Новини Мінекономіки
Консультація
№ 2103/2020
27.08.2020
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (2103/2020): Суть питання: Як визначати предмет закупівлі, якщо закупівля товарів передбачає також закупівлю послуг, пов'язаних з поставкою товарів (транспортування, встановлення, монтаж, налагодження, інсталяція програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), оскільки попередній порядок (Наказ № 454) містив відповідне роз'яснення, а чинний (Наказ № 708) – ні. Чи можливо зараз закуповувати такі послуги разом з товаром? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало конкретної відповіді на поставлене питання. Замість цього, Міністерство економіки України рекомендувало скористатися пошуком по розділу "Консультації з питань закупівель" на їхньому інформаційному ресурсі для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Предмет закупівлі
Консультація № 2103/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (2103/2020)
Суть питання: Як визначати предмет закупівлі, якщо закупівля товарів передбачає також закупівлю послуг, пов'язаних з поставкою товарів (транспортування, встановлення, монтаж, налагодження, інсталяція програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), оскільки попередній порядок (Наказ № 454) містив відповідне роз'яснення, а чинний (Наказ № 708) – ні. Чи можливо зараз закуповувати такі послуги разом з товаром?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало конкретної відповіді на поставлене питання. Замість цього, Міністерство економіки України рекомендувало скористатися пошуком по розділу "Консультації з питань закупівель" на їхньому інформаційному ресурсі для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Павлоградської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля послуг, пов'язаних з поставкою товарів
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, Наказом від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", який втратив чинність, було визначено, якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Але в наказі від 15.04.2020 № 708, який діє наразі, така норма відсутня. В зв'язку з вищезазначеним, питання, як визначати предмет закупівлі таких послуг, і чи означає це, що зараз відсутня можливість закуповувати їх разом з товаром? Заздалегідь вдячні за змістовну відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 2103/2020
<b>
Відповідь:</b>
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2104/2020
27.08.2020
Виконання договору
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: До якого пункту частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підпадає зменшення суми договору внаслідок скасування ПДВ на закуплений товар (спирт етиловий) після укладення договору? Висновки/Відповідь: Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (враховуючи численні запити). Пропонується очікувати узагальнений лист на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Згадано лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", розміщений за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
Виконання договору
Консультація № 2104/2020Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
До якого пункту частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підпадає зменшення суми договору внаслідок скасування ПДВ на закуплений товар (спирт етиловий) після укладення договору?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (враховуючи численні запити). Пропонується очікувати узагальнений лист на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Згадано лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", розміщений за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
Суть питання:
До якого пункту частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підпадає зменшення суми договору внаслідок скасування ПДВ на закуплений товар (спирт етиловий) після укладення договору?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (враховуючи численні запити). Пропонується очікувати узагальнений лист на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Згадано лист Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", розміщений за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Цюман Л.В.
<b>
Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Спрощена закупівля (Спирт етиловий). Договір укладений та оприлюднен з ПДВ. Але потім виявилось, що цей товар підпадає до переліку товарів які звільняються від сплати опадаткування ПДВ. Загальна сума договору зменьшилась. До якого пункту частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підпадає ця зміна істотних умов договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 2104/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06
“Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”
, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація
№ 2105/2020
27.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 2105/2020 (КНП "Вільнянська районна багатопрофільна лікарня"): Суть питання: Чи застосовується Порядок, затверджений постановою КМУ № 225 від 20.03.2020, під час закупівлі робіт для запобігання поширенню та лікування COVID-19? Висновки/Відповідь: Питання застосування Порядку, затвердженого постановою КМУ № 225 від 20.03.2020, при закупівлі робіт, необхідних для запобігання та лікування COVID-19, не розглядається у консультації.
Інше
Консультація № 2105/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2105/2020 (КНП "Вільнянська районна багатопрофільна лікарня")
Суть питання: Чи застосовується Порядок, затверджений постановою КМУ № 225 від 20.03.2020, під час закупівлі робіт для запобігання поширенню та лікування COVID-19?
Висновки/Відповідь:
Питання застосування Порядку, затвердженого постановою КМУ № 225 від 20.03.2020, при закупівлі робіт, необхідних для запобігання та лікування COVID-19, не розглядається у консультації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Вільнянська районна багатопрофільна лікарня" ВРР
<b>Суть питання:</b> Застосування Порядку, затвердженого постановою КМУ № 225 20.03.2020 під час закупівлі робіт, необхідних для запобігання поширенню та лікування спалахів пандемій коронавірусної хвороби.
