<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Годунов Дмитро Євгенович 3294601131 <b>Суть питання:</b> Абзац 4 п.3 ч.2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Виникає питання: з урахуванням вказаних норм, чи є підстава для застосування переговорної процедури з боку Замовника, у разі подання скарги до АМКУ учасником торгів до визначення переможця? <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський палац споту "Зміна" (філія) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України <b>Суть питання:</b> Чи потрібна проектно-кошторисна документація при проведенні поточного ремонту на суму 500тис.грн? <b> Номер відповіді:</b> 2201/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання, порушеного у запиті, слід звернутись до указаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Байло Олена Володимирівна <b> Тема розширена:</b> Переговорна процедура при укладанні договору на виготовлення бюлетнів для голосування на місцевих виборах 25..10.2020 <b>Суть питання:</b> В мене, як члена Територіальної виборчої комісії виникли сумніви щодо порядку укладання договору із підприємством (типографією), предметом якого буде друк бюлетнів для голосування на місцевих виборах 25.10.2020. З одного боку ч. 2 ст. 242 Виборчого кодексу України каже про те, що це має бути у переговорній процедурі, з іншого боку члени комісії пропонують готовути тенедрну доументацію із зазначенням технічних умов, оголошення торгів і далі по процедурі проведення торгів. Яким чином ТВК необхідно обрати виробника бюлетенів (особливо з урахуванням доволі стистилих термінів)? <b> Номер відповіді:</b> 2202/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Водночас відповідь на питання міститься в листі  від  03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 Разом з тим ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний банк України через уповноваженого представника <b> Тема розширена:</b> Характеристика документів, що підтверджують підставу для застосування переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 8 частини 6 статті 40 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію: обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Враховуючи викладене вище, керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону прошу надати консультацію, а саме надати тлумачення (визначення, роз’яснення) в розумінні Закону понять: - Експертні документи – що це? - Нормативні документи – що це? - Технічні документи – що це? - Інші документи – що це? <b> Номер відповіді:</b> 2203/2020 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство"Корюківський центр первинної медико-санітарної допомоги" Корюківської районної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питиння стосується Договору про відшкодування витрат на лікарські засоби, які видаються хворим згідно Постанови Кабінету Міністрів від 17.08.1998 р. № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювання". Сума Договору на відшкодування більше 200 тис.грн.Це вже є тендерна процедура чи даний вид відшкодування оминає електронну процедуру закупівлі? Чим це регламентується? <b> Номер відповіді:</b> 2204/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від Толді В.В <b>Суть питання:</b> До 19.04.20 було укладено 2 договора на перевезення населення.Договір на прозорро не висвітлювався.Та в зв"язку з COVID в квітні та в травні перевезень не було,за цей рахунок відбулась економія коштів. Чи можемо ми списати,зняти з економлені кошти та використати для подальших своїх цілей? <b> Номер відповіді:</b> 2205/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

1. Щодо делегування здійснення закупівель • Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів • Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії) 2. Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії) --- Документ: b3123766-4aba-44dd-be94-c6af0406f9d2.pdf --- Додаток 1 Приклади планування закупівель замовниками, що є розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії) Приклад 1. Міська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з благоустрою території. На озеленення територій та утримання зелених насаджень міською радою в бюджеті міста затверджено витрати в розмірі 300 000 грн. Враховуючи, що вимогами Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, міська рада, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, що також є замовником у розумінні Закону, може: 1) прийняти рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми комунальному підприємству як розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня та довести до нього у встановленому порядку відповідні обсяги бюджетних асигнувань. У такому разі якщо безпосереднім виконавцем зазначених послуг буде вказане комунальне підприємство, то закупівля послуг в порядку, встановленому Законом, міською радою не проводиться; 2) здійснити придбання зазначених послуг, в порядку визначеному Законом, керуючись вартісними межами визначеними статтею 3 Закону. При цьому замовнику в такому разі потрібно також враховувати вимоги пункту 7 частини першої статті 17 Закону, яким передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. А оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону. Приклад 2. Замовник, який належить до 3-ої категорії має мережу філій. Сумарна річна потреба замовника у закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів (код ЄЗС 80510000- 2) становить близько 4 500 000 грн., що на момент планування закупівель становить більше вартісної межі, встановленою частиною третьою статті 10 Закону (133 000 євро). Річна потреба головної організації та філій виглядає наступним чином: Головна організація = 2 000 000 