня 2020 р. № 219, ДАБІ не видає ліцензій. Прошу відповісти: чи є дискваліфікація законною? Чи є вимоги Замовника дискримінаційними? Відповдь прошу надати письмово. <b> Номер відповіді:</b> 2150/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Великоанадольське лісове господарство" <b> Тема розширена:</b> Електронний підпис <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, я є секретарем тендерного комітету (для відкритих торгів) та уповноваженою особою (для спрощених закупівель) чи можу я використовувати КЕП як уповноважена особа, який було згенеровано як для секретаря тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 2151/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Установа "Агенція регіонального розвитку Закарпатської області" <b>Суть питання:</b> Згідно п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про курорти» та Наказу МОЗ від 02 червня 2003 року № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів за дорученням Міністерства охорони здоров'я України, організацію та здійснення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, надання медичного (бальнеологічного) висновку щодо медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання, виконує лише Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України (далі – ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України»), який атестований та акредитований в установленому порядку на право проведення досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів. Атестат про акредитацію від 09 червня 2020 року № 20386 засвідчує компетентність Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017) в сфері: фізико-хімічні та мікробіологічні випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі. Просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорної процедури закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» з ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» стосовно здійснення комплексних ґрунтовних досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на території: Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областях, в зв’язку з відсутності конкуренції з технічних причин. <b> Номер відповіді:</b> 2153/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "ОБЛТРАНСБУД" <b> Тема розширена:</b> Як проводити додаткові роботи за основним договру підряду, який був звітованийяк закупівля без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Підприємство КП «ОБЛТРАНСБУД» є Замовником на проведення ремонтних робіт. На теперішній час на підприємстві є ряд договорів підряду, які були заключені та відзвітовані до 19.04.2020 (тобто до вступу в дію Змін до Закону України «Про публічні закупівлі»), шляхом звітування у систему Прозорро, як закупівля без використання електронної системи. У підприємства виникає необхідність проведення додаткових робіт за рядом таких договорів. Керуючись п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Дана стаття надає можливість укладати договори на додаткові роботи лише у випадку, якщо основний договір був укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Жодної інформації як діяти з додатковими роботами за договорами, які були звітовані, як закупівля без використання електронної системи до 19.04.2020 – немає. Просимо надати роз’яснення чи можуть бути передбачені додаткові роботи за основними договорами підряду, які були заведені у систему Прозорро, як закупівля без використання електронної системи. Якщо Закон надає таку можливість - просимо пояснити як проводити дані роботи у системі. <b> Номер відповіді:</b> 2154/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 775/2020 та 29/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління Держспецзв'язку в Чернігівській області <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна. Відповідно до ч.3 ст.3 Закону у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обовязково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель. Наше Управління є органом державної влади і планує взяти в оренду частину технологічних приміщень і укласти договір оренди нерухомого майна на приблизну суму 250 тис. грн. Враховуючи викладене, просимо розяснити чи підпадає така закупівля під дію Закону, чи повинні ми застосовувати у такому випадку одну з конкурентних процедур, визначених ст.13 закону, чи обмежитися оприлюдненням в електронній системі закупівель звітом про договір про закупівлю, укладеним без її використання. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 2155/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA Крім цього, згідно з частиною третью статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, в цілому не поширюється на випадки, передбачені частинами п"ятою та шостою статті 3 Закону, крім пунктів 19 та 21 частини пятої статті 3 Закону, які передбачають оприлюднення визначеної Законом інформації. Тому інформація про такі закупівлі не включається до річного плану, не оприлюднюється та не потребує звітування. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина 3007) <b> Тема розширена:</b> Вимога про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель <b>Суть питання:</b> На етапі кваліфікації замовником надіслано вимогу про усунення невідповідностей учаснику №1 та визначено переможцем. Інший учасник направив скаргу до АМКУ із переліком зауважень. Відповідно рішення АМКУ:зобов'язав Замовника скасувати рішення про визначення переможця Учасника №1. Чи може Замовник повторно надати Учаснику №1 вимогу про усунення невідповідностей, які стосуються статті 16 Закону та після їх усунення визначити переможцем повторно? <b> Номер відповіді:</b> 2156/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарженняможе бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Докладніше про питання оскарження в листі від 07.08.2020 №   3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 Поряд з цим згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Отже, замовник має право розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції лише за рішенням органу оскарження, яке  є обов'язковим для виконання замовником та особами, яких вони стосуються, у разі якщо таке рішення не було оскаржене до суду.

<b>Запит від:</b> Запит від Шостаківська Ольга Василівна <b> Тема розширена:</b> Оплата праці <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Бухгалтеру школи розширено обсяг виконуваних робіт, який полягає в організації та проведенні конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель (згідно підпункту 3 пункту 3 Постанови КМУ №1298 від 30.08.2002 р. Чи є можливість щомісячної доплати до основного посадового окладу у розмірі до 50% посадового окладу за збільшений обсяг виконуваних робіт з вересня місяця, якщо вже встановлено надбавку за складність та напруженість у роботі у розмірі до 50% від посадового окладу на посаді бухгалтера? Адже доплата і надбавка встановлюється за різними підставами і окремо одна від одної. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2158/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”. Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.