<b>
Номер відповіді:</b> 2105/2020
Консультація
№ 2106/2020
27.08.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки щодо відміни спрощеної закупівлі (№ 2106/2020): Суть питання: Учасник-переможець спрощеної закупівлі вказав на аукціоні ціну без ПДВ, а у формі "Цінова пропозиція" – з ПДВ. Чи відхиляти його пропозицію через невідповідність сум? Як обґрунтувати відхилення? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередню відповідь на схоже питання (запит 1408/2020): https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e28931c0-14f2-4a10-b90a-c24fd761e23d&lang=uk-UA Радить використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу для самостійного пошуку відповідей на аналогічні питання.
Тендерна документація
Консультація № 2106/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо відміни спрощеної закупівлі (№ 2106/2020)
Суть питання:
Учасник-переможець спрощеної закупівлі вказав на аукціоні ціну без ПДВ, а у формі "Цінова пропозиція" – з ПДВ. Чи відхиляти його пропозицію через невідповідність сум? Як обґрунтувати відхилення?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на попередню відповідь на схоже питання (запит 1408/2020):
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e28931c0-14f2-4a10-b90a-c24fd761e23d&lang=uk-UA
Радить використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу для самостійного пошуку відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Космацької с/р ОТГ
<b>
Тема розширена:</b> Відміна спрощеної закупівлі
<b>Суть питання:</b> Добрий день!Проведена спрощена закупівля з сумою без ПДВ. Учасник- переможець закупівлі,надав суму на аукціон без ПДВ, а в формі "Цінова пропозиція" врахував ПДВ. Як бути??? адже сума договору (з ПДВ) і сума пропозиції на аукціоні не будуть однаковими!! Відхилити?? Як обгрунтувати ??
<b>
Номер відповіді:</b> 2106/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1408/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e28931c0-14f2-4a10-b90a-c24fd761e23d&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2088/2020
26.08.2020
Інше
Консультація Мінекономіки № 2088/2020 (Ощадбанк): Суть питання: Чи потрібно державному підприємству (Ощадбанк) керуватися межами у 200 тис. грн. для оприлюднення звіту про укладення договору, як це було передбачено раніше, з огляду на зміни в Законі України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Так, потрібно керуватися межами, визначеними раніше у 200 тис. грн. для звітування про укладені договори. Це випливає зі Статті 75 Господарського кодексу України, яка посилається на вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, що діяла на момент прийняття цієї норми ГК України. Оскільки пряма вказівка на конкретні суми у Господарському кодексі України відсутня, слід застосовувати ті межі, що були встановлені статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" на момент внесення змін до ГК України, тобто до змін в Законі України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 2088/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2088/2020 (Ощадбанк)
Суть питання: Чи потрібно державному підприємству (Ощадбанк) керуватися межами у 200 тис. грн. для оприлюднення звіту про укладення договору, як це було передбачено раніше, з огляду на зміни в Законі України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Так, потрібно керуватися межами, визначеними раніше у 200 тис. грн. для звітування про укладені договори. Це випливає зі Статті 75 Господарського кодексу України, яка посилається на вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, що діяла на момент прийняття цієї норми ГК України. Оскільки пряма вказівка на конкретні суми у Господарському кодексі України відсутня, слід застосовувати ті межі, що були встановлені статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" на момент внесення змін до ГК України, тобто до змін в Законі України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ощадний банк України
<b>
Тема розширена:</b> звіт про укладення договору відповідно до Господарського кодексу
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Статті 75 Господарського кодексу України: "Державне підприємство, ..., у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу,визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов ..." В новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі", в статті 2 відсутні будь-які встановлені межі для проведення закупівлі та/або публікації звітів. Прошу Вас, дати пояснення/рекомендації, чи треба керуватись, як і раніше, межами 200 тис. грн.?