грн; Філія 1 = 900 000 грн.; Філія 2 = 700 000 грн.; Філія 3 = 350 000 грн.; Філія 4 = 250 000 грн.; Філія 5 = 120 000 грн.; Філія 6 = 100 000 грн.; Філія 7 = 50 000 грн.; Філія 8 = 30 000 грн. В такому випадку замовник з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону повинен консолідувати потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом та може провести процедуру відкритих торгів на загальну наявну потребу 4 500 000 грн. в порядку, що визначений для процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою. При цьому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі послуг з професійної підготовки спеціалістів за обсягами потреб філій, окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), місцем надання послуг, тощо. Приклад 3. Замовник, який належить до 4-ої категорії, має мережу структурних підрозділів. Визначена на початку року сумарна річна потреба замовника включно з його філіями у закупівлі приладів для вимірювання витрати рідин і газів (код ЄЗС 38420000-5) становить близько 1 100 000,00 грн. 2 При цьому річна потреба головної організації та її філій виглядає наступним чином: Головна організація = 500 000, грн., Філія 1 = 300 000 грн; Філія 2 = 200 000 грн.; Філія 3 = 100 000 грн. Замовник в особі головної організації з метою дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону, консолідувавши потребу всієї організації у закупівлі за вказаним предметом, здійснив закупівлю вказаного предмету за процедурою відкритих торгів на очікувану вартість 1 100 000,00 грн. Згодом у філій 2 та 3 замовника через непередбачувані обставини виникла додаткова потреба у закупівлі за вказаним кодом відповідно на суми 150 000,00 грн. та 250 000,00 грн. Отже, беручи до уваги вартісні межі, визначені Законом, в даному випадку замовник після внесення відповідних змін до річного плану може здійснити закупівлю одним з способів, визначених Законом, а саме: спрощена закупівля; закупівля з використанням електронних каталогів (у разі наявності такого товару в електронному каталозі). Водночас, враховуючи зазначені в даному прикладі обставини, замовник може провести як одну закупівлю на очікувану вартість 400 000,00 грн., що відповідатиме наявній консолідованій потребі всієї організації, так і дві закупівлі для задоволення потреб кожної з філій. При цьому замовником(ами) таких закупівель може виступати безпосередньо як сама юридична особа, так і уповноважена(і) нею філія(ї). --- Документ: 0cfd459d-8472-466b-a544-ce327bded711.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо делегування здійснення закупівель Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Мінекономіки підготувало низку узагальнених відповідей рекомендаційного характеру, які охоплюють процес, що передує плануванню, планування та внесення змін за потреби до річного плану закупівель суб'єктами господарської діяльності, а також суб'єктами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. З відповідними листам Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 можна ознайомитись на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Поряд з цим у замовників, які є розпорядниками бюджетних коштів, в процесі управління бюджетними коштами виникають питання щодо делегування заходів, передбачених бюджетною програмою, які передбачають придбання товарів, робіт і послуг. У свою чергу, процес планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії), також має свої особливості. З огляду на зазначене, Мінекономіки підготувало узагальнені відповіді рекомендаційного характеру на питання, що стосуються особливостей планування закупівель розпорядниками бюджетних коштів та замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії). Щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&-ig\ГО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/56256-06 від 15.09.2020 12:38:33 2 поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Так, згідно з пунктом 18 частини першої статті 2 БКУ головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 БКУ отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Водночас розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ). Одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ). У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 22 БКУ головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Відповідно до частини шостої статті 22 БКУ розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). У разі якщо замовником у розумінні Закону є головний розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів), який не делегує повноважень розпорядникам нижчого рівня (одержувачам бюджетних коштів), то планування та придбання товарів, робіт або послуг здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, саме цим суб’єктом. Для однозначного розуміння у додатку наведено приклад (додається). Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії) До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 2 Закону. Питання визначення замовників розглянуто в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном 3 юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю безпосередньо або через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ. Договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства. Таким чином, головна організація може визначати уповноважених осіб та створювати тендерні комітети у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів, як єдиного цілого. Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ. Отже, у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого уповноваженою особою (особами) або тендерним комітетом відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель. З інформацією про складання плану закупівель в електронній системі закупівель для структурних підрозділів (філій) замовника можна ознайомитись за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli Водночас частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Тому, у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі по філіям (відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує відповідні межі, визначені Законом, придбанню такого предмета має передувати проведення процедури закупівлі/спрощеної процедури, яку може здійснювати як головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і уповноважена(ні) філія(ї) в інтересах інших філій та/або головної організації. З метою уникнення штучного (умисного) поділу предмета закупівлі на частини головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель. В додатку до листа наводимо приклади планування закупівель замовниками, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії). 4 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Ціон В. В.  596-67-24

<b>Запит від:</b> Запит від Бережанська міська рада <b> Тема розширена:</b> перерозподіл коштів між КЕКв <b>Суть питання:</b> У листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.» Враховуючи вищевикладене,особливо п.5 роз;яснення, чи можна вважати перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі?І враховуючи вартісні межі, якщо предмет закупівлі до 50 тис., укладати прямі договори? <b> Номер відповіді:</b> 2191/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 надано вичерпну відповідь. Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Черкаський спеціалізований будинок дитини" <b> Тема розширена:</b> Щодо уповноваженої особи з публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Чи може бути уповноваженою особою, працівник підприємства (юрисконсульт) який за часів Радянського союзу закінчив (спеціальну середню школу міліції МВД СССР) в 1985 році за присвоєною кваліфікацією - ЮРИСТА.,та який пропрацював юрисконсультом більше 15 років,і в тім числі і в сфері публічних закупівель більше 2 років. Якщо це неможливо:чи можливо покласти виконання обов'язків на працівника функцій уповноваженої особи, чи можливо є інший спосіб. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 2192/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Криворізький дитячий спеціалізований лікувально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі з теплопостачання на очікувану вартість та без затвердженого тарифу (ціни) органами державної виконавчої влади, або органами місцевого самоврядування? Якщо ні, то яка відповідальність і хто буде нести відповідальність за дане порушення? <b> Номер відповіді:</b> 2193/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим питання, порушене у запиті, не є предметом регулювання цього Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради <b> Тема розширена:</b> зміна кошторисної заробітної плати <b>Суть питання:</b> Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель звертається до Вас та просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації: 28 травня 2020 року між Замовником – Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради та Підрядником ТОВ«УКРБУД ЗАБУДОВА» було укладено договір №22 на закупівлю робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель в результаті відкритих торгів. Згідно з розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації по даному об’єкту розмір кошторисної заробітної плати складав 10200 грн. Учасником в результаті відкритих торгів розмір кошторисної заробітної плати було зменшено до 7000 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність зміни проектних рішень в частині робіт з влаштування даху та благоустрою, які не передбачені проектом та є необхідними для реалізації проекту в цілому. Замовником прийнято рішення про коригування проектно-кошторисної документації в частині розділу АБ (вальмовий дах)та розділу ГП. Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією, на підставі проведеного коригування, внести зміни до договірної ціни, як невід’ємної частини договору про закупівлю, а саме збільшити кошторисну заробітну плату на 12000 грн., яка встановлена в регіоні. Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником та погоджується із замовником. Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. На підставі вище викладеного надайте будь-ласка роз’яснення: Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю вносити зміни до договірної динамічної ціни після коригування на залишок робіт шляхом збільшення кошторисної заробітної плати без зменшення обсягів робіт та в межах договірної ціни при умові, що додаткові роботи будуть закуплені окремим договором в рамках окремої процедури? <b> Номер відповіді:</b> 2194/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно зміни кошторисної заробітної плати міститься у запиті 1261/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=12eade01-8199-4cd3-87cb-2adb0cf15715&lang=uk-UA Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Чортківська міська рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Дайте будь ласка роз'яснення: чи підпадає тимчасова споруда (яка не має права власності, а лише паспорт прив'язки) під дію Закону Украхни "Про публічні закупівлі" , а саме пункт 5 статті 3? <b> Номер відповіді:</b> 2195/2020 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20 , розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, який містить інформацію щодо нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною. Крім того, визначення поняття “будівля ” наведено в пункті 3 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”. У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.