<b>
Номер відповіді:</b> 2088/2020
Консультація
№ 2089/2020
26.08.2020
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 2089/2020): Суть питання: Визначення предмету закупівлі: встановлення пожежної сигналізації (робота чи послуга) при наявності проєктної документації з назвою "Капітальний ремонт...". Який код ДК 021:2015 використовувати? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на аналогічну відповідь у запиті № 1623/2020: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce9d58ab-490b-4e14-90e1-be4d0e1929d2&lang=uk-UA Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Виконання договору
Консультація № 2089/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 2089/2020)
Суть питання: Визначення предмету закупівлі: встановлення пожежної сигналізації (робота чи послуга) при наявності проєктної документації з назвою "Капітальний ремонт...". Який код ДК 021:2015 використовувати?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на аналогічну відповідь у запиті № 1623/2020:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce9d58ab-490b-4e14-90e1-be4d0e1929d2&lang=uk-UA
Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ОНМА імені А.В.нежданової
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі( робота чи послуга)
<b>Суть питання:</b> Ми замовляли проект та експертний звіт проекту.Їх виготовили з такою назвою:
'' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ ''
Підкажіть будь ласка я не можу визначитись с предметом (назвою) тендера по цій закупівлі. У мене є 2 варіанти назви (предмету) тендера.
КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
1 варіант:'' Встановлення автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ (ДК 021:– 51700000-9: Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) ''
Та визначаю, що це- 1послуга
2 варіант(чітко по назві проекту та експертного звіту, але виходить інший код ДК(на мій погляд він не відповідає предмету закупівлі):
'' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ '' (ДК 021:2015 - Тут https://dk21.dovidnyk.info/index.php?rozd=4545 про ℹ ДК 021:2015 ℹ45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація) ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»,
Тоді визначаю, що це-1 робота.
Я притримуюсь, що вірно відображує предмет закупівлі саме 1 варіант, але його назва не відповідає назві проекту та назві експертизи. З іншого боку Замовник визначає предмет закупівлі. Порадьте чи не буде порушенням якщо ми при оголощенні тендеру визначимо назву по 1варіанту.
І головне ми не можемо визначитись чи це послуга???(і тоді буде 1 варіант) чи це робота ????(тоді буде 2 варіант)
З повагою, Світлана тел 0972729352
<b>
Номер відповіді:</b> 2089/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1623/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce9d58ab-490b-4e14-90e1-be4d0e1929d2&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2090/2020
26.08.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 2090/2020 Суть питання: Чи є відсутність оприлюдненого документу, який вимагався замовником у тендерній документації, невідповідністю в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Роз'яснення з аналогічних питань щодо застосування механізму 24 годин містяться у відповідях № 800/2020 та № 1562/2020: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Тендерна документація
Консультація № 2090/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки № 2090/2020
Суть питання: Чи є відсутність оприлюдненого документу, який вимагався замовником у тендерній документації, невідповідністю в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Роз'яснення з аналогічних питань щодо застосування механізму 24 годин містяться у відповідях № 800/2020 та № 1562/2020:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Суть питання: Чи є відсутність оприлюдненого документу, який вимагався замовником у тендерній документації, невідповідністю в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Роз'яснення з аналогічних питань щодо застосування механізму 24 годин містяться у відповідях № 800/2020 та № 1562/2020:
Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу для пошуку аналогічних питань та відповідей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство автомобільних доріг України
<b>Суть питання:</b> З метою дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та недопущення порушень під час проведення прекваліфікації учасників закупівель просимо надати роз'яснення щодо поняття невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією.
Чи відсутність оприлюдненого документу, який вимагався замовником у тендерній документації є невідповідністю у розумінні Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 2090/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1562/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2091/2020
26.08.2020
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки (2091/2020): Суть питання: Чи правомірна вимога замовника в тендерній документації щодо надання викіпіровки з технічного паспорту об'єкта (складу), якщо учасник орендує приміщення складу, і відсутність викіпіровки не впливає на якість та кількість товару? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на аналогічні відповіді, що містяться у запитах 1552/2020 та 1669/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74385b74-888d-4a68-bfce-018df94467cc&lang=uk-UA). Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Тендерна документація
Консультація № 2091/2020Огляд:
Консультація Мінекономіки (2091/2020)
Суть питання: Чи правомірна вимога замовника в тендерній документації щодо надання викіпіровки з технічного паспорту об'єкта (складу), якщо учасник орендує приміщення складу, і відсутність викіпіровки не впливає на якість та кількість товару?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на аналогічні відповіді, що містяться у запитах 1552/2020 та 1669/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74385b74-888d-4a68-bfce-018df94467cc&lang=uk-UA). Рекомендується використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на Інформаційному ресурсі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ракшевський Вадим Андрійович
<b>
Тема розширена:</b> В тендерну документацію замовником включена умова щодо надання з договором оренди викіпіровки приміщення складу. Я приміщення орендую. За адресою складу зареєстрована потужність учасника, однак викіпіровки складу не маю.
<b>Суть питання:</b> Замовник товару ставить умову: Надати документи, підтверджуючі наявність складських приміщень для зберігання продуктів харчування продовольчої сировини
- документи, що підтверджують право власності на зазначені складські приміщення, або договір (и) оренди приміщення з актом приймання – передачі об’єкта та викіпіровку з техничного паспорту об’єкта.
Враховуючи, що відсутність викіпіровки з технічного паспорту об'єкта жодним чином не впливає на якість та кількість товару, вважаю зазначену вимогу незаконною. Чи можу я вимагати у Замовника виключити цю умову?
<b>
Номер відповіді:</b> 2091/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1552/2020 та 1669/2020 за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74385b74-888d-4a68-bfce-018df94467cc&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 2092/2020
26.08.2020
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 2092/2020: Суть питання: Чи можливо розірвати договір про закупівлю електроенергії, якщо замовник відмовляється вносити зміни щодо збільшення ціни, пов'язаного зі зростанням тарифу оператора системи передачі (ОСП), ігнорує переговори та не підписує додаткові угоди, що призводить до збитків постачальника? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює правові та економічні засади закупівель для потреб держави та громад (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019). 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 3. Згідно зі статтею 124 Конституції України, особа має право звернутися до суду для вирішення спору. Рішення суду, відповідно до статті 129-1 Конституції України, є обов'язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 2092/2020Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 2092/2020
Суть питання: Чи можливо розірвати договір про закупівлю електроенергії, якщо замовник відмовляється вносити зміни щодо збільшення ціни, пов'язаного зі зростанням тарифу оператора системи передачі (ОСП), ігнорує переговори та не підписує додаткові угоди, що призводить до збитків постачальника?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює правові та економічні засади закупівель для потреб держави та громад (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019).
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
3. Згідно зі статтею 124 Конституції України, особа має право звернутися до суду для вирішення спору. Рішення суду, відповідно до статті 129-1 Конституції України, є обов'язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ООЕК
<b>
Тема розширена:</b> Питання з приводу можливості розірвання договору про закупівлю
<b>Суть питання:</b> Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
<b>
Номер відповіді:</b> 2092/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону
№ 114-IX від 19.09.2019
) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України
особа може звернутися до суду.
При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Консультація
№ 2093/2020
26.08.2020
Виконання договору
Суть питання: Як постачальнику універсальних послуг отримати кошти за фактично поставлену електроенергію бюджетній установі у період після розірвання договору про закупівлю, але до укладення нового договору з іншим постачальником, коли споживання електроенергії здійснювалося на підставі публічного договору постачання? Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на схожі питання, що містяться у запитах № 114/2016 та № 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Запит № 114/2016 * Запит № 1105/2019
Виконання договору
Консультація № 2093/2020Огляд:
Суть питання:
Як постачальнику універсальних послуг отримати кошти за фактично поставлену електроенергію бюджетній установі у період після розірвання договору про закупівлю, але до укладення нового договору з іншим постачальником, коли споживання електроенергії здійснювалося на підставі публічного договору постачання?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на схожі питання, що містяться у запитах № 114/2016 та № 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ООЕК"
<b>
Тема розширена:</b> Питання з приводу розірвання договору про закупівлю
<b>Суть питання:</b> Ми є постачальником універсальних послуг електричної енергії. Договір між нами та певними категоріями споживачів є публічним. Відповідно до законодавства, відмова постачальника універсальних послуг (при зверненні споживача) в наданні послуг із користування електричною енергією забороняється. Між нами та усіма споживачами області нашої діяльності укладено публічні договори споживання електричної енергії (за підписаними заявами приєднання, в силу законодавства у сфері публічних закупівель).
Паралельно, між нами та замовником (бюджетник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії, для прикладу на 2020 рік. Котрий був розірваним за ініціативою замовника у травні 2020 року (скорочення видатків чи на виконання рішення ДАСУ наприклад). При цьому цей же учасник продовжував споживати електричну енергію за публічним договором постачання електричної енергії аж до моменту укладення нового договору про закупівлю (серпень 2020 року) із іншим учасником переможцем у ново оголошених та проведених торгах.
При цьому у період травня – серпня розірвати вказаний договір (договір постачання з постачальником універсальних послуг) зі сторони електропостачальника не було можливим через його публічність. Відключення такого споживача від електропостачання також не вбачається правомірним, в тому числі і в умовах дії карантинних обмежень (для прикладу об’єктом постачання електричної енергії були заклади охорони здоров’я, будівлі правоохоронних органів ітд)
Питання в тому, як нам, як постачальнику отримати кошти за фактично відпущену електричну енергію, в той час, коли наш споживач розірвав закупочний договір і в нього відсутні бюджетні видатки на ці потреби, а саме на оплату електроенергії у період коли діяв публічний договір постачання, тобто травень-серпень 2020 року. Оскільки укладення договору без проведення процедур забороняється.
<b>
Номер відповіді:</b> 2093/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 114/2016 та 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4549f09-f75a-42ca-a223-1ed935217509&lang=uk-UA
та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA
Консультація
№ 2094/2020
26.08.2020
Відкриті торги
Суть питання: Які дії замовника у випадку, коли ДАСУ не відреагувала на аргументовані заперечення до висновку моніторингу, особливо коли договір вже підписано? Чи може замовник оскаржити висновок на даному етапі? Висновки/Відповідь: 1. Моніторинг та Висновок ДАСУ: Моніторинг закупівель регулюється статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”. Висновок ДАСУ оприлюднюється протягом трьох робочих днів (частина шоста статті 8 Закону). 2. Право Замовника на Заперечення: Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку звернутися до ДАСУ за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку (частина восьма статті 8 Закону). Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. 3. Усунення порушень: Якщо ДАСУ підтверджує усунення порушень, службові особи замовника не притягуються до адміністративної відповідальності (частина дев’ята статті 8 Закону). 4. Оскарження Висновку до Суду: Замовник має право оскаржити висновок ДАСУ до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення (частина дев'ята статті 8 Закону). 5. Держаудитслужба: Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). 6. Рекомендація: Звернутися за роз'ясненнями до Держаудитслужби та/або Міністерства фінансів України.
Відкриті торги
Консультація № 2094/2020Огляд:
Суть питання: Які дії замовника у випадку, коли ДАСУ не відреагувала на аргументовані заперечення до висновку моніторингу, особливо коли договір вже підписано? Чи може замовник оскаржити висновок на даному етапі?
Висновки/Відповідь:
1. Моніторинг та Висновок ДАСУ: Моніторинг закупівель регулюється статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”. Висновок ДАСУ оприлюднюється протягом трьох робочих днів (частина шоста статті 8 Закону).
2. Право Замовника на Заперечення: Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку звернутися до ДАСУ за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку (частина восьма статті 8 Закону). Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
3. Усунення порушень: Якщо ДАСУ підтверджує усунення порушень, службові особи замовника не притягуються до адміністративної відповідальності (частина дев’ята статті 8 Закону).
4. Оскарження Висновку до Суду: Замовник має право оскаржити висновок ДАСУ до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення (частина дев'ята статті 8 Закону).
5. Держаудитслужба: Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
6. Рекомендація: Звернутися за роз'ясненнями до Держаудитслужби та/або Міністерства фінансів України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Красноградське комунальне підприємство "Водоканал"
<b>
Тема розширена:</b> Моніторинг
<b>Суть питання:</b> Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 2094/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель
інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку,
або аргументовані заперечення до висновку
, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право
оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).
Консультація
№ 2095/2020
26.08.2020
Відкриті торги
Суть питання: Чи правомірно вимагати договір на ремонт для підтвердження досвіду в закупівлі капітального ремонту? Чи відхиляти пропозицію з договором поточного ремонту? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає засади закупівель. * Аналогічна відповідь в запиті 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA * Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. * Рішення приймається замовником самостійно.
Відкриті торги
Консультація № 2095/2020Огляд:
Суть питання: Чи правомірно вимагати договір на ремонт для підтвердження досвіду в закупівлі капітального ремонту? Чи відхиляти пропозицію з договором поточного ремонту?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Красноградське комунальне підприємство "Водоканал"
<b>
Тема розширена:</b> Аналогічний договір
<b>Суть питання:</b> В тендерній документації Замовника на закупівлю робіт "Капітальний ремонт..." вказано, що
"Під аналогічним договором розуміється договір на виконання інженерних робіт (послуг), а саме: реконструкція, будівництво, або ремонт мережі водопостачання, або мережі теплопостачання, або каналізаційної мережі, або очисних споруд".
Чи правильно замовник передбачив для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів надання учасником - договору на проведення ремонту.
І чи необхідно відхиляти тендерну пропозицію учасника, якщо надано договір на виконання поточного ремонту, а предметом закупівлі були роботи (Капітальний ремонт..)?Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 2095/2020
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 1126/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.